Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 28, 2017

Рік роботи Юрія Луценка на посаді генпрокурора: плюси й мінуси

Автор:

|

Травень 18, 2017

|

Рубрика:

Рік роботи Юрія Луценка на посаді генпрокурора: плюси й мінуси

12 травня 2016 року за призначення Юрія Луценка генеральним прокурором України проголосували 264 народні депутати. Минув рік — настав час підбити перші підсумки. Загальна риторика — дуже суперечлива. Одні кажуть: Юрій Луценко — талановитий політик, але не дуже ефективний державний менеджер. Інші впевнені, що Генеральна прокуратура України (ГПУ) нарешті ефективно запрацювала.

Луценко «плюс»
«2016-го ГПУ під час судових процесів повернула державі 94 тис. га землі, а це: дві Андори, майже три Мальти, шість Ліхтенштейнів, 16 Сан-Марино, 480 Монако, 2181 Ватикан», — похвалився на початку цього року здобутками відомства на своїй сторінці у Facebook генеральний прокурор. Також п. Луценко зазначив, що за матеріалами ГПУ суди призначили на користь громадян і держави 15,5 млрд грн украдених колишнім режимом коштів.
Власне покарання представників колишнього режиму можна вважати основним здобутком теперішнього генерального прокурора. Так, у грудні 2016 року Верховна Рада України (ВРУ) за поданням ГПУ дала згоду на притягнення до карної відповідальності Вадима Новинського, народного депутата України з «Опозиційного блоку». Він фігурує у справі про незаконне позбавлення волі 2013-го архієпископа Переяслав-Хмельницького й Вишневського Олександра Драбинка. Той служив помічником уже покійного очільника Української православної церкви Московського патріархату Володимира Сабодана. «Новинський був співучасником плану президента-втікача Януковича з усунення митрополита Володимира від посади», — заявив перед народними депутатами Юрій Луценко.
14 квітня ц. р. Старобільський районний суд на підконтрольній Україні частині Луганської області за клопотанням прокуратури продовжив Олександру Єфремову, колишньому голові фракції Партії реґіонів запобіжний захід, тримання під вартою до 12 червня. Його обвинувачують у державній зраді та в допомозі під час захоплення будівлі Луганського управління Служби безпеки України, організаційній підтримці терористичної організації «Луганська народна республіка», зміні територіальних кордонів України, що призвело до загибелі людей. «Єфремов — це чи не перший і єдиний за мій час роботи фігурант, до котрого у мене є різко негативне ставлення. Згідно з доказами — не емоціями, не минулим — ця людина відчинила двері до війни у нашу країну. Я у цьому переконаний», — заявив п. Луценко на одному з брифінгів.
Однак, найголовніші досягнення: початок судового процесу над колишнім Януковичем і конфіскація вкрадених ним майже 1,5 млрд USD. Як писав «Міст», 4 травня в Оболонському райсуді Києва розпочався заочний судовий процес над Віктором Федоровичем Януковичем у справі про державну зраду. Наразі через клопотання адвокатів підсудного оголошена перерва до 18 травня, щоб президент-утікач зміг долучитися до процесу через відеозв’язок із Росії. «Рішення прийняте для реалізації сторонами, в т. ч. звинувачуваним, права бути присутнім на судовому розгляді. Як того вимагає Європейський суд із прав людини», — наголосив суддя Дев’ятко.
Показово, що генерального прокурора Луценка в Оболонському райсуді 4 травня не було, його прес-секретар Лариса Сарган пояснила, що він навіть не збирався приходити на підготовче засідання, а братиме участь лише у ключових засіданнях.
Однак ще більшого розголосу набуло оприлюднене наприкінці квітня рішення Краматорського суду про конфіскацію заарештованих на рахунках колишнього Януковича і його оточення в державному «Ощадбанку» 1,4 млрд USD. Відповідно до законодавства, «Ощадбанк» перерахував ці гроші до державного бюджету. «Якби це була готівка в банкнотах по 100 USD — це була б маса вагою в 15 т», — похвалився тоді п. Луценко.
«Дуже важливо, що ми нарешті не піаримо наміри, а звітуємо про результати. Результатом є зарахування до державного бюджету суми, яка дорівнює 40 млрд грн», — відреагував Президент України.

Луценко «мінус»
Першою ложкою дьогтю став закон, виписаний персонально під колишнього міністра внутрішніх часів Віктора Ющенка та в’язня колонії для правоохоронців у Чернігівській області часів Януковича. Лише за один день — 12 травня 2016 року — закон, що скасовував вимоги до генерального прокурора щодо наявності у нього юридичної освіти та відповідного стажу, був ухвалений ВРУ в першому читанні та в цілому, підписаний спікером, Президентом, опублікований в офіційних виданнях і набрав чинності. Це рекорд в історії українського парламентаризму. Подібного в історії України не було. У результаті Юрій Луценко, який ще напередодні не мав права, згідно зі законодавством, зайняти посаду генерального прокурора України, вмостився в кріслі головного слідчого країни.
Після свого феєричного призначення Юрій Луценко заявив, що «будує нову прокуратуру», і що всі заступники колишнього генпрокурора Віктора Шокіна написали заяви про звільнення. Втім, у підсумку дехто із них таки залишився в системі. Зокрема, Юрій Столярчук, котрий у порушення міжнародного права хотів викликати на допит Джефрі Пайєтта, тодішнього посла США в Україні, залишився на посаді. Юрій Севрук, котрий розслідував скандальну справу проти Центру протидії корупції, також не був звільнений, а лише «відряджений на посаду проректора в Академію прокуратури».
«Усі, хто раніше був із Шокіним, залишилися з новим генпрокурором. Системного оновлення кадрів прокуратури не відбулося», — стверджує «Українська правда».
Крім цього, як стверджують журналісти, ГПУ під керівництвом Юрія Луценка залишається однією з головних загроз проведенню антикорупційної реформи в Україні. ГПУ неодноразово свідомо «заходила на поле» компетенції Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України. Величезного розголосу набув скандал у серпні 2016 -го, коли в НАБУ заявили про затримання двох їхніх детективів співробітниками ГПУ.
Можна згадати також ситуацію, коли Юрій Луценко 21 день поспіль не підписував повідомлення про підозру у справі скандального народного депутата Олександра Онищенка, постійно шукаючи якісь виправдання. Генпрокурор заявляв, що документ неякісний, і через це повідомлення про підозру потім буде оскаржено. Важко сказати, чому п. Луценко так зволікав, але очевидно одне: така бездіяльність відкрила всі можливості нардепу-втікачу, щоб переписати майно на інших осіб, пише «Українська правда».
Статистика також не на користь теперішнього керівництва прокуратури: 2016 року за корупційні дії позбавлено волі в 3,5 рази менше осіб, ніж 2013-го, за часів одіозного Януковича.

Ігор Берчак

P. S. Плюси та мінуси присутні в біографії кожного українського політика. Найголовніше — що залишиться в підсумку. А це стане зрозумілим з плином часу, адже в українській історії часто трапляється, що «чорне» раптом стає «білим». І навпаки. Поживемо — побачимо…

Пряма мова
Петро Порошенко, Президент України:
— Рік — достатній термін, коли треба звітувати про результати. Гадаю, є чим звітувати. Якщо вимірювати за кількістю карних справ і вироків, які передані до суду, бо на суд ГПУ впливу не має, але її справа завершити слідство, є доволі гарна статистика і по справах Майдану, і по справах корупціонерів, і по головній справі — справі Януковича. Той факт, що суд України почав розгляд справи проти Януковича за державну зраду, —перший прецедент за 25 років існування незалежної української держави. І вважаю, що це величезне досягнення Генпрокуратури.

Андрій Золотарьов, керівник центру «Третій сектор»:
— На посаді генпрокурора Юрій Віталійович зайняв не своє місце. Ефектнішого прокурора за нього не було, але були ефективніші. Це — головна вада його роботи. У нього вже був сумний досвід із Міністерством внутрішніх справ (очолював відомство із лютого 2005-го до січня 2010 року). Система виявилася сильнішою за людину, котру призначили для реформування. Очікування суспільства він не виправдав. Істотно система не змінилася, виявилася сильнішою за реформатора. Ресурс гучних заяв, піару вичерпаний. Потрібен результат, а із цим складно… Юрій Луценко ще до осені побуде на посаді генпрокурора, а далі повернеться у зручніший для себе формат публічної політики.

Віталій Бала, директор Агенції моделювання ситуацій:
— Незважаючи на політичну вагу Луценка, реформування прокуратури проходить незадовільно. Йому заважає бути ефективним сутність політика. Водночас це є й позитивом. Він не юрист чи генеральний прокурор, бо не має відповідної освіти. Щоб реформувати прокуратуру, керівник має бути професіоналом. У п. Луценка було багато публічних обіцянок, але мало конкретних справ. Зокрема, причетні до побиття і розстрілів на Майдані 2014 року досі не покарані.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...