Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 23, 2017

У Києві вимагають скасувати потурання ЄС експансії росіян

Автор:

|

Квітень 06, 2017

|

Рубрика:

У Києві вимагають скасувати потурання ЄС експансії росіян

У Брюсселі (Бельгія) порушили умови угоди про асоціацію з Україною.

В обхід
Національна акціонерна компанія (НАК) «Нафтогаз України» подала до загального Європейського суду справедливості позов проти Європейської комісії (ЄК) з вимогою скасувати її рішення від 28 жовтня 2016-го виставити на аукціон додаткові потужності газогону OPAL. Найбільша в Україні компанія пояснила, що таке рішення прийнято поза межами повноважень ЄК, суперечить директиві Європейського Союзу (ЄС) 2009/73, і порушує умови угоди про асоціацію між ЄС та Україною й зобов’язання ЄС щодо договору до Енергетичної хартії та за договором про заснування Енергетичного співтовариства, не сприяє посиленню конкуренції та створює загрози безпеці поставок в Україну й інші східноєвропейські країни й ефективному функціонуванню внутрішнього ринку ЄС та Енергетичного співтовариства, бо посилює домінування російського концерну «Газпрому» й пов’язаних із ним компаній.
У німецькому телерадіоконцерні Deutsche Welle уточнили: «ЄК ухвалила рішення виставити на аукціон 40 % потужностей газогону OPAL. «Газпром» розраховує отримати доступ до цих потужностей на додачу до 50 % потужностей, на використання яких російська компанія отримала виняткове право 2014 року. За попередньою угодою сторін, «Газпром» не міг претендувати більш, ніж на половину потужностей OPAL.
Відтак, нагадаємо, що OPAL (Ostsee-Pipeline-Anbindungsleitung) — один із двох газогонів у Німеччині (другий — NEL), який з’єднує «Північний потік» зі Середньою та Західною Європою, оскільки прямує від Балтійського узбережжя (де може прийняти газ із «Північного потоку») до німецько-чеського кордону. В агенції Укрінформ пояснили, що завдяки цьому рішенню ЄК «росіяни зможуть використовувати можливості OPAL на 80 %, а якщо ніхто не викупить решту 20 % можливостей, то й весь газогін», а це дозволить Російській Федерації (РФ) прокачувати більше газу в Європу в обхід України.
Тому Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції, заявила ще під час зустрічі 10 листопада з Г’югом Мінгареллі, головою представництва ЄС в Україні, що «прийняття такого рішення без проведення попередніх консультацій із українською стороною є порушенням статті 274 угоди про асоціацію між Україною й ЄС, яка передбачає взаємний облік сторонами потенціалу та можливостей енергетичної інфраструктури один одного».
А Михайло Гончар, президент київського Центру глобалістики «Стратегія ХХI», пояснив: «Якраз 274 стаття угоди про асоціацію тим і важлива, що вона в секторі енергетичної співпраці зобов’язує сторони — не тільки Україну, а й ЄС і його інституції — погоджувати один із одним свої плани, програми, проекти та враховувати існуючий потенціал при реалізації тих чи інших проектів, існуючий потенціал наших мереж. В контексті прийнятого ЄК рішення щодо OPAL вона мусила би взяти до уваги те, що українська газотранспортна система має профіцит потужностей для того, щоб забезпечити додаткові прокачки газу європейським споживачам. Якби цих потужностей в Україні не було, тоді абсолютно було б логічно, що ЄК приймала б таке рішення та розширювала обсяги постачання «Газпрому». Але насправді ми маємо половину вільних потужностей і європейська сторона мала це взяти до уваги. Вона це проігнорувала».

«Може стати вінцем»
Заступник міністра закордонних справ України заявила також голові представництва ЄС, що ЄК «у процесі підготовки таких рішень має дотримуватися зобов’язань, взятих ЄС в рамках його участі в угоді про заснування Енергетичного співтовариства, зокрема, дотримуватися у відносинах із Україною й іншими державами-партнерами принципу солідарності й уникати прийняття рішень, які б суперечили антимонопольному законодавству ЄС». Петро Порошенко також заявив під час телефонної розмови з єврокомісаром Йоганнесом Ганом, що рішення ЄК щодо розширення доступу «Газпрому» до газогону OPAL не відповідає духу угоди про асоціацію між Україною й ЄС та договору про Енергетичне співтовариство.
А Андрій Коболєв, голова правління НАК, конкретизував: «Те, що рішення ЄК стало шоком для нас, — півбіди. Хоча Україна і втрачає в такому випадку більше 420 млн USD щороку від скорочення транзиту газу по своїй газотранспортній системі. ЄК не просто створила прецедент вилучення з правил Третього енергопакету, чого «Газпром» послідовно домагався з 2013-го. Рішення ЄК щодо використання трубогону-відведення OPAL на користь російської газової монополії може стати вінцем (терновим) 18-літнього періоду лібералізації європейського ринку газу».
Чому ЄК погодилася з цим? Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle, пояснив: «Газпром» отримує право використовувати OPAL не на 100 %, але все ж на 80-90 %. Щоправда, ці додаткові 30-40 % потужностей він отримає не автоматично, напряму, а через тендери, але в них, імовірно, тільки він і братиме участь. Ця процедура дасть змогу ЄС формально дотриматися букви Третього енергопакету й убезпечити своє рішення від можливих позовів, як-от, наприклад, із Польщі».
Навіщо це Євросоюзу? Гурков відповів і на це запитання: «Розширення доступу «Газпрому» до напівпорожньої труби відповідає енергетичним інтересам ЄС. Газ зараз дешевий, особливо російський, його ціна прив’язана до нафти, й європейцям вигідно збільшити закупівлю цього найекологічнішого з викопних енергоносіїв. Адже за допомогою природного газу можна потіснити вугілля, широкомасштабне спалювання якого серйозно забруднює довкілля і підриває амбітні плани ЄС зі захисту глобального клімату».

Наразі заблокували
Наразі монополізацію газогону OPAL РФ вдалося заблокувати полякам. Спершу рішення ЄК від 28 жовтня оскаржила в суді найбільша польська енергетична компанія PGNiG Supply & Trading, яка запровадила мораторій на проведення аукціонів на використання максимальних потужностей газогону OPAL. Її генеральний директор Петро Возняк пояснив: «Ми подали позов до суду з протестом проти рішення ЄК і зі запитом призупинити виконання цього рішення як Єврокомісією, так і німецьким регулятором (Bundesnetzagentur. — Ред.). Вважаємо, що рішення ЄК вдаряє по наших інтересах і порушує чинні в ЄС норми в сфері конкуренції, захисту інтересів третіх сторін, норми пропорційності, а також положення угоди про асоціацію ЄС з Україною».
А Йоанна Вайда, офіційний представник Міністерства закордонних справ (МЗС) Польщі, повідомила, що уряд її країни також оскаржив у Європейському суді рішення ЄК про розширення доступу «Газпрому» до трубогону OPAL. «У Польщі вважають, що дозвіл «Газпрому» збільшити поставки в обхід України суперечить нормам диверсифікації джерел енергії. Ситуація загрожує безпеці постачання газу до ЄС, особливо в реґіон Центральної Європи. Це підвищує серйозний ризик безпеки газових поставок Польщі, оскільки збільшує її залежність від одного постачальника — РФ», — пояснила вона.
Відтак, суд ЄС призупинив рішення про доступ «Газпрому» до OPAL. А Bundesnetzagentur скоротив до колишніх 50 % ліміт використання газогону OPAL, який з’єднує європейських споживачів із «Північним потоком», для російської компанії-монополіста експорту газу в країни ЄС — «Газпрому».
Попри це, прес-служба компанії «Нафтогаз України», що «Газпром» наростив фізичне завантаження газогону OPAL із 50 % до більш ніж 80 % його потужності, відтак, транзит природного газу з РФ територією України в країни Європи знизився на 19 %. Однак 1 квітня ц. р. польське МЗС повідомило, що до її скарги в суді щодо газогону OPAL приєдналися ще й Литва та Латвія.
У повідомленні зовнішньополітичного відомства також конкретизували: «Про підтримку Литви і Латвії просив МЗС Польщі. Таким чином, міністерство хотіло підкреслити, що справа газогону OPAL має важливе значення і для інших країн Центральної Європи. МЗС розраховує, що участь Литви та Латвії збільшать шанси на позитивний для Польщі результат суперечки з ЄК». Тож, як бачимо,«бої» на «газовому фронті» тривають.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...