Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 19, 2019

Ще один фронт?

Автор:

|

Липень 11, 2013

|

Рубрика:

Ще один фронт?

Євроінтеграції України намагаються перешкодити, провокуючи чергову сварку з Європейським Союзом (ЄС).

Палиця в колесо
Тижневик «Міст» уже неодноразово інформував про те, що заплановане на листопад підписання Угоди про асоціацію України з ЄС і зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ними перебуває під загрозою зриву, бо Київ уперто не виконує умов, висунутих керівництвом ЄС.
Та й ті, хто намагається завадити євроінтеграції України, ніяк не припинять вставляти їй чергові «палиці» в «колеса». Зокрема, минулого тижня київське інтернет-видання Корреспондент.net, чиїм власником вважають мільярдера Сергія Курченко, котрий крім того займається перепродажем російського газу, передрукувало публікацію від 4 липня московської «Независимой газеты» (НГ) під войовничим заголовком «Україна відкриває другий придністровський фронт» і підзаголовком «Київ услід за Москвою вимагає створення консульства в невизнаній республіці».
І, швидше за все, метою того передруку було саме привернення уваги українців до проігнорованої буквально всіма вітчизняними ЗМІ інформації в згаданій публікації НГ. Адже в ній повідомлялося, що «депутатська група Верховної Ради з взаємодії з Придністров’ям скерувала запит до прем’єр-міністра України Миколи Азарова й голови Міністерства закордонних справ (МЗС) Леоніда Кожари з приводу дотримання прав українців, які проживають у Придністровському реґіоні Молдови».
Але при цьому НГ воліла не згадувати, що очолює цю групу комуніст Сергій Гордієнко й майже половина її членів (семеро з 15) входить до парламентської фракції Комуністичної партії України (КПУ), яка агітує проти підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Бо КПУ прагне спрямувати інтеграцію України в протилежному напрямку — до Євразійського Союзу, де домінуватиме Російська Федерація (РФ). Причому ще шестеро її членів — із фракції Партії реґіонів (ПР), у якій так і не було не досягнуто консенсусу щодо того, куди ж інтегруватися Україні — у Євросоюз чи в Євразійський Союз.

Нагнітання істерії
Не бажає московська газета й інформувати про те, що дев’ятеро з 15 членів цієї групи — вихідці з Одеської області, яка межує зі самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою (ПМР). А тому багато хто на Одещині має спільний бізнес із підприємцями ПМР.
НГ цитує також слова зі запиту цієї групи до прем’єр-міністра й голови МЗС щодо того, що цей документ «продиктовано нововведеннями Кишинева (столиця Молдови. — Ред.), який вирішив установити на кордоні з Придністров’ям пропускні пункти й штрафувати громадян України та РФ, котрі живуть у реґіоні, за відсутність у них молдавського паспорта». Нагнітаючи істерію із цього приводу, московське видання ще й переповідає висловлювання Дмитра Соїна, лідера Союзу придністровців України, що «це – спроба перетворити Придністров’я на резервацію». Але при цьому газета «забула» вказати, що сказано це було ще в жовтні 2012-го й зовсім з іншого приводу.
А оскільки НГ додає, що стосовно Придністров’я «у вересні ц.р. у Верховній Раді планується спеціальне слухання, на якому буде розглянуто питання, котрі хвилюють населення регіону, де мешкає близько 150 тис. громадян України», то її публікацію із цього приводу можна сприймати вже як відкриту спробу вплинути на ухвалення парламентом рішення, у якому зацікавлена Москва.
Нагадуючи, що законодавство України не передбачає можливості отримання подвійного громадянства, НГ констатує, що ті українці, які живуть у ПМР, але мають не молдавські, а українські паспорти, «опинилися в становищі людей без документів». Ще й називає їх «майже безхатченками», пояснюючи: «Тому що в них немає дозволу на проживання в Республіці Молдова, якого вимагає молдовська влада». А відтак, заявляє, що запитання: «Навіщо людям, що народилися та живуть на території Молдови (Придністров’я де-юре — частина цієї республіки), одержувати в ній дозвіл на проживання, як іноземцям?» – Кишинів «залишив без відповіді».

Насправді — усе навпаки
Отож НГ констатує, що від цього страждають «придністровці, які не винні в тому, що де-факто Молдавія розділилася на дві держави, нехай друга – і невизнана». Але при цьому московське видання знов «забуло» про те, що 17 вересня 2006 року 97 % «невинних» учасників референдуму в ПМР проголосували за входження до складу РФ!
Ця газета й далі дезінформує читачів, переповідаючи запевнення п. Соїна, що «у відповідь на дискримінаційні заходи Кишинева в Тирасполі ухвалили закон про Держкордон Придністров’я, ще більше дистанціювавшись від Молдови». Однак ще минулого тижня державна українська національна інформаційна агенція «Укрінформ» пояснила в публікації «Придністровський лабіринт: чи є вихід?», що все відбулося якраз навпаки.
Тобто, спершу в столиці ПМР Тирасполі ухвалили «закон про державний кордон Придністровської Молдавської Республіки», а вже у відповідь на нього в Кишиневі прийняли рішення «про встановлення на берегах Дністра міґраційних постів для реєстрації іноземних громадян і людей без молдавського громадянства, які в’їжджають до Молдови (із боку Придністров’я)».
Цитує «Укрінформ» і пояснення Дірка Шубеля, голови делегації Євросоюзу в Молдові, що міґраційні пости буде встановлено лише для обліку потоку громадян, котрі в’їжджають до Молдови, і цей захід вживається з метою дотримання безпеки кордонів Молдови. Пан Шубель обґрунтував це тим, що «наразі центральна (придністровська) дільниця молдавсько-українського кордону є непідконтрольна офіційному Кишиневу».

«За вказівками Москви»
Тим часом, у Тирасполі вирішили принагідно скористатися з рішення Кишенева як приводом для звернення до Організації Об’єднаних Націй (ООН), підписаного керівниками понад ста неурядових організацій Придністровського реґіону. У ньому вони вимагають визнання ПМР і закликають міжнародні організації відмовитися від подвійних стандартів, натякаючи на визнання незалежності Косово вже ста країнами світу.
Наразі ООН не відреагувала на це звернення, тоді як Дженніфер Браш, голова місії Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Молдові засудила аґресивні випади Придністров’я й закликала придністровську владу відмовитися від дій, що призводять до дестабілізації ситуації в реґіоні. Водночас, Оазу Нантом, директор програм кишинівського Інституту публічної політики, пояснює: «Це – конфлікт між Молдовою та Росією. Усе, що відбувається на лівому березі Дністра, робиться за вказівками Москви».
Із цим погодився Віорела Чіботару, директор Інституту Європи в Молдові, прокоментувавши становище, що склалося, так: «Зараз Росія зацікавлена в тому, щоби перешкодити парафуванню Угоди про асоціацію, яка виведе на новий рівень відносини Молдови та ЄС і може вплинути на зміну геополітичної ситуації. Бо виникнення будь-якої ситуації, яка призвела би до людських жертв і сутичок збройного характеру, одразу поставить під питання спроможність Молдови виконувати свої зобов’язання та підтримувати стабільність. І перспективу входження країни у безвізовий режим (із ЄС. — Ред.) буде відкладено. Існує загроза того, що деякі положення Угоди про асоціацію можуть бути заморожені на тривалий час, доки справа не з’ясується».

Обмежилися обіцянкою?
Натомість, у Києві на загострення ситуації в Молдові реагують неоднозначно. З одного боку, Андрій Веселовський, заступник міністра закордонних справ і спецпредставник України по Придністров’ю, заспокоює, що «ситуація на придністровській ділянці кордону залишається спокійною» й «останнім часом поменшало людей, що беруть участь у акціях протесту на пропускних пунктах — зараз їх збирається не більше за п’ять-десять осіб».
Але, з іншого боку, Андрій Дещиця, спецпредставник чинного голови ОБСЄ із питань конфліктів (міністра закордонних справ України Леоніда Кожари, — Авт.), анонсував якраз те, чого вимагала в запиті до прем’єра й голови МЗС депутатська група Верховної Ради із взаємодії з Придністров’ям, — відкриття консульства України в Тирасполі. Щоправда, додав, що «це питання є темою обговорення з Кишиневом у рамках консультацій між профільними відомствами України й Молдови. Та позаяк там, звісно, будуть проти, то сподіватимемося, що потурання Києва Тирасполю обмежиться черговою обіцянкою, не відреагувавши на яку, керівництво ЄС дало зрозуміти, що вважає її «цяцянкою».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...