Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

Україна пориває з СНД і виходить з усіх її структур

Автор:

|

Травень 31, 2018

|

Рубрика:

Україна пориває з СНД і виходить з усіх її структур

Міністерство закордонних справ (МЗС) України 25 травня зробило офіційну заяву, що спільно з центральними органами виконавчої влади вживаються заходи з процедурного оформлення припинення участі України в роботі статутних органів Співдружності Незалежних Держав (СНД), закриття постійного представництва України при цій організації, а також з інвентаризації договірно-правової бази в рамках СНД, з метою визначення її відповідності національним інтересам України. В відомстві також нагадали, що Україна не підписувала статут СНД, останнім часом не платила внески, а в роботі органів цієї організації брала участь на мінімальному рівні.

«Перетнути Рубікон»
Указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про остаточне припинення участі України в роботі статутних органів СНД Петро Порошенко підписав ще 19 травня. «Ми зробили все можливе, щоб перетнути Рубікон, повертаючись до Європейського Союзу. Нам там немає більше що робити. Ми рухаємося разом до Європи. Україна, починаючи з Біловезької пущі, розглядала СНД виключно як інструмент цивілізованого розлучення з імперією. Цивілізованого з російської провини не вийшло. Москва прагнула перетворити Співдружність на оновлену імперію, де б усі, як в старі радянські час, звіряли б годинник зі Спаської вежею Кремля», — заявив він.
У київському часописі «Дзеркало тижня» зауважили з цього приводу: «Україна 1993 року не підписала статут СНД, тому де-юре не є державою-членом Співдружності, але має статус її держави-засновниці та держави-учасниці. Починаючи з квітня 2014-го, співпраця України в рамках СНД зведена до мінімуму. Україна вийшла з низки багатосторонніх угод в рамках СНД і припинила членство у багатьох її органах».
Президент України й сам визнав це, коли заявив 12 квітня ц. р. на Київському безпековому форумі: «Виходячи з того, що Україна ніколи не була і не є зараз членом СНД, яка відмовилася засудити російську аґресію, просив би, щоб ми спільно з урядом підготували пропозиції щодо офіційного припинення нашої участі в статутних органах СНД та остаточного закриття українського представництва при відповідних інституціях ц Мінську».
Він також анонсував тоді «проведення інвентаризації всієї нормативно-правової бази, складеної Україною в рамках СНД на предмет відповідності національним інтересам держави». Щоправда, 16 квітня Ірина Луценко, представник Президента у Верховні Раді, уточнила, що він «закликає уряд провести інвентаризацію всіх багатосторонніх угод між членами СНД для того, щоб денонсувати окремі договори, залишивши лише ті, які прагматично необхідні для України, як-от визнання дипломів, визнання працевлаштування, договір про транзит тощо, які будуть необхідні для роботи економіки України». І пояснила, що часткове припинення співпраці з СНД зумовлене відмовою цього об’єднання визнавати російську аґресію».
А 2 травня п. Порошенко під час засідання РНБО зауважив: «Ми не можемо вийти звідти, куди Україна нікуди не входила. Ключова позиція — це скасування угоди про координаційні органи, яка була ратифікована парламентом, точніше участь України в координаційних органах СНД і низки інших угод, які не мають більше сенсу для України. Ми будемо дуже ретельно опрацьовувати ці позиції, але Україна більше не братиме участі в жодних координаційних органах СНД».

«За згодою всіх»
А 4 травня Андрій Шведов, представник Російської Федерації (РФ) при СНД відреагував на це нагадуванням: «У статуті СНД чітко прописано: держава повинна офіційно повідомити виконком за рік до виходу. Так було з Грузією. Україна не підписувала статут, але є підписантом установчої Біловезької угоди, в якому процедура виходу не прописана. Таким чином, у справу вступає Віденська конвенція про правила укладання міжнародних угод. Таким чином, вихід може відбутися в будь-який час за згодою всіх учасників організації після консультацій з ними або через 12 місяців після офіційного письмового повідомлення».
А 8 травня Олександр Лукашенко, президент Білорусі, заявив: «Українська сторона де-факто згортає участь у діяльності СНД, не фінансує спільний бюджет, а вона була друга за чисельністю наповнення бюджету після РФ. Водночас виходу України з СНД навряд чи варто очікувати».
Свою чергою, Володимир Ніканоров, керівник прес-служби СНД, заявив в опублікованому 19 травня інтерв’ю в російській газеті «Известия»: «Варто запитати українську сторону — кого персонально вони відкликали цього разу. В апараті виконкому СНД зараз немає працівників від України. до 2014 року представники України обіймали у виконкомі високі посади — заступника голови, директора департаменту, заступника директора департаменту. Але 2014 року вони попередніх відкликали, а нових не призначили».
Сергій Лебедєв, секретар СНД, зауважив в опублікованому 23 травня інтерв’ю в тих же «Известиях»: «Президент України доручив проаналізувати всі угоди, у яких Україна бере участь у рамках СНД, і вийти з тих, які нібито невигідні Україні. Характер цього доручення не свідчить про прийняття рішення про повний вихід країни зі Співдружності, тому давайте не будемо поспішати й почекаємо офіційних повідомлень».
А речник Марія Захарова, міністерства закордонних справ Росії, заявила того ж дня: «За останні кілька років Київ фактично згорнув свою участь у роботі Співдружності. 2014 року Україна відмовилася від виконання функцій голови в цій організації, відкликала свого постійного представника при СНД і представників з квотних посад у виконкомі СНД, також не підписала жодного рішення вищих статутних органів і звела до мінімуму участь в їхніх засіданнях. 2017 року, коли головування перейшло до РФ, Україна перестала відправляти своїх представників на високому рівні».
«За останні чотири роки Україна не робила внесків до СНД і сумарний обсяг невиплачених коштів становить понад 300 млн RUR. Що стосується заявленого Києвом наміру почати формальну процедуру виходу з СНД, то цей процес у разі цивілізованого підходу займе певний час — мова йде приблизно про рік», — запевнила спікер.
Відтак Юрій Осипов, генеральний секретар Міжпарламентської асамблеї СНД, заявив 26 травня: «Поки що до нас офіційних документів про вихід України з СНД не надходили. Є цілком чіткі правила входу і виходу з СНД».

Ігор Голод

Коментар експерта
Володимир Кравченко, оглядач відділу міжнародної політики київського часопису «Дзеркало тижня»:
— Лише для російського керівництва Співдружність є одним із інструментів зміцнення економічної та політичної присутності Росії на пострадянському просторі. Тому Київ і вирішив, що треба мінімізувати присутність в організації, де Москва виступає в ролі «альфа-самця». Але це — не єдина причина. На прийняття такого рішення Петра Порошенка спонукали й інші міркування, значно прозаїчніші — іміджеві: передвиборна президентська кампанія офіційно ще не почалася, але вже зараз іде запекла боротьба за голоси виборців. Гучні заяви про перегляд відносин із СНД та ефектні публічні дії мають формувати імідж глави держави як безкомпромісного політика, що протидіє російської аґресії та зміцнює незалежність. Так специфіка перебування Києва у Співдружності така, що хоч наша країна й не є членом організації (оскільки не підписала її статут), проте завдяки Угоді про створення СНД Україна має своєрідний статус країни-засновника. Це дає Києву право бути стороною тих угод, учасником яких можуть бути лише члени Співдружності. Наприклад, угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) у рамках СНД. Вихід же з угоди про створення СНД (а така можливість передбачена статтею 10) означає, що низка конвенцій, протоколів, договорів припинять свою дію для України. А ці ж міжнародні угоди регулюють як економічну співпрацю, так і гуманітарну та правову — питання пенсійного забезпечення, визнання дипломів про освіту, правову допомогу. Для Києва особливий інтерес мають близько 30-х міжнародних угод. Серед них не лише угода про ЗВТ СНД. Це і угода про координаційні органи залізничного транспорту. Його учасниками також є Грузія та країни Балтії. Крім цього, меморандум про співпрацю у сфері міжнародних транспортних коридорів, угода про порядок вирішення суперечок, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності, а також багато інших міжнародних договорів. Аби залишитися стороною договору, нашій країні доведеться провести перемовини з кожним членом СНД стосовно тих угод, у яких вона хотіла б зберегти свою участь. І Києву треба бути готовим до того, що Москва та її сателіти максимально ускладнюватимуть ті перемовини, висуваючи неприйнятні умови для продовження участі в міжнародних угодах.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...