Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 17, 2018

Таємничий бізнесмен, котрий скуповує активи оточення Януковича

Автор:

|

Січень 18, 2018

|

Рубрика:

Таємничий бізнесмен, котрий скуповує активи оточення Януковича

Павло Фукс тримає за горло «Київський метрополітен» та намагається взяти під контроль видобуток газу в Україні

Новим і єдиним бенефіціаром російського підприємства «Укррослізинг» став українсько-російський бізнесмен Павло Фукс. Інтрига в тому, що саме цій компанії «Київський метрополітен» винен 1,78 млрд грн за поставлені в 2010-2013 рр. вагонів. Але загадковий п. Фукс тримає за горло не лише столичне метро, але й значну частину видобутку газу в Україні.

100 вагонів і 50 судових засідань
Раніше «Укррослізинг» пов’язували з оточенням Януковича і російським державним «Внешэкономбанком» (ВЕБ). 2009 року «Укррослізинг» підписав контракт із «Київським метрополітеном» на постачання 100 нових вагонів на умовах фінансового лізингу. Столична підземка отримала обіцяні вагони виробництва Крюківського вагонобудівного заводу (м. Кременчук) і російських «Вагонмашу» та «Метровагонмашу». Київська міська державна адміністрація (КМДА) більшу частину суми за контрактом виплатила. Але було невеличке «але».
Через кілька місяців після підписання основного контракту сторони уклали додаткову угоду, обумовивши так званий коефіцієнт коригування. Простіше кажучи, «Київський метрополітен» зобов’язався компенсувати «Укррослізингу» геть усі витрати, пов’язані з постачанням вагонів, у разі якщо угода не буде виконана до кінця.
Коли Путін розпочав проти України гібридну війну, в якій, як відомо, він не гребує жодними засобами, в Москві згадали і про вагони київського метро. Влітку 2016-го компанія «Укррослізинг» звернулася до одного з районних судів Києва, який виніс ухвалу про арешт тих самих 100 вагонів (загальний парк Київського метрополітену становить приблизно 800 вагонів). Столичне метро опинилося на межі колапсу.
Почалася довга судова тяганина — у справі відбулося понад 50 судових засідань. Остаточне рішення у січні 2017 року виніс Київський апеляційний господарський суд. Згідно з ухвалою, «Київський метрополітен» має заплатити «Укррослізингу» 1,96 млрд грн. Причому лише 774 млн — це основний борг за договором із урахуванням пені, відсотків за користування предметом лізингу, а також інфляційні нарахування. Решта майже 1,2 млрд — результат того самого коефіцієнта коригування, включеного в договір вже після його підписання. Після списання пені остаточний борг «Київського метрополітену» перед «Укррослізингом» становить 1,78 млрд грн.
Але ніхто ці гроші в Києві платити не збирався. Навесні 2017-го депутати Київради попросили Верховну Раду, Кабінет Міністрів і Службу безпеки України, щоб вони звернулися до Ради національної безпеки й оборони з проханням включити російське підприємство «Укррослізинг» у список санкційних. Як тоді пояснив Ілля Сагайдак, заступник голови КМДА, «Укррослізинг» пов’язують із російською компанією «ВЕБ-лізинг», яка є «донькою» ВЕБ Російської Федерації (РФ), проти якого запроваджено санкції на державному рівні. «Це дозволить не допустити списання величезного боргу на користь країни-аґресора», — пояснив п. Сагайдак.
І ось раптом з’ясовується, що «Київський метрополітен» винен 1,78 млрд грн не державі-аґресору, а громадянину України Павлові Фуксу, котрий став одноосібним власником «Укррослізингу». Тобто, в будь-який момент чоловік може зірвати фінансовий стоп-кран і зупинити столичне метро.

Харків — Москва — Київ
47-річний Павло Фукс народився в Харкові, але довгий час прожив у РФ. Там же розміщений його основний бізнес — девелоперська компанія MosCityGroup, яка контролює більше десятка великих об’єктів нерухомості в Москві та Московській області (найвідоміший проект корпорації — хмарочоси «Москва-сіті»). В Україні бізнесмен ще в 2007-2008 рр. безуспішно намагався збудувати діловий центр «Київ-Сіті» на Рибальському острові, але проект довелося заморозити через глобальну фінансову кризу.
2015-го, вже після Революції гідності, доволі успішний московський бізнесмен раптом вирішив відмовився від російського громадянства й отримав український паспорт. За підсумками 2016 року Павло Фукс опинився на 24-й позиції в рейтинґу найбагатших українців за версією журналу «Фокус» — його статки оцінили у 270 млн USD.

Український «Сахалін»
Але компанія, що має права на заборгованість «Київського метрополітену», це, так би мовити, дрібничка. «За останні роки Павло Фукс скупив пачку українських газодобувних компаній в енергетичних фаворитів Януковича — Едуарда Ставицького й Юрія Бойка. Тепер п. Фукс — один із лідерів серед приватних розпорядників покладів природного газу, на руках котрого є потенціал із десяти родовищ, в т. ч. найбільше в Україні «Сахалінське», — стверджує «Економічна правда».
«Сахалінка» — найбільший майданчик вуглеводнів в Україні (розташований у Харківській області). Його доведені запаси — 15 млрд куб. м природного газу, 1,7 млн т конденсату і приблизно стільки ж нафти. Певна річ, що такий ласий шматок завше приваблював пов’язаних із владою олігархів.
Переповідати всю історію «бойових дій» за право власності на «Сахалінку» немає потреби. Згадаємо лише, що за часів Януковича одним із основних розробників родовища була компанія «Ґолден Деррик», що належала тодішньому міністру енергетики та вугільної промисловості Ставицькому, котрий зараз переховується від українського правосуддя за кордоном.
Після його втечі Павло Фукс придбав контрольний пакет акцій (67 %) «Ґолден Деррик», таким чином отримавши право на частину родовища «Сахалін». Решта прав належали одному з лідерів «Опозиційного блоку» Юрію Бойку і його бізнес-партнерам Юлію Іоффе й Івану Фурсіну. Їхні активи також придбав п. Фукс, отримавши таким чином повний контроль над найбільшим в Україні родовищем природного газу. Точніше, можливість через суди отримати це право.

Газова війна
Через рік після повалення режиму Януковича, всі ліцензії на експлуатацію газових свердловин, що належали фірмі «Ґолден Деррик» (йдеться не лише про «Сахалін», а й про газоносні площі в Полтавській області) були анульовані. Однак, фірма як суб’єкт підприємницької діяльності залишилася (хоча й змінила назву на «Іст Юроп Петролеум»), і зараз, нагадаємо, належить не втікачеві Едуарду Ставицькому, а цілком законослухняному бізнесмену з українським паспортом Павлові Фуксу, котрий має намір через суд повернути ліцензії.
З іншого боку, в п. Фукса є дуже серйозний конкурент. За даними «Економічної правди», «Надра України» збираються віддати на позаконкурсній основі, принаймні, 11 газоносних площ у Полтавській області компанії, пов’язаній з оточенням Арсена Авакова, міністра внутрішніх справ України. Всі ці ділянки за часів Януковича належали фірмі «Ґолден Деррик», а зараз контролюються Павлом Фуксом. Заявки на позаконкурсне оформлення цих площ подало в «Надра України» таке собі товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Ангро інвест», яке досі ніколи не займалося видобутком вуглеводнів.
«Економічна правда» з’ясувала, що ТОВ «Ангро інвест» засноване Романом Дружбіним, котрий відомий як бізнес-партнер Олександра Павлюченка, помічника Ігоря Котвицького, народного депутата від «Народного фронту». Останнього називають довіреною особою п. Авакова.
Як бачимо, газова війна щойно розпочалася. Попереду — судові суперечки за відновлення анульованих прав експлуатації ще принаймні на 30 газоносних ділянок. Основна частина з них (22) розташована в Полтавській області, займаючи 70 % її території — понад 20 тис кв. км!

Ігор Берчак

До теми
Україна має в своєму розпорядженні доступні для видобутку запаси природного газу обсягом 452,8 млрд куб. м, яких за теперішніх темпів видобутку вистачить на 22 роки. Про це повідомив Ярослав Климович, глава правління «Надр України», у своїй статті в «Урядовому кур’єрі». За його даними, зараз в Україні існують 402 родовища вуглеводнів, у промисловій розробці перебувають 269. На думку посадовця, поліпшити ситуацію можна за рахунок широкомасштабних геологорозвідувальних робіт на територіях, де розташовані прогнозовані ресурси в 5,6 трлн куб. м газу, а також за рахунок розвідки нетрадиційних покладів газу (зокрема, сланцевого). За оцінками державного підприємства «Укрнаукагеоцентр», вони можуть становити рекордні 32 трлн куб. м.
Для порівняння 2016 року (даних за 2017-й у вільному доступі ще немає) Україна використала 33,7 млрд куб. м природного газу (із них майже 20 млрд — власного виробництва, решта — реверсні поставки з Європи). Найбільше — 11,9 млрд куб. м — припало на побутових споживачів. 5,7 млрд було використано підприємствами теплокомуненерго (ТКЕ) для виробництва теплової енергії для населення. Ще 1,6 млрд ТКЕ витратило для виробництва тепла для промисловості та бюджетних установ. Використання газу промисловими споживачами (в основному, металургійними та хімічними підприємствами) становило 9,9 млрд, виробничо-технологічні витрати на виробництво, транспортування та розподіл газу — 3,6 млрд куб. м.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...