Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 20, 2018

Трикутник влади

Автор:

|

Червень 04, 2015

|

Рубрика:

Трикутник влади
Арсеній Яценюк і Петро Порошенко

Арсеній Яценюк і Петро Порошенко

Уже якось почали відсувати на задній план свідчення олігарха Дмитра Фірташа у Віденському суді. А вони стали без перебільшення сенсаційними.

Олігарх, Президент і мер столиці
Рятуючись від екстрадиції в США, олігарх боляче вдарив по меру Києва Кличку та Президентові Порошенку. Зокрема, п. Фірташ підтвердив старі чутки про те, що він підтримував у політиці п. Кличка ще з 2012 року, позаяк розумів, «що Янукович не буде проводити реформ».
Розповів олігарх і про таємну зустріч між ним, Віталієм Кличком і Петром Порошенком у Відні (Австрія), про яку журналісти повідомляли ще у квітні минулого року. Свідчення олігарха розсердили Президента. Того ж дня він підписав законопроект «Про ринок природного газу». Закон був прийнятий із важливою поправкою, суть котрої полягає в тому, що приватні газорозподільні компанії, більшість із яких в Україні контролює Дмитро Фірташ, більше не зможуть безкоштовно користуватися мережами. За внесення поправки виступала фракція «Народного фронту» Арсенія Яценюка. Проте голосував за закон і «Блок Петра Порошенка» (БПП). «Свідчення Фірташа — це його помста за цей законопроект», — вважає один народний депутат від БПП.
В оточенні ж Президента переконані, що своїми зізнаннями Дмитро Фірташ не надто нашкодив репутації Петра Порошенка. «Факт зустрічі з Фірташем п. Порошенко ніколи не заперечував. Він розмовляв із усіма олігархами», — розповідає один із політтехнологів «шоколадного короля».
Більше дісталося Віталію Кличку, котрий давав свідчення під час засідання суду у Відні в конфіденційному режимі. Того дня він заявив, що захист п. Фірташа просто використав стратегію переведення обвинувачення з економічної в політичну площину. А через тиждень виправдовувався у відповідь на запит Мустафи Найєма, народного депутата від БПП, стверджуючи, що жодних документів із Дмитром Фірташем не підписував і грошей від нього не брав. Аналогічний запит п. Найєм надіслав і Петрові Порошенку.
Рішенням австрійського суду не була задоволена американська сторона. Наступного після засідання у Відні дня й у п. Порошенка, й у п. Яценюка була розмова з Джо Байденом, віце-президентом США. Той згадав і про інших олігархів, попросивши пришвидшити деолігархізацію.
Незважаючи на репутаційні втрати Віталія Кличка через його зв’язок із Дмитром Фірташем у і команд Петра Порошенка не відкиидають союзу з мером Києва та його партією на місцевих виборах, які мають відбутися в жовтні ц. р.
«Ми не хочемо, щоби виглядало так, ніби наша партія «кидає» своїх партнерів напівдороги», — каже один із депутатів від БПП. Питання полягає лише у тому, як відбуватиметься об’єднання. У п. Порошенка наполягають на злитті партій УДАР і БПП у партію «Солідарність», а у п. Кличка, попри все, хочуть зберегти бренд УДАР.

Голова уряду проти глави держави
Прем’єр-міністр Яценюк останнім часом демонструє єдність із позицією Президента Порошенка щодо олігархів. Щоправда, здебільшого у публічних заявах. Наприклад, після протестів гірників у Києві він дав інтерв’ю президентському «5-му каналу», де сказав, що будь-які спроби з дестабілізації ситуації за рахунок шахтарів мають бути зупинені.
Арсеній Яценюк був лояльним до компанії ДТЕК Ріната Ахметова і неодноразово висловлював невдоволення діями міністра енергетики Володимира Демчишина, котрий був призначений на посаду за президентською квотою. До того ж, людина Ахметова Сергій Тітенко зараз працює радником у п. Яценюка.
Така лояльність і синхронність із діями Президента у публічній площині може свідчити про те, що Арсеній Яценюк прагне зберегти за собою посаду прем’єр-міністра якомога довше. Хоча у БПП ще з січня ц. р. обговорюють його можливу відставку.
Є кілька варіантів його подальшої долі, про які розповідають в оточенні Президента. Перший: Арсеній Яценюк залишається на посаді фактично як весільний генерал, і його «підпирають» міністром фінансів Наталею Яресько. Другий: Яценюк самостійно ухвалює рішення піти. «Він має обрати час та місце. Це буде найкращим виходом для нього самого», — каже один із депутатів від БПП. Можливе місце — Національний банк, який п. Яценюку уже доводилося очолювати в 2004-2005 рр.
Але відставка Арсенія Петровича одразу породжує запитання: як знайти компромісного кандидата, котрий задовольнить усіх членів коаліції? Наталія Яресько влаштовує західних партнерів. Але для БПП головне — зберегти взаємини з партією прем’єра «Народний фронт» (НФ). Тож як варіант розглядається і кандидатура Олександра Турчинова. «Його «плюси»: він завжди — № 2 і без явних політичних амбіцій, до того ж, дуже добре спрацювався з Петром Порошенком на посаді голови Ради національної безпеки й оборони (РНБО)», — перераховує переваги п. Турчинова джерело в близькому оточенні Президента. — Також це — компромісна фігура задля збереження стосунків із НФ. Проте це — не перспектива найближчого часу».

Підготовка до реваншу
Поки Президент і прем’єр-міністр навипередки роблять гучні заяви щодо деолігархізації та демонополізації, крупний капітал вже готується до можливого реваншу. Після скандалу з «Укрнафтою» і звільнення Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) про нього мало що чули в Україні. Одразу після звільнення олігарх поїхав до Женеви (Швейцарія).
Команда колишнього голови Дніпропетровської ОДА, тим часом, готується до місцевих виборів і поки що розмірковує над створенням політичного проекту. Там зараз витає три ідеї для політичних проектів.
Перша: партія «Україна майбутнього» Святослава Олійника, нинішнього заступника голови ОДА, на чолі якої він балотувався під час парламентських виборів 2012 року.
Ще один проект — партія «Відродження». Однойменну депутатську групу на початку березня ц. р. створив народний депутат Віталій Хомутинник, котрого пов’язують із п. Коломойським. Хоча говорити про те, що у п. Хомутинника вже є повноцінна політична сила за рахунок цього олігарха, — зарано. Фактично його депутатська група складається з двох частин — люди Хомутинника-Коломойського та кілька харківських депутатів.
Третій, найменш вирогідний проект, який може перерости в партію, — «Укроп». Цю ідею просуває Борис Філатов, соратник Ігоря Коломойського, котрий від початку роботи Верховної Ради VIII скликання веде перемовини з різними депутатами про створення однойменної групи. Наразі п. Філатову не вдалося назбирати необхідну мінімальну кількість осіб для цього (19), тож існує лише однойменне міжфракційне об’єднання, яке очолює Дмитро Ярош, лідер «Правого сектору».
Поки що зрозуміло одне: на якому б із проектів не зупинилася дніпропетровська команда, у неї — одне електоральне поле з «Опозиційним блоком» (ОБ), локомотивами якого зараз виступають голова адміністрації Януковича Льовочкін та олігарх Ахметов.
«Опозиційний блок» так само готується до місцевих виборів. За словами Олександра Вілкула, народного депутата від ОБ, уже призначено голів обласних партійних організацій майже в усіх реґіонах України. Перспективними для себе колишні «регіонали» вважають вісім областей — Дніпропетровську, Харківську Одеську, Запорізьку, Миколаївську, Кіровоградську, а також звільнені частини Донецької та Луганської областей.
Одночасно з розкруткою ОБ Рінат Ахметов веде війну із Банковою у бізнесових питаннях. Ще з лютого ц. р. між Президентом та олігархом тривають перемовини щодо монопольного становища компанії ДТЕК. Рінату Ахметову пропонують продати частину активів енергетичного холдингу, що були приватизовані за часів Януковича. Енергетичні активи олігарха можуть бути цікаві широкому колу олігархів — від Ігоря Коломойського до російського олігарха Костянтина Григоришина. Компанії першого вже подали до суду та намагаються визнати приватизацію «Західенерґо» незаконною.
Проте й профільний міністр, і співрозмовники в оточенні Президента переконують, що у приватизації активів мають інтерес іноземні інвестори. «У п. Григоришина, наприклад, немає грошей на купівлю, але є інші претенденти. У придбанні «Західенерґо» зацікавлений польський олігарх Ян Кульчик. Для нього є мало ризиків — «Західенерґо» далеко від Донбасу», — розповідає нардеп від БПП. І поки перемовини з п. Ахметовим тривають, олігарх та його менеджери стоять на позиції, що усі активи були приватизовані законно, а тому акціонер точно не планує продавати їх найближчим часом.
Тож, деолігархізація проходить не так швидко, як хотілося би західним партнерам і Президенту. На Банковій сподіваються, що найбільш дієвою зброєю проти олігархів стане не політика, а запуск закону «Про ринок газу», а також рішення РНБО від 6 травня ц. р. про врегулювання ситуації в енергетиці. Низка його пунктів допоможе знизити вплив ДТЕК на енергетичний ринок.
Та чи погодяться на такі нові умови олігархи, котрі можуть вести боротьбу якраз у політичній площині? Поки Захід вимагає від української влади посилення боротьби з олігархами, останні можуть завдати удару грошима, партіями та депутатами. І вже найближчим часом.

Марія Жартовська, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...