Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

«Україна і Росія розійшлися навік»

Автор:

|

Вересень 05, 2013

|

Рубрика:

«Україна і Росія розійшлися навік»

Чим тільки не погрожує Москва Києву в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС…

Перемовини — безглузді?
Щоденна московська електронна газета Утро.Ru минулого тижня неабияк засмутила прихильників відновлення євразійської імперії своїм заголовком-висновком «Україна і Росія розійшлися навік». Таким чином це інтернет-видання підсумувало результати перемовин прем’єр-міністрів України та Російської Федерації (РФ) Миколи Азарова й Дмитра Медведєва, які відбулися напередодні.
Адже по їх завершенні Ігор Шувалов, перший віце-прем’єр РФ, заявив, що подальший діалог між Росією й Україною щодо її одночасної інтеграції в Європейський Союз (ЄС) і Митний Союз (МС), у якому домінує Москва, — безглуздий. Тож московське видання резюмувало, що «Україна не зверне зі шляху євроінтеграції, і підписання Києвом Угоди про асоціацію з ЄС — неминуче».
А от експерти з висновками не поспішають. Позаяк ще надто свіжий у пам’яті спогад про те, як нинішнє керівництво України торгувало її суверенітетом за, як писав Тарас Шевченко, «шмат гнилої ковбаси», продовживши базування російського військового флоту в Криму ще на чверть століття взамін за незначну знижку ціни на газ.
Тому сказане під час і після перемовин між прем’єр-міністрами України та РФ таки варто пропустити крізь сито здорового скептицизму. А передусім — зауважити, що автор заголовку «Україна і Росія розійшлися навік» навіть не згадує про пропозиції Міністерства енергетики й вугільної промисловості України, що вона погоджується запасти достатньо газу, аби гарантувати безперебійні поставки з РФ у країни ЄС, однак для цього вимагає від Москви безвідсоткову позику розміром 2 млрд USD.

Економія на «медяниках»
Цим у Києві, по-перше, засвідчили, що аж ніяк не зичать собі припинення поставок транспортування російського газу в країни ЄС українськими газогонами. А по-друге — продемонстрували, що грошей очікують не від ЄС, а від Росії. Однак керівництво останньої продовжує заманювати Україну в Митний і Євразійський Союзи лише віртуальними «медяниками» — обіцянками мільярдів доларів у майбутньому. Тоді як зараз ділитися ними з Києвом не поспішає.
Утім, цілком можливо, що вона не має чим ділитися… Адже нещодавно російське міністерство фінансів заявляло, що в нього бракує коштів навіть на боротьбу з наслідками масштабної повені на Далекому Сході РФ. Мабуть, саме тому росіяни й підштовхують українців до Митного та Євразійського Союзів самими погрозами. Наприклад, Сергій Глазьєв, заступник генерального секретаря Євразійського економічного співтовариства й радник президента Росії Володимира Путіна з питань реґіональної економічної інтеграції, попередив, що в разі підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС Росія «поставить питання про припинення відносин вільної торгівлі». А наступного дня вже й сам президент РФ пригрозив, що «МС запровадить захисні заходи для свого ринку, якщо Україна піде на лібералізацію митного режиму з ЄС».
Але минулого тижня прем’єр-міністр України продемонстрував на перемовинах зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим, що очікує від Москви тільки взаємовигідної співпраці. Зокрема, більш ніж натякнув на це таким месиджем: «Нам необхідно відновлювати й нарощувати обсяги нашого взаємного товарообігу, оскільки гарна динаміка товарообігу — це головне досягнення економічних відносин».
Однак і до, і під час, і після переговорів між прем’єрами Москва демонструє лише намір залякати Київ своїми санкціями. Наприклад, п. Шувалов заявив, що «Росія може почати застосовувати до України спеціальні механізми митного контролю, якщо Київ підпише угоду з ЄС,» — «єдиний митний тариф».

«Грузію ми бачили»
А вже наступного дня згаданий вище п. Глазьєв лякав: «Україна перестає бути для нас стратегічним партнером, вона зникне як суб’єкт міжнародного права, оскільки всі свої дії в торговій сфері вона повинна буде погоджувати з ЄС». Того ж дня капітан 1 рангу Чорноморського флоту (ЧФ) Сергій Горбачов, російський військовий журналіст і політолог, заявив на «круглому столі» в Севастополі, присвяченому кризі російського руху в Криму, те, що не дозволяють собі казати публічно навіть московські високопосадовці: «Не торкаючись суверенітету України, Москва повинна провести операцію з примушення України до дружби. Грузію ми бачили». Тобто, більш ніж натякнув на можливість повторення проти України такого ж «примусу до дружби», до якого Росія вдалася 2008 року проти Грузії, скерувавши проти неї свої танки й військові літаки.
Однак Утро.Ru недаремно завершила свою публікацію про переговори між прем’єрами реченням: «Одним із найслабших місць Росії в її відносинах з Україною є ЧФ, на який і може впасти вся лють українського керівництва». Себто, Росії таки є що втрачати в разі загострення відносин з Україною.
Про це ж говорить і Володимир Фесенко голова, правління київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «Заяви про те, що Україна перестане бути стратегічним партнером Росії, є достатньо радикальними. Якщо це буде їхня офіційна позиція, слід ставити питання про перегляд низки міждержавних угод. Стан стратегічного партнерства зафіксований у Великому договорі між Україною та Росією, у Харківських угодах. Коли Росія одноосібно відмовлятиметься від таких домовленостей, ми змушені будемо також їх переглядати включно з умовами перебування російського флоту на території України. Про це треба пам’ятати».

Не варто заграватися…
А Валерій Чалий, експерт-міжнародник, заступник генерального директора Центру Разумкова, додає: «Росії не варто заграватися з митним конфліктом, адже її ядерний щит комплектується, у тому числі, українськими ракетами. Припинення їх постачання означатиме значне послаблення обороноздатності РФ». Тому заяви російських високопосадовців вважає «нервовою реакцією на перспективу підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС і унеможливлення, таким чином, її приєднання до Митного Союзу».
Своєю чергою, Ігор Жданов, президент аналітичного центру «Відкрита політика», хоч і впевнений, що тиск Москви на Київ «бзростатиме, він буде системним і буде вестися на всіх напрямах: економічному, політичному й інформаційному», однак гадає, що «Україна встоїть перед цим тиском, і ми все одно вийдемо на підписання Угоди про асоціацію». А заяви представників російської влади про те, що Україна не зможе створити зону вільної торгівлі з ЄС і зберегти ЗВТ із країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД) прокоментував так: «Російська сторона лукавить, заявляючи про те, що якщо Україна підпише угоду про зону вільної торгівлі, то не буде діяти ЗВТ СНД. Це — неправда. Зони вільної торгівлі можуть діяти як із ЄС, так і з країнами СНД, вони абсолютно не суперечать одна одній. Але справжні правила ЗВТ ЄС суперечать правилам Митного Союзу. Якщо створити ЗВТ із ЄС, то стати членом МС – неможливо».
Між тим, шведський економіст Андерс Аслунд, старший науковий працівник американського Інституту міжнародної економіки Петерсена, відреагував на загострення українсько-російських відносин так: «Політика президента Путіна щодо України є трагікомічною. Вона – така ж агресивна, як і неуспішна. Хоча Україна й посідає важливе місце в його політичному порядку денному, Путін, здається, помиляється в усьому. Останньою його помилкою була торгова війна. Янукович і його оточення згоряли від нетерпіння поговорити з Путіним, проте той відмовляється розмовляти з Януковичем від 2010 року. Особливо, це стосувалося цін на газ. Не розмовляли вони й під час останнього візиту російського президента до України».
Та хоч, за словами п. Аслунда, «ані Міжнародний валютний фонд, ані ЄС не готові допомогти Україні через складну економічну ситуацію й порушення прав людини», експерт додає: «Янукович має очевидний вибір. Якщо він звільнить Тимошенко, ЄС може підписати з Україною Угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі наприкінці листопада». Тому Андерс Аслунд не відкидає можливості, що «Путін своїми діями «швидше, ізолює Росію та примусить Україну приєднатися до європейської спільноти».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...