Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 17, 2019

Тимошенко vs Порошенко

Автор:

|

Квітень 03, 2014

|

Рубрика:

Тимошенко vs Порошенко

Президентська виборча кампанія офіційно стартувала 31 березня ц. р. — у ніч проти понеділка Центральна виборча комісія (ЦВК) припинила приймати документи від кандидатів.

У суботу — на роботу
Оскільки ЦВК ще до 4 квітня має час для реєстрації кандидатів на пост глави держави, їх остаточна кількість наразі — під знаком запитання. Та головні претенденти вже відомі — їх «хором» висунули ще минулої суботи з’їзди найчисельніших партій України. Приміром, соціолог Ірина Бекешкіна, голова Фонду «Демократичні ініціативи» імені Кучеріва, вважає, що «основних кандидатів наразі двоє», і навіть упевнена, що «навряд чи ситуація зміниться до виборів, враховуючи те, що буде кілька кандидатів, які асоціюються з Партією реґіонів (ПР)».
Пані Бекешкіна схиляється до висновку, що колишня провладна партія (до слова, 30 березня вона позбавила членства свого почесного голову – екс-президента Януковича на його ж прохання), зараз є настільки неодностайною, що її електорату доведеться розпорошитися між чотирма «реґіоналами». Утім, соціолог, можливо, не бере до уваги традиційної дисциплінованості прибічників ПР, які заради справи цілком здатні зосередитися на єдиній висунутій її з’їздом кандидатурі – Михайлові Добкіну, колишньому голові Харківської обласної державної адміністрації, – і проігнорують «реґіоналів»-самовисуванців.
Та не варто забувати про те, що одна частина прибічників ПР відкрито висловлює розчарування втратою цією партією влади, а інша — тим, що накоїло її керівництво в країні. Тож іще минулої п’ятниці багато кому не лише в Україні, а й за її межами, здавалося, що в лідера Всеукраїнського об’єднання (ВО) «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яка була головним конкурентом кандидата від ПР на попередніх президентських виборах (усе того ж Януковича), уже не виникне проблем з обранням із другої спроби на пост глави держави.
Щоправда, ще напередодні суботніх партійних з’їздів лідерами електоральних симпатій були позафракційний депутат і доволі небідний бізнесмен Петро Порошенко, котрий устиг побувати секретарем Ради національної безпеки й оборони України, головою ради Національного банку України та міністром закордонних справ, а також голова партії УДАР — екс-чемпіон світу з боксу Віталій Кличко. А під час опитувань громадської думки за обрання п. Порошенка президентом України висловлювалося трохи більше за 26 %, п. Кличку надавало перевагу майже 15 % респондентів.
Та хоч наразі тільки 13 % її опитаних громадян хочуть бачити главою держави п. Тимошенко, її відставання від двох лідерів електоральних симпатій прибічники цієї все ще значущої для багатьох українців політичної фігури пояснювали більш ніж дворічною ізоляцією за ґратами.
Відтак, прихильники Леді Ю. підбадьорюють себе сподіваннями, що вона таки встигне надолужити втрачене на «електоральній ниві, попри те що до 25 травня, на коли призначено президентські вибори, залишилося не так уже багато часу. Тим більше що саме її соратники з «Батьківщини» займають нині в державі «командні висоти»: керує Верховною Радою, а відтак, є виконувачем обов’язків Президента України Олександр Турчинов, тоді як уряд очолює Арсеній Яценюк.

Гуртом легше бити…
Однак уже на старті позачергові президентські перегони ошелешили громадськість неабиякою сенсацією: на з’їзді партії УДАР її лідер Віталій Кличко оголосив, що вона об’єднуються з партією «Солідарність». А головне — висуває єдиного кандидата на пост президента Петра Порошенка, очільника останньої. У країні, де, як каже народна приказка, де два козаки, там три гетьмани, таке самозречення — явна новинка.
Сам п. Кличко пояснив цю новину так: «Майбутній президент повинен мати підтримку людей… Не треба розтягувати голоси, оскільки вибори мають об’єднати суспільство. Я завжди наполягав на висуненні одного кандидата від опозиції, оскільки він повинен отримати найвищий шанс. Сьогодні таким кандидатом від опозиції є Петро Порошенко, а я висуваю свою кандидатуру на посаду мера Києва».
Інакше кажучи, колишній боксер доволі прозоро натякнув, що поступається місцем п. Порошенку за «спортивним принципом»: нехай, мовляв, від нас обох претендує той, кого більше виборців підтримує. Утім, цілком імовірно, що напередодні п. Кличко міг засумніватися у своїх можливостях позмагатися з п. Тимошенко, яка є більш досвідченим політиком і котру ще й підтримуватимуть соратники на посадах спікера та прем’єра.
Але тепер, коли власники 26 і 15 % голосів об’єднали їх у 41 %, головними суперниками, запевняє соціолог Бекешкіна, стануть Юлія Тимошенко й Петро Порошенко. Водночас вона додає: «Оцінюю шанси Порошенка як вищі. По-перше, у нього зараз досить великий відрив від Тимошенко; окрім того, у другому турі він збере певну частину голосів людей, котрі не симпатизують Тимошенко. У першому турі ці люди не голосуватимуть за нього, але другий тур завжди проходить за принципом голосування «проти».
«Тандем Порошенка та Кличка» Ірина Бекешкіна оцінює позитивно. І пояснює: «Це, можливо, – єдиний випадок в Україні, коли люди притлумлюють власні амбіції. Віталій Кличко відмовився від участі в президентських виборах, тому що, імовірно, він би програв Тимошенко й не прошов би в другий тур. До того ж у нього є всі шанси обійняти посаду мера Києва. Зараз немає сильних кандидатів, котрі могли би позмагатися з Кличком за цю посаду. Якби виборча кампанія тривала довше, деякі з претендентів могли б розкрутитися, заявити про себе, однак зараз дуже відомих рейтинґових кандидатів нема, а найбільшу підтримку має, безумовно, Кличко. Що ж до нових сил, які хотіли би претендувати на цю посаду, то їх є кілька, тож голоси розпорошуватимуться».

Перемога — уже в першому турі?
Своєю чергою, Микола Михальченко, президент Української академії політичних наук, узагалі вважає, що рішення Віталія Кличка не балотуватися дає українцям змогу сподіватися на президентські вибори в один тур: «Рішення лідера партії УДАР відмовитися від участі в президентських виборах і балотуватися в мери Києва дає Україні можливість прискорити процес легітимізації нової влади. В умовах військової загрози з боку Росії й економічної кризи в самій Україні обрання глави держави в найкоротший термін – критично важливий момент. Як мені відомо, одним із ключових мотивів Кличка, котрий постановив відмовитися від участі в президентських виборах на користь Порошенка, є те, що в такому разі Президент може бути обраний вже в першому турі. Для України критично важливо не лише якомога прозоріше, але й якнайшвидше провести вибори нового глави держави. Другий тур виборів — це три зайвих тижні, кожен день із яких буде використаний Росією для розхитування ситуації на південному Сході.
Другий момент — те, що основна фінансова допомога від Заходу почне надходити в Україну тільки по завершенні виборів. Раніше грошей, які мають урятувати нашу економіку, ми не отримаємо. За таких складних обставин, у яких опинилася наша держава, важливо, станеться це на початку червня чи через місяць. Сьогодні для української економіки зволікання з реанімаційними заходами — надто велика розкіш».
Політолог Михальченко також вельми шкодує, що інші політики не пішли за прикладом Віталія Кличка: «На жаль, багато політиків, котрі представляють демократичні сили, не розуміють важливості вищесказаного. Звідси ми маємо вже з десяток кандидатів, котрі репрезентують, по суті, один ідеологічний напрямок. Усі — за цінності Майдану, усі — за євроінтеграцію, усі — за повернення Криму. Відрізняються лише прізвища. Тобто, політики знову, за невеликим винятком, демонструють хронічну нездатність домовлятися. Якби приклад Кличка й Порошенка, котрі мають другий і перший рейтинги, відповідно, підтримали інші представники демсил, питання легітимізації влади було би вирішене швидше».
Натомість, іще один політолог — Віталій Бала — припускає, що «Тимошенко ще може викрутити в плюс». Він зауважує: «Соціологія, яка наразі демонструє значну перевагу Порошенка над усіма іншими кандидатами, іще не означає, що той однозначно переможе. Треба зважати, що сьогоднішня соціологія — це соціологія позавчорашнього дня. І за один тиждень усе змінюється. Як, наприклад, 19 січня на Грушевського, коли Кличко ходив на барикадах і його поливали з вогнегасника, а не було ні Яценюка, ні Тягнибока. Тоді в нього рейтинґ залишився на своєму рівні, а в тих — упав удвічі. І це — за один день».
На думку політолога, Тимошенко зможе протистояти союзові Порошенка та Кличка. Його аргументи — такі: «Зараз це, напевне, — не найкращий варіант, коли двоє об’єднується проти когось. Питання в тому, чи люди це сприймуть. Якщо команда Тимошенко буде правильно працювати, то можна чітко донести до електорату, що Порошенко та Кличко об’єдналися проти неї. Тим більше що Порошенко був в уряді Януковича, і ще багато чого. Тобто, викрутити в плюс у Тимошенко є шанси».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...