Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 20, 2018

Трикутник Україна — ТР — РФ: хто на чиєму боці?

Автор:

|

Липень 05, 2018

|

Рубрика:

Трикутник Україна — ТР — РФ: хто на чиєму боці?

Реджеп Таїп Ердоган і Петро Порошенко

Після того, як Реджеп Таїп Ердоган упевнено переміг на дочасних виборах президента Турецької Республіки (ТР), одним із перших, хто в телефонній розмові привітав його з перемогою, був Президент України. Щоправда, ще раніше Ердоган узяв слухавку, відповідаючи на дзвінок Путіна, котрий зараз вважається найбільшим союзником нового-старого турецького президента. Однак чи все так однозначно в трикутнику Україна — ТР — Російська Федерація (РФ)?

Кримське питання
Туреччина категорично не визнає підсумків «референдуму» 2014 року, в результаті якого Автономна Республіка Крим (АРК) «увійшла» до складу РФ. Ердоган неодноразово заявляв, що ця позиція залишиться незмінною, незважаючи на важливість для Анкари співпраці з Москвою. Як досвідчений політичний вовк, він ніколи не забував про впливовість у його країні кримськотатарської діаспори, яка є важливим електоральним чинником.
Безперечно, однією з історій успіху українсько-турецьких відносин є звільнення торік заручників Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова за безпосередньої участі Ердогана. Українське керівництво і надалі розраховує на підтримку ТР у вирішенні проблеми бранців Кремля, а тому порушує це питання чи не на кожних українсько-турецьких перемовинах. Зокрема, про
це йшла мова під час візиту Петра Порошенка до Анкари в першій половині червня ц. р.
Також нагадаємо події грудня 2016-го, коли в РФ украй болісно сприйняли резолюцію Генеральної Асамблеї (ГА) Організації Об’єднаних Націй (ООН) щодо АРК, висунуту українською стороною. Згідно з цим документом, РФ «окупує Крим, порушує права людини, нав’язавши українському півострову власну правову систему». В резолюції йдеться про вбивства, викрадення, політично вмотивоване кримінальне переслідування, а також утиски свободи слова, віросповідання та переконань.
Окремим пунктом прописана дискримінація кримських татар. Так, у резолюції за кріплено, що ГА ООН серйозно стурбована рішенням Верховного суду РФ і «верховного суду» Криму про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією. За резолюцію проголосувало 70 держав — більшість європейських країн, США, Канада, а також ТР.
Не може не дратувати Москву і фактична блокада Анкарою морського сполучення з окупованим півостровом. Турецькі порти категорично відмовляються приймати кораблі, завантажені в АРК. Причому це стосується суден під прапорами будь-яких країн. «Кораблі з інших російських реґіонів приймають, із Новоросійська наприклад, а з Криму — ні. У нас є турецькі кораблі, на яких працюють цілком і повністю турецькі команди. Але вони не можуть пришвартуватися й змушені чекати на зовнішньому рейді. Причина — прийшли з Криму, — розповідав свого часу в інтерв’ю виданню Hurriyet Аргизул Каймачі, директор турецької логістичної компанії Selin Global Foreign Trade. — Коли наші кораблі прибувають зі Севастополя, вони так і не швартуються в турецьких портах, отже, їх неможливо розвантажити. Це дуже велика проблема, оскільки весь вантаж ми зобов’язані повертати назад експортерам».

Товарообіг на мільярди
Водночас товарообіг між Україною та ТР лишень зростає. Так, за підсумками 2017-го, порівняно з 2016 роком він збільшився на 20 % і досягнув 3,78 млрд USD із позитивним сальдо на користь України 1,26 млрд USD. Ці показники, вочевидь, зростуть ще більше після запланованого на найближчий час підписання угоди про вільну торгівлю між двома країнами.
Основними статтями українського експорту до ТР були: чорні метали — 42,4 %, зернові культури — 9,4 %, насіння та плоди олійних рослин — 11,9 %, деревина і вироби з деревини — 5,5 %. Натомість турки везли до України засоби наземного транспорту — 11,2 %, промислові казани — 10,6 %, їстівні плоди та горіхи — 9,8 %, пластмаси та полімерні матеріали — 6 %, овочі — 2,7 %.
Ці показники, вочевидь, зростуть ще більше після запланованого незабаром підписання угоди про вільну торгівлю між двома країнами. На думку експертів, у найближчі п’ять років товарообіг між Україною та ТР може зрости до 10 млрд USD.
Також утілюються проекти в оборонно-промисловій та авіакосмічній сферах. Наприклад, зараз відбувається реалізація проекту зі створення військовотранспортного літака АН-188. Крім цього, із 1 червня 2016-го діє не просто безвізовий режим, а навіть дозвіл в’їзду до ТР громадян України за внутрішніми ID-картками. Завдяки цьому кількість українців, які відвідали Туреччину за минулий рік, зросла до близько 1 млн.

Газова альтернатива для України
12 червня ц. р. президенти ТР Реджеп Таїп Ердоган та Азербайджану Ільхам Алієв урочисто запустили Trans-Anatolian Natural Gas Pipeline (TANAP), який є прямим конкурентом «Турецькому потоку», що ним так тішаться в Москві. TANAP призначений для транспортування газу з родовищ у Каспійському морі до Європи в обхід РФ.
Путін при цьому отримав одразу два зовнішньополітичних ляпаси. По-перше, альтернативу «Турецькому потоку» відкрили 12 червня — акурат на День Росії (либонь, Анкара та Баку
дату не зі стелі брали), по-друге, в урочистій церемонії в рамках свого робочого візиту до ТР узяв участь Петро Порошенко. «Україна повністю підтримує цей проект. Ми розраховуємо на підтримку Туреччини й Азербайджану щодо додаткового постачання енергоресурсів до України через Болгарію та Румунію альтернативними маршрутами», — зазначив Президент України.

І нашим, і вашим
Очевидно, що політика Анкари аж ніяк не є виразно проукраїнською. Із іншгого боку, Реджеп Таїп Ердоган продемонстрував, що стосунки з Путіним вибудовуватиме на прагматичних засадах. «Туреччина залишається послідовною у балансуванні між РФ та Україною. З одного боку, Анкара декларує підтримку територіальної цілісності України та невизнання анексії АРК, із другого — не приєдналася до санкцій Європейського Союзу (ЄС), запроваджених проти РФ. Росія залишатиметься партнером ТР у її сирійській політиці, а відносини Анкари з Вашинґтоном погіршуватимуться (за результатами опитування Університету Кадир Хас, у червні 2017-го 66,5 % турків уважали, що найбільша безпекова загроза для світу походить зі США)», — підсумовує на «Європейській правді» Сніжана Дяченко, експерт Центру «Нова Європа».

Ігор Берчак

До теми
Міністерство енерґетики РФ поінформувало, що провело перші випробування виготовленої в Німеччині турбіни, установленої на одному з двох нових енергоблоків неподалік від Сімферополя в анексованій АРК усупереч санкціям ЄС. Раніше експерти заявляли, що РФ буде складно активувати турбіни та програмне забезпечення без допомоги консультантів Siemens. Однак, як пише інформаційна агенція Reuters, тестування засвідчило, що окупаційна влада наближається до можливості повноцінного запуску турбін. Тепер в АРК добудовують другу електростанцію поблизу Севастополя, там також планують використовувати німецьку турбіну.
Як писав «Міст», 2015 року дочірня структура Державної корпорації «Ростех» провела конкурс на закупівлю чотирьох паротурбінних установок нібито для теплоелектростанцій у місті Тамані (Краснодарський край). Переможцем конкурсу стала фірма «Силові машини», однак фактично аґреґати були випущені на заводі «Сіменс технології газових турбін» у Санкт-Петербурзі (спільне підприємство Siemens і «Силових машин»). Улітку 2017-го Siemens був змушений офіційно визнати, що принаймні дві з чотирьох турбін були переміщені в АРК проти волі компанії. Тепер сторони з’ясовують стосунки в судах. Щоправда, міжнародний скандал не завадив Siemens наприкінці 2017-го укласти ще одну угоду. Німецький концерн поставить дві газові й одну парову турбіни для електростанції в російському місті Нижньокамську. Вартість контракту — 380 млн EUR. Навчені гірким досвідом німці пообіцяли, що «триматимуть під повним контролем постачання й установку обладнання». Однак це не ґарантує, що росіянам удасться й цього разу пошити їх у дурні.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...