Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 30, 2017

Україна прагне безпекових гарантій

Автор:

|

Березень 30, 2017

|

Рубрика:

Україна прагне безпекових гарантій

Ганна Гопко

232 народні депутати України нагадали Сполученим Штатам про Будапештський меморандум.

Сигнал
Коли Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України (ВРУ) в закордонних справах закликала 20 березня на погоджувальній раді законодавчого органу розглянути ініційований нею й лідерами фракцій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» і Радикальної партії проект постанови «Звернення ВРУ до Конґресу США щодо безпекових гарантій», то пояснила, що його мета — «послати сигнал щодо форматів нової співпраці між Україною та США». У чому ж він полягає?
22 березня 232 депутати з 327 зареєстрованих того дня в парламенті заявили в своєму зверненні, що, «будучи ціллю неспровокованої військової, економічної й інформаційної аґресії Російської Федерації (РФ), народ України справедливо очікує на підтримку з боку США й інших світових демократій у захисті свого права жити у вільній, демократичній і процвітаючій державі». Відтак, «у відповідності з духом і буквою Будапештського меморандуму», попросили США «розглянути питання про укладення з Україною оборонної угоди та надання Україні статусу Основного союзника поза межами НАТО».
Статус Major Non-NATO Ally (MNNA) законодавчо запровадили у США 1989 року для «винятково тісних стратегічних і військових двосторонніх відносин із країнами, які не є членами НАТО». В т. ч. — для спільних оборонних ініціатив і поставок озброєння. А отримали його відтоді 16 держав: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Республіка Корея, Японія, Йорданія, Нова Зеландія, Арґентина, Бахрейн, Таїланд, Філіппіни, Кувейт, Марокко, Пакистан, Афганістан і Туніс.
Стосовно ж прохання України щодо«MNNA, то Петро Порошенко повідомив ще 19 вересня 2014 року в ефірі CNN: «Відповідь президента Обами була «ні», оскільки у нас уже є спеціальний статус співпраці США й України. І цей рівень співпраці з питань безпеки й оборони — набагато вищий, ніж в основного союзника поза межами НАТО, як наприклад, у Арґентини».
Але оскільки цей рівень не забезпечив постачання зброї зі США, а в Овальному кабінеті сидить уже новий президент, 22 березня ц. р. ВРУ знову звернулася до Конґресу щодо MNNA. Бо депутати вважають, що двостороння оборонна угода між двома державами здійснять «величезний вплив на припинення російської аґресії проти України, стримування аґресора та запобігання розпалюванню війни в Європі», оскільки «аґресивна політика РФ не обмежується Східною Європою, вона становить загрозу для всієї Європи та глобальної стабільності».

Шанси — мінімальні
Депутати нагадали, що «Україна, зокрема, йдучи назустріч інтересам США, відмовилася від третього у світі за потужністю ядерного арсеналу». Бо, «відповідно до Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї держави-підписанти — РФ, Велика Британія та США — взяли на себе зобов’язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, а також утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи незалежності України».
У ВРУ також наголосили, що «недотримання безпекових гарантій ядерних держав за Будапештським меморандумом матиме вкрай небезпечні наслідки для міжнародного ладу, зокрема щодо підриву глобального режиму нерозповсюдження ядерної зброї, дискредитації міжнародних безпекових гарантій із боку ядерних держав та спонукання вразливих до зовнішніх загроз держав до розгляду ядерної зброї як легітимного засобу стримування аґресора». І що «лідерство Америки на світовій арені нерозривно пов’язане зі захистом ідеалів свободи та демократії, вірністю міжнародним домовленостям, надійністю у стосунках із союзниками та друзями».
Автори документу запевнили в пояснювальній записці, що він посприяє забезпеченню Збройних сил України сучасною військовою технікою та зброєю. А коли Сергій Власенко, представник Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», висловив побоювання, що MNNA закриє Україні шлях до вступу в альянс, п. Гопко пояснила: «Ми хочемо, щоб Америка зробила Україну основним союзником США поза НАТО, бо розуміємо, що виконати критерії НАТО — реформувати сектор безпеки й оборони — тривалий шлях».
Однак Вадим Трюхан, колишній посол із особливих доручень і лідер громадської організації «Європейський рух України», вважає, що шанси отримання MNNA — мінімальні, і пояснив це відтермінуванням візиту Президента України до США.
Ендрю Рейдін, експерт американського стратегічного дослідницького центру RAND Corporation, також розцінив звернення ВРУ скептично. За його словами, США продовжуватимуть підтримувати Україну, але «не будуть схильні підписувати угоду, яка б вимагала від них прийти на допомогу їй. Тому він не впевнений, що новий договір передбачав би щось інше на додачу до того, що США уже роблять.

«Несвоєчасно та наївно»
Євген Ярошенко, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, вважає звернення ВРУ «несвоєчасним, наївним» і здатним «ускладнити українсько-американські відносини за президентства Дональда Трампа». За його словами, статус MNNA передбачає фінансову підтримку у закупівлі озброєння, поставки військового майна, спільні військові навчання, однак не тягне за собою зобов’язання США щодо захисту цих партнерів у випадку нападу.
За даними експерта, «серед 16 MNNA лише четверо можуть розраховувати на військову допомогу США у випадку нападу — Японія, Південна Корея, Австралія та Філіппіни». Він також зауважив, що «безпекові зобов’язання США щодо цих країн визначаються не статусом MNNA, а двосторонніми договорами про взаємну оборону».
Фахівець також нагадав: «Трамп демонструє протекціоністську позицію та критично ставиться до зобов’язань США щодо підтримки безпеки своїх союзників. Як наслідок, невизначене майбутнє національної безпеки мають не лише окремі країни, що користуються перевагами MNNA, а навіть держави-члени НАТО. За перші два місяці свого президентства Трамп дав зрозуміти, що США готові надавати значну військову допомогу лише тим країнам, які входять у коло найважливіших торговельних партерів (Канада та Велика Британія) чи недвозначно поділяють спільне бачення безпекових викликів (Японія, Південна Корея та Йорданія)».
А Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики, вважає, що прохання про MNNA має сенс, якщо воно «потрібне як стартова перемовна позиція для дискусії на тему майбутньої безпекової співпраці». Водночас, експерт попередила: «Якщо йдеться про спробу отримати безпекові гарантії від США, то MNNA навіть у разі його отримання їх забезпечити не зможе. Він потрібен швидше як: а) символічний жест союзництва з США; б) спосіб орендувати або придбати на пільгових умовах надлишки американської військової техніки та реалізовувати спільні проекти».
«На статус союзника MNNA можна чекати довго та безперспективно, а посилювати армію треба вже зараз. Символів уже достатньо, особливо якщо вони не дуже досяжні», — застерегла п. Гетьманчук.
Натомість Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних і політологічних досліджень «Соціовимір», назвав заклик депутатів доцільним. Бо, за його словами, «ухвалення цього рішення відкриває для України можливості доводити США, що долучивши нас своєї системи безпеки, вони можуть вирішити свої внутрішні питання безпеки, адже Україна може бути певним балансом впливу в реґіоні та засобом стримування російської аґресії».
Однак політолог сумнівається з приводу того, «чи зараз на такий крок зважаться у Вашинґтоні». За його словами, там «переживають, що надання нам летальної зброї призведе до загострення конфлікту на Донбасі — Україна відчує себе сильнішою, почне воювати, а РФ почне ще більше інвестувати у війну і це завершиться масштабною війною, тому маємо обережну політику США, які надають нам допомогу, але не настільки велику, щоб це могло змінити баланс сил на сході держави».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...