Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Угорський міністр шантажує Україну

Автор:

|

Грудень 07, 2017

|

Рубрика:

Угорський міністр шантажує Україну

Пейтер Сійярто

У Києво-Могилянській академії дійшли висновку: «Українські політики та дипломати погано вміють тримати удар і казати на міжнародних перемовинах чітке й однозначне «ні».

«Не може підтримати»
Пейтер Сійярто, міністр закордонних справ Угорщини, пригрозив на саміті «Східного партнерства» 24 листопада, що «не може підтримати євроатлантичні зусилля України через закон про освіту», який передбачає поступове збільшення кількості навчальних предметів для національних меншин, які вивчаються українською. Бо, за словами угорця, «Київ знехтував правами нацменшин і грубо порушив угоду про асоціацію між Європейським Союзом (ЄС) та Україною, що вступила в силу на початку вересня». Відтак міністр зажадав: «Україна мусить відкликати дискримінаційний для нацменшин закон про освіту. Після того Київ зможе розраховувати на підтримку Будапешту».
Однак коли цього дня дипломати з країн-членів ЄС в Києві відвідали Закарпаття, то не зауважили там міжетнічної ворожнечі й визнали, що «національні меншини в Україні мають досить широкі права та добре захищені законодавством України», «навіть не у всіх країнах ЄС користуються такою підтримкою на законодавчому рівні», а «суперечності роздмухують багато зовнішніх чинників».
29 листопада уряд Угорщини відповів на це доволі дивною заявою. На його сайті запевнили, що віце-прем’єр Жолт Шем’єн, котрий заявляв, що «етнічні угорці за кордоном мають право на автономію й угорське громадянство», «досяг згоди щодо права громадян на вільний вибір кількох громадянств і захисту прав меншин» із… Нестором Шуфричем, народним депутатом України й екс-соратника Януковича по Партії реґіонів. Ця заява була розрахована, радше, на тих угорців, які можуть не знати, що зараз від п. Шуфрича анічогісінько в Україні не залежить.
Утім, в інтернет-виданні Mukachevo.net зауважили: «Шуфрич активно коментує українсько-угорське питання на тлі закону про освіту, більше того, заявляв про те, що подасть до Конституційного суду, якщо закон про освіту вступить у дію. Шуфрич є дуже близьким до Віктора Медведчука (кума Путіна. — Ред.) й ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Саме п. Медведчук і його команда просувають ідею федералізації України, наразі найактивніше через мінський процес і надання особливого статусу Донбасу. На жаль, ідея федералізації України може зацікавити й Будапешт у втіленні ідеї автономії закордонних угорців».

«Складний діалог»
Однак Павло Клімкін, міністр закордонних справ України, 30 листопада запевнив: «На підґрунті розбіжностей у питанні імплементації мовної статті закону «Про освіту» в України й Угорщини спостерігається не дипломатичний конфлікт, а складний діалог. Але ультиматумів ми не приймаємо і жодних заяв також».
Водночас він анонсував: «Українська сторона буде обговорювати з угорською та румунської громадою імплементацію закону. Ми не можемо відібрати шанс у тих людей, котрі через те, що недостатньо знають українську й іноді не розуміють, в якій країні живуть, щоб вони не могли прийти на держслужбу, в політику».
«Навіть якщо якесь засідання з ініціативи угорців буде перенесено, це ніяк не зашкодить змісту нашої співпраці (з ЄС. — Ред.). У нас є Угода про асоціацію, є безвізовий режим, є плани на майбутнє, практичні проекти, є рух до цифрового союзу, до того, яким чином розвивати проекти у сфері енергетики та транспорту. Цьому всьому Угорщина зашкодити не може. Я сказав угорцям: євроінтеграції наших громадян угорського походження не можна досягти, просто роздаючи угорські паспорти. Рецепт успіху євроінтеграції для них у тому, щоб рухатися з Україною до ЄС. І насправді вони це усвідомлюють, але, певна річ, є внутрішньополітична ситуація, є емоція. Проте я впевнений, що ми поступово досягнемо порозуміння — нам потрібно постійно і послідовно на це працювати», — заявив міністр.
Своєю чергою, Василь Боднар, заступник п. Клімкіна, запевнив 1 грудня: «Не сприймаємо шантажу і погроз. Щойно з’являться висновки Венеційської комісії, ми максимально їх врахуємо. Але імплементуючи це рішення, Україна не має наміру відмовлятися ні від закону про освіту, ні від його сьомої (про мову навчання. — Ред.) статті. Виходимо з необхідності забезпечити рівний доступ всіх громадян України до української мови. При цьому не порушуємо прав національних меншин, а тільки даємо їм додаткові можливості інкорпоруватися в українське суспільство. Теперішній стан нацменшин — дискримінаційний. Не знаючи державної мови, представникам нацменшин не можуть повноцінно реалізувати себе в Україні. Закон про освіту виправляє цю несправедливість».
А от Костянтин Єлісєєв, заступник глави Адміністрації Президента України, розповів того ж дня: «Прем’єр-міністр Угорщини Орбан у Брюсселі постійно уникав зустрічі з нашим Президентом. Як тільки глава держави десь з’являвся, Орбан одразу ж кудись утікав. Але йому не вдалося уникнути зустрічі з Петром Порошенком, відбулася дуже змістовна розмова».
Дипломат назвав заяви Угорщини про блокування зближення України з ЄС і НАТО політичними — пов’язаними з парламентськими виборами в цій країні 2018 року, відтак прогнозував: «Переможе здоровий глузд і ми знайдемо з ними спільну мову».
Та й міністр Клімкін запевнив: «У нас є попередня домовленість про зустріч із колегою Сіярто. Вона відбудеться за кілька днів до чи за кілька днів після висновків Венеційської комісії. Так зване угорське питання штучно політизоване, а шлях до його вирішення лежить через відкритий діалог із громадою. Впровадження закону про освіту — це наша, українська справа, ми так дбаємо про угорську громаду в Україні, оскільки маємо дати українським угорцям шанс на майбутнє, в т. ч. і завдяки володінню державною мовою».

Далі — територіальні претензії?
Однак 3 грудня п. Клімкін дав зрозуміти на Закарпатті, що керівництво України таки може піти на компроміс, оскільки заявив: «Позиція угорська цілком зрозуміла. Вони кажуть — нам важливо збагнути, чи буде майбутня імплементація закону ефективною для громади. Я також вважаю, що з такого кута треба розглядати це питання. Є нюанси, які треба чітко викласти в плані імплементації закону. Вдалося поспілкуватися з учнями й учителями двох гімназій. Зрозумів, що існує багато міфології навколо того, яким чином має бути реалізований новий закон про освіту. Для кожної конкретної громади побудуємо окремий план. Не можна те, що стосується угорської громади, застосовувати, наприклад, для болгарської громади».
«Підсумок поїздки в Закарпаття у двох враженнях: в одній гімназії учням мої питання перекладали з української на угорську, а в іншій — учні з угорських сімей після кількох років навчання чудово розмовляють українською, — написав міністр у Twitter. — В угорській гімназії у Береговому навчаються майже 300 дітей. Українською їм викладають лише фізкультуру та захист вітчизни. Гімназисти з журналістами не спілкуються, чи то не бажають відповідати на незручні запитання, чи то взагалі не розуміють українську. Учитися в українських університетах жоден опитаний гімназист не планує: «Я хочу в Угорщину, бо там більше можливостей. Більше університетів, де я кращу освіту отримаю».
Ігор Лосєв, викладач культурології в Києво-Могилянській академії, також долучився до коментування: «Угорщина зажадала особливого статусу для своєї національної меншини на Закарпатті, включно з правом угорців вивішувати прапор Угорщини на офіційних будівлях в області, на органах місцевої влади, з правом ігнорування української державної мови та перетворення двох районів Закарпаття на таку собі угорську державу всередині Української держави. Ясно, що це проміжна мета: вже тепер віце-прем’єр Угорщини жадає створення угорської автономії на Закарпатті, а також вільного надання угорцям України громадянства Угорщини, що означає вимогу зміни української Конституції. Якщо Київ капітулює, то далі можливі територіальні претензії».
Однак культуролог вважає: «З цими вимогами угорці ризикують опинитися в ізоляції, адже під загрозою почуватимуться румуни (в румунській Трансільванії живуть до 2 млн угорців), словаки (в Словаччині до 500 тис. угорців), серби (до їхньої держави виходить колишній автономний край Воєводина з угорським населенням). Тобто можуть розпочатися вельми небажані процеси всередині ЄС.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...