Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 25, 2019

Стримана непокора.Закон «Про засади державної мовної політики» тим часом «застряг»

Автор:

|

Липень 12, 2012

|

Рубрика:

Стримана непокора.Закон «Про засади державної мовної політики» тим часом «застряг»

Хоч пекуче сонце не могло не вплинути на акції проти спроби влади дозволити громадянам України іґнорувати її державну мову, а все ж вони тривають.

Наперекір спеці

Після того, як 3 червня 248 депутатів із парламентської більшості проголосували, порушивши свій реґламент, за прийняття проекту Закону «Про засади державної мовної політики» в невідомо якому читанні, а опозиціонери на знак протесту проти цього шахрайства покинули залу Верховної Ради України (ВРУ) до завершення чергової сесії, біля Українського дому в Києві, де мав давати прес-конференцію Віктор Янукович, стартувала акція протесту патріотів проти спроб розколоти країну. Ініціювали її шестеро депутатів із парламентської фракції «Наша Україна» – «Народна самооборона» (НУНС): Лілія Григорович, Ксенія Ляпіна, В’ячеслав Кириленко, Микола Кульчинський, Володимир Мойсик та Іван Стойко, які розпочали голодування з вимогою скасувати скандальний закон, що розширює сферу вживання російської мови на шкоду українській.

Спершу до них приєднався й Сергій Рахманін, відомий журналіст, заступник редактора газети «Дзеркало тижня. Україна». Але під обід йому стало так зле під особливо пекучим того дня сонцем, що його навіть шпиталізували зі серцевим нападом.

Після цього навіть ті з присутніх там журналістів, які не толерують владі, зауважили, що депутати-опозиціонери мітинґують доволі мляво й мають спантеличений вигляд. Схоже, що вони, навіть попри неймовірну спеку, сподівалися на більшу активність киян, яких цього разу зібралося порівняно менше, аніж, приміром, цієї весни чи восени торік.

Щойно після того, як наприкінці дня температура повітря потрохи спала, протестувальників біля Українського дому побільшало. Але на наплив люду відреаґували сотні бійців загону міліції спеціального призначення «Беркут», які тісно оточили натовп, сподіваючись своїм грізним виглядом спонукати киян розійтися.

«Ми вас не боїмося!»

Однак «беркутівців» зустріли некомпліментарними вітаннями на кшталт: «Привіт захисникам президента!», «Ми вас не боїмося!» й «Банду геть!». Тож Олександр Бригінець, депутат Київської міської ради, запевнив, що поява біля Українського дому загону спецпризначення справила протилежний від очікуваного владою ефект: «Правоохоронці зробили для нас добру справу. Якби не чутки про те, що табір атакуватимуть, люди, певно, почали би розходитися. Натомість народ тримається, підходять нові люди, політичні сили».

Тож коли наступного дня, 4 червня, «беркутівці» розпочали немилосердно «барабанити» ґумовими кийками по головах і спинах протестувальників і кропити їх сльозогінним газом, відсіч не забарилася. Адже спершу через спеку протестувати проти маніпуляцій влади з мовами вийшли тільки найстійкіші патріоти-кияни, а за ніч устигла прибути до столиці підмога з інших міст і сіл України.

Таким чином, кров цебеніла з розбитих носів не тільки у маніфестантів, а й у тих, кого прислали їх розганяти, аби президент таки зміг провести в Українському домі прес-конференцію. Та й сльозогінного газу з відібраних у «беркутівців» балончиків дісталося їм самим. Але вони так і не зуміли розчистити дорогу для глави держави: штовханина між правоохоронцями й протестувальниками призвела не до тріумфального входу президента в Український дім закривавленими кров’ю сходами, а навпаки – до скасування зустрічі з журналістами. Тож після того, як оголосили про міні-капітуляцію п. Януковича, «беркутівці» відступили, а щасливі патріоти гучно раділи: «Злякався свого народу!».

Українці підняли голови!

А 5 червня київська газета «День» вітала їх у публікації «Українці підняли голови. У боротьбі за єдину державну мову ударні загони патріотів змусили «реґіоналів» і «Беркут» відступити»: «Хоча патріотів було порівняно небагато – трохи більше за тисячу, вони відбили атаки «Беркута», витримали дію сльозогінного газу й зрештою змусили «реґіоналів» відступити. Чин вулиці був не останнім фактором у рішенні спікера Литвина відмовитися від підписання вбивчого для української мови закону».

5 липня до депутатів від НУНС, які голодували біля Українського дому, приєдналися їхні колеґи з парламентської фракції Ярослав Кендзьор і Андрій Парубій. Але наступного дня всі вони припинили свою акцію, «оскільки скандальний закон, що розширює сферу застосування російської мови, не підписаний ні спікером ВРУ, ні президентом».

Також 6 червня на мітинґу біля Українського дому виступав лідер об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк, тріумфально наголосивши: «Ми перемогли. Литвин пішов у відставку, а Янукович не провів прес-конференції. Це – наша перша перемога. Наступна перемога – скидання режиму Януковича». І проголосив безстрокову акцію протесту «Україна без Януковича».

Ініціативу – перебрано

І все ж під інтернет-новинами про згортання акції біля Українського дому з’явилися як схвальні, так і протилежні за змістом коментарі. Одна частина українців пояснила його потребою перенести протести зі столиці в реґіони, бо якщо на заході країни та в її центрі вони одностайні, то на сході й півдні – не надто.

Інша частина коментаторів «від народу» висловила припущення про небажання опозиції демонструвати доволі ріденькі лави своїх прихильників. Припинення маніфестацій у Києві прикривають і потребою депутатів-опозиціонерів займатися виборчою компанією по всій Україні. Та водночас у деяких відгуках стверджувалося, що оскільки переважна більшість депутатів – далеко не бідні люди, то й звикли вже влітку відпочивати, а не боротися «на барикадах».

Однак іншої думки щодо долі протестів у Києві були п’ятеро не обтяжених депутатськими значками й мандатами протестувальників, які теж заявили про без­строкове голодування під стінами Українського дому проти прийняття «мовного закону»: журналістка київського інтернет-видання «Українська правда» Катерина Аврамчук, а також Ольга Довгалюк та Анна Ющенко, Олександр Капінос і Петро Шкутляк. Усі вони обіцяють голодувати до повної перемоги, якою вважають ветування закону про мови. При цьому їх підтримує на гарячих сходах Українського дому ще кількадесят громадян, переважно молодь. Щоправда, міліція таки змусила їх покинути територію під дверима Українського дому, яку відгородили парканом.

Але Віталій Селик, який також провів там ніч, розповів журналістам київської «Газети по-українськи»: «Ночувати залишилося близько 120 людей. За ніч більшість розійшлась, але сьогодні всі вони повернуться. Тут залишились самі патріоти України, немає жодних політичних партій. Вони учора попіарились і пішли».

А безпартійні українці змагаються з пекучим сонцем навіть незважаючи на те, що, коли їм стає вже геть зле, міліціонери цинічно не підпускають до них автівок швидкої медичної допомоги. Єдина надія на те, що хіба депутати, які періодично сюди навідуються, доможуться, аби лікарів усе-таки допустили до людей, які без медичної допомоги цілком можуть і померти.

Момент істини – 31-го?

Тим часом щодо долі скандального закону теж чути різні думки. Офіційну ж доволі-таки кострубато висловив один зі співавторів цього документа – депутат із парламентської Партії реґіонів (ПР) Вадим Колесниченко: «Буквально два дні тому, коли день народження в президента був, я задав йому питання, яка перспектива і як він оцінює цей галас, що в країні розгорнувся. Він каже: «Для мене пріоритетним є захист прав людини в Україні й Конституція. Коли закон потрапить до мене на підпис, ми оцінимо, чи відповідає закон Конституції, якщо в цій частині немає порушень, то він буде підписаний».

А от Арсеній Яценюк уважає, що парламентська більшість спробує домогтися підписання закону «Про засади державної мовної політики» під час позачергової сесії ВРУ, запланованої на 31 липня: «Ми знаємо про те, що 31-го числа буде позачергова сесія, і от тоді, 31-го числа, треба збиратися». До цього ж дня «тримати дві чи 3 тис. людей на вулиці, біля будинку, який не несе жодного навантаження, на спеці 40 градусів», лідер опозиції вважає зайвим.

Своєю чергою, Віктор Чумак, директор Українського інституту публічної політики, прогнозує, що «мовний закон до осені буде в підвішеному стані». На його думку, «реґіонали» будуть звітувати перед своїми виборцями про те, що вони цей закон прийняли, але «поганий» спікер не хоче його підписувати. «Натомість їхні опоненти з опозиції говоритимуть, що все-таки примусили спікера не підписувати цього закону й що вони теж мають свою частку перемоги в мовному питанні», – пояснює політолог.

Пристрасті закипають

Водночас у Вільнюсі, біля українського посольства в Литовській Республіці, відбувся пікет на захист української мови як державної в Україні. Пікетування організували депутати сейму Литви Ґінтарас Сонґайла та Казімерас Уока за підтримки місцевих українців. Учасники акції тримали гасла: «Без мови немає нації», «Українській державі – українську мову». До них вийшов радник Посольства України в Литві Сергій Попик, який наголосив, що процедури ухвалення «мовного закону» ще не завершено, адже його ще мають підписати го лова ВРУ та президент України.

Цього тижня вся світова українська діаспора виступила зі заявами проти цього ганебного «мовного закону». І саме від неї не в останню чергу залежить, як розвиватимуться події далі.

Ігор Голод

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...