Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 25, 2017

Україна просить ООН ввести на схід держави миротворців

Автор:

|

Лютий 26, 2015

|

Рубрика:

Україна просить ООН ввести на схід держави миротворців

Миротворець ООН

Рада національної безпеки й оборони України (РНБО) постановила просити Організацію Об’єднаних Націй (ООН) і Європейський Союз (ЄС) допомогти рятувати нашу Батьківщину від російської аґресії.

З огляду на постійні порушення…
18 лютого ц. р. Олександр Турчинов, секретар РНБО, заявив, що було ухвалене рішення звернутися до ООН і ЄС щодо скерування в Україну миротворців. «Дуже важливе питання, яке також було розглянуте та, відповідно, прийняте, — про звернення до ООН і Євросоюзу щодо розгортання на території України операції з підтримання миру та безпеки. Ідеться про те, що Міністерство закордонних справ підготувало звернення — і сподіваємося, що Верховна Рада (ВРУ) теж підтримає це рішення, — до Ради безпеки (РБ) ООН, до ЄС щодо введення миротворчих контингентів», — повідомив він.
Чиновник також пояснив, що відповідне рішення було ухвалене з огляду на постійні порушення мирних домовленостей із боку Російської Федерації (РФ) і підконтрольних їй незаконних збройних формувань на Донбасі й «для того, щоби припинити ці провокації, щоби не дозволити Росії спекулювати цим, і є пропозиція щодо прохання про введення на територію України миротворців, котрі повинні стояти як вздовж лінії зіткнення, так і вздовж неконтрольованої ділянки російсько-українського кордону».
На переконання секретаря РНБО, саме це дасть змогу фіксувати і, головне, локалізувати порушення, а також забезпечити реальні кроки з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, яка була ініційована й повністю підтримується РФ. Своєю чергою, Президент України, котрий теж брав участь у згаданому вище засіданні РНБО, підтримав його рішення, попри те що зовсім недавно відповів в одному з інтерв’ю на запитання про потребу української держави в миротворчому контингенті так: «Підстав для присутності миротворців немає, бо Україна сама може контролювати свої кордони».
Та вже наступного дня він пояснив, що переглянув свою позицію після відведення українських військ із Дебальцевого, яке російські війська штурмували після досягнення домовленості в Мінську про припинення вогню на Донбасі. Водночас п. Порошенко наголосив: «Росія як країна-аґресор не може й не буде брати участь у миротворчій операції в Україні».

Принаймні, обговорили
Слушність переорієнтації українців у питанні щодо потреби в присутності миротворчої місії ООН в Україні підтвердив несамохіть і спікер Державної думи РФ Сергій Наришкін, заявивши 19 лютого, що мінські домовленості, яких російські війська на Донбасі навіть не починали виконувати, «не передбачають такого заходу», як скерування до України миротворців ООН. Того ж дня його заяву, як під копірку, повторили й маріонетки РФ на Донбасі.
Тим часом, у ніч проти 24 лютого можливість миротворчої місії в Україні обговорили на дебатах у РБ ООН, участь в яких узяли міністри закордонних справ і Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун.
Повідомивши про намір запросити миротворців, Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, запевнив, що їх введення не лише не суперечить Мінським угодам, а й допоможе їх реалізувати, бо РФ та її маріонетки на Донбасі не виконують цих домовленостей. Адже, як підкреслив дипломат, «Росія веде повномасштабну війну проти України», а
«моніторингова місія Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) не в змозі реально контролювати дотримання перемир’я та відведення важких озброєнь». Урядовець також зауважив, що питання щодо направлення до України миротворців ООН «буде випробуванням дієвості ООН і її здатності реагувати на міжнародні кризи».
Та після розмови з Генеральним секретарем ООН міністр сказав журналістам: «Відсьогодні в ООН шукатимуть шляхів реалізації мирних ініціатив Києва. Це не буде звичайна миротворча місія, оскільки в такому разі Україна втрачає право визначати склад і повноваження контингенту. Щоби сформувати цю місію, Україна має намір звернутися до своїх партнерів із ЄС. Пропозиція про затвердження місії буде винесена на розгляд РБ. Росія вже зробила заяву, в якій засуджує ідею місії з підтримання миру. Але якщо Москва спробує виступити в РБ проти, пропозиція буде винесена на Генеральну асамблею (ГА)».
Своєю чергою, Пан Гі Мун запевнив, що «у питанні можливості скерування миротворчої місії на схід України ООН буде керуватися рішенням РБ». Відтак, одразу ж після дебатів у штаб-квартирі ООН п. Клімкін вилетів до Парижа на зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки», щоби також домагатися миротворчої місії в Україні.

Низка країн-членів ЄС готова
Олексій Макєєв, директор департаменту політики та комунікацій Міністерства закордонних справ (МЗС) України, ще 23 лютого повідомив, що «низка країн-членів ЄС готова надати контингенти для участі в миротворчій місії в Донецькій і Луганській областях». Перемовини щодо миротворців навіть уже проводилися з деякими «ключовими гравцями в ЄС».
«Нам дали зрозуміти, що ці країни позитивно відгукнуться на прохання виділити свій контингент. Головне, щоби ця місія була укомплектована такою кількістю миротворців, аби вони були здатні виконати завдання та фактично зберегти мир», — зазначив п. Макєєв.
Однак Володимир Василенко, представник України в Раді ООН із прав людини й фахівець у галузі міжнародного права, вважає, що в разі ухвалення позитивного рішення на розгортання в Україні миротворчої місії ООН може знадобитися близько півроку. Водночас він зауважив, що ухвалення ООН створення такої місії та розгортання її на території України буде проблематичним. «Рішення про відрядження такої місії та мандат місії ухвалює РБ ООН. РФ має право вето в Радбезі, і вже зараз ми чуємо від офіційних очільників Росії, що вони не схвалять, коли ті голосуватимуть за створення такої місії», — пояснив експерт.
На думку п. Василенка, більше перспектив в цьому питанні існує з боку ЄС: «Там ніякого російського вето немає». Але, щоб така місія була відряджена в Україну, необхідне одноголосне рішення усіх членів ЄС, стверджує він. А на запитання щодо права РФ на вето у РБ ООН, дипломат відповів, що «в ситуації, яка склалася, його навряд чи вдасться обійти.
Експерт нагадав, що рішення Радбезу, у т. ч. щодо спрямування миротворчих місій, вважаються ухваленими, якщо за них віддали голоси дев’ять членів РБ ООН, зокрема п’ятеро постійних членів. І хоч сторона, яка бере участь у конфлікті, повинна утриматися від голосування, але ж, за його словами, Росія не визнає себе стороною конфлікту.

Росія гарантовано заветує?
А для того, щоби конфлікт, який існує, був визнаний таким, де Росія є однією зі сторін, знову потрібне рішення РБ. «А Росія гарантовано заветує таке рішення», — констатував п. Василенко. Утім, експерт також висловив переконання, що навіть якщо РФ підтримає постанову Радбезу про розміщення миротворчої місії, то буде проти розміщення миротворців на всіх пунктах пропуску українсько-російського кордону, а потім наполягатиме на включенні російських миротворців до складу місії.
Але водночас експерт додав, що «вже почався процес консультацій. «Ці консультації повинні відбутися між членами РБ, і вони мають дійти згоди про мандат місії, про всі умови функціонування місії», — сказав він.
Після цього, додав Володимир Василенко, необхідно забезпечити фінансування місії. «Питання про фінансування цієї місії вирішується у п’ятому комітеті ГА ООН. Якийсь час піде на ухвалення такої резолюції. Там ця резолюція може бути заблокована або суттєво зменшене фінансування цієї місії. Бо, м’яко кажучи, склад комітету – такий, що має РФ можливість впливати на багатьох членів цього комітету», — пояснив експерт.
Дипломат також зауважив, що потім це питання має розглядатися на засіданні ГА ООН, яка ухвалює остаточне рішення щодо мандату і фінансування, складу місії. Щойно після цього Секретаріат ООН складає угоду з тими державами, представники яких братимуть участь у місії. «І лише тоді місія може бути розгорнута, — додав експерт. — На це фактично йде до шести місяців або й більше. Тобто, за цей період російська армія може дійти до Сімферополя. Якщо в Росії буде бажання».
«ЄС може не залежно від ООН ухвалити рішення щодо розгортання своєї місії в Україні. Може ухвалити хоч сьогодні, вони розглядають питання про посилення санкцій, тож можуть розглянути і питання про відрядження місії. У практиці ЄС були випадки відрядження місій, як власне ЄС, так і місій, які мають мандат ООН», — припустив п. Василенко.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...