Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Nov. 20, 2017

Санкції, що можуть стати граблями для Петра Порошенка

Автор:

|

Травень 18, 2017

|

Рубрика:

Санкції, що можуть стати граблями для Петра Порошенка

Ці нотатки — позапланові. Бо хто б міг подумати, що ледь утихомирившись після хвилювань «Євробачення», наша спільнота раптом вибухне через президентський указ. Їх же буває і по кілька на день. А тут один, зате такий, що розділив оту спільноту двома розчерками на «до» і «після» та на «за» і «проти».

Заради чого?
Стаття буде сухою і конкретною. Без зворотів «для краси» і ліричних відступів. Адже йдеться про ІТ-сферу. Вона — річ математична, оцифрована. Та ще й у двійковій системі, де є лише дві цифри. Нуль та одиниця.
Отож, Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради з національної безпеки й оборони про антиросійські санкції. Додаток до указу містить душе розлогий перелік, куди входить 1228 фізичних і 468 юридичних осіб. Поміж іншого йдеться і про блокування соціальних мереж «Вконтакте», «Одноклассники» й інших російських інтернет-ресурсів на території України.
Радикали на радощах аж потирають руки: «Давно треба було!» Справді, засиділися ми з цим рішенням. Але це ще аж ніяк не означає, що влупивши зі запізненням, зробили усе правильно. Радикалам добре казати. У них свій принцип — «Чим гірше, тим краще». Їм взагалі чудово, бо хто нині їх критикує, той — не патріот! А у голові не дають спокою та рвуться на папір рядки старого анекдоту: «Пані Стефцю, наша Мирося вийшла заміж за радикала!» «Заради чого?»

Підпалений міст
Це дуже добрий метод на війні — спалити міст, аби супротивник не мав як перейти на інший бік. Головне час вдало вибрати. Щоб не так — мах і відразу! Треба спершу роздивитися, де наше військо, чи встигло перейти?
Найрозумніше у такому випадку — прийняти тверде рішення, але виконувати його аж тоді, коли це завдасть шкоди лише ворогові, а свої будуть у безпеці. Тут ми не бачимо, щоб українська влада завчасно підготувалася до запровадження цих санкцій.
Наприклад, під заборону потрапила й компанія-постачальник «1С». І тепер бізнес може втратити технічну підтримку вже встановлених у себе програм. За даними «Єврософтпрому», в Україні програмними продуктами «1С: Підприємство» офіційно користується близько 300 тис. суб’єктів. Скільки неофіційно, але цілком ефективно, не знає ніхто. Ну, і як в один момент зупинити ведення бухгалтерії, оформлення актів, рахунків, накладних? Врешті, просування програми «1С» відбулося на державному рівні, тому відмова від неї неодмінно позначиться на роботі Державної фіскальної служби.

Не прорахуватися!
Цікаво було б дізнатися, чи вичислили наперед, чим усе обернеться. Скільки втратить аґресор, а скільки ми. А ще краще, щоб лише він втратив, а ми — здобули. Потім всі ці розрахунки треба перевірити, бо раптом вкрадалася якась помилка. І ось тут виникає запитання — а хто перевірить? Біда українців (а відповідно — й нашої держави) у тому, що народу далеко не все кажуть.
Адже була вже одна блокада. Тепер знаємо про її наслідки та не бачимо, чи вони чогось навчили. Заклик не торгувати з окупантами видавався логічним і зрозумілим. І ми усі були за блокаду. Аж доки не прорвалися до мікрофонів компетентні люди і не сказали: «Та з якими окупантами? То наші підприємства, української юрисдикції, нашим людям дають роботу в тяжких умовах бандитської влади, податки платять у бюджет України». Згодом із уст найвищих посадовців пролунало підтвердження, що та блокада більше на користь Росії, що у нас електростанції без антрациту зупиняються. Й ось так, пожуривши активістів, влада взяла й сама оголосила блокаду. По той бік фронту за це вхопилися та використали як привід захопити місцеві підприємства під свій контроль. Де тепер антрацит, де податки? От і скажіть після усього, хто тут мудрий?
Тільки й чуємо, що війна ця — гібридна. Мабуть, і відповідати ворогові треба також гібридно. Хитро та підступно, бо це не той супротивник, що оцінить шляхетність.
Ми ж — народ, нам належить знати, що й для чого діється у державі. І цифри повинні бути прозорими. Сказали б наперед: «Росія від того блокування втратить от стільки!» Бо інакше не зрозуміло, для чого усе це затіяли.

А може, через вибори?
Справді, п. Порошенку вже слід предметно про них думати. Бо, аналізуючи поточну ситуацію в країні, настрої у народі, недовіру до влади та популярність тези про розпуск парламенту, важко збагнути, на чому пан Президент та його команда сподіваються вигравати? З іншого боку — довкола  все чисто й потужних конкурентів наче й нема. Але є підсумки кількох місцевих виборів, які свідчать, що у багатьох областях партії, які підхопили знамено «реґіоналів», упевнено нарощують свою популярність.
Тоді справді є сенс заблокувати ці мережі як потужний пропагандистський ресурс. І не лише пропагандистський! Ми стільки наслухалися про втручання Росії у вибори президента США! Нещодавно стресувала з цього приводу Франція. З тривогою дивиться у майбутнє Німеччина. То, може, заради спокою позбутися тих соціальних мереж? Принаймні на найближчі три роки. А там видно буде! Однак щось видно вже…

Шоста колона
Нас лякали п’ятою, проросійською. А ця виникла сама собою за якихось півдня. І формують її не кілька десятків тисяч зденаціоналізованих перекинчиків і відвертих адептів імперської Москви. Якщо врахувати жвавість і масовість обговорення, то весь український Інтернет обурено гуде. Чисельність зачеплених сягає мільйонів.
Переважна більшість цих людей, будьте певні, не знала або не звертала уваги на російську приналежність «Вконтакте» й «Одноклассники». То було їхнє середовище, частка стилю життя і тепер вони не тямлять, чому їх цього позбавили. Вони вважать, що у них незаслужено забрали щось їхнє.
А ворожа пропаганда може легко перекинути місток порівняння з відібраною режимом Януковича європейською мрією. Ніхто й не знатиме, що це нашіптування йде з Москви. Методика маніпулювання свідомістю вже сягнула досконалості. І вона буде роздувати у лавах тих мільйонів невдоволення, що наразі лише тліє. Наголосимо, тут уже йдеться не про тих, у кого душа чорна та проросійська. Це наші з вами люди, переважно молоді. Вони — патріоти. Але не розуміють, чому їх не запитали, чому знехтували їхньою думкою. Натомість самі розгублено запитують: а де нам подивитися цікаві фільми, як поділитися інформацією із друзями й однодумцями?

Ефект забороненого плоду
Ще є таке поняття, як залежність від конкретних соціальних мереж. Так, це погано. Але з таким явищем треба рахуватися. Врешті, шкідливу пристрасть заборонами не лікують. У медицині є таке поняття, як замісна терапія. Тут знову впору нагадати — йде четвертий рік війни. А ми не маємо в Україні жодної своєї потужної соціальної мережі, яка б не просто конкурувала з російськими, а була помітно кращою. Спроби створити її не принесли бажаного успіху. Але тільки тому, що не було державної підтримки.
«Євробачення» он яке провели. Хай світ бачить — можемо! А свої люди хіба не повинні побачити, що вони потрібні, що про їхні інтереси піклуються? Російські соцмережі можна було просто витіснити. Тоді б мало хто хвилювався, що їх заблокували. А тепер їх будуть шукати. Наполегливо, як пияк сховану дружиною горілку. І знайдуть, обійдуть заборони. Та з іще більшою пристрастю припадуть до отруйного джерела. Звісно, і з цими обхідними маневрами також можна боротися. Але це вже буде боротьба з частиною свого народу.

Поле діяльності
Для одних соцмережа — лише гобі, канал особистого спілкування, звичка. Для інших — важіль промоції свого бізнесу. Тепер, коли сторінки, що залучали клієнтів, пропадають, це обертається недоотриманням прибутків. Тобто, вже не лише моральною, а й матеріальною втратою.
А є й іще вищий рівень, де йдеться про державні інтереси. Тут впору повернутися до досвіду іншої війни. Вже не гібридної, а Другої світової. Гітлер планував окупацію Швейцарії, але так і не зважився. Нейтральна держава давала аґресорам змогу зовнішніх контактів. Крім того, вона стала полем діяльності розвідки.
До чого це все? Та до соцмереж. Ми чули, що їх використовує російська Федеральна служба безпеки (ФСБ). А про Службу безпеки України (СБУ) чомусь не чули. Мабуть тому, що не використовує вона, як належить, це поле просування українських інтересів і канал впливу на свідомість зазомбованих кремлівською пропагандою громадян Росії.

Замість висновків
Вочевидь, цілковито здійснити блокування російського ІТ-напрямку в Україні не вдасться. Найімовірніше, значною мірою не вдасться. Що ми доволі скоро побачимо. І це завдасть ще одного удару по авторитету влади. Взялися, а не зуміли довести до кінця!
Тут ситуація — специфічна. Не той випадок, коли заборонив щось возити чи з кимсь контактувати — і все! Сиди і контролюй. Прийнятий указ потребує не просто тривалого і дуже виваженого впровадження. А й постійного коректування процесу реалізації. Тобто, граблі слід повертати зубцями до стіни. Інакше — влупить!

Мирослава Колядинська

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...