Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 23, 2020

Саміт у Парижі всі трактують по-різному

Автор:

|

Грудень 18, 2019

|

Рубрика:

Саміт у Парижі всі трактують по-різному

Саміт «нормандської четвірки» спонукав до неоднозначних висновків.

«Неможливість федералізації»
Як писав «Міст», у Парижі відбулися перемовини «нормандської четвірки» — президентів України, Франції та Російської Федерації (РФ), а також канцлерки Федеративної Республіки Німеччина (ФРН). «Нормандцями» їх прозвали тому, що перші їхні перемовини щодо аґресії РФ проти України відбулися 2014 року у французькій Нормандії
Володимир Зеленський запевнив, що, за підсумками «нормандського саміту», вдалося домогтися шести поставлених цілей без здачі національних інтересів. «Досягнуто домовленостей про обмін полоненими до кінця року за формулою «всіх на всіх», повне припинення вогню, яка має набути чинності до кінця року, узгодження до березня 2020 року трьох нових ділянок фронту, на яких буде проведено розведення військ, розширення мандату Спеціальної моніторингової місіє Організації з безпеки та співпраці в Європі, яка зможе здійснювати моніторинг цілодобово, будівництво нових пунктів пропуску через лінію розмежування, подальша робота в «нормандському форматі» буде продовжена», — зазначив він.
Український лідер також стверджував після саміту: «Хочу окреслити низку принципів, які я ніколи не порушу як президент України, і з якими ніколи не погодиться український народ. Перший — це неможливість федералізації. Україна унітарна держава, це — незмінна стаття Конституції та непорушний принцип існування держави».
Другим принципом президент назвав неможливість зовнішнього впливу на вектор руху й розвитку України, наголосивши, що напрямок руху держави завжди обиратиме лише український народ. Третім принципом п. Зеленський виокремив неможливість компромісів щодо врегулювання ситуації на Донбасі через територіальні поступки з боку України. «Але українці мають заслужене право не вірити словам і обіцянкам», — визнав він.
А привід не вірити дав президент Франції, коли заявив: «Нормандська четвірка» домовилася опрацювати всі необхідні для проведення виборів на Донбасі впродовж чотирьох місяців».
Та й канцлера ФРН анонсувала чергову зустріч «нормандської четвірки» через чотири місяці й підкреслила: «Доти наші політичні радники, міністри закордонних справ будуть розглядати та домовлятися про політичні умови, про умови безпеки, і будуть спрямовувати всіх для підготовки до місцевих виборів. Це не просто буде. Але у мене таке враження, що ми при добрій волі може вирішити складні питання».
У тексті «Загальних узгоджених висновків Паризького саміту в Нормандському форматі» про це мовиться так: «Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках «Нормандського формату» і Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо всіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування (особливого статусу) окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) — як вказано в Комплексі заходів із виконання мінських домовленостей від 2015 року — з метою забезпечення його функціонування на постійній основі».

Через чотири місяці
Щоправда, дати виборів на Донеччині та Луганщині наразі немає — п. Зеленський не брав на себе конкретних зобов’язань щодо їхнього терміну. Натомість заявив, що питання виборів на Донбасі спершу обговорять члени ТКГ, а «нормандська четвірка» розгляне напрацьовані пропозиції на наступній зустрічі за чотири місяці.
Але ж президент РФ наголосив на прес-конференції в Парижі після «нормандської зустрічі» на амністії колаборантам на Донеччині та Луганщині й законодавчій забороні переслідування тих її громадян, котрі брали участь у військових діях проти України. Він також нагадав про політичні домовленості в мінській угоді щодо війни сході України: «Передусім мова йде про внесення змін до Конституції, які закріплять особливий статус Донбасу. Необхідно також продовжити дію договору про особливий статус окремих районів Донбасу та надати цій нормі постійний характер».
Усе це називають «формулою Штайнмаєра», яка передбачає спершу проведення виборів на Донеччині й Луганщині й лише після них — передачу Україні контролю над кордоном. 13 вересня Вадим Пристайко, міністр закордонних справ, заявив: «Формулу Штайнмаєра, яку наш глава держави погодив, ми як люди, котрі виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати. Ми зараз обговорюємо те, в якій формі. У ній немає нічого цікавого або такого, щоб звинувачували у зраді або перемозі».
12 грудня український парламент і справді ухвалив не те, що цікавило володаря Кремля — замість надання особливому статусу окупованим теренам Донеччини та Луганщини «постійного характеру» продовжив його дію до кінця 2020 року. А також залишив чинною вимогу закону про особливий статус ОРДЛО: «Особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО набуває чинності лише після виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України».

«Треба діяти гнучко»
Петро Порошенко пояснив: «Путін мріє про відхилення нами закону про особливий статус Донбасу. Це б розв’язало йому руки і дозволило позбутися тягаря санкцій». А політолог Володимир Фесенко зауважив: «Продовження закону про особливий статус ОРДЛО на рік — прийнятний компроміс для всіх. Якщо довше — то йдемо на надмірні поступки Росії. Ніби погоджуємося, що статус може бути довготерміновий. У Зеленського демонструють — якщо зрушень не буде, то тоді дію цього закону взагалі можуть і не продовжувати».
«Радше, буде нова редакція закону про особливий статус ОРДЛО. Його доповнять, залежно від ходу перемовин із РФ, формулою Штайнмаєра. Україні треба діяти гнучко, щоб вийти на компроміси. Як на нормандському саміті Зеленський правильно зробив із питанням відновлення контролю над кордоном. Він показав Путіну: «Хочете вибори і особливий статус ОРДЛО — ми готові обговорювати, але лише після вирішення питання з кордоном і роззброєнням незаконних військових формувань. Росії ми повинні показувати принциповість», вважає політолог.
А Олексій Резніков, представник України в ТКГ, зауважив: «У країнах розвиненої демократії щонайменше рік повинен пройти після припинення вогню — перш, ніж виникне сенс починати вибори. У країнах нерозвиненої демократії — два роки, не менше. У всіх тих випадках, коли вибори проводилися без взяття контролю над кордоном офіційною владою, повторювалися спалахи насильства і збройного протистояння». «Росія ще для себе не вирішила, що вона взагалі збирається робити. Повернути нам окуповані території без контролю над кордоном, провести вибори під дулами автоматів і сформувати місцеві влади, які легітимізують бойовиків, — це для них ідеальний сценарій. Але ми на нього не підемо», — вважає він.

Найгірше в цій ситуації
Утім, не всі в Україні дійшли висновку, що її президенту вдалося уникнути втрат у Парижі. Приміром, дипломат Костянтин Єлісєєв зауважив: «Зеленський під час пресконференції за результатами «нормандського саміту» підтримав тезу Кремля про те, що військові дії проти України ведуть виключно громадяни нашої країни, а Росія начебто просто «має вплив на сепаратистів. Зеленський скористався російськими штампами й обмежив відповідальність Кремля за ситуацію на Донбасі лише «впливом Росії на сепаратистів». Не сумніваюся, що росіяни будуть використовувати такі обмовки не лише для розмивання санкційної політики та позицій України у судах, але й подальшого нав’язування тези про «внутрішньоукраїнський» конфлікт або «громадянську війну» в Україні».
А Роман Безсмертний, колишній член ТКГ, підсумував перемовини в Парижі так: «Росія продовжує нав’язувати Україні ту парадигму, яка їм вигідна — це нескінченна війна. Українська влада потроху оволодіває азами — тож час пройшов недаремно. Деякі тексти ми почали вичавлювати із себе, хоч і не повною мірою їх розуміємо. Але… Найгірше в цій ситуації: чи не вперше за ці шість років статус Путіна змінився в українському баченні з ворога, який давав команди здійснювати анексію Криму і вводити війська на Донбас тощо — на партнера по перемовному процесу. Мабуть, це треба занести в актив російської дипломатії, а команді Зеленського необхідно ретельніше готуватися до наступних перемовин із Путіним і не боятись говорити відповідно до його ролі в розв’язуванні війни проти України».
Своєю чергою, політолог Олег Жданов вважає: «На нормандській зустрічі кожен із учасників показав те, на що розраховує. Мінські угоди всі читають по-своєму. Немає точок дотику і шляхів для компромісу, позаяк Путін проти. Мінськ помер. Треба шукати новий формат перемовин».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply