Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Росія прагне нової війни, а Україна вшановує загиблих

Автор:

|

Травень 14, 2015

|

Рубрика:

Росія прагне нової війни, а Україна вшановує загиблих
Петро Порошенко у Ґданьску

Петро Порошенко у Ґданьску

Держави, які 70 років тому єдиною коаліцією боролися проти нацизму, тепер уже не знаходять спільної мови.

Ґданськ замість Москви
7-9 травня 2015 року колишні союзники в Другій світовій війні опинилися вже по різні боки барикад. Утім, ще в січні ц. р. Путін так і не дочекався запрошення від свого польського колеги Броніслава Коморовського на врочистості з приводу 70-ї річниці звільнення концтабору «Аушвіц» біля Освенціма.
Понад те, Гжегож Схетина, міністр закордонних справ Республіки Польща (РП), коментуючи відмову запросити Путіна, пояснив, що «Аушвіц» звільнили не росіяни, а українці, котрі воювали в складі Радянської армії. А невдовзі він ще й демонстративно висловив подив із приводу того, що російський президент запросив лідерів тих держав світу, які брали участь у Другій світовій, на парад, присвячений перемозі над нацизмом, саме до Москви.
Міністр також передав очільникам держав запрошення п. Коморовського вдостоїти своєю присутністю парад у Вестерплятте (півострів у гирлі Вісли біля входу в порт Ґданська, де 1 вересня 1939-го розпочався перший бій Другої світової. — Ред.). А 6 травня сенат Польщі підтримав рішення сейму скасувати національне свято Перемоги та Свободи, яке відзначали 9 травня, і проголосити національним Днем перемоги у Другій світовій війні 8 травня.
Автори відповідного законопроекту стверджували, що, по-перше, оскільки остаточний акт про капітуляцію Німеччини був підписаний о 23:01 загальноєвропейського часу 8 травня 1945 року, то в Європі свято Перемоги відзначають саме цього дня. У цьому документі підкреслили також, що тим країн, які визволила Радянська армія, але котрим СРСР уже невдовзі нав’язав недемократичну політичну систему, таке завершення Другої світової «складно визнати як тріумф свободи». І зокрема, із цим погодилися президенти України, Болгарії, Естонії, Кіпру, Литви, Румунії, Хорватії й Чехії, позаяк вони відгукнулися на запрошення свого польського колеги взяти участь у святкуванні 70-річчя завершення Другої світової в Ґданську.

Дуже навіть відповідне місце
Завітавши туди, вони, водночас, підтвердили свою згоду з такими аргументами Броніслава Коморовського: «Одна річ — ті врочистості, які Російська Федерація (РФ) організовує 9 травня, такі як свого часу проводив СРСР, тобто паради мілітарного тріумфу. І зовсім інша — це нагода задуматися про те, які висновки зробила чи не зробила Європа одразу по закінченні Другої світової».
А де ще можна принагідно задуматися над цим, як не там, де стартувала Друга світова? Саме на цьому наголосила Йоанна Тшаска-Вєчорек, речник польського президента. «Таке місце, як Вестерплятте, де почався цей найбільший в історії світу збройний конфлікт, — дуже навіть відповідне для того, щоби замислитися над уроками цього конфлікту, драматичного для багатьох народів», — зазначила вона.
Із цим погодився і Юрій Банахевич, політичний оглядач агенції «Укрінформ», зауваживши: «Як це не парадоксально, але у період круглої річниці завершення війни час не занурюватися у радісну ейфорію, а подумати над витоками цієї війни і причинами, які до неї призвели. Тому зараз є важливішим фокусування уваги на початку Другої світової, ніж на її кінці. Тому Вестерплятте зараз є актуальнішим, ніж Красна Площа. Відзначення 70-річчя завершення війни у Ґданську засвідчує те, що Європа реагує на останні події в Україні. Це дарує надію, що певні висновки з трагічної історії людства все ж зроблено й Україна не залишиться наодинці з аґресором».
Те ж констатувала й телерадіокорпорація Deutsche Welle, кореспондент якої повідомив із Ґданська: «На урочистих заходах у Польщі, присвячених закінченню Другої світової війни, йшлося і про нинішній конфлікт України з РФ. Президент РП розкритикував дії «сильного сусіда» української держави. Броніслав Коморовський використав заходи з нагоди 70-ї річниці завершення Другої світової війни, аби підтримати Україну в конфлікті з Росією».

Аби помилки не повторилися
«Місце України й інших східноєвропейських країн, якщо вони цього бажають і готові до цього, — у нашому спільному європейському домі», — сказав п. Коморовський під час заходів на півострові Вестерплятте у Ґданську в ніч на 8 травня,. Польський президент у своїй промові не вказав чітко на Росію, але було цілком очевидно, що він мав на увазі Москву. «Війна, що триває в Україні, не дозволяє нам забути про те, що в Європі ще є сили, які нагадують про найтемніші часи європейської історії ХХ століття», — заявив Броніслав Коморовський, додавши, що й надалі йдеться про логіку «зон впливу», а також про те, щоби «тримати сусідів у стані васальної залежності».
«На бажання України тримати курс на Європу «сильний сусід» відреагував насильством і зміною кордонів», — констатував президент РП.
Своєю чергою, Президент України Петро Порошенко, виступаючи у Ґданську, заявив: «У XXI ст. повторюються події, які вже відбувалися в історії і які проявляються в агресії проти моєї країни. Необхідно зробити все, щоби помилки 1930-х рр. ніколи не повторилися. Великомасштабний конфлікт в Європі зараз, здається, — набагато ближче, ніж раніше. Після аншлюсу Австрії та гітлерівської окупації Судет Польща стала першою країною, яка зіштовхнулася з полум’ям нацизму. Ця нація також стала першою жертвою так званого Пакту Молотова-Ріббентропа. Ми всі пам’ятаємо спільний радянсько-нацистський парад у вересні 1939 року в Бресті. Нацизм і комунізм, антисемітизм та етнічні переслідування, пропаганда й тортури — це все стоїть в одному ряду злочинів, які стали основними в ХХ ст. Злочини, які, незважаючи на ті уроки, відбуваються сьогодні, у XXI ст. Якщо Європа не підтримає Україну, вона зрадить сама себе».

Бойкот Заходом
Відтак, п. Порошенко назвав святкування Перемоги над нацизмом у РФ «парадом цинізму» і висловив від імені народу України вдячність багатьом зі світових лідерів за відмову взяти участь у святкуванні в Москві. Тим більше що, як він анонсував, «на параді 9 травня в Москві буде продемонстровано зброю, яка використовується на сході України».
А бойкотувала цей парад на Красній площі більшість світових лідерів, включно з президентом США Бараком Обамою, британським прем’єр-міністром Девідом Кемероном і німецьким канцлером Анґелою Меркель. Натомість, 9 травня на трибуні Мавзолею поруч із Путіним стояли лідери або повноважні представники Казахстану, Вірменії, Азербайджану, В’єтнаму, Венесуели, Індії, Зімбабве, Єгипту, Китаю, Північної Кореї, Куби, Монголії, Палестинської автономії, Південної Африки, Сербії, Боснії та Герцеговини, Таджикистану, Туркменістану, а також Чехії.
Олег Бєлоколос, експерт фонду «Майдан закордонних справ», прокоментував присутність цих країн так: «Жодним чином не применшуючи їхній внесок у Перемогу (як відомо, капітуляція Японії, проти якої воювали деякі зі вказаних країн, була підписана лише 2 вересня 1945 року), у контексті завершення Другої світової війни все ж таки чомусь згадуються саме ті держави, які 8 травня 1945-го разом із СРСР підписали в Берліні остаточну капітуляцію Німеччини.
На відміну від доволі симпатичного афериста-героя відомої кінострічки «11 друзів Оушена», котрий так елегантно обчистив казино у Лас-Веґасі, московському володарю, який нахабно вкрав частину території сусідньої (колись братньої) держави, його сьогоднішні друзі мало чим можуть допомогти йому — навіть у справі втримання награбованого. Можуть, щоправда, виголосити купу величавих тостів і надавати безліч вітіюватих компліментів, але цим, швидше за все, й обійдуться».
Своєю чергою, Deutsche Welle в публікації «Росія відзначає перемогу без Заходу» констатувала: «70 років тому світ об’єднаними зусиллями переміг нацистський режим у Німеччині. Та тепер колишні союзники опинилися по різні боки політичних барикад. Народи, які 70 років тому єдиною коаліцією боролися проти нацизму, нині не знаходять спільної мови».
А лондонська газета The Times в редакційній статті «Перемога цінностей» похвалила бойкот прем’єром Девідом Кемероном параду в Москві так: «Не час для британського політика стояти пліч-о-пліч із Путіним, коли йому віддають честь солдати, котрих найближчими місяцями можуть кинути воювати проти сусідів Росії».

Ігор Голод

До слова

Сидячий протест
Священики Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) не вважали за потрібне встати під час врочистого засідання Верховної Ради України 8 травня, коли Президент Порошенко зачитував імена Героїв України, котрі отримали це звання під час Антитерористичної операції. Митрополит Онуфрій, глава УПЦ МП, пояснив, що таким чином продемонстрував свою позицію щодо ситуації в країні. «Під час промови Президента України присутні стоячи вітали тих, хто був удостоєний звання Героя України за участь в обороні Вітчизни на сході нашої країни. Блаженнійший не відреагував на цю промову так, як усі інші гості й учасники врочистого засідання, щоби наголосити: потрібно негайно припинити війну!» — ідеться в повідомленні прес-служби УПЦ МП.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...