Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 24, 2020

Сумні перспективи

Автор:

|

Квітень 30, 2015

|

Рубрика:

Сумні перспективи
Дональд Туск, Петро Порошенко і Жан-Клод Юнкер

Дональд Туск, Петро Порошенко і Жан-Клод Юнкер

27 квітня відбулося одразу дві важливі події: у Києві пройшов доволі неоднозначний саміт Україна-ЄС, а в штаб-квартирі ООН у в Нью-Йорку розпочалася міжнародна конференція щодо перегляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Саміт відмов
27 квітня на 17-му саміті Україна-ЄС у Києві не було ухвалено нічого з того, чого домагалася українська влада. Зокрема, Президент Петро Порошенко, який вкотре просив допомогти Україні миротворцями, знову отримав відмову. Керівництво Євросоюзу також не дало жодних обіцянок щодо конкретних термінів запровадження безвізового режиму з українською державою, яку, натомість, на саміті зобов’язали відкрити з 1 січня 2016 року свій ринок для європейських товарів, підтвердивши тим намір ввести повноцінний режим вільної торгівлі з ЄС.
Очільники ЄС пояснили, що головна причина відмов Україні – відсутність у ній реформ. Однак, приміром, колишній консул України в Стамбулі Богдан Яременко зазначив, що те, на чому наполягають у ЄС — «формування системи виробництва, ліцензування, проведення демократичних суспільних, економічних та фінансових реформ, запровадження безвізовому режиму аж до 10 років, боротьба з корупцією, з нелегальною міграцією, — це речі, для яких важко знайти критерій оцінки».
Відтак, екс-консул наголосив на «відмінності підходів української і західної дипломатії до вирішення нагальних проблем». А колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко, своєю чергою, зауважив, що в ЄС «готові давати гроші саме під реформи, для того щоб країна змінювалася за їхніми стандартами».
Але ж на Заході до цих стандартів ішли століттями, тоді як від України очікують негайного результату, попри те що їй доводиться розгрібати «авгієві стайні», із якими в Європі справи не мали. Навіть голова Європейської Ради Дональд Туск, який на початку саміту сипав у бік України компліментами й запевняв, що окрім ворогів вона має й багато друзів, наголосив: «Ви завжди можете розраховувати на їхню допомогу, але її буде недостатньо, якщо ви самі не змінюватимете Україн. Реформи — найкраща відповідь аґресору, найкраща пам’ять про героїв».
Водночас п. Туск визнав, що пропозиція п. Порошенка розгорнути на території України операцію ЄС у межах спільної політики безпеки і оборони навіть не обговорювалася.  Експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач, цілком слушно зауваживши, що «миротворців можна ввести для забезпечення миру, коли його уже досягнуто», пояснює це так: «Публічна вимога до ЄС і США допомогти зброєю та миротворцями — не нова. Ініціатива ввести миротворців спочатку від ООН, потім і від ЄС — елемент тиску України на європейських партнерів, спроба схилити їх до поступок і фінансування. Це — те, що спонукає їх до якихось зобов’язань. Бо коли вони відмовляються брати участь у миротворчій операції, то мають взяти на себе відповідальність за це. Це питання і надалі обговорюватиметься й стане довгостроковою темою українського тиску на позицію Євросоюзу».

Не потрібні проблемні?
Володимир Огризко теж вважає нереальною появу миротворців ЄС на Донбасі: «Щойно в Росії побачать, що справа в цьому напрямку просувається, то обстрілів буде втричі більше, ніж сьогодні, лише для того, щоби сказати: «Там іде війна, там стріляють». Для Росії миротворці як скабка в оці, вони заважатимуть їй робити те, що вона робить сьогодні. Це, скоріше, з розряду політичних фантазій, бо допоки Росія є членом Ради безпеки, вона блокуватиме будь-яке рішення з цього питання. Це — нереалістична тема».
Що ж до впровадження безвізового режиму, то тут керівник громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко констатувала, що Україна не виконала головних чотирьох блоків «візових» питань, від вирішення яких напряму залежить скасування віз: «Це — проблема безпеки документів, управління кордонами та міґрацією, громадського порядку, а також питання протидії дискримінації. Ми не виконали всіх завдань повністю, залишаються окремі питання, які необхідно закрити. Лише після цього можна розраховувати на одержання безвізового режиму».
Що ж, у цій справі доведеться зачекати, зате керівники ЄС пообіцяли дати Україні 70 млн євро на будівництво захисного саркофагу над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, а до кінця року — зробити ще два транші. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер уточнив: «Ми розпочали нову програму макрофінансової допомоги Україні в обсязі 1,8 млрд. EUR».
Однак п. Огризко застерігає: «Про конкретні результати в економічній сфері можна говорити після Міжнародної донорської конференції на підтримку України… Європі не потрібні економічно проблемні країни, тому вона й буде допомагати фінансово, але не під заяви, а під конкретні справи».

Сторони — розчаровані
Утім, результати саміту Україна-ЄС розчарували не лише українських громадян, котрі, звісно ж, прагнуть якомога дієвішої підтримки Заходу в протистоянні російській агресії. Так, політичний оглядач німецької газети DieWelt Крістоф Шільтц прокоментував наслідки зустрічі в Києві так: «Доброзичливий тон між Україною та європейцями став жорсткішим. Обидві сторони розчаровані одна в одній, що є на руку Путіну. Захід вважає, що Україна недостатньо швидко проводить реформи, та й довіра до Президента Порошенка має свої межі. А Київ, своєю чергою, вимагає від Європи оборонне озброєння для захисту своїх погано екіпірованих вояків і просить про хоч якісь конкретні кроки у напрямку скасування віз та про миротворчу місію, яка зуміла би зробити набагато більше, ніж обмежена місія ОБСЄ». Всі ці вимоги, на думку оглядача, є виправдані, але в найближчому майбутньому Порошенко нічого з цього не отримає.
Крістоф Шільтц, ставши на бік Києва, закликав очільників ЄС: «Німецька зовнішня політика, яка визначає лінію підходу в цьому питанні, повинна підтримати Україну сильніше. Більше немає жодного сенсу тримати перед собою мінські домовленості, немов ікону, оскільки все, на жаль, свідчить про те, що вони перебувають за крок від зриву і не принесуть ніякого миру. Європейцям необхідно якнайшвидше підготуватися до цієї ситуації й не пом’якшувати санкцій проти путінського режиму». Щоправда, водночас оглядач привітав ЄС із приводу того, шо «в Київ йдуть гроші».
Натомість журналіст з італійської газети Corrieredella Sera Луїджі Іпполіто зауважив: «Брюссель не вагаючись відкидає пряме втручання в кризу між Києвом і Москвою. Зустріч голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, голови Європейської ради Дональда Туска та Петра Порошенка не була холодною, але щиросердною її теж не назвеш. Україна не бажає стати державою-банкрутом під впливом заходів економічного тиску та військової агресії з боку Росії, тому наполягає на розміщенні в країні місії блакитних касок, але Брюссель ніби й не чує».
Офіційно ж Жан-Клод Юнкер відмовився назвати Україну європейською державою, щоб запобігти визнанню права України подавати заявку на членство в ЄС. Це відбулося на прес-конференції за підсумками саміту Україна-ЄС в Києві. Про те, що Україна має намір подати таку заявку, повідомив Президент Порошенко.
Як відомо, уставні документи ЄС містять обмеження — заявку на набуття членства можуть подавати лише «європейські держави». Євросоюз уникає такого визначення у документах, які стосуються України.
Під час прес-конференції п. Юнкер відмовився напряму відповідати на запитання, чи є Україна європейською державою, але не виключив, що ЄС зробить таке визнання згодом. «На мій погляд, Україна — частина європейської сім’ї. Не африканської, а європейської», — уникнув він використання такого терміну, частково повторивши свою попередню заяву.
Водночас, Президент Порошенко наполягає, що Україна має право подати таку заявку. «49 стаття договору ЄС дає право всім європейським країнам подавати заявку на набуття членства в ЄС, а Україна — це європейська країна», — наголосив Президент України.

Час діяти!
Тим часом, того ж 27 квітня в штаб-квартирі ООН у в Нью-Йорку розпочалася міжнародна конференція щодо перегляду виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Від неї в Києві сподівалися розгляду порушення Росією Будапештського меморандуму 1994 року, в тексті якого Москва, Вашинґтон і Лондон зобов’язалися не лише не зазіхати на суверенітет і безпеку Україні, а й… гарантувати їх.
Виступаючи на конференції, держсекретар США Джон Керрі й справді дорікнув Москві в ігноруванні цього документа й закликав російську сторону дотримуватися своїх зобов’язань. У відповідь директор департаменту з питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями російського міністерства закордонних справ Михайло Ульянов висунув звинувачення Сполученим Штатам у «вільному трактуванні» міжнародних угод, а відтак перевів розмову на пускові установки «МК-41» наземних протиракетних комплексів AegisAshore, які Америка планує розмістити в Румунії та Польщі.
Утім, ще 15 квітня український експерт Олег Бєлоколос у коментарі для сайту Благодійного фонду «Майдан закордонних справ» зауважив: «На жаль, станом на 15 квітня, у переліку робочих документів конференції відсутні пропозиції від імені України — як у зазначеній, так і в інших сферах. Невже ця проблематика не викликає зацікавленості з боку офіційного Києва?»
Відтак експерт наполягав на тому, що офіційній делегації України на конференції слід наголосити на цинічному невиконанні Російською Федерацією своїх зобов’язань за Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (відомий, як Будапештський Меморандум) від 5 грудня 1994 року та вимагати відповідного засудження її дій. «Водночас, під час двосторонніх консультацій Україна має вимагати надійних гарантій, які повинні бути надані у формі однозначних і чітких юридичних зобов’язань з обов’язковим включенням надання, у разі звернення з українського боку, допомоги, адекватної до загрои нашому суверенітету і територіальній цілісності. Настав час діяти активно та переосмислювати зовнішньополітичну діяльність України у контексті зміни «моделі реагування» на «проактивну модель», — стверджує п. Бєлоколос.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply