Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 17, 2019

Що насправді отримала Росія разом із Кримом

Автор:

|

Березень 27, 2014

|

Рубрика:

Що насправді отримала Росія разом із Кримом

За що боролися
Перше, що спадає на думку, — це те, що зміни в статусі Криму можуть змінити маршрут проекту «Південний потік». Провести частину «потоку» через південь України ще у вересні 2011 року запропонував Янукович. Київ тоді заманював Москву розрахунками, що прокладка труби українською сушею здешевить «Південний потік» у п’ять разів. Однак російський «Газпром» не виявив зацікавленості. «Можна було би провести через Крим, вийти в Євпаторії та далі — у Чорне море. Але який сенс, коли можна просто напряму?» — риторично запитував тоді Валерій Голубєв, заступник газпромівського голови.

Другий проект — будівництво моста через Керченську протоку, вартість якого оцінюють сумою 1,5-3 млрд USD. Новим транспортним шляхом зможе переміщатися до 10 млн осіб на рік, а можливе перевезення ним же природного газу в цистернах принесе й Криму, і Росії десятки мільйонів доларів прибутку.
«Інвестиції в розвиток туристичної галузі в Криму в довготерміновій перспективі можуть виявитися кориснішими для російської економіки, ніж великомасштабні транспортні проекти, — вважає Ярослав Кузьмінов, ректор російської Вищої школи економіки. — Російський середній клас витрачає на відпочинок за кордоном у середньому 1 трлн RUR на рік. Якщо переорієнтувати частину цих коштів на курорти Краснодарського краю та Криму, ми будемо отримувати відчутні прибутки».
Додамо сюди ще рибні ресурси, перспективу видобутку нафти і газу в Чорному й Азовському морях (Україна не займалася їх розробкою через безгрошів’я) і нерозкритий потенціал сільського господарства — і стає зрозуміло, за що боролася Росія. Не кажучи вже про економію 100 млн USD на рік оплати за базування Чорноморського флоту в Севастополі.

Що видно
Поки що кримчанам обіцяють зарплати, пенсії та соціальні виплати згідно з російським законодавством. Зараз середня зарплата в Російській Федерації (РФ) складає 25 тис. RUR (або 782 CAD), в Україні — 11 тис. RUR у перерахунку на рублі (344 CAD), російські пенсіонери отримують 9 917 RUR (310 CAD), українські — приблизно 5 674 RUR (178 CAD). Теоретично доходи жителів півострова мають зрости майже вдвічі.
При цьому російські аналітики нагадують, що Київ погодився на умови Міжнародного валютного фонду для отримання кредиту. «Отже, пільги буде або значною мірою урізано, або повністю скасовано, а разом із тим зросте комірне. Постає запитання: звідки ті ж пенсіонери будуть брати гроші на оплату тепла, води, світла й газу?» — дивується Тамара Касьянова, перший віце-президент організації «Російський клуб фінансових директорів».
На її думку, Україна, як і раніше, перебуває на межі дефолту, і якщо Київ не зможе провести ефективні економічні реформи, нічого доброго на українців не чекає. «У таку ризиковану, із точки зору інвесторів, економіку не прийдуть іноземні інвестиції, не з’являться нові робочі місця», — упевнена вона.
Водночас, те, що зараз насправді відбувається в кримському бізнесі, інакше як панікою не назвеш: продажі скорочуються, перевізники відмовляються доставляти вантажі, посівна – під загрозою зриву. Надій на сприятливий сезон немає, малі та середні підприємства не впевнені, що зможуть пережити рік, а великі — розглядають доцільність роботи в Криму з урахуванням витрат на перереєстрацію.
Наразі в Криму немає проблем із продуктами харчування або паливом. Якщо робити покупки у великих супермаркетах, картинка фактично залишилася тією самою. «Наші магазини в Криму працюють у звичному режимі, — повідомляють у мережах супермаркетів АТБ, «Сільпо» та «Новус». Усі поставки товарів «із материка» перевізники виконують дисципліновано. Щоправда, кілька з них підвищило тарифи на доставку до Криму, деякі — відразу на 50 %.
І це – чиста «доплата за ризик», тому що проблем із бензином, за словами Геннадія Рябцева, заступника директора фірми «Психея», у Криму немає. Утім, пальне трішки подорожчало й коштує на 7-10 % більше, ніж у середньому в Україні, але це — типова ситуація. Дефіцит палива експерти прогнозують Криму з травня-червня. «Практика останніх років свідчить: улітку в Росії відчувається гостра нестача світлих нафтопродуктів, — розповідає п. Рябцев. — Сумніваюся, що при зменшенні поставок бензину з України в Крим росіяни зможуть перекрити дефіцит».
Невеликі компанії, що забезпечували курортну інфраструктуру, уже зараз переживають кризу. Наприклад, кримські санаторії масово відмовляються закуповувати косметичну продукцію для догляду за тілом через різке падіння кількості курортників, котрі користуються такими процедурами.
Не краще йдуть справи і в банків. За останні тижні готівкову гривню в Крим завозить тільки територіальне управління Національного банку України, а його можливості — обмежені, тому банки запровадили ліміти на видачу готівки у відділеннях, а банкоматів – не заправляють. Але головна складність українських фінустанов у Криму — це необхідність реєструвати новий бізнес. За російським законодавством, іноземні банки й страхові компанії не мають права працювати у РФ.
Варто зазначити, що повна втрата бізнесу в Криму не буде критичною для українських банків: за експертними оцінками, кредити й депозити кримчан і жителів Севастополя становлять близько 4 % у банківській системі України. Натомість, різко зріс попит на кримську нерухомість, особливо на узбережжі. Щоправда, деякі потенційні покупці з Росії чомусь вирішили, що зможуть придбати житло в Криму за 5 тис. USD.

На що напоролися
Якщо навіть і не відбудеться жодного загострення, РФ отримає дотаційний реґіон із відсутністю води, електрики й інфраструктури, із напівбандитським керівництвом і мільйоном потенційних міґрантів. Енергосистема Кримського півострову вимагає значних інвестицій: тільки 10 % енергії забезпечується місцевими ресурсами. Якщо ж прокладати кабель із Краснодарського краю дном Чорного моря, витрати складуть, щонайменше, півмільярда доларів.
Для забезпечення роботи бюджетної галузі Криму потрібно, як мінімум, 1 млрд USD, виплата соцдопомоги й пенсій щомісяця тягне на 70-80 млн USD, а через напружену ситуацію туристичний сезон 2014-го буде провалено. До того ж, Росія щойно відбудувала собі один курорт — Сочі, підготовка якого до Олімпіади коштувала країні 50 млрд USD. А тепер їй доведеться вибудувати курорт-конкурент!
Утім, перспективи Криму як курорту вже зараз викликають запитання в експертів. «У курортний сезон він зустрічає 6 млн туристів», — заявив Михайло Делягін, директор російського Інституту проблем глобалізації. Але, за його словами, понад 70 % постійних пляжників-українців туди вже не поїде. «Доведеться компенсувати провал курортного сезону за рахунок організованого завезення наших туристів», — констатував він. А після провалу туристичного сезону треба буде допомагати ще й місцевим підприємцям.
Варто зазначити, що майже вся економіка в Криму давно пішла в глибоку тінь. 2012 року на обліку в кримській податковій було всього 3 тис. осіб, що здають житло в найм, а відпочило там понад 6 млн туристів, і більшість — у приватному секторі. Причому Крим не має жодних шансів зробити хоч якийсь внесок у валовий внутрішній продукт (ВВП) РФ. Тому що у ВВП Росії взагалі ніщо, окрім нафти і газу, не може зробити вагомого внеску.

Обоє — рябоє
Економісти й чиновники РФ скромно оминають увагою той факт, що введення військ на територію Криму завдало сильного удару по їхній власній економіці. Як кілька днів тому повідомив Сергій Бєляков, заступник міністра економічного розвитку РФ, ситуація «має очевидні ознаки кризи». «У нас 40 млн га земель — занедбано, половина продовольства імпортується», — погоджується Костянтин Бабкін, президент російського промислового союзу «Нова співдружність».
Водночас, падіння ринків і обвал рубля вже поставили хрест на й без того слабкій можливості зростання російського ВВП цього року. Офіційний прогноз становив 2,5 %, однак іще на початку березня Андрій Клепач, заступник міністра економічного розвитку РФ, зізнався, що показник буде знижено, як мінімум, до 2 %.
І це буде дуже добрий результат, тому що від початку поточного року статистика демонструвала падіння ключових макропоказників російської економіки до чотирирічного мінімуму. Інвестиції в січні впали, порівняно із січнем 2013-го, на 7 %.
Навіть без додаткових кризових умов ризик рецесії був дуже актуальним, оскільки останній драйвер економічного зростання — споживання — істотно сповільнився на тлі падіння реальних доходів населення. «Якщо до початку гострої фази української кризи була ймовірність, що зростання повернеться, то, з огляду на останні події, ці очікування відкладаються на невизначену перспективу, — каже Наталя Акіндінова, директор Інституту «Центр розвитку». — Навіть якщо не буде подальшої ескалації конфлікту, зростання все одно не відновиться».
Але навіть такі прогнози дехто вважає надто оптимістичними. «Якщо ситуація зафіксується на сьогоднішньому моменті, то все одно буде погано, — переконаний Олег Буклемішев, екс-помічник міністра фінансів Росії. — Зростання, за підсумками року, буде в мінусі».
А Овсій Гурвич, керівник Економічної експертної групи, узагалі вважає, що економічна криза, позначена ескалацією конфлікту в Україні, тільки починає набирати обертів. Очікуване згортання інвестицій призведе до того, що, за підсумками року, відтік капіталу збільшиться вдвічі, порівняно з офіційними прогнозами, і складе рекордні 150 млрд, каже керівник Економічної експертної групи, а середньорічний курс рубля з урахуванням ризиків може змінитися до 39 RUR за 1 USD. Такі масштаби відтоку означатимуть не просто втечу спекулятивних капіталів із фінансових ринків, а виведення коштів із виробництва.
Оголошене на початку березня Центробанком РФ підвищення ключової відсоткової ставки з 5,5 до 7 % річних, яке пояснюється інфляційними ризиками, навряд чи змінить ситуацію, тому що не компенсує ослаблення рубля. Але економічне зростання «гримнеться остаточно», оскільки ніхто не захоче інвестувати в РФ і економіка буде повністю залежати від держсектору й державних монстрів на кшталт «Газпрому» та «Роснафти». І нарешті, коли ціна на нафту впаде на 30 %, федеральний бюджет скоротиться на 40 % і реґіони Росії вже за 5-7 років відчують суттєві проблеми з бюджетом.

Ксеня Хміль

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...