Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Dec. 13, 2018

У «п’ятій колоні» РФ в Україні — розкол

Автор:

|

Листопад 28, 2018

|

Рубрика:

У «п’ятій колоні» РФ в Україні — розкол

Юрій Бойко

Вигнання двох ключових фігур із «Опозиційного блоку» остаточно підтвердило чутки про розкол в середовищі колишніх соратників Януковича по Партії реґіонів України (ПР).

Переформатування
Олександр Вілкул, співголова фракції «Опозиційного блоку», заявив на минулому тижні з трибуни Верховної Ради України про виключення з її лав іншого співголови — Юрія Бойка, а також Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції. За словами п. Вілкула, таке рішення ухвалили на засіданні фракції.
Але ця гучна новина не стала сенсацією. Адже від самого створення «Опозиційного блоку» він поділявся на певні групи впливу. Причому більшість депутатів у фракції блоку представляють інтереси олігарха Ріната Ахметова. До цієї групи українські журналісти зараховують таких відомих депутатів, як Борис Колесников, Вадим Новинський та Олександр Вілкул.
Натомість меншість представляє інтереси іншого олігарха — Дмитра Фірташа, а також Сергія Льовочкіна, колишнього голови президентської адміністрації  Януковича. До цієї групи входить і Юрій Бойко. Ще кількох людей політологи та журналісти відносять до сфери впливу Віктора Медведчука, кума президента Російської Федерації (РФ).
Ще з літа, за даними оглядачів, п. Льовочкін вів перемовини з головою політради партії «За життя» Медведчуком щодо об’єднання та висування єдиного опозиційного кандидата на президентських виборах. 9 листопада п. Бойко підписав із членом цієї ж фракції Вадимом Рабіновичем угоду про співпрацю та створення «Опозиційної платформи «За життя».
Але оскільки останній, за даними українських засобів масової інформації (ЗМІ), вже давно де-факто веде незалежну політику й очолює політичну силу «За життя» разом із п. Медведчуком, у «групі Ахметова» ця угода викликала обурення. Зокрема, п. Колесников назвав підписання угоди «особистою ініціативою народного депутата Бойка, не узгодженою з іншими членами «Опозиційного блоку» і не легітимізованою з’їздом партії».
З боку ж ні Бойка, ні Льовочкіна жодного публічного намагання виправдатися або пояснити ситуацію однопартійцям не було. Навпаки — 17 листопада стало відомо, що новостворена платформа висунула кандидатуру Юрія Бойка для участі в президентських виборах.
Його позиціонують як єдиного кандидата, котрий представляє інтереси російськомовного населення сходу України. Або ж колишнього електорату ПР.
Проте з цим не згодні депутати з «групи Ахметова». Вони вважають, що кандидатом від опозиції має бути хтось інший. Про це, зокрема, написав у своєму дописі у Facebook депутат Колесников, не добираючи дипломатичних слів: «Ми — послідовні прибічники консолідації опозиційних сил і висування єдиного кандидата у президенти. Авторитетного представника промислових і підприємницьких кіл, місцевого самоврядування, здатного перемогти на виборах, а не кандидата, що є підстилкою для теперішньої влади».

Кілька замість одного
Таким кандидатом, близьким до сфери інтересів п. Ахметова, оглядачі називають самого п. Колесникова. Або ж п. Новинського чи п. Вілкула. «Таким чином замість одного кандидата в президенти, орієнтованого на виборців півдня та сходу України, буде кілька», — зауважив у Facebook Андрій Золотарьов, політолог і керівник аналітичного центру «Третій сектор». На думку експерта, замість одного гравця з претензіями на відносно високий показник на президентських виборах і прохід партійного проекту в парламент, «вимальовується три-чотири».
Справа в тому, що про бажання балотуватися в президенти може заявити й Євген Мураєв. Ще у вересні він вийшов із партії «За життя» і заявив про створення власної політичної сили — «Наші», тезки російського політичного руху, створеного кілька років тому адміністрацією президента РФ.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» дійшов такого висновку: «Група Ахметова» не підтримала Юрія Бойка як єдиного кандидата від екс-реґіоналів із кількох причин. Зіграла роль сукупність політичних, психологічних і економічних причин. По-перше, цю кандидатуру категорично не сприймає низка ключових фігур в «Опоблоці». Зокрема, формальний лідер Борис Колесников, який не переносить Бойка. А також Вадим Новинський. Плюс давні розбіжності з «групою Льовочкіна-Фірташа».
«По-друге, за чутками, Рінат Ахметов, через Медведчука поставив умову Кремлю. Олігарх розуміє, хто за цим стоїть — не Льовочкін і Рабинович. І не Медведчук — він оператор і модератор. Замовник — Путін. Ахметов передав, що готовий взяти участь в об’єднанні, але за умови повернення його активів, захоплених на окупованому Донбасі. Частину захопив банкір Януковича Курченко і декотрі російські куратори. Відповіді Ахметов не отримав. І це також стало стримуючим фактором», — наголосив п. Фесенко.
Водночас, за його словами, Юлія Тимошенко переможе в другому турі, якщо туди вийде Юрій Бойко. Для неї це краще, ніж Петро Порошенко. «І для Порошенка Бойко вигідний. Хоча соціологи кажуть, що чинний Президент може й програти. Але ставка штабу Порошенка буде на мобілізацію постмайданного електорату, щоб не допустити реваншу екс-реґіоналів. Тобто голосувати не за Порошенка, а проти Бойка. Хоча Бойко як єдиний кандидат від проросійських сил ускладнює ситуацію для Порошенка», — зауважив експерт.

Перестав бути монолітом
«Навіть якби «Опозиційний блок» залишався монолітною структурою і висував єдиного проросійського кандидата, то й тоді його шанси виграти вибори були б малі. А після його розколу шанси проросійських партій падають ще більше, — вважає Євген Магда, директор Інституту світової політики. — Щоб розуміти перспективи проросійських партій в Україні, треба усвідомлювати, що так званого електорального заповідника Януковича більше немає. Тому що Крим анексований Росією, а електоральний заповідник Януковича на Донбасі суттєво змінився. Він перестав бути монолітом, із якого можна брати кілька мільйонів голосів. Відповідно, партії, які хочуть пройти второваною дорогою, зараз активно метушаться та намагаються знайти для себе можливості вийти до другого президентського туру».
Таке роздрібнення проросійських сил, на думку експерта, — лише на руку проукраїнським партіям. Утім, він закликає не піддаватись омані, мовляв, йдеться навіть не про ідеологічні принципи. «На жаль, в Україні, на відміну від Німеччини, немає суто ідеологічних партій, які стоять на непохитних ідеологічних засадах, — нагадав п. Магда. — Тому назву всі ці пертурбації боротьбою за годівницю. Не обов’язково це російська годівничка. Гадаю, що частина «Опоблоку», яка виключила Бойка, може годуватися і з рук Ріната Ахметова».
Тож експерти вважають, що від переходу п. Бойка до іншої політичної орбіти ефекту на президентських виборах буде мало. На думку аналітиків, йдеться, радше, про амбіції самого перебіжчика та Медведчука.
До того ж ці політики зараз орієнтуються здебільшого на парламентські вибори. Й «Опозиційний блок», і «Опозиційна платформа за життя» роблять більшу ставку на перемогу на них, ніж на президентських виборах.

Підуть паралельно, але окремо
Політичний консультант Микола Волгов також вважає, що «Опозиційний блок» завжди був таким собі технологічним проектом, який мав на меті у тій ситуації розгубленості «постреґіональних» сил, перш за все, вирішити питання потрапляння до парламенту колишніх членів ПР.
«Ті, хто залишаться в «Опозиційному блоці» та в «Опозиційній платформі «За життя», підуть паралельно, але окремо на вибори. Від останньої кандидатом на посаду президента буде Бойко, а від першої ймовірними кандидатами можуть бути Новинський або Вілкул», — прогнозує експерт.
Утім, він припускає: «Це роз’єднання може бути не тривалим. Я зовсім не виключаю можливості того, що після того, як буде проведено аудит президентських виборів, нормальні люди, бізнесмени, знову сядуть за стіл перемовин і домовляться про утворення якоїсь єдиної структури».
Такої ж думки дотримується і політичний експерт Олександр Кочетков. «Бізнесмени поторгуються і знову зіллються. Після президентських виборів або після парламентських, вже в Раді, мабуть, об’єднаються. Тому що олігархи в нас вміють домовлятися, коли потрібно зберегти свою владу», — переконаний він.
Своєю чергою, Юрій Романенко, співзасновник Українського інституту майбутнього, упевнений, що виключенням із фракції Бойка та Льовочкіна Ахметов «обнулив» перспективи першого вийти в другий тур. А це, за його словами, не вигідно для Петра Порошенка.
На думку ж політичного експерта Олексія Мінакова, відсутність однієї консолідованої проросійської сили на парламентських виборах грає на користь проукраїнських сил. Утім, вважає він, на президентських виборах така ситуація є невигідною для Порошенка та лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Водночас п. Мінаков стверджує, що таке «подрібнення» проросійських сил зменшить їхній вплив на Україну.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...