Новини для українців всього свту

Tuesday, Jul. 23, 2019

РФ готується відкрити «другий фронт»

Автор:

|

Липень 24, 2014

|

Рубрика:

РФ готується відкрити «другий фронт»
Володимир Путін та Олександр Лукашенко

Володимир Путін та Олександр Лукашенко

Напередодні Дня незалежності Республіки Білорусь, який відзначається 3 липня, Путін прибув до Мінська на зустріч із Олександром Лукашенком. Того ж дня в білоруській столиці відбувся військовий парад, участь у якому — що дуже символічно — уперше брали пускові установки ракетного комплексу «Іскандер», зенітного ракетного комплексу «С-400-Тріумф» і знайомі Україні за недавніми кримськими подіями багатоцільові броньовані автомобілі «Тигр». Рішення про це узвалив особисто Сергій Шойгу, міністр оборони Російської Федерації (РФ).

Президент-флюгер
Нечасті міжнародні візити Путіна перебувають у полі особливої ??уваги аналітиків. Публічних повідомлень, про що саме розмовляли білоруський і російський президенти, фактично не було. Ця тривожна інформаційна блокада підштовхнула експертів до пошуку відповідей на питання, які в конфіденційній режимі могли обговорювати Лукашенко і Путін. Ось що вдалася дізнатися з джерел, близьких до перемовин цих політиків.
Основне місце займає ситуація в Україні. Позиція Лукашенка в українському питанні давно й добре всім відома — «і вашим, і нашим». З одного боку, білоруський лідер істотно залежить від Росії, причому це проявляється в торгівлі, політиці, енергетичній і військовій безпеці. Словом, майже в усьому.
Із іншого боку, Лукашенко дуже зацікавлений в українському ринку. В останні роки торгівля між Україною та Білоруссю зростала швидкими темпами. Основу білоруського експорту становить продукція машинобудування та хімічної промисловості, основу українського експорту — продукція металургійної, машинобудівної та харчової промисловості, а також поставки електроенергії. На території України працює кілька спільних складальних підприємств. Найбільше з них — підприємство зі збору тракторів Мінського тракторного заводу в Києві. Також працюють підприємства зі збору іншої сільськогосподарської техніки та ліфтового обладнання.
Україна — другий за сукупним обсягом торговий партнер Білорусі, третій — за рівнем білоруського експорту. Для України Білорусь є п’ятим за обсягом торговельним партнером. 2013 року товарообіг між країнами склав більш ніж 6 млрд. USD. І це – при тому, що, порівняно з товарообігом 2012-го, він усе ж просів. За підсумками 2012 року, товарообмін Білорусі з Україною склав 7,9 млрд. USD, що на 28 % перевищує показник 2011-го. Тим не менш, потенціал для його збільшення існує. І розуміння цього факту змусило Лукашенка приїхати в Київ на інавгурацію новообраного Президента України Петра Порошенка. Навіть незважаючи на обурення, висловлене у зв’язку із цим Путіним.
Проте флюгерність Лукашенка підштовхнула його до думки запросити Путіна приїхати до Мінська на святкування Дня незалежності Білорусі. До приїзду глави РФ підготували кілька приємних сюрпризів:
1. Білоруська залізниця постановила змінити маршрути проходження трьох потягів. З 10 липня ц. р. поїзди № 46 «Мінськ-Мінеральні Води», № 302 «Мінськ-Адлер» і № 390 «Мінськ-Анапа» слідують за новим маршрутом через територію РФ в обхід України.
2. На початку липня поблизу селища Сеньківки на Чернігівщині, де сходяться кордони трьох держав — України, Росії та Білорусі, пройшов традиційний фестиваль дружби. Уперше за 45 років він відбувся без участі України. Причому з ініціативи російської сторони подію назвали з відомою часткою цинізму: «Ми разом: живи і співай, слов’янська душа!»
3. Крім того Білорусь, усупереч заявам її лідера, усе-таки пустила на свою територію російських військових і техніку. Згідно з даними з відкритих джерел, у Білорусі вже зосереджено 2,6 тис. російських військовослужбовців, близько 30 танків, прибблизно 120 одиниць бойових машин піхоти, 40 одиниць артилерії, 41 літак і 20 гвинтокрилів.
Є нові ознаки того, що у відносинах з Україною Білорусь наполегливо продовжує рухатися в аґресивному російському фарватері. Після того як у Мінську побував Путін, Лукашенко вирішив слідом за РФ ввести обмеження на ввезення картоплі з України. Таке рішення пов’язане зі зверненням «Россільгоспнагляду», що надійшов згідно з угодою Митного Союзу (МС) про карантин рослин і засадами міжнародної конвенції з карантину та захисту рослин.

Другий український
Враховуючи вищевказані прив’язки Білорусі до РФ, а також факт розміщення на території сусідньої з Україною країни російської армії й озброєння, аналітики не відкидають того, що під час приватної зустрічі Путін і Лукашенко могли обговорювати сценарій, за якого російська зброя й терористи перетинатимуть українсько-білоруський кордон. А це, до речі, – прямий вихід на територію Київської області. Фактично лідери двох країн – учасниць Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) могли розглянути питання розширення зони нестабільності на українському кордоні. У цьому випадку мова може йти про відкриття другого українського фронту, коли слідом за Луганською та Донецькою областями терористи та сепаратисти почнуть дестабілізувати центральну частину України.
Для інформації. ОДКБ — військово-політичний союз, створений кількома державами Євразії на основі Договору про колективну безпеку (ДКБ), підписаного 15 травня 1992-го. Тоді його підписали Вірменія, Казахстан, Киргизія, РФ, Таджикистан та Узбекистан. Азербайджан приєднався до договору 24 вересня 1993-го, Грузія — 9 вересня 1993-го, Білорусь — 31 грудня 1993-го. Документ набув чинності 20 квітня 1994-го й був розрахований на п’ять років та допускав продовження. 2 квітня 1999-го президенти Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, РФ і Таджикистану підписали протокол про продовження терміну дії договору на наступний п’ятирічний період, проте Азербайджан, Грузія й Узбекистан відмовилися від цього. 14 травня 2002 було ухвалене рішення про перетворення ДКБ на повноцінну міжнародну організацію — Організацію договору про колективну безпеку. 7 жовтня 2002-го в Кишиневі було підписано Статут і Угоду про правовий статус ОДКБ, які були ратифіковані всіма державами-членами ОДКБ і набули чинності 18 вересня 2003-го.
До речі, посилення російської військової присутності в Білорусі також становитиме непряму загрозу для країн Балтії — Латвії, Литви та Естонії, які з великими труднощами вирвалися зі сфери впливу Москви. Тут є про що всерйоз задуматися блоку НАТО, якому, судячи з подій в Україні, слід по-новому оцінити потенційну російську загрозу та підготуватися до можливого військового протистояння з російською армією.

Проблеми для Росії та Білорусі
За всієї серйозності потенційних загроз, такий сценарій не повинен ввести офіційний Київ у стан паніки. Адже якщо Москва та Мінськ наважаться піти шляхом додаткової ескалації, на них чекатимуть подальші політико-економічні наслідки:
* РФ отримає третій рівень санкцій, оскільки збройний конфлікт в Україні за участю Росії та Білорусі наблизиться впритул до кордонів Європейського Союзу (ЄС). Україна має підтримку Заходу, оскільки платить страшну ціну за стримування процесів розповзання тероризму до кордонів ЄС. У разі, якщо Білорусь стане новим майданчиком для російського екстремізму й тероризму, реакція Брюсселя і Вашинґтона буде блискавичною;
* під режим Лукашенка буде закладено потужну міну гніву білоруського народу, ладну вибухнути в будь-який момент, коли економічна ситуація в Білорусі погіршиться у зв’язку із санкціями, введеними проти РФ. Адже російський ринок споживає основний білоруський експорт. Якщо росіяни не матимуть коштів для купівлі білоруських товарів, валютні надходження Мінська драматично скоротяться. У такому разі Білорусь очікують народні бунти. Як анексія Криму стала початком кінця режиму Путіна, так і ймовірне втягування Білорусі в аґресію проти України може стати початком кінця режиму Лукашенка.
* Білорусь втратить український ринок, що стане додатковим чинником погіршення економічної ситуації. Білорусь не матиме валютної виручки. Ця країна відрізана від співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, що робить її вразливою з точки зору економічних криз;
* подальший розвиток інтеграційних проектів РФ — МС і Євразійський Союз — буде поставлено під удар, оскільки навряд чи знайдуться країни, які захочуть співпрацювати з провідником війни в Європі.

Рекомендації
Україні необхідно виробити нову політику стосовно Білорусі. Ця країна має стати для української держави об’єктом пильної уваги. Мислити потрібно на десять років наперед. Київ має бути вкрай зацікавлений у тому, щоби політичний режим Білорусі був змінений із тоталітарного на демократичний. Причому повинні змінитися зовнішньополітичні пріоритети Мінська — Білорусь слід переорієнтувати з Євразії на ЄС.
Наступна мета — домогтися того, щоби Білорусь підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Відірвавши Мінськ від сфери впливу Москви, проєвропейська Україна суттєво послабить позиції Росії в Центральній Європі. Убезпечивши себе таким чином і відрізавши Росію від виходу в Європу. Пояс ЄС «від Балтійського до Чорного морів» повністю задовольняє стратегічні інтереси України.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/832

До слова
Україна запровадила спеціальне мито на поставку білоруських молочних продуктів, кондитерських виробів і пива. Відповідне рішення ухвалила Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі. Таких заходів було вжито у відповідь на дискримінаційні дії з боку Республіки Білорусь щодо українських виробників напоїв і продуктів харчування.
Зокрема, на молоко, вершки, йогурти, кефіри, вершкове масло, а також на кондитерські вироби з цукру, шоколад і борошняні солодощі, імпортовані з Білорусі, вводиться мито розміром 55,29 % від митної вартості цієї продукції. Для білоруського солодового пива Україна запроваджує мито розміром 60,05 % від митної вартості. Спеціальні мита будуть застосовуватися до зазначених товарів до 31 грудня 2016 року.
Нещодавно Валентин Величко, посол Білорусі в Україні, заявив, що уряд його республіки в майбутньому не відкидає вжиття захисних заходів у торгівлі з Україною через підписання економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...