Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 18, 2018

У Києві провели вже 11-й безпековий форум задля миру

Автор:

|

Квітень 19, 2018

|

Рубрика:

У Києві провели вже 11-й безпековий форум задля миру

Тема 11-го Київського безпекового форуму — «Регенерація безпеки: план для світу, реґіону й України» — об’єднала урядовців, дипломатів, політиків та експертів із понад 20-х країн світу.

«Не так вже й ідеалістично»
У Києві 12-13 квітня відбувся 11-й щорічний безпековий форум, започаткований «Фондом Арсенія Яценюка» як платформа для дебатів із найактуальніших питань у Європі та Чорноморському реґіоні. У його роботі взяли цього разу участь понад 600 урядовців, дипломатів, політиків та експертів. Зокрема — прем’єр-міністри України, Литви й Молдови, теперішні та колишні керівники міністерств оборони країн Європейського Союзу (США), США, Грузії, представники парламентів європейських держав, високопоставлені дипломати та провідні експерти з Вашинґтону, Брюсселю та Парижу.
Зокрема, п. Яценюк констатував у вітальному слові під час відкриття форуму: «Україна повинна бути сильною. А це можливе в тому разі, якщо Україна стане членом сім’ї ЄС і НАТО. Євросоюз поділяє прагнення України щодо членства в ЄС, а НАТО каже про те, що двері для України відкриті».
«Хочу зрозуміти, так це так чи ні. Гадаю, що відповідь для наших європейських партнерів має бути лише одна: «Так, ми хочемо мати сильну об’єднану Європу, де Україна є членом». Відповідь наших союзників по НАТО повинна бути: «Так, Україна буде членом НАТО, тому що ми, як НАТО хочемо бути сильніші, а Україна — сильна», — наголосив екс-прем’єр України.
Водночас він запевнив: «Сильна Європа буде можлива лише за умови залучення України. Відтак ЄС із одного боку і НАТО з другого повинні внести ясність щодо перспективи членства України в цих структурах».
Роуз Ґеттемюллер, заступник генерального секретаря НАТО, відповіла на це: «Не так уже й ідеалістично для України мати євроатлантичні прагнення, бажати вступити до ЄС і НАТО. Вважаю, що це дуже важливі та реалістичні цілі. Але не буду приховувати від вас, що до того, як ви будете готові до вступу в НАТО, доведеться виконати дуже важку роботу».

«Брак лідерства»
Арсеній Яценюк також звернув увагу на, за його словами, головний виклик — брак лідерства вільного світу, яке у світлі останніх подій, появи такого феномену в Європі, як неліберальні демократії, має утвердити принципи демократії та свободи, відтак, резюмував: «Якщо цього лідерства не буде, диктатори знову відновлюватимуть сфери впливу. Раніше сфери впливу відновлювали через перемовини, закриті чи відкриті. Зараз ера новітніх технологій — сфери впливу відновлюють через кібератаки, інформаційні технології та відверту аґресію. Це те, що зробила Російська Федерація (РФ) стосовно України, Грузії та Молдови. Це те, що російський президент робить зараз у Сирії. Це право сили, а не сила права». «Отже, тепер важливо продовжувати санкції, діалог, демонструвати силу й єдність, у т. ч. в економічній політиці», — наполягав колишній глава українського уряду.
Він звернув також увагу на неприпустимість реалізації «Північного потоку-2»: «Російська аґресія отримує підтримку з боку наших партнерів, оскільки будівництво «Північного потоку-2» забирає мільярди доларів у громадян України, Польщі та Словаччини, погіршує відносини між ЄС та США. Більше того, цей проект спрямований на ще більшу залежність Європи від російського газу та фінансуватиме російську армію. Тож тут єдність має бути не на словах, а на ділі».
А от у Петра Порошенка на безпековому форумі було чимало цитат і порівнянь, загальних фраз, але не пролунало жодних нових ініціатив. «Світ стоїть на порозі прийняття ключовими гравцями доленосних рішень, аби повернути почуття реальності тому, хто це відчуття реальності втратив. Усі сподіваються, що вдасться уникнути найгіршого сценарію», — заявив він і назвав уже відомі ідеї. Зокрема — що одним із необхідних кроків для припинення аґресії РФ має бути спрямування миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй на Донбас. Хоча й усім відомо, що Росія заблокує це рішення.

«Санкції — це не стратегія»
Обговорення теми цьогорічного форуму розпочалося двома спеціальними дискусіями. На першій із них — під назвою «Позиція світової спільноти щодо аґресії проти України: Крим, Донбас та права людини» — Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради (ВРУ) в закордонних справах, зауважила: «Україна разом із міжнародною спільнотою має виробити стратегію дій стосовно РФ, спрямовану на припинення порушень прав людини в окупованій Автономній Республіці Крим (АРК) і на Донбасі. Санкції — це не стратегія, яку ми хотіли б бачити. Санкції — це лише інструмент, щоб створити тиск і побачити певний результат».
Депутат також наголосила на необхідності заблокувати проект «Північний потік-2». За її словами, «якщо цей проект буде реалізований, він збільшить фінансові можливості Путіна, і набуде більшого впливу на ситуацію в Україні, в т. ч. в АРК і на Донбасі».
Своєю чергою, Ян Пєкло, посол Польщі в Україні, нагадав: «Не забувайте, що без демократичної України не буде безпеки в усій Європі». А Пятрас Вайтєкунас, колишній міністр закордонних справ Литви, твердив у Києві, що міжнародна спільнота має допомогти Україні не лише зупинити Путіна, а й у запровадженні реформ. «Захід і Європа мають створити історію успіху навколо РФ, яка не створює таких історій. І це був би стимул для росіян, після правління Путіна, звісно», — пояснив він.
Зіркою другої спеціальної дискусії — на тему «НАТО-Україна: партнерські дії задля миру в Європі» — стала Кей Бейлі Гатчісон, постійний представник США при НАТО, котра прибула до України вперше й у своєму виступі констатувала: «Україна бореться на два фронти — по-перше, з окупацією Донбасу й АРК, стримуючи російську аґресію, а по-друге, з корупцією».
«США, починаючи з 2014 року, надали України військову допомогу на суму 850 млн USD і продовжуватимуть допомагати українським військовим, аби вони могли себе захистити. НАТО й надалі підтримуватиме прагнення України й українців бути вільними, але очікує і певних кроків із боку країни, зокрема в законодавчому полі. Йдеться про наступні кроки в оборонній реформі, зокрема — закон про національну безпеку, який має запровадити громадянський і демократичний контроль над військовими», — нагадала дипломат.
Постійний представник США також наголосила: «Лише боротьба з корупцією, становлення демократичних інституцій, в т. ч. незалежної судової системи й антикорупційні суди, закладе довготермінові засади для боротьби зі зовнішнім втручанням та розвитку України як сучасної європейської держави».
А згадавши про останні дії РФ — аґресію в Грузії й Україні, кібератаки, спробу перевороту в Чорногорії та втручання в американські вибори, п. Гатчісон резюмувала: «Настав час переглянути свою стратегію щодо Росії». Щоправда, не розповіла про те, як саме.

«Очікуємо на результат»
Тарас Кузьо, науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса, у своєму виступі визначив теперішні вимоги щодо членства в НАТО і звернув увагу на те, що більше немає перешкод для членства України в Північноатлантичному альянсі. «Стосовно проблеми територіальної цілісності, наголосив він, то Німеччина була розділена, але попри окуповану територію — Східну Німеччину, її прийняли до НАТО, так само, як і розділений Кіпр, — зауважив він. — Україна теж відповідає другому критерію — яку додану вартість приносить країна за умови вступу до Альянсу. Україна може привнести до НАТО більше доданої вартості, ніж 19 країн-членів НАТО. І це не лише завдяки стану українських Збройних сил чи обсягу витрат на оборону (понад 5 % валового внутрішнього продукту), а й завдяки великому досвіду, якого набула Україна у протистояння російській аґресії, гібридній, кібер- та інформаційній війні».
«Інша вимога — референдум, також не становить проблеми для України, з огляду на те, що, згідно з опитуванням, понад 60 % тих, хто братиме в ньому участь, підтримає членство в НАТО. Російське втручання та спроба РФ здійснити переворот у Чорногорії не завадила прийняти цю країну в НАТО, хоча Чорногорія більше розділена, ніж Україна», — стверджував науковець.
Згодом, уже під час відповідей на запитання, п. Гатчісон визнала, що РФ використовує будь-які методи, аби досягти розколу в ЄС і НАТО. Вона зазначила, що шлях до членства в НАТО є довгим, тому в США дуже цінують партнерство країн не лише Європи, а й Азії, бо це сприяє поширенню західних цінностей. На її думку, нещодавно схвалена Президентом Порошенком «Щорічна національна програма» є добрим інструментом на шляху України до досягнення повного членства в НАТО.
«Україна є важливим партнером, і ми виступаємо за те, щоб вона стала членом НАТО. Ми не будемо вести з РФ бізнесу, як зазвичай доти, доки вона не дасть Україні спокій. Ми робимо певні кроки й очікуємо на результат. І будемо підтримувати Україну, доки вона буде провадити реформи та дотримуватися західних цінностей, — наголосила дипломат. — США працюють над тим, щоб під час саміту НАТО в Брюсселі 11-12 липня відбулося засідання Комісії Україна-НАТО, яке досі блокує Угорщина. Це питання має бути вирішене, і ми хочемо, щоб Угорщина сіла за стіл перемовин разом із Україною щодо закону про освіту і, зрештою, щоб цій суперечці було покладено край».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...