Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 21, 2020

Україна скористається зі зростаючого напруження по лінії Британія-Росія

Автор:

|

Квітень 11, 2013

|

Рубрика:

Україна скористається зі зростаючого напруження по лінії Британія-Росія

Смерть 23 березня 2013 року Бориса Березовського, російського опозиційного діяча й олігарха, яка може мати ознаки насильницької, найближчим часом стане додатковим подразником у російсько-британських двосторонніх відносинах. У зв’язку із цим аналітики вважають, що Україні необхідно використати у своїх національних інтересах «британсько-російську дипломатичну війну».

Аналіз ситуації
Історія розвитку сучасних відносин Росії та Великої Британії має, загалом, напружений і драматичний характер. Зокрема, такі питання, як розміщення в Європі системи Протиракетної оборони, розвиток ядерної програми Ірану, виведення військ НАТО з Афганістану та проблема зі захистом прав людини у Російській Федерації (РФ), залишаються джерелом постійної напруги у стосунках між двома державами. Чимало членів британського парламенту постійно вказує на випадки порушення прав людини в Росії, закликаючи зайняти щодо РФ жорсткішу позицію.
Наприклад, деякі зі законодавців пропонують ухвалити закон, подібний до американського акту Магнітського. Підписаний президентом США Бараком Обамою 14 грудня 2012 року, цей документ забороняє посадовцям, пов’язаним з ув’язненням і смертю російського юриста Сергія Магнітського, в’їзд до Сполучених Штатів Америки, а також накладає заборону на використання їхніх активів, що зберігалися в американських банках.
Крім того, РФ і Об’єднане Королівство висувають взаємні звинувачення в шпіонажі, що нагадує постійні скандали часів «холодної війни». Велика Британія залишається цікавою мішенню для російських шпигунів через тісні зв’язки з Вашинґтоном і з огляду на заможних росіян, які проживають в Об’єднаному Королівстві та мають там власність і активи.
2006-го Росія звинуватила Об’єднане Королівство в шпіонажі, коли на вулиці в Росії була знайдена пластикова куля, начинена обладнанням для зв’язку. 2012 року Лондон визнав факт шпіонажу, однак на той момент це заперечувалося.
Сирійський конфлікт створив додаткову напругу у двосторонніх російсько-британських відносинах, оскільки Росія та Китай наклали вето в Раді безпеки ООН на три резолюції щодо Сирії, підготованих Об’єднаним Королівством і США. Ці резолюції мали би дозволити жорсткіші санкції проти Сирії. Крім того, Велика Британія та Франція намагалися зняти ембарго на ввезення зброї до Сирії, встановлене Європейським Союзом, оскільки хотіли постачати повстанцям озброєння.
13 березня ц. р. британські міністр закордонних справ В Вільям Гейґ і міністр оборони Філіп Геммонд зустрілися зі своїми російськими колегами Сергієм Лавровим і Сергієм Шойгу на першому саміті щодо стратегічного діалогу між Об’єднаним Королівством і Росією. Після зустрічі п. Лавров зазначив, що будь-яка спроба з боку Великої Британії забезпечити поставки зброї сирійським повстанцям буде розглядатися як порушення норм міжнародного права.
Такі тенденції дають аналітикам підстави вважати, що конфлікт у Сирії й надалі буде підґрунтям для напруженості у двосторонніх відносинах. Слід також додати, що Велика Британія та РФ не мають сильних торгових зв’язків. Росія посідає лише 15-те місце в списку найважливіших напрямків експорту Об’єднаного Королівства (на неї припадає 1,6 % від британського експорту) і 14-те місце в списку країн для британського імпорту (1,8 % британського імпорту). Крім того, Об’єднане Королівство є 14-м найбільшим експорт-партнером Росії (2,3% експорту РФ) і посідає дев’яте місце в російському імпорті (2,5% імпорту РФ).
На Росію припадає лише 7 % імпорту сирої нафти Об’єднаного Королівства й менш ніж 2 % поставок природного газу. Основним енергетичним партнером Великої Британії є Норвегія, яка забезпечує 73 % від загального обсягу імпорту сирої нафти та 67 % імпорту природного газу.

Чи можливі зміни?
Тим не менш, енергетичний профіль Об’єднаного Королівства змінюється. Видобуток Британією власної нафти досяг свого піку 1999 року, а видобуток природного газу – 2000-го. У Північному морі енергетичні ресурси надалі вичерпуються, що, за оцінками аналітиків, підштовхне Об’єднане Королівство до диверсифікації енергетичних джерел за такою схемою:
* поєднання вітчизняного виробництва (у тому числі, сланцевого газу), зрідженого імпорту природного газу (LNG) із країн Близького Сходу, Африки й, можливо, Сполучених Штатів;
* а також, можливо, російського газу – через сполучення з континентальною Європою.
Москва й Лондон можуть також співпрацювати й у сфері технологій. Росія зараз розробляє нові внутрішні джерела енергії в реґіонах, які є технічно складними, таких як півострів Ямал, Арктичне море та Східний Сибір. Крім того, російському експорту енергоносіїв необхідно перейти до технічно складних форм, як-от зріджений природний газ. Через ці речі Москва шукає енергетичних партнерів, які би могли допомогти РФ утримувати лідерські позиції в енергетиці.
Кремль уже уклав угоди з Total SA у Франції й ExxonMobil у США. Тепер Росія шукає співпраці з Об’єднаним Королівством. РФ і Велика Британія мають незначний досвід спільної роботи в галузі енергетики. Британська компанія British Petroleum була однією з багатьох західних фірм, котрі були позбавлені проектів у Росії й стали мішенню Федеральної служби безпеки РФ для рейдів під час російського процесу консолідації енергетичних активів.
Російський енергетичний гігант «Газпром» зробив мішенню спільне підприємство British Petroleum у РФ, ТНК-ВР, у тому числі їхні проекти. Роберт Дадлі, головний виконавчий директор British Petroleum, який був також колишнім головою російської секції компанії, мав дуже напружені взаємини з Москвою.
Однак, схоже на те, що енергетичні потреби РФ і British Petroleum зараз перебувають у стадії синхронізації. British Petroleum бореться за те, щоб знайти гарний ринок, після того як компанія взяла на себе удар у США після розливу нафти в Мексиканській затоці, а РФ шукає великі компанії, які би могли завести на внутрішній російський ринок передові технології в освоєнні нових енергетичних покладів.
У жовтні 2012 року British Petroleum погодилася продати свою частку 50 % у ТНК-ВР російській компанії «Роснефть», що завершить на 100 % приєднання ТНК-ВР до компанії «Роснефть». Як частину угоди British Petroleum отримає додатково 18,5 % акцій компанії «Роснефть», унаслідок чого присутність британської компанії в російській збільшиться до 19,75 %. British Petroleum також сподівається отримати два місця з дев’яти в раді директорів компанії «Роснефть», що посилить особисту роль п. Дадлі з British Petroleum у внутрішніх російських енергетичних процесах.
За оцінками аналітиків, Роберт Дадлі є відкритішим для співпраці з РФ. Він вважає, що Росія зараз змінює свою аґресивну енергетичну позицію на більш дружній підхід до взаємодії зі Заходом. Те, чи має п. Дадлі слушність у таких твердженнях, покаже час. Натомість, у вересні 2012 року «Газпром» і британська енергетична компанія Centrica підписали контракт на постачання 2,4 млрд куб. м природного газу протягом трьох років за допомогою сполучення Бельгія-Велика Британія, що також лягло в «політичну скарбничку» цього британського менеджера.

Висновки
Через особливі відносини між Об’єднаним Королівством і Сполученими Штатами, стосунки між Лондоном і Москвою, імовірно, можна простежити через еволюцію взаємин між Білим домом і Кремлем. Таким чином, цілком вірогідно, що політичний діалог між Великою Британією та РФ залишаться найближчими роками напруженим.
Тим не менш, тісніша співпраця можлива в енергетичній сфері, що, зокрема, проявлятиметься як у збільшенні споживання Об’єднаним Королівством російського газу, так і в розширенні взаємодії між британськими та російськими компаніями. На цьому тлі відносини між Лондоном і Москвою, імовірно, будуть відзначатися прагматизмом. Однак цілком можливо, що Об’єднане Королівство не перебуватиме під таким же політичним тиском, як країни Центральної та Східної Європи, оскільки воно є менш залежним від російського газу.
У зв’язку із цим Києву необхідно негайно активізувати контакти з Лондоном, особливо напередодні проведення в листопаді 2013 року саміту Україна — Європейський Союз (ЄС).
Джерела групи глобальної розвідки Geostrategy вказують на те, що потенціал Великої Британії в грі за європейську інтеграцію України фактично не було використано. Посол України в Об’єднаному Королівстві Володимир Хандогій через об’єктиві причини так і не зміг за кілька років «пробити» питання про візит президента України Віктора Януковича до Лондона.
Але такі фактори, як:
* тиск РФ на ЄС, спрямований на зрив підписання 2013 року Угоди про асоціацію з Україною;
*дистанціювання Сполучених Штатів від українських справ, яке триває фактично з моменту вступу Віктора Януковича на посаду президента України,
– можуть кардинально змінити ситуацію.
Якщо Лондон переконає Вашинґтон у необхідності повернення в «українську гру», аргументуючи це початком «дипломатичної війни Росії проти України», тоді, імовірно, у Києва можуть з’явитися реальні шанси підписати в листопаді 2013 року Угоду про асоціацію з ЄС.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/413

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply