Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Україна оскаржує злочини РФ у Євросуді

Автор:

|

Липень 17, 2014

|

Рубрика:

Україна оскаржує злочини РФ у Євросуді
Павло Петренко

Павло Петренко

Позови за анексію Автономної Республіки Крим (АРК), аґресію на Донбасі й викрадення дітей-сиріт виглядають, щонайменше, некомпетентними, а радше — імітацією процесу.

Справа на трильйон
Ще 3 червня ц. р. позови від України до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо анексії АРК Російською Федерацією (РФ) і вторгнення її диверсантів на Донбас анонсував Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України. Зокрема, він заявив, що оскільки «приєднання» Росією Криму порушує як українське, так і міжнародне законодавство, у тому числі угоди Києва з Москвою, то воно буде оскаржене в ЄСПЛ.
А нагадавши, що Генеральна прокуратура України (ГПУ) розпочала розслідування стосовно української власності в Криму після його анексії Росією, голова уряду уточнив: «У межах карної справи український уряд подає позов на суму більш як 1 трлн грн».
Однак щойно 8 липня ц. р. Павло Петренко, міністр юстиції України, повідомив: «У ЄСПЛ на сьогодні є два позови. Один — великий, який містить у собі порушення прав військовослужбовців, журналістів. І ми його доповнили економічною частиною. Сума — 1 трлн 180 млрд грн. Це – ті збитки, що були пораховані за обмеження права користування майном».
Український урядовець також нагадав, що ЄСПЛ ухвалив рішення, у якому встановив незаконність перебування російської армії на території Криму та зобов’язав РФ вивести свої війська. «Вони цього рішення не виконали. Але саме це рішення є фундаментом для процесу, пов’язаного з компенсацією збитків», — наголосив очільник головного юридичного відомства України.
Крім того, уряд почав використовувати і квазісудові засоби компенсації збитків щодо летовищ і морських портів. Зокрема, за словами п. Петренка, Україна звернулася зі скаргами до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і Міжнародного морського арбітражу. «Ми зафіксували 3 360 фактів порушення російськими компаніями нашого авіаційного простору та нараховуємо штрафні санкції — щодня це близько 1 млн USD. Станом на 7 липня, це склало понад 200 млн. грн», — конкретизував міністр, додавши, що аналогічні процедури здійснюються щодо морських портів у зв’язку з неможливістю користуватися ними.

Продаємо Крим?
Однак відомий експерт-економіст і журналіст Віталій Мосейчук цілком слушно зауважив на шпальтах київської газети «Дзеркало тижня»: «Мене дивує однозначність цієї суми, тобто виходить, що ми за 1,2 трлн. грн начебто продаємо Крим, і після теоретичної сплати суми Росія нам нібито нічого не винна».
«Структуру позову чомусь тримають у таємниці, але, очевидно, уряд має на увазі плату за конфісковане державне майно, наприклад, «Чорноморнафтогаз» і газогони, державні банки та державні підприємства, у т.ч. виноробні підприємства, курорти й оздоровниці, порти та кораблі, військові частини й аеропорти, — дивується й, водночас, обурюється аналітик. – Але про саму кримську землю якось забули, і про неї не говорять ані прем’єр, ані міністр юстиції, точніше, про компенсацію за її незаконне захоплення, а це – найголовніша державна власність у Криму».
Насправді юридично Росія ще повинна платити за кожен день анексії державної землі Криму як за незаконне володіння нею, стверджує експерт. «І головне — щороку!» — наголошує він.
Аргументи Віталія Мосейчука настільки кричущі, що заслуговують на дослівний їх виклад: «Стаття 390 Цивільного кодексу України «Розрахунки при витребуванні майна з чужого незаконного володіння» передбачає: «Власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним». Особливо цікаві слова – «могла отримати».
З 28 травня 2017 р. орендна плата за перебування Чорноморського флоту (ЧФ) РФ на території України (18,2 тис. га), згідно з Угодою між Україною та Російською Федерацією з питань перебування ЧФ РФ на території України (підписана у м. Харкові 21 квітня 2010 р. і ратифікована законом від 27 квітня 2010 р. №2153-VI), становить 100 млн. USD на рік, тобто 5495 USD за 1 га на рік. І це – досить невелика плата, порівняно з орендою інших військових баз у світі, але в цьому разі ще просто орендується багато землі без споруд у вигляді полігонів, стрільбищ тощо.
Крім того, тепер увесь Крим перетворюється на військову базу Росії. Тому в умовах анексії на підставі цих чисел ми можемо визначити вартість «оренди» всієї державної землі Кримського півострова, яку Кремль може отримати від третіх сторін і/або самого себе.

Украли щорічні 7,6 млрд USD
Площа всієї АРК — 26081 кв. км (або 2,6 млн га). З Республіканської програми використання й охорони земель в Криму на 2010-2015 рр. (затверджена постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2010 р. №1912-5/10 за підписом Володимира Константинова, нинішнього «голови державної ради Республіки Крим») можна дізнатися, що в державній власності перебуває 1384,2 тис. га (або 53,1 % від загальної площі республіки), у тому числі 588,5 тис. га сільськогосподарських угідь (32,7 % від загальної площі сільгоспугідь республіки).
Помноживши 5495 USD за 1 га на рік на 1384,2 тис. га, отримаємо суму 7,6 млрд. USD на рік. От вам і розмір щорічних компенсацій від РФ за порушення міжнародного права щодо державних земель українського Криму. Україна може отримувати цю компенсацію у вигляді природного газу, що проходить через її територію, на підставі рішення міжнародного суду. І це — без урахування державної землі в Севастополі.
2013 року імпорт природного газу в Україну становив близько 28 млрд. куб. м, навіть за ціни 500 USD за 1 тис. куб. м це — 14 млрд. USD на рік. Таким чином, окупація Криму може вдвічі знизити вартість газу з Росії, а за ціни 385 USD його нам у цьому обсязі повинні постачати майже безкоштовно! Таким чином, імпортний природний газ на час окупації в України може бути безплатним або вдвічі дешевшим, а сплачені за нього споживачами гроші мають спрямовуватися до бюджету на відновлення країни, у т. ч. через розвиток альтернативної енергетики, допомоги переселенцям і зміцнення обороноздатності. За рахунок аґресора, по справедливості й за Законом.
А то ми дожилися до того, що вже й Хайнц Йозеф Зер, адвокат із Німеччини, подав скаргу до ЄСПЛ через протизаконні дії РФ на території України та проведення на українському півострові незаконного референдуму. У своїй заяві юрист звертається до п. 4 ст. 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй (ООН), згідно з яким усі члени ООН у своїх міжнародних відносинах повинні утримуватися від будь-якого застосування сили або загрози застосування сили, порушення територіальної цілісності або політичної незалежності іншої держави чи в інший спосіб суперечити завданням ООН.
Громадськість обурила нещодавня пропозиція Гюнтера Еттінгера, єврокомісара з питань енергетики, про виплату Україною мільярда доларів газового боргу РФ. Вони окуповують, а ми їм ще й повинні заплатити?! Прямо як у байці Леоніда Глібова «Вовк та ягня»: «Ти винен тим уже, що хочу я, бач, їсти». А тепер – і вимога передоплати, а потім – і відключення подачі природного газу Україні.
Тому до згаданого позову на 1,2 трлн. грн. необхідно подати позов на 7,43 млрд. USD за кожен рік незаконного володіння державною землею в Криму. Це буде орендна плата за перебування Росії на території України. Адже Крим не продається, а є тимчасово окупованою територією за законом України від 15 квітня ц. р. №1207-VII, і ми розраховуємо повернути і державне майно.»

Процес розтягнеться на роки
Увесь процес розтягнеться на роки, і повністю суму можна підрахувати тільки після повернення АРК (за весь час незаконного користування), і ніхто прямо платити не збирається, але це – законний спосіб зробити Крим подвійно економічно невигідним Росії.
А зараз потрібно просто повністю припинити платити за газ (Україна «заплатила» окупацією Криму), крім того, в іншому разі вона спонсорує аґресора і кремлівських олігархів замість допомогти своїм громадянам та економіці. А повний взаємозалік буде проведено після повернення Криму, а зараз — кліринг (взаємозалік). Аргументація базується на тому, що на рівні міжнародних організацій, починаючи з ООН і закінчуючи принаймні ста країнами — членами ООН, те, що відбулося в Криму, визнано анексією, а за неї слід платити.
Тому трохи дивно, що українська держава подала позов про компенсацію до Європейського суду з прав людини, який здебільшого розглядає справи між громадянами та державами, а не між державами, і до нього можна подати скаргу на Росію від громадян або неурядових організацій. Але і міждержавні позови теж можливі.
Тож те, чи використовує Україна всі наявні інструменти для захисту прав і матеріальних інтересів держави та її громадян, — велике питання. Якщо, звісно, такий захист — справді необхідний та очікуваний чиновниками результат.
Залишається лише додати доволі влучний коментар експерта Віталія Мосейчука: «Усі ці позови щодо Криму виглядають щонайменше некомпетентними, а радше — імітацією процесу. Так і проглядається через них пропозиція «порішати» все під килимом, як завжди. Цей позов цілком очевидно не враховує всіх інтересів України, але догоджає Європі та Росії, показуючи нашу меншовартість».
Натомість, 13 червня ц. п. Павло Петренко повідомив, що Україна подала на Росію в ЄСПЛ ще й позов щодо повернення викрадених 12 червня сиріт — вихованців Сніжнянського дитячого будинку. Того дня діти прямували на оздоровлення в Дніпропетровську область автобусом, однак його зупинили озброєні терористи, а вже невдовзі він опинився в Ростовській області РФ.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...