Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 22, 2019

Центральна Європа рятує європерспективу України

Автор:

|

Липень 10, 2014

|

Рубрика:

Центральна Європа рятує європерспективу України

Засідання Європарламенту

Після проведення 25 травня ц. року виборів до Європейського парламенту (ЄП), до складу якого ввійшла значна кількість депутатів-євроскептиків, котрі критично ставляться до ідеї успішного майбутнього об’єднаної Європи, деякі експерти висловлювали побоювання, що цей факт може ускладнити європейські перспективи України, Молдови та Грузії. Чи насправді аж такими відверто негативними є наслідки виборів до Європарламенту в контексті реалізації європейських перспектив України? І які комбінації розіграє Росія за нового розкладу сил у законодавчому органі Європейського Союзу (ЄС)?

Аналіз ситуації
Хоча явка громадян на виборах до Європарламенту в країнах Центрально-Східної Європи була невисокою, проте їхні політичні симпатії, які вони проявили під час голосування, були якісно іншими, ніж у Старій Європі. Так, більшість виборців у нових країнах – членах ЄС надали більшу підтримку проєвропейським партіям, що викликало неприховану радість у Брюсселі.
Особливо обнадійливо це виглядало на тлі голосування у Великій Британії (там переможці на виборах до ЄП відкрито говорять про вихід Об’єднаного Королівства зі складу Євросоюзу) або у Франції (там майже 25 % отримали представники націоналістичних сил, котрі в усіх негараздах звинувачують нелегальних імміґрантів і ліберальну політику ЄС щодо них).
Що ж до Центрально-Східної Європи, то тут умовними лідерами єврооптимізму виявилося дві країни — Угорщина та Польща. Так, у Польщі голосування за «проєвропейські» сили стало прологом до майбутніх національних виборів. Зокрема, зміцнила свої позиції партія «Громадянська платформа», очолювана прем’єр-міністром Дональдом Туском (32 % голосів виборців, або 19 місць у Європарламенті). Майже стільки ж отримала партія Ярослава Качинського «Право і справедливість». Також стало очевидним те, що правляча в Угорщині партія «Фідес» (лідер партії — Віктор Орбан, нинішній прем’єр-міністр Угорщини), яка у квітні ц. р. перемогла на національних виборах, імовірно, утримуватиме лідируючі позиції протягом п’яти наступних років. «Фідес» є партнером Європейської народної партії, яка традиційно виступає лобістом України. Роз’єднаність угорської опозиції, яка була продемонстрована під час виборів до Європарламенту, підтверджує таке припущення.
Єдине, чого шкода, — то це те, що в новому складі ЄП ми не побачимо відомих українських лобістів із Польщі, котрі доклали багато зусиль до того, щоб Україна залишалася на європейському шляху. Мова йде, перш за все, про Павла Коваля, відомого своєю активною проукраїнською позицією.
Мізерні 5 %, отримані євроскептиками в країнах Центральної Європи під час виборів до Європейського парламенту, указують на те, що 11 нових членів ЄС поступово стають справжнім локомотивом процесу подальшого розширення Європейського Союзу далі на Балкани й у реґіон Східної Європи.
Таким чином, на думку аналітиків, Вишеградська група (до її складу входять Чехія, Угорщина, Польща та Словаччина) поступово набуває статусу важливого політичного гравця в межах ЄС.
Така єврооптимістична позиція країн Центральної та Східної Європи може мати кілька пояснень. По-перше, цілком очевидно, що груба анексія Російською Федерацією (РФ) частини суверенної України серйозно схвилювала країни реґіону, у першу чергу Румунію та Польщу. У якийсь момент стало зрозуміло, що розмови про нібито «не час поглиблення співпраці» з такими країнами, як Україна, суперечать тим подіям, що відбуваються у безпосередній близькості до їхніх кордонів. Отже, на часі стала риторика про те, що безпечною Європа може бути лише об’єднаною, тобто такою, що включає в себе, щонайменше, Україну, Молдову та, можливо, у перспективі – ще й Білорусь.
По-друге, хто би що не казав, а членство країн Центрально-Східної Європи сприяло зростанню рівня життя середньостатистичного громадянина, а також відкрило можливості для вільного розвитку ділової активності. У разі, якщо український ринок буде адаптовано до стандартів Євросоюзу, це створить додаткові можливості для середніх інвесторів із Польщі, Румунії, Чехії або Угорщини, яким цікава Україна.
Прикметно, що політичні еліти в більшості центральноєвропейських країн із більшим ентузіазмом довіряють європейським інституціям, чого не можна сказати про довіру до власних національних інституцій. Наприклад, у Польщі інституції ЄС підтримує близько 80 % поляків.
Загалом за результатами виборів до Європарламенту, проєвропейські партії набрали 43,1 % голосів виборців. До речі, це відбулося вперше, коли їхній результат не знизився порівняно з попередніми виборами до ЄП. Хоча й зростання також є незначним — 0,1 %. Таким чином, мав рацію люксембурзький політик Юнкер, якого вважають одним із головних кандидатів на посаду президента Європейської комісії й котрий сказав таке: «Праворадикали, попри те, що кажуть у засобах масової інформації, не перемогли на цих виборах. Ми матимемо чітку проєвропейську більшість». До речі, за інформацією джерел Групи глобальної розвідки Geostrategy, кандидатуру Юнкера активно лобіює Анґела Меркель, канцлер Німеччини.
Однак, незважаючи на такий оптимізм, радикальних членів Європарламенту, які за будь-якої нагоди будуть провокувати скандали та нівелювати ідеї об’єднаної Європи, теж додасться. Їх буде близько 50. До слова, цією групою вже зацікавилася російська агентура в Європі, яка намагатиметься схилити їх на бік РФ, показавши, що ЄП — це «цирк», що там усе більше «фріків» і людей, відірваних від реальності. Одним словом, усе відбуватиметься в класичному жанрі сучасної інформаційної війни.

Ризики євроентузіазму
Як було зазначено, активна проєвропейська позиція країн Центральної Європи, які наполегливо продовжують лобіювати інтереси України у Брюсселі, не залишилася непоміченою в Москві. Група Geostrategy вже попереджала про те, що представники російських спецслужб, котрі працюють у країнах Євросоюзу, готуються до провокацій щодо тих європейських політиків і членів Європейського парламенту, котрі активно підтримують Україну в конфлікті з Росією.
На жаль, першою мішенню стала Польща — держава, яка є найбільшим європейським адвокатом Києва. Кілька гучних скандалів, пов’язаних з оприлюдненням наприкінці червня ц. р. телефонних розмов польських чиновників вищого рангу, включно з міністром закордонних справ цієї країни Радиславом Сікорським, — підтвердження цього. У цих розмовах, зокрема, було скомпрометовано представників США, котрі так само активно виступають на боці України.
Очевидно, мова йде про здійснення спланованої комплексної спеціальної операції, кінцева мета якої — відсторонення від прийняття рішень тих європейських політиків, котрі були помічені в активній підтримці України під час ескалації російсько-українського конфлікту. Аналітики вважають, що найближчим часом подібні скандали можуть також розгорітися в таких країнах – членах Європейського Союзу:
* Литва — президент країни порівняла російського президента Володимира Путіна з Адольфом Гітлером;
* Латвія — надає активну політичну підтримку України, виступає за жорсткі санкції проти керівництва Росії;
* Естонія — провадить активну антиросійську політику в себе вдома, підтримуючи інші країни, які мають схожі підходи до розвитку відносин із Москвою;
* Швеція — міністр закордонних справ країни Карл Більдт є активним критиком режиму Путіна.
Натомість, варто очікувати симетричних відповідей із боку американської розвідки, яка завжди завдає удару у відповідь. Питання лише в тому, коли й за яких обставин.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/824

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...