Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 18, 2018

Україна програла другу поспіль економічну суперечку з РФ у СОТ

Автор:

|

Серпень 09, 2018

|

Рубрика:

Україна програла другу поспіль економічну суперечку з РФ у СОТ

Світова організація торгівлі (СОТ) не знайшла порушень за позовом України щодо обмеження на постачання до Російської Федерації (РФ) вагонів і стрілочних переводів. Незадовго перед цим СОТ також стала на бік РФ у суперечці про антидемпінгові мита на мінеральні добрива.

«Залізнична» справа
У жовтні 2015-го Україна подала позов до СОТ, вважаючи, що РФ із 2013 року необґрунтовано запровадила обмеження на постачання вагонів та іншого залізничного обладнання з України. Найбільших збитків зазнали Крюківський вагонобудівний завод, Дніпропетровський завод стрілочних переводів, «Азовзагальмаш» і Харківський машинобудівний завод ФЕД.
У позові йдеться, що російські сертифікаційні органи без достатніх обґрунтувань почали масово припиняти дії виданих раніше сертифікатів відповідності українських виробників, а також без достатніх на те підстав обмежили видачу нових сертифікатів. Більше того, в РФ також відмовилися визнавати сертифікати, видані українським виробникам у Білорусі та Казахстані, хоча за регламентом Митного союзу такі сертифікати мають визнавати всі члени цього об’єднання. Через ці дії РФ експорт із України залізничного обладнання скоротився із 1,7 млрд USD 2013-го до 51 млн USD у січні-липні 2015 року, тобто напередодні звернення України з позовом до СОТ.
І ось оприлюднили рішення у № DS499 «Російська Федерація — заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання». Висновок — невтішний: експерти СОТ відхилили ключові вимоги й арґументи України.
Як пише «Економічна правда», обґрунтування такого рішення виглядає доволі дивно. СОТ пояснила, що «безпека в Україні у 2014-2016 рр. відрізнялася від загальної у реґіоні, тому РФ мала підстави не дозволяти виїзд своїх фахівців із сертифікації на українські підприємства, побоюючись за їхню безпеку». Тобто тисячі «бойових бурятів», котрі приїхали на Донбас вбивати українців, за свою безпеку не турбувалися, а ось «фахівці з сертифікації» точно знали, що їх у спокійних Дніпрі чи Харкові повбивають?
При цьому експертна комісія СОТ не лише вийшла за рамки своїх повноважень, оцінюючи політичні ризики, але й відхилила українські арґументи про альтернативні можливості для сертифікації, які не потребують відвідин підприємств. На додачу (це принципово) експертна група відмовилася бачити системність порушень із боку РФ. Таке визнання було б вкрай важливим для України, адже тоді в разі відмови РФ прибрати порушення в Києва була б можливість введення зворотних обмежень для компенсації своїх втрат.

«Аміачна» справа
Нагадаємо, що це вже друга поразка України в СОТ. 20 липня ц. р. арбітраж СОТ визнав порушення, допущені Україною при проведенні антидемпінгового розслідування стосовно аміачної селітри походженням із РФ. «СОТ задовольнила вимоги РФ та вимагає від України прибрати порушення», — повідомила прес-служба Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Найцікавіше, що антидемпінгові заходи проти російської аміачної селітри були запроваджені Україною ще 2008 року. Однак процедура оскарження РФ дії антидемпінгових заходів розпочалася лише 2015-го. РФ вказувала на те, що при перегляді Україною 2014 року антидемпінгових заходів щодо російської аміачної селітри для розрахунку собівартості продукції з РФ не враховувалися ціни на енергоносії на російському ринку, а використовувалися ціни на ринках третіх країн (застосовувалася так звана методика енергокоригувань).
Геннадій Овечко, постійний представник РФ у СОТ, заявив, що це — «блискуча перемога Росії». Натомість українські експерти впевнені, що не все так зле. «Світова організація торгівлі — не Стокгольмський арбітраж: її рішення мають рекомендаційний характер і не підлягають обов’язковому виконанню. Тому особливо панікувати не варто», — пояснив у коментарі Agronews Михайло Васильович, експерт із ринку добрив. За його словами, для виконання рішення СОТ Україна має провести нове антидемпінгове розслідування, на час якого дію захисних мит продовжать. Він додав, якщо врахувати, що термін дії антидемпінгового обмеження щодо російської аміачної селітри закінчується в липні 2019 року, статус актуальності рішення СОТ знижується ще більше.
Сергій Рубан, голова спілки агрохіміків України та директор з розвитку і комерції агрохімічної компанії Grossdorf, також вважає, що рішення СОТ не зобов’язує Україну скасовувати антидемпінгові мита на російську аміачну селітру цілком. «Чи означає прийняте рішення, що антидемпінгові мита скасують? Ні! Це лише означає, що процедуру, яку використовувала українська сторона при розрахунку цих мит, треба буде відкоригувати», — повідомив експерт в коментарі Agronews.

Попереду — ще дві справи
У двох справах СОТ стала на бік РФ. Залишаються ще дві. Орієнтовно у грудні СОТ мають оприлюднити звіт щодо української скарги на обмеження РФ транзиту вантажів своєю територію. Якщо рішення щодо добрив і залізничного обладнання має так званий галузевий характер, то транзитна справа стосується всього українського експорту. Адже блокування транзиту фактично унеможливило український експорт на схід, насамперед — до країн Центральної Азії та Закавказзя. Більше того, попри всі спроби, реальної альтернативи транзиту через РФ Україна так і не знайшла.
А трохи згодом (найімовірніше, вже 2019-го) приймуть рішення за комплексним позовом РФ проти України щодо санкцій та обмежень, накладених у відповідь на російську аґресію. Ця суперечка має стати історичним для СОТ — РФ намагається оскаржити обмеження, запроваджені з політичних причин. Відповідно будь-яке рішення у цій справі має стати прецедентом і для інших політичних санкцій.
При цьому якщо справу щодо санкцій від самого початку вважали такою, де рішення складно передбачити наперед, то у транзитній справі, як видавалося, Україна має досить потужну позицію.
Але тепер, після рішення у справі про залізничне обладнання, з’явилося чимало підстав для песимізму. Хоча між цими справами немає прямого зв’язку, дві поразки поспіль (до того ж дуже дивне останнє рішення, яке створює підозри щодо російського впливу на СОТ) не можуть не турбувати.

США разом із РФ — проти України?
Ще більше неспокою додає позиція США, чия адміністрація неофіційно підтримує арґументи РФ у справі про блокування транзиту. Несподіванка зумовлена побоюваннями за власні інтереси — за позовами про введення мит на сталь і алюміній США в міжнародних судах використовують захист, аналогічний російській позиції. РФ виправдовується тим, що нібито перекрила шляхи для українських товарів відповідно до статті 21 «Генеральної угоди про мита та торгівлю» СОТ, яка дозволяє країнам-учасницям організації порушувати зобов’язання «у випадку появи загроз національній безпеці». Аналогічні твердження адміністрація Дональда Трампа використала для виправдання нових мит на сталь і алюміній: «Текст ст. 21 не містить жодних вимог від країн-учасниць щодо пояснень детальних причин чи подій, через які вони наклали обмеження. Натомість у тексті йдеться лише про те, що країни вважають свої дії необхідними для захисту важливих інтересів у сфері безпеки в часи війни чи інших надзвичайних ситуаціях».
Тож Вашинґтон і Москва спільно стверджують, що випадки застосування ст. 21 не підлягають судовому розгляду. «Іншими словами, якщо хтось згадує про ст. 21 уголос, суд має зупинитися і піти геть», — пояснила виданню Politico Дженніфер Гіллман, колишня суддя СОТ. Хоча як у США, так і в РФ вважають, що претензії за ст. 21 «не підлягають судовому переслідуванню», інші члени СОТ, зокрема, Канада, наполягають на тому, що країни мають як мінімум арґументувати, чому вони застосовують цю статтю.
«Арбітрам СОТ доведеться постаратися, щоб зважити всі «за» і «проти». Адже російсько-український торговий конфлікт фактично може перевернути всі діючі правила світової торгівлі, тому чекати швидкого результату від суду при цій всесвітній організації не варто: надто висока може бути ціна цього рішення», — підсумовує Politico.

Україна не здатна захищатися
Зрештою, потрібно визнати, що й Україна доволі мляво відстоює власні інтереси. Андрій Новак, кандидат економічних наук і голова Комітету економістів України, написав у своєму блозі для УНІАН: «Коли я особисто був на саміті СОТ 2014 року з боку України, а він відбувався майже одразу після анексії Криму, я на власні очі бачив, що російське представництво в СОТ надзвичайно юридично вишколене та професійне. А з моменту анексії воно стало ще й дуже аґресивним. Натомість українське представництво виглядало не таким професійним і нездатним захищати українські інтереси в цій організації. Тож, якщо Україна своїми силами, силами власних юристів не спроможна захистити свої національні інтереси, треба звертатися до серйозних юридичних компаній, сплачувати за їхні послуги та доручити їм захищати українські інтереси. Іншого виходу немає».

Ігор Берчак

Мовою чисел
Експорт локомотивів і залізничних вагонів у РФ 2013 року оцінювався в приблизно 1,7 млрд USD, що становило 11,8 % усього експорту України до РФ. 2017-го Україна відправила на експорт шість електровозів (п’ять — у РФ і один — у Казахстан), 15 пасажирських вагонів (всі — до РФ) і 2536 вантажних вагонів (із них 2110 — у РФ), тоді як 2013 року — 31 електровоз (із них 17 — в РФ), 115 пасажирських вагонів (28 — до РФ) і понад 20,5 тис. вантажних вагонів (з них понад 15 тис. — у РФ).

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...