Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 24, 2017

Російський бізнес монополізував низку сегментів економіки України

Автор:

|

Квітень 06, 2017

|

Рубрика:

Російський бізнес монополізував низку сегментів економіки України

В Україні — чергове гучне розслідування. Майже тисяча правоохоронців провели понад сотню обшуків у кількох містах у справі дистрибутора тютюнових виробів «Тедіс Україна». Як заявив Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України, допомога терористичним організаціям псевдореспублік Донбасу, несплата податків — це лише кілька епізодів «послужного списку» трудової діяльності компанії». «2,5 млрд грн вивели у країну, що з нами воює. Бізнес-коріння наймогутнішого дистрибутора перебуває в Російській Федерації (РФ). Бенефіціари цього тютюново-убивчого бізнесу — соратники Кремля», — написав він у Facebook.

Війни без грошей не буває
Не таємниця, що будь-яка підривна діяльність, що характеризує так звану гібридну війну: підкуп еліти, втручання у вибори, вербування агентів впливу, провокація масових заворушень тощо — задоволення не з дешевих. Усім і за все треба платити, і платити щедро.
«Для ведення сучасних кремлівських гібридних воєн, перш за все, потрібні гроші, які необхідно ввезти на територію супротивника і там легалізувати. У такій війні аґресор спочатку вводить в країну «троянського коня», тобто матеріальну базу аґресії, а потім, спираючись на неї, захоплює політичну владу. Власність і капітали людей Путіна — як паразит, що проникає в організм країни-супротивника, руйнує його «імунну систему» і підпорядковує її собі», — вважає Ігор Ейдман, відомий російський соціолог і директор із дослідницьких і мережевих проектів Інституту інноваційного розвитку.
На жаль, «троянський кінь» вже давно в Україні. Низка сегментів економіки держави монополізовані компаніями, кінцеві власники яких сидять у РФ. Більше того, всіляко допомагають Путіну поставити Україну на коліна.

«Дали прикурити»
Яскравий приклад — справа «Тедіс Україна» (раніше — «Мегаполіс Україна»). 2010 року відразу після приходу до влади Януковича ця компанія за лічені місяці скупила майже всіх великих українських дилерів і стала монополістом на тютюновому ринку. Офіційно власниками «Тедіс Україна» є фізичні особи — громадяни України, Ірландії та Великої Британії.
Натомість, за словами генпрокурора Юрія Луценка, досудове розслідування встановило, що «з 2012 року дійсним власником монопольного дистрибутора тютюнових виробів є громадянин РФ Ігор Кесаєв». «Під впливом Кесаєва на ключові посади у «Тедісі» призначено осіб, котрі всі свої рішення узгоджують із членом ради директорів російського Заводу ім. Дегтярьова — одного з постачальників зброї терористичним організаціям «Донецька народна республіка» (ДНР) і «Луганська народна республіка (ЛНР)», — стверджує генпрокурор.
За даними слідчих, для утримання монопольного становища фірма отримувала сприяння з боку окремих державних органів. Тож правоохоронці провели масштабні обшуки в Антимонопольному комітеті України. Розслідування триває, накладено арешт на всі банківські рахунки «Тедіс Україна», вилучено товар, орієнтовна ціна якого перевищує мільярд гривень. Але самими лише цигарками російський вплив не обмежується.

«Говоріть голосніше — вас підслуховують»
Як пише портал «Дєловая століца», ні для кого не є секретом те, що два з трьох мобільних операторів в Україні мають російське походження. «МТС Україна» (контролюється російським мільярдером Володимиром Євтушенковим) зараз виступає під європейським брендом Vodafone. Нідерландська VimpelCom, до складу якої входить «Київстар», поділена між LetterOne російського олігарха Михайла Фрідмана і норвезькою Telenor (56 % проти 33 %). При цьому обоє власників найбільших українських стільникових операторів є публічними компаніями, що котируються на біржах у Нью-Йорку. Саме тому всі ініціативи щодо націоналізації компаній закінчувалися на рівні розмов.
Утім, навесні 2014-го «МТС Україна» була за крок від позбавлення ліцензії через звинувачення в тому, що використовувала транзитні сервери в РФ, що дозволяло отримувати доступ до інформації про українських абонентів та їхнього місцезнаходження третім особам. Тоді говорили про злив даних російській розвідці, що мало прямий вплив на хід бойових дій на Донбасі, адже на початковому етапі українська армія управлялася, в основному, мобільним зв’язком. Проте до анулювання ліцензії не дійшло.

Удар струмом
Російська монополія на енергоринку найбільше виражена у сфері передачі електроенергії. Російській групі VS Energy належить вісім обленерго в Україні. Нещодавно VS Energy отримала дозвіл повністю викупити ще й «Чернівціобленерго».
Основними бенефіціарами компанії вважаються бізнесмени з РФ Михайло Воєводін, Євгеній Гінер та Олександр Бабаков. Останній як депутат Держдуми 2014 року голосував за анексію Криму. Більше того, він ще й «спеціальний представник президента РФ із взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном». У перекладі з пропагандистської мови на людську, — офіційний уповноважений Кремля щодо маніпуляції російськомовними громадянами різних країн в інтересах путінського режиму.
Водночас варто нагадати, що впродовж двох останніх років тарифи на електропостачання зросли вп’ятеро. Причому владу, судячи з усього, мало турбує, що гроші українських споживачів йдуть у кишеню російським бізнесменам.

Газова атака
Відчайдушно опирається РФ і спробам Україні зіскочити з «газової голки». Після втечі Януковича компанія «Ґолден Деррік», що контролюється російським олігархом Павлом Фуксом, скупила у колишніх міністрів уряду Азарова — Едуарда Ставицького й Юрія Бойка пакет українських газодобувних компаній, яким належали більше 30 спеціальних дозволів на пошук і видобуток вуглеводнів на більшості перспективних ділянок на території України.
«Утім, безпосередньо пошуком і видобутком газу і нафти на протязі свого існування «Ґолден Деррік» практично не займалася», — стверджує в своєму розслідуванні журналіст Денис Казанський. Натомість компанія продовжує успішно судитися з державою, блокуючи українським компаніям доступ до видобутку вуглеводнів.

Гроші на азарті
Ще одна галузь, де росіяни гребуть гроші лопатою — лотерейний бізнес. Масштаби діяльності одного з найбільших операторів — «Патріот» — вражають: випуск, проведення та супроводження більше 30 видів миттєвих лотерей, серед партнерів — понад 5 тис. відділень «Ощадбанку», близько 12 тис. реґіональних відділень «Укрпошти», а також велика кількість агентських підприємств.
«Патріот» належить кіпрській Cehriba Investments, яку прийнято асоціювати з інвестиційним холдингом Finstar російського мільярдера Олега Бойка. В РФ йому належить лотерея «Победа», прибутки від якої йдуть на підтримку російської армії. Сама компанія, правда, наполягає, що російських олігарх вже не має стосунку до «Патріота», називаючи своїми бенефіціарами якихось інвесторів із Європейського Союзу (ЄС).
Крім «Патріота», в Україні діє ще два оператори: «М. С. Л» та «Українська національна лотерея», що належить офшору з Віргінських островів «Олімпік ґолд холдінгз». А «М. С. Л.» ще 2010-го купила кіпрська ABO Holdings, пов’язана з російською «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана. Зараз компанія оформлена на кіпрську Evolot, хоча експерти все ще називають бенефіціаром Фрідмана. Для цього є аргументи — в компанії працює безліч вихідців із його структур.

Відсутність стратегії
Як бачимо, присутність бізнесу з РФ в українській економіці вкрай розгалужена та глибока. Деякі галузі повністю монополізовані представниками держави, яку Україна офіційно визнала аґресором. «Дочірні компанії змінили назви, а їхніми формальними власниками замість росіян стали громадяни Кіпру й інших країн. Проте, непрямі ознаки свідчать про те, що громадяни країни-аґресора і надалі не просто мають серйозні інтереси в українському бізнесі, а й зберігають монопольне становище в низці галузей», — переконаний політичний оглядач Кирило Сазонов.
Найгірше, що Київ досі немає чіткої стратегії, як виправляти цю ситуацію. Звісно, можна банально все націоналізувати. Але тоді Україна в очах міжнародної спільноти мало чим відрізнятиметься від РФ чи ДНР і ЛНР, які діють в стилі «бандитських 90-х», захоплюючи чужу власність. І тоді годі сподіватися не лише на політичну підтримку ЄС і Сполучених Штатів, але й на іноземні інвестиції. Хто ж захоче вкладати гроші в країну, де бізнес може бути конфіскований будь-якої миті. Нехай навіть і з припискою «з огляду на надзвичайні обставини через гібридну аґресію іншої держави». Але ж робити щось таки треба.

Ігор Берчак

До теми
Днями стало відомо, що консорціум інвесторів, що складається з латвійського Norvik bank і білоруської приватної компанії, вирішив придбати 100 % акцій української «доньки» «Сбербанку Росії». Григорій Гусельников, громадянин Об’єднаного Королівства й основний акціонер Norvik bank, придбає 45 % акцій «Сбербанку», а син власника нафтової компанії «Русснефть» Михайла Гуцерієва — Саїд, також підданий Її Величності — 55 %. Ціна угоди — невідома. Експерти вважають, що зміна власників буде суто номінальною. «Цим акціонерам сто років не потрібен банк в Україні. І купують вони його на велике прохання когось у Кремлі. Тепер головне зрозуміти, що буде далі. Є два варіанти. Вони його купують, щоб «злити». Або щоб потримати до кращих часів. Вливати гроші в банк ці люди не будуть», — вважає Сергій Фурса, інвестиційний банкір і фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...