Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 20, 2020

Суд скасував арешт ексміністерки часів Януковича

Автор:

|

Червень 13, 2020

|

Рубрика:

Суд скасував арешт ексміністерки часів Януковича
Раїса Богатирьова

Українська правоохоронна система вкотре продемонструвала свою неефективність. Після перемоги Революції гідності 2014 року всі сподівалися на швидке розслідування злочинів соратників Януковича та, відповідно, справедливого покарання всіх винних. Та минуло вже шість років, але нікого з представників колишньої влади до відповідальності так і не притягнуто. Ба більше, складається враження, що слідчі зумисне саботують розслідування, адже люди з команди Януковича один за одним виграють суди через допущені правоохоронцями процесуальні помилки.

«У строгій відповідності до чинного законодавства»
Минулого тижня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні клопотання про застосування до Раїси Богатирьової, міністерки охорони здоров’я часів Януковича, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Причому звинувачувати суддів в якійсь політичній заангажованості не випадає, адже вони діяли у строгій відповідності до чинного законодавства. У пресслужбі ВАКС наголосили, що приймаючи таке рішення суд виходив із того, що прокуратура міста Києва припустилася грубих порушень норм Кримінально-процесуального кодексу України у частині вручення повідомлення про підозру.
Своєю чергою, прокурори також заявили, що й вони діяли у строгій відповідності до чинного законодавства. «Повторне складання та вручення повідомлення про підозру Раїсі Богатирьовій законом не передбачено, а слідство щодо неї триває», — зазначили в пресслужбі прокуратури Києва.
Історія п. Богатирьової по-своєму унікальна. Після перемоги Революції гідності вона втекла з країни, а Генеральна прокуратура України (ГПУ) оголосила її в міжнародний розшук. Проти неї порушили карну справу за підозрою в розтраті державних коштів в особливо великих розмірах під час організації та проведення закупівлі лікарських засобів і виробів медичного призначення. Зокрема, її підозрюють в присвоєнні 63,5 млн грн під час закупівлі імунобіологічних препаратів і лікарських засобів, а також 279 млн грн при закупівлі інсулінів.
Що саме накопали слідчі, досі достеменно невідомо, але у вересні 2016 року прізвище п. Богатирьової з бази міжнародного розшуку чомусь зникло. Попри це, у ГПУ продовжували запевняти, що ексміністерка досі перебуває у розшуку, і суд надав дозвіл на її затримання.
Далі — ще цікавіше. 27 серпня 2019 року втікачка сама прибула до України авіарейсом Мінськ-Київ. Ошелешені прикордонники її затримали та передали не менш здивованим працівникам Національної поліції. Тоді Печерський райсуд Києва обрав п. Богатирьовій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із можливістю внесення застави в 6 млн грн. Уже за два дні ексміністерка вільно гуляла Києвом, заставу за неї вніс Вадим Новинський, народний депутат від «Опозиційного блоку».
З того часу досудове розслідування у цьому карному провадженні здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Причому знову ж таки складно зрозуміти, яку саме карну справу вони розслідують, адже в серпні 2019-го (за кілька днів до того, як п. Богатирьова повернулася до України) Голосіївський районний суд м. Києва зобов’язав прокуратуру закрити карне провадження проти ексміністерки, позаяк, за висновками суду, в справи закінчився термін досудового розслідування і подальші слідчі дії неможливі. Постає питання: то розслідують протиправні дії п. Богатирьової щодо розтрати державних коштів в особливо великих розмірах, чи справу банально «злили»? Чітких пояснень від правоохоронців немає. Єдине, що точно відомо: після рішення ВАКС державний бюджет повинен повернути п. Новинському 6 млн грн, які той свого часу вніс як заставу.
Не хотілося б, звісно, в таке вірити, але одна з можливих версій — п. Богатирьова комусь потрібна як визначний «фахівець» із розкрадання коштів Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). Ще в грудні минулого року Ольга Стефанишина. колишня заступниця керівниці МОЗ Уляни Супрун, а тепер депутатка парламентської фракції «Голос» заявляла, що у МОЗ повертаються колись наближені до п. Богатирьової люди, котрі намагаються поновити старі корупційні схеми.
Тим більше, що Максим Степанов, теперішній очільник МОЗ, зупинив реалізацію другого етапу медичної реформи д-ра Супрун. Тепер не «гроші ходитимуть за пацієнтом» (тобто, фінансування медичних закладів мало б відбуватися за реально надану кількість тих чи інших медичних послуг), а за так званим історичним принципом (скільки дали грошей торік, стільки ж з поправкою на інфляцію і цього).

Мінус ще один арешт
18 травня ц. р. той таки ВАКС скасував заочний арешт Олександра Клименка, міністра доходів і зборів часів Януковича. І знову ж таки — у строгій відповідності до законодавства. Як пояснила Інна Калугіна, суддя ВАКС, заочний арешт підозрюваного можливий лише за двох умов: набуття ним статусу підозрюваного й оголошення у міжнародний розшук. Утім переконливих доказів міжнародного розшуку п. Клименка слідство не надало.
«Колегія суддів встановила, що 10.06.2019 р. прокурор військової прокуратури справді оголосив у міжнародний розшук підозрюваного. Проте сторона звинувачення не долучила жодних доказів (!) внесення відомостей про оголошення особи в міжнародний розшук і надсилання запиту про оголошення розшуку до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні», — розказала вона.
За версією слідства, у 2012-2013 рр. п. Клименко входив до складу злочинної організації, очолюваної Януковичем. За допомогою схеми незаконного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (ПДВ) на рахунки фіктивних підприємств, він заволодів 3 млрд грн. Після Революції гідності ексміністр утік із країни, тож розслідування щодо нього було заочним. За даними ГПУ, розслідування щодо п. Клименка завершилося ще 2017-го. У березні минулого року матеріали карного провадження про «податкові майданчики» п. Клименка й обвинувальні акти стосовно 52 колишніх посадовців податкової відправили до суду. А потім — та сама невизначеність, що й зі справою п. Богатирьової. Судять цих 52 експодатківців, чи ні. повідомлень немає.
Водночас кожен професійний юрист знає: до суду можна передати справу, яка апріорі «розвалиться» через допущені в процесі слідства (через безграмотність прокурорів чи зумисне) процесуальні порушення. Висновок напрошується невтішний. Чесно кажучи. помилки українських правоохоронців у справах колишніх найвищих посадовців часів Януковича нагадують не бажання притягнути винних до відповідальності, а відвертий саботаж.

Ігор Берчак

До слова
В тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим (АРК) передали до суду карну справу щодо Мустафи Джемілєва, лідера кримськотатарського народу. При цьому, в порушення закону, ні самому п. Джемілєву, ні його захисникам про це не повідомили. «Згідно зі законодавством Російської Федерації (РФ) після затвердження обвинувального висновку прокурор спрямовує справу до суду, про що повідомляє звинуваченого, його захисника, потерпілого та/або представників і пояснює їм право заявляти клопотання про проведення попереднього слухання. В окупованій АРК усе навпаки. Мене (захисника) не сповістили, Мустафу-аґу не сповістили, а насамперед незаконно сповістили слідчий орган, який про це бадьоро відрапортував», — написав у Facebook адвокат Микола Полозов. Він також нагадав, що 15 травня ц. р. закінчив ознайомлення з матеріалами «справи Джемілєва», які надало слідство РФ, і заявив, що подає клопотання «про призупинення карної справи через грубі процесуальні порушення». Як писав «Міст», 13 квітня ц. р. Слідчий комітет РФ пред’явив Мустафі Джемілєву низку звинувачень. Перша стаття стосується подій 3 травня 2014 року, коли фігурант намагався потрапити в анексовану АРК через контрольований зараз РФ пункт пропуску «Армянськ» на адміністративному кордоні півострова з Херсонською областю. Тоді лідера кримськотатарського народу не пропустили, і він був змушений повернутися до Києва. Друга та третя статті мають стосунок до справи Хайсера Джемілєва, сина діяча, котрий у травні 2013 року на подвір’ї свого будинку в Бахчисараї вистрелив із батьківської рушниці та випадково застрелив знайомого сім’ї. Спершу суд у цій справі відбувався на території України, проте після окупації АРК його перенесли до Краснодара. Ці статті зараз пред’явили безпосередньо Мустафі Джемілєву. 15 квітня ц. р. прокуратура АРК у Києві, своєю чергою, розпочала карне провадження через незаконне переслідування окупантами п. Джемілєва.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply