Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 18, 2017

Стартувала виборча кампанія в український парламент

Автор:

|

Вересень 04, 2014

|

Рубрика:

Стартувала виборча кампанія в український парламент

25 травня — вибори Президента України

Президент України нарешті вирішив воювати проти Росії без її колаборантів у парламенті та призначив позачергове оновлення Верховної Ради на 26 жовтня.

Дотримав слова…
Петро Порошенко виконав одну зі своїх головних передвиборних обіцянок: увечері 25 серпня розпустив Верховну Раду (ВРУ), зганьблену злочинними діями колишньої більшості під час Революції гідності, співпрацею зі сепаратистами та потуранням російським окупантам. При цьому глава держави дотримався положень Конституції, адже минув рівно місяць від моменту, відколи в парламенті розпалася коаліція, а нової депутати так і не створили.
«Вибори — найкращий спосіб люстрації», — наголосив п. Порошенко у зверненні до народу, навівши дані соціологічних опитувань, згідно з якими, необхідність проведення позачергових парламентських виборів підтверджує 80 % громадян, і пояснив: – «Нинішній склад Верховної Ради протягом півтора року був опорою Януковича. І більшість саме цих депутатів ухвалювала диктаторські закони, які забрали життя «Небесної сотні». За це треба нести відповідальність — і карну, і політичну».
Петро Олексійович заявив також про свою впевненість у тому, що значна частина сьогоднішніх парламентаріїв є якщо не прямими спонсорами та спільниками, то, щонайменше, симпатиками бойовиків-сепаратистів. Адже навіть на оголошення мобілізації та на вимогу визнати Донецьку й Лунганську «народні республіки» терористичними організаціями цей парламент ледь-ледь «нашкріб» 232 голоси.
«А як можна виграти війну, якщо «п’ята колона», що працює на аґресора, значною мірою сидить у законодавчому органі?» — задав риторичне запитання Президент, зазначивши, що дочасні вибори — це частина його мирного плану, ключовим елементом якого є політичний діалог із Донбасом, бо, за його ж словами, «із ким, вибачте, розмовляти — з незаконними збройними формуваннями спілкуватися можна лише за допомогою сили, доки вони не склали зброї».
Тож оскільки, «більшість із тих, кого виборці обрали на парламентських виборах 2012 року, втратила авторитет і вплив на людей», Президент висловив сподівання на те, що такі перемовини вестимуть справжні обранці Донбасу, яким мешканці реґіону віддадуть свої голоси на гарантованих президентським словом «чесних, демократичних і прозорих» виборах.

Чи справді оновиться ВРУ?
Щоправда, день голосування за майбутніх депутатів Петро Олексійович призначив на 26 жовтня ц. р. — усупереч прогнозам, що виборча кампанія проходитиме в прискореному режимі. Адже після початку опалювального сезону без російського газу, а отже, і гарячої води та тепла в багатьох оселях чинна влада ризикує стрімко розгубити рейтинґові очки.
Та попри те, що оновлення влади Україні справді є вкрай необхідне, у наступній каденції парламенту навряд чи варто сподіватися на справді якісні зміни, оскільки досі незміненим залишається закон про вибори народних депутатів від 17 листопада 2011 року, який передбачає закриті списки, обрання половини депутатів за мажоритарною системою та заборону блокування політичних сил. Бо ж 2 вересня на зустрічі президента України Петра Порошенка з лідерами фракцій ВРУ було ухвалено не змінювати виборчого законодавства та не відкривати пропорційних списків.
Як повідомило «Громадське телебачення», учасники зустрічі дійшли такої спільної думки: «Українці обиратимуть нову Раду за старою змішаною системою, тому що передвиборні перегони вже розпочались і деякі кандидати-мажоритарники вже зареєструвались у Центральній виборчій комісії» (ЦВК). Від спроб позбутися цього анахронізму, завдяки якому до парламенту можуть знову потрапити «грошові мішки», відмовилися, тому що не сумнівалися, що такі депутати голосуватимуть проти позбавлення їх можливості пролізти до парламенту завдяки кинутим виборцям «кісточкам», як-от відремонтовані за їхні гроші дороги, газогони тощо.
Що ж до шансів політичних партій потрапити до нового парламенту, то останнє дослідження електоральних симпатій громадян України було проведене Соціологічною групою «Рейтинґ» ще на початку липня ц. р. За його даними, найбільше — 23 % респондентів — проголосувало би за «Солідарність» Петра Порошенка, 13 % — за Радикальну партію Олега Ляшка, 11 % — за «Батьківщину», 7 % — за УДАР, 5 % — за «Громадянську позицію» Анатолія Гриценка, по 4 % набрали би Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та Комуністична партія України.
Натомість, не набирали «прохідних» до парламенту відсотків «Сильна Україна», Партія реґіонів і «Фронт змін», яким респонденти віддали приблизно по 3 % голосів.

Розкол у «Батьківщині»
Утім, електоральні симпатії громадян цілком можуть змінитися не лише унаслідок невдач на фронтах війни проти Росії та поглибленню економічної кризи в країні. Приміром, «Батьківщина» цілком може позбутися підтримки, принаймні, частини своїх прихильників після того, як її лідер Юлія Тимошенко, повернувшись у активну політику, почала втрачати своїх соратників. Зокрема, про вихід із політради цієї партії і, відповідно, із команди Леді Ю оголосив її колись найвідданіший соратник і «права рука» — голова Верховної Ради Олександр Турчинов, а також прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, міністри Арсен Аваков, Людмила Денисова та Павло Петренко, екс-секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Парубій, колишній голова президентської адміністрації Сергій Пашинський, депутати Лілія Гриневич, Андрій Пишний і інші. Загалом близько двох десятків діячів.
Де-факто шляхи п. Яценюка, п. Турчинова та наближених до них осіб уже давно розійшлися з п. Тимошенко — попри те, що формально вони залишалися членами єдиної команди. За інформацією інтернет-видання lb.ua, на останній політраді сторона Турчинова-Яценюка висунула низку умов, за виконання яких погоджувалась залишитися в одному з Юлією Володимирівною списку. Отож вимагали вони 50 % виборчого списку й стільки ж посад при подальшому розподілі влади, окрему квоту для груп В’ячеслава Кириленка та Миколи Катеринчука тощо. Очолити виборчий список за такої схеми мав Арсеній Яценюк, а «Батьківщина» ще до виборів оголосила би про коаліцію з усіма демократичними силами, у т. ч. з ВО «Свобода» та партією Петра Порошенка.
Вочевидь, пристати на такі умови Леді Ю не могла — по-перше, дивно виглядало би, коли б на чолі «списку Тимошенко» стояла не сама Юлія Володимирівна. По-друге, у «Батьківщині» обурені тим, що «Свобода» й УДАР ініціювали розпад коаліції та дочасні вибори, де-факто розірвавши союз із «тимошенківцями».
«На прощання» Олександр Турчинов гучно розкритикував позицію своєї колишньої начальниці й, подейкують, пішов створювати нову партію, чий список, ймовірно, очолить Арсеній Яценюк. Натомість, політрада «Батьківщини» ухвалила рішення підтримати Арсенія Петровича на посаду голови Кабміну після створення коаліції в новообраній ВРУ. Свій виборчий список «Батьківщина» планує сформувати на з’їзді партії 5 вересня ц. р.

Остання місія
Та оскільки відправлений у відставку парламент продовжуватиме свою законодавчу діяльність аж до обрання нового, народним депутатам доведеться ще раз продемонструвати одностайність, виконавши щонайменше одну надзвичайно важливу місію — ратифікацію Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом (ЄС). Адже Президент обіцяв керівникові європейської дипломатії Кетрін Ештон, що це буде зроблено у вересні ц. р.
Зі свого боку, Європейський парламент пообіцяв проголосувати за угоду за прискореною процедурою. А 2 вересня народний депутат від «Батьківщини» Олександр Бригинець написав у Facebook: «16 вересня Європарламент і ВРУ синхронно ратифікують Угоду про асоціацію з ЄС».
Євросоюз також відкинув можливість того, що об’єктом тристоронніх консультацій Україна-Росія-ЄС стане перегляд тексту Угоди про асоціацію або її складових, на що сподівався Олексій Улюкаєв, міністр економічного розвитку Російської Федерації. Однак у коментарі про перемовну позицію ЄС, наданому на запит інтернет-видання «Європейська правда» представництвом ЄС в Україні, зазначається: «Процес консультацій щодо можливих ризиків, які виникають унаслідок виконання Угоди про асоціацію, жодним чином не може привести до відновлення перемовин про двосторонню угоду між Україною та ЄС, тобто про Угоду про асоціацію (включаючи зону вільної торгівлі). Також ці перемовини не впливають на набуття нею чинності».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...