Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 9, 2018

Судді допомагають «ментовському спрутові» святкувати реванш

Автор:

|

Травень 19, 2016

|

Рубрика:

Судді допомагають «ментовському спрутові» святкувати реванш

Хатія Деканоїдзе

Пафосно проголошувана широкомасштабна реформа правоохоронної системи ризикує звестися до зміни двох перших літер на табличках установ, символіці й офіційних документах старої міліції.

Тихий майдан
У середині грудня 2015 року українське громадянське суспільство з посмішкою спостерігало за недолугими спробами співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС), котрі не пройшли переатестації, організувати дієвий масовий протест під стінами відомства. Звільнених міліціонерів тоді не підтримали ні вище державне керівництво, ні їхні безпосередні керівники в особі міністра та начальника Національної поліції (НП), ні прості громадяни. Усвідомивши, що «майдан» їм не до снаги, усунуті правоохоронці звернулися до звичніших схем і знайшли необхідну підтримку в «старших братів» у суддівських мантіях.
Хатія Деканоїдзе, керівник НП, відверто висловила занепокоєння станом справ зі звільненими кадрами. «Я відчуваю реванш міліції, реванш тих співробітників, котрі не пройшли переатестації. Майже всі вони звернулися до суду (насправді поки що не всі — Ред.). Конвеєром відбуваються закриті засідання, і я дуже боюся, що стара суддівська система зробить усе, щоб знищити реформу поліції», — сказала вона.
Тоді, за словами п. Деканоїдзе, було лише створено прецедент — два рішення суду про поновлення на посадах працівників МВС, котрі не пройшли процедури перевірки. А вже на середину квітня ц. р. лише на Волині було задоволено сім таких позовів із десяти розглянутих. Тобто відмовив суд усього лише трьом колишнім міліціонерам, а 70 справ ще опрацьовується. При цьому майже ґарантовано, що «успіх» у поновленнях спричинить вибух нових позовів, адже лише трохи більше як третина (80 із 201) звільнених працівників МВС у північно-західній області одразу звернулися до суду. Зокрема, вичікувальну позицію займає колишній керівний склад.
Якщо врахувати, що за підсумками переатестації у Волинській області було звільнено лише 12 % правоохоронців, то суддівські рішення в такому стилі можуть звести число оновлення поліції до жалюгідних 4-5 %. Схожою є ситуація в інших реґіонах, де вже відбулася процедура перевірки, а це — Рівненська, Хмельницька, Миколаївська, Одеська області. 13 % міліціонерів не пройшли переатестації у Києві й області. Близько третини з них (223 з 565) одразу оскаржили свої результати. За словами керівника НП, відсів серед рядового складу коливається в межах 12-20 %, а керівного — 80 %, при цьому поки що жоден обласний начальник не пройшов переатестації, а скандал із вінницьким керівником-сепаратистом Шевцовим став можливим лише тому, що до Поділля перевірки ще не докотилися (є тут питання до Президента, котрий не міг не мати достеменної інформації про поліціянта № 1 на своїй вотчині). А в Рівненській області показник звільнених міліціонерів ледь перевищив 7 % (132 з 1850).

На шляху до колапсу
Попри гучні та сміливі заяви керівника НП про готовність «у ручному режимі звільняти» поновлених через суд міліціонерів, принаймні локальну перемогу в боротьбі з реформами «стара гвардія» вже здобула. Апеляції на рішення, що їх подає керівництво поліції, не зупинять правового колапсу, який, безперечно, наступить у плутанині звільнених, поновлених і знову звільнених міліціонерів. У таких умовах система не здатна діяти ефективно, а неефективність уже суперечить суті реформ.
Серед причин, які дозволяють зараз судам повертати до правоохоронних органів звільнених працівників і на які опираються їхні адвокати, можна виокремити часово-просторові й особистісні. До перших належить юридична норма про проведення атестації не раніше як через рік після призначення людини на посаду та норма про атестацію лише в разі переведення на вищу посаду чи службової перевірки. Друга дозволяє апелювати до складу комісій. Їхнім членам часто закидають непрофесійність і конфлікт інтересів. Мовляв, люди, котрі не працювали в міліції, більше того — перебували по той бік барикад під час Майдану, вирішують долю правоохоронців, котрих відверто недолюблюють. Вони начебто принижують їхні честь і гідність неетичними запитаннями, присікуються до майнового статусу, провокують на скандал. У таких «страшилках» розповідають, що запитують ледь не прізвища героїв «Небесної сотні» та дивляться, наскільки дорогі мешти.
Водночас аналогічні звинувачення навзаєм із боку активістів часто звучать і на адресу членів комісії з лав правоохоронців. У Хмельницькій області серед членів атестаційного органу помітили міліційного керівника, котрий перебуває в правоохоронній системі ще з часів проголошення незалежності. Його здатність змінювати власноруч створену систему цілком резонно одразу поставили під сумнів.
Закидають звільненим члени атестаційних комісій із лав активістів і банальне незнання законодавства. У тесті із 60 питань мінімальним прохідним балом є 25. Друге письмове завдання з аналогічними показниками стосується логічного мислення. За твердженням активної громадськості, звільнені працівники, котрі навіть пройшли ці випробування, на співбесіді часто не можуть пояснити походження кількох автомобілів чи будинків, які перебувають у їхній власності.
Таке «ламання списів» прибічниками та противниками «старих професіоналів» принаймні має публічний характер. Коли ж справа доходить до суду, то процес загрожує справді перетворитися на конвеєр у приміщенні під сімома замками. Юристи зазначають, що українські суди буквально завантажені позовами до НП від колишніх міліціонерів. Такі претензії подекуди сягають ледь не третини всіх справ третьої влади. У контексті затягування питання про подовження повноважень багатьох суддів, що перекладає їхній шматок роботи на інших людей у мантіях, та майбутньої переатестації самих служителів Феміди рішення на користь звільнених працівників МВС можуть посипатися наче з рогу достатку принаймні з двох причин: небажання занурюватися у кожну справу окремо на тлі перевантаження й наявності «аналогічних» рішень в «аналогічних» справах (прецедент створено) та, головне, бажання врятувати власних «братів по системі» в надії, що ті колись ще в пригоді стануть і підставлять уже своє міцне плече.

Косметичний ремонт
Зруйнувати триголову гідру суд-прокуратура-міліція — надзвичайно складно. Адже це циклічна замкнена система, де рука руку миє. Попри це дивно, що колесо реформ у країні вирішили запускати з найнижчої ланки — поліції (якщо конкретно — то патрульної поліції). Це наче рушати з місця на велосипеді, увімкнувши найвищу передачу. Чи будувати будинок, починаючи не з фундаменту, а з даху. Хлопці та дівчата у новій формі на новеньких японських автомобілях можуть скільки завгодно затримувати та передавати у відділки порушників правопорядку, але якщо хоча б там не буде адекватних слідчих — вони завтра ж виходитимуть на вулиці знову. А якщо не завтра, то післязавтра — без нормальних прокурорів і суддів. Патрульна поліція нагадує косметичний ремонт, що виставляється напоказ і маскує проблемні зони кімнати. Але без продовження ремонту їхній початковий рейтинґ (за оцінками Центру соціальних досліджень SOCIS, більшою чи меншою мірою поліції довіряють 50 % громадян, що є третім найвищим показником після Церкви й армії), наче штукатурка, посиплеться, відкриваючи грибок і плісняву стін.
Адже, за результатами опитування, проведеного Американською торговельною палатою серед компаній своїх членів, саме суди (87 %) і прокуратуру (61 %) назвали найкорумпованішими структурами влади в Україні.
На жаль, Президент та його парламентські прихильники налаштовані якщо не цілком, то принаймні максимально довго зберігати на посадах наявних суддів і загалом систему судочинства. Завжди вигідно мати під рукою керований апарат, компромату на який із лишком вистачить, що прийматиме потрібні рішення. Адже тільки так можна пояснити непритягнення до відповідальності цілої низки одіозних осіб із числа служителів Феміди після революційних подій.
Та в контексті реформ цей зручний інструмент тиску може мати серйозну віддачу, завдаючи травм власникові. Якщо поліція як інститут влади не оновиться принципово, нового конфлікту зі суспільством їй не уникнути. Люди у формі, котрі за своєю суттю покликані «служити та захищати», не поспішають позбуватися своїх незаконних джерел доходів і покидати насиджені теплі місця.
В’ячеслав Аброськін, керівник НП у Донецькій області, зазначає, що жоден поліцейський, котрий не пройшов переатестації, наразі не захотів служити на Донбасі, хоча таку можливість довести професійну придатність передбачав Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ. Багато українців справедливо не розуміють, чому держава з більш як 160-тисячною армією міліціонерів (не беручи до уваги інших воєнізованих структур) стоїть на порозі сьомої хвилі мобілізації, щоб наповнити 40-тисячне угруповання бійців антитерористичної операції.

Роман Лихограй

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...