Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

Три вектори порятунку

Автор:

|

Травень 21, 2015

|

Рубрика:

Три вектори порятунку
Анґела Меркель і Петро Порошенко

Анґела Меркель і Петро Порошенко

Верховна Рада України 19 травня прийняла закон, що дає право уряду вводити мораторій на виплати за зовнішніми комерційними боргами. Таким чином прем’єр-міністр Арсеній Яценюк отримав право оголосити технічний дефолт держави. Однак такому сценарію намагаються запобігти. Минулого тижня українські високопосадовці синхронно здійснили закордонні робочі поїздки до Німеччини, Франції та Китаю. Політичні секрети такого рівня не надто легко відкриваються політиками. Експерти довго ламали голови над сценаріями розвитку подій і врешті висловили свою думку.

Домашні завдання
13 травня, звісно ж, як-то кажуть, «не від гарного життя», межі України залишило водночас троє представників її керівництва. Зокрема, Президент Порошенко подався з робочим візитом до Німеччини, прем’єр-міністр Яценюк — до Франції, а голова Національного банку України (НБУ) Гонтарева вирушила ще далі від дому — у Китай. Політтехнолог Дмитро Раїмов на запитання: «Чим викликана така міжнародна активність двох українських лідерів?» відповів: «Поїздки Президента й прем’єра мають різне підґрунтя. Головною метою Арсенія Яценюка була зустріч із паризьким клубом кредиторів щодо реструктуризації зовнішнього боргу країни. Адже Україні не хочуть списувати борги, і, судячи з усього, за продовження діалогу взявся безпосередньо очільник уряду. А візит Петра Порошенка — зовнішньополітичний. З огляду на ті заяви, які йдуть у німецьких засобах масової інформації, Президент обговорював можливі домовленості щодо врегулювання, яких досягли державний секретар США Джон Керрі і президент Росії Путін».
А у відповідь на запитання: «Як можна оцінити поїздку президента до Німеччини?» – експерт зазначив: «Для нас це — «домашні завдання». Були дуже складні перемовини Путіна та п. Керрі, котрий вийшов після них досить стомленим. Але, як випливає з останніх заяв американської та російської сторін, вони дійшли певного плану дій. Вочевидь, у Берліні доводять до відома Києва ті домовленості, яких вони встигли досягти, а канцлер Німеччини Меркель повинна вплинути на рішення п. Порошенка. Саме вона доносить до нього той новий план, який схвалили США та Росія. Відтак, головне завдання Президента — зрозуміти, яких же домовленостей було досягнуто між Керрі і Путіним».

Складна позиція
Тим часом, зі сказаного українським Президентом у Берліні випливає, що його російський колега, в якого апетит розгулявся так, що він уже пригрозив наступом якщо не на Київ, то, принаймні, на Маріуполь, таки домігся певних поступок, про які ми дізнаємося найближчим часом. Позаяк 13 травня Петро Порошенко у присутності Анґели Меркель заявив, що хоч «мінські домовленості» не працюють, оскільки досі не припинено вогню і не демілітаризовано буферної зони та не відбувається обміну полоненими тощо, «альтернативи до мирного процесу Україна не бачить».
Щоправда, він також обмовився: «Всі політичні процеси, всі економічні процеси, всі процеси, які потребують гуманітарного рішення, мають розпочатися тоді, коли буде забезпечено тверде припинення вогню, гарантовано відведення важкої техніки й артилерії, звільнено заручників».
Те становище, в якому опинився п. Порошенко разом із цілою очолюваною ним країною, Дмитро Раїмов прокоментував так: «Зараз в України — досить складна позиція. Усе йде до того, що нас зобов’яжуть прийти до виборів (на окупованих російськими диверсантами та їх місцевими колаборантами теренах на сході України. — Ред.) і визнання автономії («Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», проголошених «п’ятою колоною» Путіна на Донбасі. — Ред.). До цього ведуть і останні заяви європейських лідерів: й італійського прем’єра, і чеського президента. І зокрема, заяви п. Меркель у Москві. У такому разі в Петра Порошенка виникне досить складна електоральна ситуація. Природно, що початок повномасштабних бойових дій теж призведе не до найкращих настроїв серед населення. Тепер Президенту доведеться вибирати».

Таки «Придністров’я-2»?
Тієї ж думки дотримується й Володимир Гушулей, експерт з міжнародних питань, котрий на запитання: «Якими є результати візиту Петра Порошенка в Берлін?» — відповів: «Перемовини в Берліні проходили в контексті всіх міжнародних зусиль щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Ми бачимо й візити Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй у Київ і в Москву, ми бачимо візит п. Керрі в Сочі. Анґела Меркель була в Росії, тепер п. Порошенко побував у Берліні. Тобто, це все — одна система перемовин щодо вирішення проблеми на Донбасі. Зараз шукається шлях реальної імплементації «мінських домовленостей», і власне, Президент стоїть перед вибором: або відновлення бойових дій, або виконання «мінських домовленостей».
Олег Волошин, колишній директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України, зауважив щодо цього: «Якщо українська влада наполягатиме на войовничій, жорсткій риториці, то Київ опиниться в ізоляції. Тобто, якщо будуть наполягати на поверненні контролю над Донбасом в тому вигляді, яким він був півтора року тому. На Заході розуміють, що ключовою поступкою з боку України буде визнання того, що не вдасться знову перетворити Донецьку та Луганську області на такі ж, як інші».
А з приводу того, що отримає Україна взамін за визнання окупованих російськими військами та найманцями й їхніми колаборантами територій Донецької та Луганської областей, по суті ,«Придністров’ям-2», приміром, Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики, зауважує: «Компроміс — у тому, що Путін не піде далі. Наприклад, на Маріуполь. Це сприйматиметься як поступка з боку Кремля. Можливо, він і не мав таких планів. Путін штучно підвищив ставки в цій грі. Для нього важливий Донбас, якщо Донецьк і Луганськ впливатимуть на Київ, а не навпаки».
Що ж до ж заяв лідерів країн Європейського Союзу (ЄС) про «готовність посилити санкції у разі нової аґресії Росії, то п. Гетьманчук упевнена: «Головне завдання ЄС — зберегти існуючі санкції. Деякі лідери країн-членів ЄС заявляють, що ці обмеження більше шкодять Євросоюзу, ніж Росії. Кажуть: їх потрібно переглянути, бо це — дорога в нікуди. А щодо можливого посилення санкцій, то Захід продовжуватиме чинити контрольований тиск на Москву. ЄС не запроваджував обмежень, що могли би повністю підірвати економіку Росії та спровокувати зміну режиму. Бояться: якщо працюватимуть дуже ефективно, то буде колапс російської економіки. Тому йдеться про контрольоване покарання Москви».
А оскільки такі санкції недостатньо стримують Путіна, то, відповідно, Заходу доводиться йти йому на поступки за рахунок України, яка змушена бути слухняною, бо, як зауважила політичний експерт Олеся Яхно, вона зараз є залежна від кредитування країнами Заходу.

І знов — за рибу гроші
Відтак, ще й у столиці Франції прем’єр Яценюк, як повідомили в прес-службі українського уряду, «обговорив із президентом Франсуа Олландом виконання «мінських домовленостей». І теж, вочевидь, отримав «домашнє завдання», якому не надто опирався, оскільки навзамін сторони домовилися провести восени цього року в Парижі інвестиційний саміт, а також залучити французьких експертів до боротьби з відмиванням грошей і розслідування корупційних злочинів колишніх українських посадовців, багато з яких приховало свої статки саме у Франції.
Серед інших перспективних напрямків — посилення співпраці у галузі банківського нагляду та взаємодія між митними органами. А після зустрічі з прем’єр-міністром Франції Мануелем Вальсом і генеральним секретарем Організації економічної співпраці та розвитку Хосе Анхелем Гурріа п. Яценюк заявив, що «два базових елементи економічної співпраці України та Франції — це інвестиції в енергетику й у аграрний сектор».
Ну а результатом візиту Валерії Гонтарєвої, голови НБУ, до Китаю стало підписання 15 травня двосторонньої угоди між НБУ та Народним банком Китаю про валютний своп (обмін валют) китайського юаня й гривні. Причому на суму до 54 млрд грн і 15 млрд китайських юанів (близько 2,44 млрд USD).
Цю домовленість, що набуде чинності на три роки вже з 23 червня ц. р., п. Гонтарєва назвала надзвичайно важливою й пообіцяла, що вона сприятиме економічному розвитку обох держав.
Голова НБУ також пояснила, що з 23 червня кошти, отримані за підписаною нею угодою, можуть бути використані на фінансування торгових операцій і прямих інвестицій між двома країнами, і додала: «Практичне втілення домовленостей про валютний своп дає змогу зменшити тиск на валютний курс із боку імпортерів і допомагає у стабілізації вітчизняного грошово-кредитного ринку».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...