Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

«Реґіонали» погрожують новими виборами, але їх ніхто не боїться

Автор:

|

Лютий 21, 2013

|

Рубрика:

«Реґіонали» погрожують новими виборами, але їх ніхто не боїться

Наразі ситуація в українському парламенті залишається тупиковою.

До рекорду ще далеко
Уранці 20 лютого три опозиційні парламентські фракції — Всеукраїнське об’єднання (ВО) «Батьківщина», УДАР і ВО «Свобода» – продовжили розпочату ще 5 лютого блокаду Верховної Ради України (ВРУ). Зроблено це було тому, бо депутати від Партії реґіонів (ПР) так і не погодилися працювати, згідно з вимогою Конституції, що «голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто».
Тож нагадаємо, що, здобувши на останніх парламентських виборах спільно зі своїми союзниками — позафракційними депутатами та комуністами — лише незначну перевагу над опозицією, «реґіонали» змушені забезпечувати прийняття Верховною Радою вигідних для них рішень не лише власними електронними картками для голосування, а й картками відсутніх у сесійній залі колег. Тож опозиції, аби завадити шахрайському ухваленню одіозних рішень, не залишилося нічого іншого, як блокувати парламент доти, доки той не запрацює конституційно.
А коли «реґіонали» звинувачують опозицію в саботажі, то навіть нейтральні засоби масової інформації (ЗМІ) нагадують їм, що найдовше парламент блокували самі ж «реґіонали». Адже 2008 року вони 29 робочих днів перешкоджали ВРУ працювати, зажадавши від її тодішнього спікера Арсенія Яценюка відкликати лист про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО. Також 2006-го ПР заблокувала сесійну залу парламенту, вимагаючи обирати його голову таємним голосуванням.

Шантаж не досяг мети
Цьогоріч, коли цей же метод застосували її опоненти, влада обирає між трьома варіантами виходу з парламентської кризи: змінами в регламенті роботи, які унеможливлять шахрайство, силовим захопленням трибуни ВРУ або указом президента України про розпуск парламенту та нові його вибори.
Однак ПР не наважується погодитися на зміни, на яких наполягають опозиціонери, не лише тому, що її депутатам-підприємцям доведеться розриватися між парламентом і бізнесом. Після того, як восьмеро «реґіоналів» підтримало декриміналізацію тієї статті Кримінально-процесуального кодексу, за якою ув’язнено лідера опозиції й екс-прем’єра Юлію Тимошенко, дозволити їм голосувати особисто стало ризикованою справою. А раптом іще щось утнуть?
Розігнати ж блокувальників силоміць — проблематично через ту ж незначну перевагу, яку представники ПР здобули на останніх парламентських виборах. Відтак, 20 лютого депутат-«реґіонал» Ярослав Сухий пригрозив опозиції, що в разі продовження блокування парламенту 5 березня мине 30-денний термін її простою, тож Віктор Янукович матиме повне право розпустити парламент.
А ще 18 лютого анонімні джерела повідомили київській газеті «КоммерсантЪ-Украина», що керівник парламентської фракції ПР уже підготував законопроект про нові вибори ВРУ, які відбудуться тільки в мажоритарних округах, тобто без партійних списків.
Однак опозиціонери не вірять погрозам влади. «Свободівець» Руслан Кошулинський, віце-спікер парламенту, назвав їх блефом, запевнивши: «У «реґіоналів» немає ні голосів, ні бажання проводити такі вибори. Але якщо таке відбудеться, то ми підемо на вибори за відкритими списками. Погана та партія, яка не готова до виборчої кампанії у будь-який час.»

«Президент має право»
Перший президент України Леонід Кравчук також назвав заяви «реґіоналів» блефом, пояснивши: «Кожен мажоритарник витратив мільйони, щоби пройти. Вони не захочуть іще раз витрачатися. Тобто, ніхто не проголосує за таку форму виборів».
Та й як проголосувати за цей проект, якщо робота законодавчого органу – заблокована?»
Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, теж переконаний, що розмови про розпуск парламенту — це гра та залякування: «Президент має право, згідно зі статтею 90 Конституції України, дочасно припинити повноваження Верховної Ради, якщо пленарні засідання не можуть розпочатися протягом 30 днів однієї чергової сесії. Є таке право, але ви розумієте, що це в жодному разі — не обов’язок. Зараз дискусія найбільше точиться над тим, від якого моменту вести відлік тих 30 днів, коли сесія не скликається. Сьогодні немає волі йти на розпуск парламенту. Звичайно, є гра, є залякування. Можна розблокувати парламент, за 15 хвилин встановити нову виборчу систему – і робіть, що хочете. Але ключовим «мінусом» є питання голосів».
Зазначивши, що рішення щодо розпуску парламенту залежить від погоджувальної ради й від того, чи буде знайдено компроміс, п. Когут, однак, резюмував: «Вірогідність — невелика. Парламент буде розблоковано після 30-денного терміну, але президент може повернутися. Навіть якщо почнуть ухвалювати закони та щось не сподобається, то завжди можна «підвісити» цей склад парламенту».
Між тим, Олександр Черненко, голова комітету виборців України, вважає, що дочасних виборів остерігається не лише опозиція, а й влада. Його аргументи — такі: «Дострокові вибори відбудуться, якщо буде політична воля, у першу чергу, влади. Тепер же достроковими виборами всі лякають один одного. Поки що — це лише розмови. Насправді ні ті, ні інші цих виборів не хочуть. Є бажання не здаватися, бути слабшим і йти на поступки».
Голова комітету виборців України нагадує про те, що, щоби провести дочасні вибори, потрібно змінити систему та призначити дату: «Імовірність проведення таких виборів я оцінюю так: 80 % — що не відбудуться, 20 % — що можуть бути. Про дострокові вибори президента можна говорити скільки завгодно. Зміна виборчої системи може бути лише у більшості. Змінити закон про вибори означає розблокувати Раду. На зміну виборчої системи не підуть комуністи. А мажоритарники, «тушки» чи навіть ті, які є в ПР, не готові знову витрачати мільйони».

Невизначеність лякає всіх
Водночас п. Черненко скептично сприймає й запевнення опозиції в тому, що вона готова до повної мажоритарки та впевнена, що її виграє: «Я би не був таким оптимістом. Тільки в Донецькій області — 28 округів. Якщо буде чиста мажоритарка, то їх стане вдвічі більше. 1/5 парламенту — лише Донецька область. Зрозуміло, що завдяки чистій мажоритарці «реґіонали» не набирають 300 голосів. У плані мажоритарки не вірю й у великий успіх «Свободи». Гадаю, вона візьме 20-25 округів — це менше, ніж має зараз. Мажоритарка може звести з політичної мапи УДАР, може помножити на нуль Комуністичну партію. Опозиція буде в меншості, але це буде така меншість, як сьогодні, яка не даватиме жити більшості».
Своєю чергою, Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій і політолог, наполягає на тому, що перевибори за мажоритарною системою можуть бути невигідні для самих «реґіоналів». І пояснює: «В інтересах президента, з одного боку, — те, щоби була мажоритарка й інша політична конфігурація в парламенті. Але багато хто з нинішніх «списочників» ПР розуміє, що за мажоритаркою вони до парламенту не пройдуть».
Окрім того, на думку експерта, після таких виборів президент може втратити свій контроль над ВРУ: «Чому сьогодні парламент, за всієї його опозиційності, не є опозиційним, як було за часів Леоніда Кучми? Він сьогодні не є опозиційним до президентської влади. Бо сьогодні ПР, яка тримає більшість, — це інструмент контролю за парламентом із боку президента. Якщо ми перейдемо на мажоритарну систему, то не факт, що мажоритарники, які навіть прийдуть під брендом ПР, будуть потім сковані жорсткою партійною дисципліною. Щойно президентська влада почне слабнути, вони підуть шукати інших політичних сил. Тому гадаю, що наразі ПР до кінця не вирішила, чи потрібен їй цей проект переходу на супермажоритарну систему. Бо, незважаючи на великі «плюси», вона має для них і «мінуси».

Є спокуса просто взяти?
Директор Інституту глобальних стратегій також застерігає: «З огляду на парламентську кризу, патову ситуацію, яка є зараз у Раді, коли опозиція все більше перебирає на себе стратегічну ініціативу, у влади є спокуса взагалі одним махом вирішити багато питань. Політична партія шахів, яку розігрують зараз ПР і президент, усе більше і більше веде Януковича до поразки 2015 року. Тому є спокуса просто взяти й скинути всі фігури із цієї дошки та розпочати нову партію. Тобто, змінити весь партійний парламентських ландшафт, змінити всю партійну політичну структуру, яка не на користь ПР, і таким чином відновити стратегічну перевагу».
На думку авторитетного політолога, це цілком можна зробити на основі перевиборів за мажоритарною системою: «У мажоритарній системі, якщо буде 450 депутатів, то буде й 450 округів, де перемагає тільки один кандидат. Усі інші не перемагають. А потім уже у ВРУ вони збираються докупи та можуть формувати фракції. Якщо така модель буде застосована, а це, по суті, буде інший електорально-партійний режим, то що може зробити ПР? На заході України будуть конкурувати всі опозиційні сили. Тому не виключаю, що ПР зробить так, щоб у більшості округів перемогли «свободівці». А на сході України — представники «реґіоналів» і, може, кілька комуністів. За таких умов шансів у кандидатів від «Батьківщини» буде небагато, тому й до парламенту потрапить кілька нардепів від цієї політичної сили».
Натомість, представники УДАР узагалі можуть бути не представлені у Верховній Раді. На переконання експерта, якщо вибори відбуватимуться за мажоритарною системою, то шанси пройти від цієї партії має тільки її лідер Віталій Кличко. І тоді ми побачимо, що найбільші сили в парламенті після мажоритарних виборів — це ПР і «Свобода». Чим не модель для другого туру президентських виборів?
Але навряд чи вдасться розпочати їх уже зараз. Однак тижневик «Міст» продовжуватиме стежити за розвитком парламентської кризи в Україні, яка може завершитися будь-яким зі згаданих варіантів. Адже владу, принаймні наразі, позбавили одного з її важелів — законодавчого органу.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...