Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 28, 2020

Терористи загрожують Україні не лише на сході

Автор:

|

Червень 04, 2015

|

Рубрика:

Терористи загрожують Україні не лише на сході
Геннадій Кернес

Геннадій Кернес

Дмитро Тимчук, народний депутат і координатор спільноти «Інформаційний спротив» (ІС), повсякчас попереджає своїх співвітчизників про небезпеки.

Не лише на лінії зіткнення
Військові та політичні експерти, котрі об’єдналися торік у спільноту «Інформаційний спротив», регулярно наводять дані, які узагальнює й публікує її координатор — народний депутат Дмитро Тимчук. Зокрема, 22 травня він застеріг про терористичні тенденції не лише на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях, а й в тилу: «В Одеській області фіксується стабільно напружена ситуація (вісім балів). 13 та 14 травня було зафіксовано дії, що класифікуються як теракти та диверсії (підрив залізничного мосту і спрацьовування вибухового пристрою в комунікаційному колодязі), 17 травня — несанкціонований мітинґ проросійських активістів, що свідчить про подальші спроби антиукраїнських сил дестабілізувати ситуацію в Одесі після невдалих спроб здійснити масштабні провокації під час травневих свят.
Не сприяло нормалізації ситуації й проведення «другої конференції» фейкового сепаратистського формування «Народна рада Бессарабії», на якій був представлений законопроект щодо «національно-культурної автономії Бессарабського краю». Цей захід із неідентифікованим місцем проведення був широко розтиражований російськими та антиукраїнськими медіа.
У Харківській області теж фіксується зростання активності антиукраїнських сил. Важливий чинник дестабілізації — судовий процес над Геннадієм Кернесом (міським головою Харкова. — Ред.). Сам мер і його оточення бачать, що завдяки зусиллям обласної влади, правоохоронців та Служби безпеки України (СБУ), цивільних структур ситуація в реґіоні отримала тенденцію до нормалізації, тоді як для самого п. Кернеса вельми актуальними залишаються проблеми з правосуддям.
Тому Геннадій Кернес і його оточення прагнуть втримати ініціативу шляхом дестабілізації ситуації. Мітинґ на підтримку п. Кернеса був заборонений, але завдяки явно спровокованому інциденту під час судового засідання у Полтаві Геннадій Адольфович продемонстрував, що на тактичному рівні здатний управляти певним ресурсом.
Тому керовані провокації можуть стати інструментом Кернеса для підтримання потрібного йому градусу емоцій у харків’ян. В цілому, за минулий тиждень рівень загрози дестабілізації в Харківській області, за оцінкою експертів ІС, зріс на один пункт — зі семи до восьми балів.
В інших реґіонах — без змін. У найближчій перспективі відзначається зростання загрози використання російськими спецслужбами й антиукраїнськими силами для дестабілізації ситуації (мітинґи, акції протесту) складної соціально-економічної ситуації в Дніпропетровській і Запорізькій областях, викликаної, в першу чергу, боргами зі зарплат — у Дніпропетровській області заборгованість перевищила 106 млн грн (третє місце по Україні після «воюючих» Донецької та Луганської областей), у Запорізькій — 63 млн грн.»

Не тільки «м’якою силою»
Водночас, Анатолій Октисюк, старший аналітик київського Міжнародного центру перспективних досліджень, розповів, що «російські стратеги почали розробляти концепцію повернення контролю над Україною». «Мета програми — на тлі євроскептицизму та падіння рівня життя через 10-15 років виховати в Україні новий прошарок суспільства, який буде орієнтуватися на інтеграцію з Російською Федерацією» (РФ), — упевнений він.
За словами експерта, із цією метою для активних діячів і студентів будуть організовуватися конференції, літні школи, стипендії та гранти, а також дослідницькі програми: «Кремль планує повторити те, що робить Захід для української молоді впродовж 20 останніх років. Потім агенти змін підуть у владу, у місцеві ради й, таким чином, створять позитивний імідж РФ в Україні. Інакше кажучи, в Україні апробуватимуть інструмент soft power («м’яка сила»). Природно, що це — довготерміновий і дуже дорогий проект, але задля досягнення найнереалістичнішої, ба навіть дурної, мети російські платники податків готові витрачати шалені гроші».
А щоб електорат обирав ставлеників Кремля, його диверсанти й найняті ними колаборанти невтомно намагаються дискредитувати нинішню владу, здійснюючи терактів, перелік яких зайняв би значно більше газетної площі, аніж та, на ознайомлення з якою знайде час читач. Відтак, зупинимося на тому, що був скоєний 29 травня в столиці України.
Того дня, близько 23.00, на вулиці Тимошенко на Оболоні пролунав вибух у крамниці «Рошен» — кондитерської корпорації, якою володіє Президент України. За словами працівників міліції, постраждало там лише два кондиціонери. Зокрема, біля одного з них в стіні залишилася діра діаметром півметра. Тому піротехніки дійшли висновку, що виконавці «використовували щось не дуже сильне».
Натомість, політичний аналітик Павло Нусс прокоментував цей вибух так: «На мій погляд, теракт, а я розцінюю вибух саме так, це — акція залякування, спроба натиснути на Президента, фактор дестабілізації ситуації в реґіоні».

Аналог до ФБР США
Але оскільки цей теракт був аж ніяк не першим, 21 травня український парламент нарешті ухвалив у першому читанні проект закону про Державне бюро розслідувань (ДБР). Цей аналог до американського Федерального бюро розслідування планують запустити з 1 січня 2016 року.
У тому числі, законопроект передбачає, що ДБР буде центральним органом виконавчої влади, який здійснюватиме правоохоронну діяльність із метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів, що входитимуть до його компетенції. А його функції визначено так: «Вирішує завдання щодо запобігання організованої злочинної діяльності, терористичних та інших особливо тяжких насильницьких злочинів — із метою забезпечення безпеки людини, суспільства і держави; виявлення, розкриття і розслідування: злочинів, пов’язаних з діяльністю злочинних організацій; злочинів, пов’язаних з тероризмом; особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі; розкриття і розслідування військових злочинів; розкриття і розслідування корупційних та пов’язаних із корупцією злочинів, скоєних працівниками Національного антикорупційного бюро України та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Із огляду на ті терористичні загрози, про які попередила спільнота ІС, аж ніяк не слід відкладати завершальне — друге — читання закону про антитерористичний орган. А між тим, іще 4 березня Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України, заявив, що прийняття закону про ДБР там очікують до… квітня 2015 року.
За даними ж оглядача української редакції телерадіокомпанії «ВВС» Віталія Червоненка, «поки що передбачається, що створити Державне бюро розслідувань мають не пізніше за 1 січня 2016 року».

На депутатів ще чекають дебати
Журналіст також пояснив, що «на депутатів іще чекають дебати про те, хто – президент чи уряд – матиме більше впливу на призначення голови (ДБР. — Ред.)». Причому керівника і заступників Державного бюро розслідувань обиратимуть на відкритому конкурсі, за схемою, схожою із тією, за якою обирали голову Антикорупційного бюро: спочатку створять комісію у складі дев’яти людей — по троє від Президента, парламенту і Кабміну; комісія визначає переможця та спрямовує його на затвердження уряду і прем’єр-міністра. Як бачимо, анітрохи не блискавична процедура.
Утім, п. Червоненко припускає: «З такою схемою можуть не погодитись у Адміністрації Президента». Дебатів слід очікувати й тоді, коли добиратимуть слідчих ДБР. Бо законопроект пропонує робити й це на відкритих конкурсах.
Оглядач української редакції телерадіокомпанії «Бі-бі-сі» звернув також увагу на ті нюанси законопроекту про ДБР, які можуть неабияк ускладнити роботу ще не створеного органу: «Контролювати законність роботи бюро має особисто генеральний прокурор. Для цивільного контролю над бюро створюється громадська рада з 15 членів, які не можуть мати стосунку до правоохоронних органів та державної служби. Кожного року голова ДБР мусить давати розширений звіт про роботу, який він представлятиме Верховній Раді та Президенту».
А доктор юридичних наук Микола Хавронюк, один з авторів проекту закону, у коментарі «Бі-бі-сі» пояснив, що «ще треба чітко розвести підслідність справ ДБР із новостворюваною кримінальною поліцією, антикорупційним бюро та, можливо, військовою поліцією». «Можна чекати на конфлікт Адміністрації Президента й уряду за вплив на призначення голови ДБР», — припускає він.

Ігор Голод

До слова
Частка фінансування «Росспівробітництва» в рамках Федеральної цільової програми «Російська мова» на 2016-2020 рр. збільшилася втричі, порівняно з попередньою аналогічною програмою. Про це розповіла Любов Глєбова, голова відомства. У межах цієї програми «Росспівробітництво» займається поширенням російської мови за кордоном. «Загальний обсяг фінансування — близько 7 млрд RUR. Ми маємо третину суми — майже 2 млрд RUR на п’ять років. Раніше було менше. Це свідчить про важливість того напрямку, який координуватиме відомство», — заявила вона.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply