Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 17, 2019

Слизькі кроки Володимира Зеленського

Автор:

|

Травень 29, 2019

|

Рубрика:

Слизькі кроки Володимира Зеленського

Указ президента Зеленського про розпуск Верховної Ради України (ВРУ) та дату призначення виборів до парламенту на 21 липня ц. р. 23 травня опублікували в «Урядовому кур’єрі». Відтак дочасні парламентські вибори стали реальністю.

Відмова президентові
А напередодні новий глава держави запропонував на позачерговому засіданні ВРУ змінити виборче законодавство і зменшити прохідний бар’єр до парламенту. Він хотів внести кілька правок у Закон про вибори народних депутатів, зокрема, скасувати мажоритарну систему, знизити прохідний бар’єр до 3 % й обирати депутатів за закритими партійними списками. Андрій Богдан, голова Адміністрації президента, зазначив, що прийняття виборчого кодексу з відкритими списками наразі неможливе, тому замість прийняття нового закону є можливість внести зміни до діючого.
Однак ВРУ такі «фішечки» розглядати не стала. Зокрема, Юлія Тимошенко, керівниця фракції «Батьківщина», заявила, по після указу президента про дочасне припинення повноважень Верховна Рада не може ухвалювати рішення, і міняти виборчий закон також. Андрій Парубій, спікер парламенту, поставив на голосування внесення цього питання до порядку денного, але більшість депутатів виступила проти цього. Тому голова ВРУ засідання закрив, а наступне призначив на 28 травня.
Відтак Руслан Рябошапка, заступник голови Адміністрації президента (АП), визнав, що позачергові вибори до ВРУ відбудуться за старим законодавством, тобто за змішаною виборчою системою. «Старі політики обрали стару систему, бо лише вона дає їм шанс подовжити політичне життя», — відреагував на демарш народних депутатів Володимир Зеленський. За його словами, народні обранці розраховують за гроші та гречку знову пролізти до Верховної Ради. «Але я переконаний, що вони помиляються. І навіть у мажоритарних округах ви оберете нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі, — звернувся президент до виборців у Facebook. — То що? Зробимо їх разом? 21 липня!».
Натомість 23 травня Олександр Данилюк, колишній радник Валерія Гелетея в часи його перебування на посаді міністра оборони України, та його організація «Спільна справа», оскаржили указ президента Зеленського про розпуск ВРУ у Верховному суді України. На його думку, парламентські вибори повинні проходити за відкритими списками, а кандидати повинні подавати е-декларації. Цього ж дня у Верховному суді зареєстрували ще один позов, в якому розпуск ВРУ і призначення дочасних парламентських виборів просять визнати незаконними. Відповідачем за позовом значиться президент Зеленський, а позивачем — фізична особа, прізвище якого в суді не розкривають. «Якщо після парламентських виборів суд визнає, що рішення Володимира Зеленського про розпуск ВРУ — незаконне, це зажене країну у серйозну правову колізію, — вважає Антон Геращенко, народний депутат України. А 24 травня до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суд надійшов і третій позов проти п. Зеленського щодо розпуску ВРУ.
Крім цього, неурядова організація «Громадський люстраційній комітет» подала позов із вимогою скасувати указ про призначення Андрія Богдана головою Адміністрації президента. Своєю чергою, Руслан Стефанчук, представник президента у ВРУ, заявив, новий глава держави більше не подаватиме до парламенту теперішнього скликання обіцяних законопроектів. Мабуть, образився.

Шанси для партій
Отже, за даними спільного соцопитування центру «Соціальний моніторинг», Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та соціологічної групи «Рейтинґ» п’ятивідсотковий прохідний бар’єр на парламентських виборах наразі впевнено долає лише п’ять політичних сил: партія «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя», «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина».
«Якби прохідний бар’єр знизили до 3 %, то до парламенту могли б потрапити Радикальна партія України, ВО «Свобода» та «Самопоміч», — вважає політолог Володимир Воля. Такої ж думки дотримується й Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.
А політолог Володимир Фесенко стверджує, що зниження прохідного бар’єра в ВРУ до 3% може призвести до збільшення фракцій. За його словами, тоді з’являться шанси зайти до парламенту партіям Анатолія Гриценка, Ігоря Смешка та ВО «Свобода».
Своєю чергою, політолог Микола Спиридонов вважає, що зменшення прохідного бар’єру було б правильним рішенням. «Високий бар’єр спотворює голосування виборців. Багато людей голосують за малі партії, проте високий прохідний бар’єр не дає їм можливості потрапити до парламенту та представляти інтереси цих людей. Відповідно, їхні голоси просто не враховують, — зазначив він. — Було б логічно взагалі не робити жодних бар’єрів: якщо партія набрала досить голосів для того, щоб у ВРУ мати хоч один депутат, то хай він його отримує. А тому 5 % — це штучна цифра, яка дає змогу проходити до парламенту лише олігархічним політичним проектам». Однак змінити прохідний бар’єр навряд чи вдасться.

Нові призначення
Петра Порошенка не раз критикували за «кумівство» у призначеннях на державні посади, в т. ч. Зе-команда. Однак новий президент переплюнув у цьому всіх своїх попередників. Першим помічником президента він призначив Сергія Шефіра, свого бізнес-партнера та співзасновника «Студії Квартал-95». Сергій Трофимов, виконавчий продюсер «Студії Квартал-95», став першим заступником голови АП, Юрій Костюк, сценарист «Студії Квартал-95», — заступником голови АП, Кирило Тимошенко, промоутер «Студії Квартал-95», — заступником глави АП, а Андрій Єрмак, кінопродюсер проектів Володимира Зеленського, — помічником президента.
Та найскандальнішим стало рішення призначити головою АП Андрія Богдана, особистого адвоката Ігоря Коломойського, котрий підпадає під дію Закону про люстрацію. На це призначення негайно відреагували у Вашингтоні. Джон Гербст, колишній посол США в Україні, заявив, що у зв’язку з цим виникли «деякі запитання». Втім, за його словами, висновки в Білому домі робитимуть за реальними кроками команди нового президента. Нагадаємо також, що від призначення п. Богдана керівником АП застерігав Курт Волкер, спеціальний представник Державного департаменту США по Україні. Невблаганним було й Міністерство юстиції України. Там заявили, що Андрій Богдан підпадає під дію закону про люстрацію і не має права обіймати посаду голови АП.
Дуже цікавим є також призначення заступником голови Служби безпеки України Івана Баканова. До президентських виборів він працював головним юристом «Кварталу 95» та паралельно з 2017 року очолював партію «Слуга народу». До спецслужб ніколи жодного стосунку не мав. Зате з теперішнім президентом п. Баканов приятелює ще з дитинства. «Ми з ним виросли в одному під’їзді», — розповів глава держави.
Своєю чергою, Руслан Рябошапка заявив, що Володимир Зеленський призначив секретарем Ради з національної безпеки й оборони (РНБО) України Олександра Данилюка, колишнього міністра фінансів, котрий зі скандалом звільнився з уряду Володимира Гройсмана. Сам п. Данилюк у коментарі телевізійному каналу «112 Україна» заявив, що має бачення, як має працювати РНБО. «Я сподіваюсь, що в результаті ми отримаємо сильний орган, який буде вирішувати важливі питання, які зараз стоять перед країною і виклики, — запевнив він. — РНБО — це орган, який вирішує стратегічні питання не лише в сфері оборони, безпеки, у нас також є питання в економічній сфері, в енергетиці, у нас зараз є багато викликів, яким треба знаходити рішення». Однак в ефірі NewsOne Олександр Данилюк свого призначення не підтвердив. «Давайте дочекаємося самого указу», — порадив він.

Євген Клен

До слова
22 травня на сайті президента України зареєстрували петицію про відставку Володимира Зеленського. Максим Безрук, автор петиції, вважає, що за коміка голосували з протестних настроїв, тому новообраний глава держави повинен піти з посади. «Ваші перші заяви і дії розчаровують ваших виборців, розбивають цю тимчасову ситуативну народну консолідацію. Користуючись відсутністю змістовних обіцянок народу, ви почали приписувати народній волі власні побажання. Створюється неприпустима ситуація, коли «слуга народу» не має перед своїм народом моральних зобов’язань, сформованих у передвиборному процесі. Тому ми, народ України, вимагаємо вашої негайної відставки з посади президента України», — йдеться в петиції. Тепер звернення повинен розглянути в обов’язковому порядку глава України і дати письмову відповідь. Коли ж набралося 60 189 голосів із необхідних 25 тис., голосування заблокували, хоча підписи ще мали збирати більш, ніж 80 днів. Мабуть, налякалися, що підписантів буде більше, ніж тих, то проголосували за президента Зеленського.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...