Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Сусіди України нацькували на неї ПАРЄ

Автор:

|

Жовтень 19, 2017

|

Рубрика:

Сусіди України нацькували на неї ПАРЄ

Петро Порошенко в ПАРЄ

А долю нового закону «Про освіту» вирішуватиме Венеційська комісія.

Операція «Дезінформація»
9 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) здивувала своїм повідомленням, що 12 жовтня у ній пройдуть термінові дебати щодо мовної статті нового закону України «Про освіту». Адже 6 жовтня Дмитро Кулеба, постійний представник України при Раді Європи запевняв, що її експерти дуже позитивно оцінюють розпочату Верховною Радою (ВРУ) реформу освіти, бо в ухваленому нею новому законі «Про освіту» представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини.
Утім, агенція Укрінформ пояснила, що ініціювали внесення на розгляд сесії ПАРЄ питання «Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов» депутати національних парламентів Угорщини та Польщі».
А київське інтернет-видання «Європейська правда» запевнило 9 жовтня, що учасників сесії ПАРЄ дезінформували: «У брошурах, які роздають депутатам, стверджується, що українське законодавство є найгіршим у реґіоні. Подаються приклади Сербії, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови та Польщі. Автори документа вважають, що Україна створює не лише перепони для навчання представникам національних меншин їхніми рідними мовами, але й «заважає вивченню української». Зокрема, їхньої претензією є те, що представникам меншин викладають українську як рідну мову, а не як іноземну. На їхню думку, саме через це, а також через неналежну кваліфікацію вчителів угорці на Закарпатті мають кепські результати зовнішнього незалежного оцінювання з української. Цей документ не містить вихідних даних автора, але виходячи з його змісту можна припустити, що він підготовлений представниками Угорщини.

Пояснення Президента
Відтак, пояснити з трибуни ПАРЄ потребу для України в прийнятому Верховною Радою законі про освіту вирушив до Страсбурга Петро Порошенко. Зокрема, наголосив там: «Прийнятий закон став не лише вагомою частиною освітньої реформи, а й законом рівних можливостей для усіх учасників освітнього процесу. Й особливо наголошую: рівних можливостей для усіх учнів! Незалежно, від їхнього походження, місця проживання, національності».
Неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, для самореалізації в Україні. Закон виправляє цю ситуацію. ВРУ пішла на те, щоб посилити вивчення української мови на етапі дошкільної та початкової освіти з тим, аби згодом перейти на навчання державною мовою. При цьому не полишаючи вивчення рідної мови в необхідних обсягах», — наголосив глава держави.
«В Європейській хартії реґіональних мов або мов меншин, яку було ухвалено тут, у Страсбурзі, у листопаді 1992 року, йдеться про те, що всі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися «без шкоди для викладання офіційної мови (мов) держави». Впевнений, що положень цієї Хартії мають належно дотримуватись усі, хто її підписав, — нагадав він. — Ми будемо належно гарантувати мовні права відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань і стандартів, в т. ч. права навчатися рідною мовою. При цьому вивчаючи й державну мову, українську. І наше рішення спрямувати до Венеційської комісії відповідну норму для проведення експертизи — найкраще тому свідчення. Переконаний, що її висновки дозволять зняти всі контраверсійні трактування цього закону, який фактично має на меті забезпечити достойне місце для всіх національних менших в єдиному українському суспільстві».
Президент Порошенко також нагадав, що він народився в центрі болгарської громади на Одещині, відтак, володіє болгарською, румунською, польською, англійською й російською мовами. Однак делегати ПАРЄ, котрі сподіваються бути переобраними у своїх країнах завдяки ультапатріотизму, вдавали, що не почули сказане ним.

«Печерний націоналізм»
Зокрема, Влад Батрінча депутат із Молдови, твердив: «В Україні відбувається дикий печерний націоналізм, ПАРЄ має вимагати в України скасування закону про освіту». Натомість Ірина Геращенко, української делегації в ПАРЄ, зауважила у Facebook: «Аґресивні заяви декотрих представників угорської та румунської делегації взагалі іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України».
Тож даремно Володимир Ар’єв, глава української делегації, пояснював: «Знання державної мови є обов’язковим для подальшої інтеграції в суспільство. У деяких школах, де навчання повністю велося мовою нацменшин, на вивчення української мови було виділено усього дві години. В результаті такого підходу школярі не мали достатніх знань, аби продовжувати навчання у вищих навчальних закладах, де навчання відбувається державною мовою. Учні не могли скласти вступний іспит із української мови. Наприклад, 60 % випускників угорської меншини провалили екзамен із української, успішно здавши при цьому, наприклад, математику та історію України».
Борислав Береза, ще один член української делегації у ПАРЄ, пояснив 12 жовтня: «Сьогодні зала була порожньою на дві третини. У залі були присутні представники Молдови, Румунії, Угорщини, Греції, Сербії, так званий російський пояс… Ми бачили, як приймалися рішення — голосами 41 на 43. І це також свідчить про те, що кількість людей, присутніх на сесії, не дала можливості реалізувати український сценарій».
Причиною низької явки депутат Береза назвав переобрання складу французької та німецької делегацій, відтак, резюмував: «Проблема у тому, що дуже багато лише входять у курс справи і наразі ще не усвідомлюють всієї відповідальності присутності на кожному засіданні. Російська Федерація (РФ) веде у ПАРЄ гру, використовуючи всі можливості для просування своїх інтересів».

Не повинні себе тішити
Тож ПАРЄ ухвалила 12 жовтня резолюцію, в якій, по-перше, нагримала на ВРУ за те, що вона ухвалила норму про мову освіти без консультацій із представниками національних меншин. По-друге — хоч і визнала право України підтримувати українську в освіті, водночас наголосила на важливості захисту прав національних меншин навчатися рідною мовою. А по-третє — попросила владу України забезпечити виконання висновків Венеційської комісії з приводу закону про освіту повною мірою. Під час дебатів на терміновому засіданні ПАРЄ члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон спрямували на розгляд комісії вже після його ухвалення.
Однак п. Ар’єв запевнив: «Резолюція — суто політичний момент. Вона не вимагає від України робити якісь конкретні кроки. Єдине, що там є рекомендація Україні імплементувати результати експертизи Венеційської комісії. З правової точки зору для України після доповіді нічого не змінилося. Чекаємо висновки Венеційської комісії».
Своєю чергою, Георгій Логвинський, заступник голови постійної делегації у ПАРЄ, стверджував: «Тут справді працює «ехо Кремля», так звані агенти. Вони зацікавлені у збільшенні проблем. Ми цього не лякаємося. Резолюція має намір спрямувати ці матеріали до Венеційської комісії, що ми вже зробили, тому багато людей вважають, що не потрібно ставити питання так гостро, достатньо наших перемов і порозуміння».
А от Андрій Магера, заступник Центральної виборчої комісії України, висловив побоювання: «Після резолюції ПАРЄ, швидше за все, висновок венеційки також буде негативним для нас. Більше того, венеційка буде посилатися на резолюцію ПАРЄ у своєму висновку. Крім цього, можуть ще й згадати про російську мову у школах; РФ це точно сподобається. Ми не повинні себе тішити ілюзіями. Натомість, треба готуватися до цього варіанту заздалегідь».

Ігор Голод

До слова
На минулому тижні Петро Порошенко узяв участь у відкритті пам’ятної «Зірки «Небесної сотні» в Страсбурзі біля будівлі Ради Європи. Він нагадав, що в жовтні-грудні 2013 року мільйони українців вийшли на центральні вулиці Києва й інших міст, і додав, що через злочинні дії попередньої влади загинули Герої Небесної Сотні. «Вони віддали життя за європейське майбутнє України», — зауважив Президент. За його словами, Євромайдан став поворотним моментом, який призвів до справжнього пробудження українців як нації. «Нація, яка є рідною для європейської сім’ї. Нація, яка є опорою європейських цінностей. Нація, яка дорого платить за європейське майбутнє. Велика ціна за майбутнє, щоб об’єднана Європа була стабільною, безпечною та мирною, була заплачена жертвою «Небесної сотні», — зазначив глава держави. Українська зірка стала дев’ятою, встановленою на алеї.

Гоп-ля
ПАРЄ також схвалила резолюцію, яка передбачає зняття санкцій із РФ. У документі йдеться, що ПАРЄ і Комітет Міністрів мають «гармонізувати правила участі та представництва країн-членів в обох статутних органах». За задумкою ідеологів цієї норми, це має заборонити ПАРЄ продовжувати дію санкцій, що накладаються на РФ, без згоди країн-членів. Враховуючи, що санкції мають поновлюватися щороку, обмеження можуть бути зняті вже в січні 2018-го. Цю норму підтримала переважна більшість депутатів ПАРЄ, а всі поправки, запропоновані українською делегацією, були відхилені. Проти норми голосували всі українські депутати, крім колишньої реґіоналки Юлії Льовочкіної. Конкретний механізм втілення нових положень може бути розроблений керівними органами ПАРЄ у найближчі місяці. Як писав «Міст», ще у квітні 2014 року ПАРЄ наклала на РФ санкції, позбавивши її права голосу. Через це російська делегація припинила участь у роботі ПАРЄ. 2016-го та 2017 року вони не надіслали у Страсбург списку своєї делегації, таким чином формально уникнувши подовження санкцій.

About Author

Meest-Online

Loading...