Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 19, 2018

Україна «конкурує» з Молдовою, хто гірший

Автор:

|

Січень 11, 2018

|

Рубрика:

Україна «конкурує» з Молдовою, хто гірший

Андерс Аслунд

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council, сумнівається, що міжнародні організації продовжать фінансувати Київ.

«Боротьба» за статус найбіднішої
Андерс Аслунд, шведсько-американський економіст і дипломат, професор Джорджтавнського університету у Вашинґтоні та засновник Стокгольмського інституту східноєвропейської (перехідної) економіки, неабияк засмутив українців публікацією, розміщеною 2 січня на сайті аналітичного центру Atlantic Council. Бо, зокрема, визнав там: «Рік тому я висловив надію, що 2017 року економіка України злетить. Так і мало статися, але не сталося».
Хоч в останньому кварталі 2016-го валовий внутрішніх продукт (ВВП) України зріс на 4,8 %, однак у кожному з наступних чотирьох кварталів темпи зростання знижувалися. А за підсумками 2017 року ВВП зріс лише на 2 %, що менше, ніж навіть найобережніші офіційні прогнози.
Відтак, аналітик резюмував: «Економіка України справді зростає повільніше, ніж економіка Європейського Союзу (ЄС), і, звісно ж, набагато повільніше за світову економіку. Тому важко давати оптимістичні прогнози щодо економічного зростання 2018-го».
Експерт також зауважив, що після падіння ВВП на 1 7% за підсумками 2014-2015 рр. у результаті російської аґресії, швидке відновлення економіки та зростання до 6-7 % мали стати самі собою зрозумілими. Але замість цього тепер Україна конкурує з Молдовою за статус найбіднішої країни Європи. Адже якщо 2007 року такий показник, як ВВП на душу населення в Україні був на 160 % більшим, ніж у Молдові, то зараз цей показник, згідно зі статистикою Міжнародного валютного фонду, (МВФ), більший усього на 8 % (!), причому економіка Молдови зростає на 4 % на рік.
Але найгіршим експерт вважає те, що економічним провалам України 2017-го можна було запобігти. А тими двома головними факторами, які погіршили економічні проблеми України торік, він вважає торгову блокаду та невдалу судову реформу.
«У лютому минулого року політики з партії «Самопоміч» ініціювали початок торгової блокади з окупованими територіями на Донбасі. І цей крок, мабуть, обійшовся Україні у 2 % свого ВВП у першій половині року, — конкретизував аналітик. — Водночас експорт, інвестиції й споживання в Україні значно зросли. Але коли в третьому кварталі валовий обсяг інвестицій упав із нормальних 24 % ВВП до жалюгідних 16 %, як українські, так і зарубіжні інвестори втратили впевненість в Україні. Інвестори почали розуміти, що розпочата комплексна судова реформа насправді не призведе до очищення судової системи, і це ставить під сумнів реалізацію прав власності в країні».
За даними п. Аслунда, наприкінці 2017-го ці тенденції погіршилися. Це засвідчили підприємці, котрі часто скаржилися, що Генеральна прокуратура та Служба безпеки України беруть участь в аґресивних рейдерських захопленнях. Єдина українська організація, яка справді бореться з корупцією, Національне антикорупційне бюро, зазнала серйозних атак із боку правлячої коаліції в парламенті та Генеральної прокуратури, що ще більше підірвало довіру до верховенства закону в Україні.

Негатив затьмарив позитив
Усі ці негативні фактори затьмарили ті позитивні події, які нагадав п. Аслунд: «Насправді макроекономічні показники України були блискучими. Міністр фінансів Олександр Данилюк зберіг дефіцит бюджету на рівні нижче 3 % ВВП. Керівництво Національного банку сприяло збільшенню золотовалютних резервів, які виросли до 18 млрд USD. А «Нафтогаз» виграв у Стокгольмському арбітражі справу проти «Газпрому», що дозволило отримати значний прибуток. У парламенті були прийнята вражаюча реформа системи охорони здоров’я. Завдяки поліпшенню макроекономічної ситуації в вересні уряд України продав єврооблігації на суму 3 млрд EUR».
На жаль, економічне одужання змістило політичний баланс в країні не на користь реформ. 2017 року МВФ мав надати Україні кредити в розмірі 4 млрд USD. Але оскільки уряд не виконав умови Фонду, країна отримала лише 1 млрд USD. При цьому Україна за своїми боргами виплатила 1,3 млрд USD. ЄС також скасував своє рішення про виділення траншу в 600 млн EUR після того, як Київ не виконав чотири умови.
Відтак, п. Аслунд сумнівається, що ці організації продовжать фінансувати Україну 2018-го. «Співчуття до країни змінилося недовірою. Наприклад, МВФ вимагає від України проведення п’яти реформ, перш ніж Фонд відновить фінансування. Йдеться про створення незалежного Антикорупційного суду, земельну реформу, ухвалення закону про приватизацію, поліпшення пенсійної реформи та коригування цін на газ до ринкового рівня. Головною вимогою всіх міжнародних кредиторів є незалежний Антикорупційним суд, оскільки саме судова система виявилася нездатною притягнути до відповідальності високо уповноважених корупціонерів у верхах української влади», — пояснив він.
«Крім цього, українське громадянське суспільство сформулювало ще дві основні політичні вимоги: проведення виборчої реформи та скасування депутатської недоторканності, оскільки саме парламент і правоохоронні органи є гніздом корупції в Україні. Природно, що міжнародне співтовариство прислухається до громадянського суспільства України», додав аналітик.
Андерс Аслунд також дійшов висновку: «На жаль, правляча коаліція, схоже, не зацікавлена в створенні реального Антикорупційного суду і проведенні виборчої реформи. Це виглядає абсурдним, але українські політики вже щосили зайняті президентськими виборами, наміченими на травень 2019-го. Хоча замість цього вони мали б зосередитися на нормальному забезпеченні прав власності, щоб Україна могла збільшити приплив інвестицій до 25-30 % ВВП і вийти на рівень зростання економіки в 6-8 % на рік».

Ігор Голод

Коментарі експертів
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
Без нових валютних вливань Україна, якщо не 2018-го, то максимум 2019 року буде змушена оголосити дефолт державного бюджету через нездатність забезпечувати зовнішній борг. Проте я все ж схиляюся до думки, що такі вливання будуть. Так чи інакше, але українській владі доведеться виконати хоча б ключові вимоги МВФ та ЄС задля отримання кредитів. Щоправда, якщо цього не буде зроблено 2018-го, на нас чекатиме зміна політичного класу в країні — або дочасно 2018 року, або на чергових, передбачених законом, виборах 2019-го.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:
— Наступного року потреба в зовнішніх фінансах для України — 7 млрд USD. Їх можна було би позичити в МВФ, ЄС та на зовнішніх ринках. Проте якщо Фонд відмовиться давати гроші, решта кредиторів сприймуть це як сигнал і також притримають виплати. Де ми візьмемо сім мільярдів? Ми ж не хочемо курс 50 грн за 1 USD. І ось уявіть собі, що у вас золотовалютних резервів 19 млрд USD, із яких чистих резервів 7 млрд USD. Тоді альтернатива — брати ці сім мільярдів, які є в резервах, і намагатися пускати їх на ринок. Але такі кроки загрожуватимуть новим витком кризи, яка досягне свого масштабу наприкінці 2018 року. Якщо ж влада захоче уникнути такого песимістичного сценарію, то буде змушена вже в січні схвалити Антикорупційний суд і підняти тарифи на газ. До того часу, швидше за все, Україна лише обіцятиме МВФ рішучі кроки.

Ігор Смешко, колишній голова Служби безпеки України й екс-начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України:
— Ми постійно чуємо в ефірі, чи одержимо ми черговий транш Міжнародного валютного фонду. При тому, що МВФ дає нам вказівки, повірте мені, суто бюрократичні. Часто їх пишуть у нас у Кабінеті Міністрів: підвищити тарифи, узгодити з європейськими нормами ціни на газ. Але даруйте, європейські зарплати та добробут європейців у рази відрізняються від добробуту українського народу. Ці умови можуть призвести лише до соціально-економічних хвилювань і вибуху всередині країни.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...