Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Україна може втратити унікальну колекцію скіфського золота

Автор:

|

Лютий 02, 2017

|

Рубрика:

Україна може втратити унікальну колекцію скіфського золота

Музеї Криму подали до окружного суду Амстердама (Нідерланди) апеляційну скаргу на прийняте ним 14 грудня 2016 року рішення повернути Україні колекцію скіфського золота. «Дуже сподіваємося, що буде прийняте правильне політичне рішення», — заявила Арина Новосельська, окупаційний «міністр культури» півострова.

Скіфи та «зелені чоловічки»
Ця музейно-судова історія розпочалася в лютому 2014-го, коли колекція скіфського золота з українських музеїв була відправлена в Амстердам до музею Алларда Пірсона для участі у виставці «Крим: золото та таємниці Чорного моря». Не встигли амстердамці й іноземні туристи намилуватися унікальними артефактами, як на Кримському півострові з’явилися «зелені чоловічки», під дулами автоматів яких відбувся псевдореферендум про «возз’єднання» української автономної республіки із Російською Федерацією (РФ).
Найцінніша частина представлених на виставці експонатів була привезена з київського Музею історичних коштовностей, що є філією Національного музею історії України.
Водночас в Нідерландах експонувалися й предмети з чотирьох музейних установ, розташованих на території Криму. Саме ці установи й звернулися до суду в Нідерландах, вимагаючи повернути колекції в анексований Крим, а не до української столиці. Варто зазначити, що більшість «кримських» предметів були знайдені під час археологічних розкопок 1990-2000-х рр., за часів незалежної України.
Справа тягнулася майже два з половиною роки, поки 14 грудня 2016-го суд Амстердама нарешті прийняв рішення повернути скіфське золото, що експонувалося в музеї Алларда Пірсона, державі Україна. Головним доказом на нашу користь стала ліцензія на експорт археологічних артефактів, видана Міністерством культури України. Відповідно до Конвенції ЮНЕСКО, витвори мистецтва мають бути повернені суверенній державі, яка видавала такий дозвіл. Оскільки Крим не є суверенною державою, тож, на думку суддів, Україна слушно вимагала повернути своє культурне надбання.

І нашим, і вашим
Щоправда, справа «скіфського золота» ще далека від завершення. У грудні минулого року нідерландський суд наголосив, що скарби залишаться в музеї Алларда Пірсона ще впродовж трьох місяців — часу, відведеного на апеляцію. Кримські музеї правом на оскарження вердикту скористалися.
Причому їхні шанси забрати скіфське золото — достатньо великі. Як пояснила Світлана Фоменко, перший заступник міністра культури України, парадокс полягає в тому, що кримські музеї намагаються довести в, що вони — українські, й діють згідно українського законодавства!
«Існують прямі контракти між нідерландським музеєм та українськими музеями, і повертатися експонати в Україну будуть шляхами, прописаними в контракті, перевізниками, яких наймуть музеї. Звісно, що повернення колекції кримських музеїв російськими транспортними компаніями через російську територію становить для нас величезну загрозу. В цьому випадку культурні цінності в Україну можуть взагалі не повернутися», — заявила п. Фоменко.
Тобто, хитрі голландці можуть спробувати зіграти в гру «і нашим, і вашим». З одного боку, є рішення про повернення колекції скіфського золота суверенній державі Україна, що відповідає всім нормам міжнародного законодавства. З іншого, за тими ж нормами, «повертатися» скарби будуть тими транспортними компаніями, яких наймуть кримські музеї. Певна річ, що в цьому випадку золото в Україну не повернеться.

«Ми вам — золото, ви нам — картини»
Не варто забувати і про момент своєрідної помсти. У ніч на 10 січня 2005 року з музею нідерландського міста Хорн було викрадено колекцію творів мистецтва — 24 роботи голландських живописців XVII ст. та близько 70 виробів зі срібла. В грудні 2015-го засоби масової інформації Нідерландів, із посиланням на Ада Гірдінка, директора музею Західної Фрісландії й Артура Бранда, експерта у сфері антикваріату, повідомили, що викрадені цінності нібито потрапили до рук представників добровольчого батальйону ОУН, котрі начебто знайшли їх у покинутому будинку одного з колишніх соратників Януковича.
Ця історія заплутана до неможливості. Яким чином вкрадені в Нідерландах твори мистецтва опинилися в якомусь особняку на Донбасі, досі не пояснив ніхто. Тим не менше голландські журналісти стверджували, що українські добровольці вийшли на контакт із посольством Нідерландів в Україні й висловили готовність повернути викрадене за винагороду в 50 млн EUR. Оскільки сторони не зійшлися в ціні, контакт обірвався.
У вересні 2016 року Служба безпеки України (СБУ) офіційно повернула Нідерландам п’ять викрадених картин. Михайло Глуговський, заступник голови СБУ, тоді наголосив, що розшук творів мистецтва з музею міста Хорн буде тривати. «Справа не закрита», — зазначив він.
Не виключено, що влада Нідерландів спробує поставити офіційний Київ перед вибором: або повне повернення викраденої в місті Хорн колекції, або скіфське золото поїде до Криму. Принаймні під час передачі п’яти знайдених полотен Берт Кундерс, міністр закордонних справ Нідерландів, наголосив: «Сподіваюся, що 19 картин, які досі відсутні, повернуться на виставку в музеї Західної Фрісландії якнайшвидше».

Ігор Берчак

Предмет суперечки
* 215 експонатів із Національного заповідника «Херсонес Таврійський»;
* 190 предметів Керченського історико-археологічного музею;
* 215 експонатів Бахчисарайського історико-культурного заповідника;
* 451 предмет Центрального музею Тавриди (Сімферополь).
Крім прикрас, посуду, предметів декоративно-прикладного мистецтва, похоронного інвентарю можна виділити найцінніші експонати:
* скульптура змієногої богині — праматері скіфських царів;
* підвісні сережки у вигляді чоловічих фігурок;
* скроневе кільце зі зображенням павича;
* застібки у формі цикади;
* посудини у вигляді баранчиків-водоліїв;
* бронзовий грифон.
Вартість колекції оцінюють у 1,5 млн EUR.

До теми
Окупаційна влада Криму продовжує репресії проти кримськотатарських активістів. Тепер черга дійшла до адвокатів, котрі їх захищають. Першим на допиті у Федеральній службі безпеки опинився відомий московський юрист Микола Полозов, котрий захищає Ільмі Умерова, заступника голови Меджлісу. Хоча пізніше його відпустили, але справа йде до того, що слідчі хочуть перевести п. Полозова у свідки в карній справі, й тоді він не зможе захищати п. Умерова в судовому засіданні як адвокат. «Це черговий прояв тиску та політики залякування, що є традиційним для режимних країн та окупанта», — заявила Еміне Джеппар, перший заступник міністра інформаційної політики України.
Якщо п. Полозову, з огляду на його відомість у Москві, ще пощастило залишитися на свободі, то кримського адвоката Еміля Курбедінова, котрий захищає українського журналіста Миколу Семену, лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза й того ж таки Ільми Умерова, просто арештували на десять діб. Проти нього також порушили карну справу за екстремізм. Приводом стало те, що ще 2013 року п. Курбедінов опублікував в Інтернеті відео з мітинґу забороненої в РФ мусульманської організації «Хізб-ут-Тахрір». Абсурдність звинувачення полягає в тому, що на той час п. Курбедінов, по-перше, був громадянином України, а по-друге, чотири роки тому «Хізб-ут-Тахрір» ще не вважалася в Росії забороненою організацією.
Такої брутальності не стерпіли навіть російські адвокати, які скерували до Федеральної палати адвокатів РФ відкритого листа з вимогою захистити Еміля Курбедінова від політичного переслідування. Автори листа констатують, що «з 2014 року в Криму послідовно утискаються основні права та свободи людини. Свободу зібрань, совісті та слова на півострові знищено, карні справи, адміністративні арешти та штрафи щедро роздаються людям будь-яких поглядів і сфер діяльності — журналістам, анархістам, мусульманам лишень за висловлення своєї думки, за вивішений в автомобілі прапор, за критику влади, за спробу провести мирний пікет чи збори».
«Не викликає сумнівів, що одночасний арешт адвоката за розміщення відеоролика в соцмережі й обшуки в нього в офісі й квартирі носять спланований і політичний характер із метою залякування, пошуку компрометуючих матеріалів і усунення його від виконання професійного обов’язку», — заявляють вони.
Причому ситуація, судячи з усього, буде погіршуватися. «У Криму 2017 року очікується посилення карного переслідування кримськотатарських активістів. Будуть ініційовані кілька справ про належність до Меджлісу, визнаного в РФ екстремісткою організацією», — повідомив Микола Полозов. Він зазначив, що посилення репресій може бути пов’язане з тим, що кримські татари торік саботували вибори в Державну думу РФ на території Криму, а окупаційна влада отримала завдання забезпечити вищу явку виборців на виборах президента РФ 2018-го. «Поставлено завдання: виправити ситуацію, забезпечити гарну явку і результат. Для цього буде вестися боротьба проти кримськотатарських організацій», — вважає правник.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...