Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Apr. 21, 2019

ЦВК завершила реєстрацію тих, хто зголосилися очолити Україну

Автор:

|

Лютий 13, 2019

|

Рубрика:

ЦВК завершила реєстрацію тих, хто зголосилися очолити Україну

Центральна виборча комісія (ЦВК) завершила реєстрацію кандидатів, котрі виявили бажання брати участь у президентських виборах 2019 року.

Відверті «фріки»
Кандидатів у Президенти назбиралася цього разу в Україні рекордна кількість — аж 44. Письменник Юрій Андрухович зауважив із цього приводу: «Вони всі божевільні? Чи вважають божевільними українських виборців? Навіть горобці знають, що насправді кандидатів троє. Все вирішиться у трикутнику. Ну, є ще двоє-троє, котрі вдають, ніби вірять у власну конкурентоздатність, і не занести документів не могли. Від сили маємо п’ять-шість кандидатів у Президенти. Стільки їх і буває в нормальних і притомних країнах».
Письменник також нагадав: «На перших виборах Президента України 1991 року кандидатів було шестеро. Культурно й цивілізовано. Коли ми втратили ту нормальність? Якого дідька скотилися в цей абсурд? Можливо, це свідоме доведення ситуації до безглуздя? Приниження 35 млн виборців?.. Що це за лялькова вистава для розумово відсталих?».
Утім, Володимир Фесенко, політолог і голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає: «Теоретично їхня кількість може несуттєво зменшитися пізніше. Адже деякі кандидати можуть знятися з виборів до 7 березня і повернути собі заставу. Таке вже ставалося під час попередніх президентських перегонів».
Політичний оглядач Антон Федорців зауважив із приводу кількості кандидатів: «Якщо пошукати символізм у цьому числі, то можна пригадати, що 44-й — порядковий номер рутенію у періодичній системі хімічних елементів, а назвали речовину латиною на честь Русі». Водночас, оглядач прогнозував: «Цілком імовірно, що магія чисел буде іншою у день голосування. Надто вже дивно виглядає частина кандидатів у Президенти».
Бо, як дійшов висновку п. Федорців, значна кількість заявлених претендентів насправді бореться не за крісло глави держави, а за матеріальні блага для себе особисто. Приміром хтось має відтягувати голоси серйозних кандидатів, а хтось виконуватиме суто технічну місію задля отримання місць у виборчих комісіях в інтересах важливих людей. Натомість треті знімуть свої кандидатури напередодні виборів і помпезно закликатимуть підтримати одного з фаворитів.
Володимир Фесенко попередив: «Кожен із фаворитів може мати до п’яти таких «спільників» у бюлетені. При цьому деякі форми такого підігрування виглядають неприховано і подекуди мають на меті зашкодити конкурентам». За словами політолога, декотрі з технічних кандидатів усе ж мають певні політичні амбіції й використовують президентську кампанію, аби гучно заявити про себе чи поторгуватися пізніше за місце у прохідній частині партій, які претендуватимуть на потрапляння до парламенту.
«Виконувати технічну роль у фаворитів президентських перегонів вони погоджуються в обмін на майбутню політичну співпрацю або заради компенсації витрат на заставу й агітацію. Окрему, набагато меншу, нішу займають відверті «фріки», котрі участю у виборах потурають власному марнославству чи підтримують ілюзії спонсорів їхніх політичних проектів», — пояснив експерт.

«Цим не гребує ніхто»
Андрій Магера, колишній член ЦВК, лише п’ятьох кандидатів вважає здатними боротися за перемогу. А ще близько 10-12 виконують іншу мету — використовуючи передвиборчу кампанію як агітаційний майданчик напередодні парламентських перегонів, що відбудуться восени ц. р.
«Але більшість із претендентів не мають ні тих, ні інших планів, їхня роль — суто технічна: підігрувати фаворитам, відтягуючи голоси у їхніх конкурентів і надаючи свої квоти у передвиборчих комісіях, — розповів він. — Мета таких технічних кандидатів — мати більше представництва у виборчих комісіях. І цим не гребує ніхто з основним кандидатів».
Фахівець також зауважив: «Широке використання технічних кандидатів створює проблеми не лише для тих, проти кого вони працюють, але й для організаторів виборів. Одна із них — також суто технічна, адже надмір прізвищ у бюлетені означає складнощі під час його друку».
«Це може вирішуватися шляхом зменшення шрифту, але для людей похилого віку та з вадами зору це важко назвати найкращим рішенням. Це не лише підвищує ризик помилки під час голосування, але й збільшує час, який такі виборці проводять у кабінках, та затримує весь процес», — розповів колишній заступник голови ЦВК.
«Велика кількість кандидатів обходиться для бюджету ще й у чималі гроші, попри 2,5 млн грн застави від кожного з претендентів, — зауважив п. Магера. — Гроші від кандидатів, котрі не перемогли на виборах, за його словами, й справді йдуть на користь держави, але ЦВК до них немає жодного доступу. Натомість левова частка кошторису виборів, понад 80 % — це заробітні плати членів виборчих комісій, а кожен із кандидатів має гарантоване право на включення одного представника до окружних та дільничних комісій».
«Це робить вибори дорожчими для держави. А понад 40 членів виборчої комісії — це великий ризик того, що робота такого виборчкому буде дезорганізованою», — попередив експерт.
А політичний оглядач Роман Офіцинський хоч і заспокоїв, що «прогнозовано вибори не спричинять планетарних змін», нічого доброго від кандидатів не очікує. Бо, за його словами, серед кандидатів домінують авторитарні особи, котрі прагнуть здобути владу засобами демократії.
«У кожного своя партія — вождистська, з «культом особи», якій потрібні парламентські важелі. Дев’ять із десяти кандидатів грають ролі опозиційних провідників проти владного фаворита — Порошенка, хоч є «стовпами» колективно створеного за воєнну п’ятирічку політичного режиму», — пояснив оглядач. А виборчі програми кандидатів п. Офіцинський коментував так: «Їхнє уважне прочитання обтяжливе багатьом виборцям, хоч до вподоби тематичні телешоу, де продають кота у мішку».

«Список брехунів»
Своєю чергою, політолог Віктор Таран вважає: «Якщо б через чотири місяці по завершенню президентських перегонів Україну не очікували б парламентські, ситуація зараз була б геть іншою — українці мали б зовсім інших кандидатів і були б об’єднання кількох кандидатів навколо одного. Логіка парламентської кампанії, особливо в парламентсько-президентській республіці, по-іншому трактує ставлення до президентської кампанії.
«Понад половина кандидатів дивляться не на президентську, а на парламентську кампанію, адже: а) парламент формує коаліцію і висуває прем’єра; б) уряд займається соціально-економічними питаннями, розподілом міністрів між політичними силами, впливає на державні підприємства, на бюджет тощо. До того ж, частина кандидатів хоче «засвітитися» з тією метою, щоби потім себе вигідно продати», — пояснив політолог.
Тим часом у київському тижневику «Новий час» опублікували «Список брехунів» на президентських перегонах. Цей рейтинґ політичних ошуканців став наслідком роботи аналітиків проекту VoxCheck. Очолила його Юлія Тимошенко, лідер Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Трохи більше третини її висловлювань — це обман слухачів, ще третина — маніпуляція фактами, і лише решта — правда.
Трохи відстали від п. Тимошенко за часткою неправди в публічних висловлюваннях лідер Радикальної партії Олег Ляшко і колишній опоблоківець Юрій Бойко. Вони посіли друге і третє місця в рейтинґу брехунів, складеному аналітиками VoxCheck. Зокрема, радикал дурив слухачів у 30 % випадків, а вигнаний з «Опоблоку» соратник скандального бізнесмена Дмитра Фірташа — в 23 %.
У підсумковий список VoxCheck, крім Тимошенко, Ляшка і Бойка, потрапили ще троє політиків — чинний глава держави Петро Порошенко, лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко і перша особа партії «Самопоміч» Андрій Садовий.
У список повинен мав потрапити і шоумен Володимир Зеленський. Але впродовж усього того часу, поки команда VoxCheck відстежувала його виступи, він сказав занадто мало конкретних речей, які можна перевірити, лише п’ять. З цієї причини в підсумковий «лістинг» він не потрапив. Однак політичний оглядач Антон Федорців вважає, що майже половина симпатиків Зеленського проголосувала б за співака Святослава Вакарчука. Проте, відомий музикант від участі у виборах відмовився.

Ігор Голод

До слова
Учасники бойових дій 8 лютого вийшли на акцію протесту у Львові проти кандидата у Президенти України Зеленського. Вони заявила, що акція є мирною. У руках тримали промовисті плакати із гаслами «Україна — не повія. Нам не смішно», «У Львові ти можеш бути клоуном — а не Президентом», «Українці — «не хахли», «Ми воювали — ти сміявся і глузував. Керувати державою — це не жартувати», «Бізнес із Росією — зрада Батьківщини», «Про що можна домовлятися з Путіним — вбивцею українців?», «Українцям слуги не потрібні» тощо. Михайло Єдинак, представник «Об’єднання добровольців», запитав блазня: «Скажіть нам, ветеранам війни, як ви бачите перемогу країни? Ви ж обираєтесь на посаду Президента, хочете стати Головнокомандувачем». На що кандидат відповів: «Ми всіх переможемо. Поки Донбас не повернеться в Україну, поки Крим не повернеться, будемо, хлопці, захищати нашу країну. А як може інакше може бути?» Також у Зеленського запитали: «Чий Крим?», але той від відповіді ухилився. У Львові його супроводжував особистий охоронець олігарха Ігоря Коломойського.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...