Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 7, 2019

Реформи почалися з податків

Автор:

|

Січень 07, 2015

|

Рубрика:

Реформи почалися з податків
Наталія Яресько

Наталія Яресько

1 січня набули чинності прийняті Верховною Радою 28 грудня зміни до Податкового кодексу.

Звідки взяти 17,6 мільярда?
28 грудня в українському парламенті 250 голосами народних депутатів були санкціоновані зміни до Податкового кодексу, які Кабінет Міністрів мотивував як необхідні для ухвалення Державного бюджету України на 2015 рік. Зокрема, міністр фінансів Наталія Яресько, відповідаючи на критичні зауваження громадськості щодо них, коротко відрубала: «Ну, якщо ні, то скажіть, звідки мені взяти 17,6 мільярда до бюджету?!»
Відтак, хоч із 22 податків в Україні залишилося лише дев’ять: із прибутку, доходів фізичних осіб, доданої вартості й майна та єдиний акцизний, рентна плата й мито — уряд, аби збільшити суму надходжень до державної скарбнички, водночас запровадив нові обов’язкові платежі й збільшив ті, що «пролонгував». Утім, чиновники залишили для себе шлях для відступу: новації можуть бути скасовані, якщо їх розкритикує головний кредитор України — Міжнародний валютний фонд.
Тим часом у самій країні критика змін до Податкового кодексу не забарилася. І чи не найслушнішими зауваженнями, коментуючи нововведення, поділився зі своїми читачами оглядач київської газети «Україна молода» Юрій Патиківський: «Численні заяви прем’єра та членів його кабінету, що всім нам буде дуже важко й дуже погано, нарешті отримують реальні обриси. Нові фіскальні правила, які ініціював Кабмін, є, звичайно, достатньо революційними, але при цьому вони переходять межу здорового глузду».
Свою різку оцінку журналіст пояснив так: «Під ніж» пішли насамперед так звані неліквідні. Тобто ті, які приносять найменший фінансовий зиск для бюджету. Це – збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелеводства, фіксований сільгоспподаток, збір за користування радіочастотним ресурсом, туристичний збір. Вийшла, як і обіцяла новий міністр Наталія Яресько, — лібералізація та збільшення інвестиційної привабливості. З іншого ж боку, там, де інтереси людини зачіпаються найбільше, — маємо зростання, зростання й ще раз зростання».

Не пожаліли й пенсіонерів
Зокрема, нові податки для фізичних осіб п. Патиківський розтлумачив так: «Якщо ваш місячний дохід не перевищує десяти мінімальних зарплат — 12?180 грн, — то ви й далі платитиме 15 % податку. Якщо більше, то 20 % (зараз – 17 %). Оподаткують пенсіонерів. Нині, як відомо, 15 % платять ті, чиї пенсії перевищують 10 тис. грн. Тепер цю суму платитимуть, якщо пенсія більша за три мінімальні зарплати (3 654 грн)».
Що ж до податку з нерухомості, то тут, як вважає журналіст, ситуація така: «Раніше його платили тільки власники елітного житла, квартир площею від 120 кв. метрів і приватних будинків від 250 кв. м. Відтепер норми суттєво знизили. Податок сплачуватимуть власники квартир від 60 кв. м і будинків — від 120. Ставка податку 2 % від мінімальної зарплати за 1 кв. м. Станом на сьогодні, це складає 24,36 грн. Платити треба раз на рік. Сім’я, що мешкає у стандартній квартирі площею 70 кв. м, — платитиме 1 750 грн». Про податок із пасивних доходів оглядач висловився стисло: «Держава збільшує оподаткування депозитів, інвестиційного доходу, роялті з 15 до 20 %».
Своєю чергою, квінтесенція податку з автотранспорту полягає ось у чому: «Кабмін, мабуть, згадав крилату радянську фразу, що автомобіль — не розкіш, а засіб для пересування. І вирішив нести її в маси. Тепер кожен, хто не погоджується з цією тезою й має «тачку» з дизельним двигуном більш ніж 2,5 тис. куб. см або бензиновим – понад 3 тис. куб. см, платитиме фіксований податок 25 тис. грн щороку».
Натомість, податок з імпорту оглядач «розшифрував» так: «Усі товари, виготовлені за кордоном, обкладуть додатковим митним збором 5-10 %. Кабмін пропонує поширити закон на всі групи товарів, окрім «життєво важливих». Останній критерій залишається розмитим. Ідеться про газ, вугілля, нафту, бензин, дизельне пальне, а також банківські метали, гуманітарну допомогу і товари, звільнені від ввізного мита згідно з міжнародними угодами. І наразі – все».
А податок на валюту Юрій Патиківський подав у геть непривабливому світлі: «Не обійшов увагою Кабмін і валютний ринок, який і без нього зусиллями самого лише Національного банку фактично зруйнований, деморалізований і загнаний у тінь. Відтепер відрахування до Пенсійного фонду Кабмін пропонує збільшити з 0,5 до 2 %. Тож професія «чорного валютчика» відтепер буде не просто шанованою, а й масовою, і витіснить легальні обмінні пункти й остаточно прирівняє Україну до держав третього-четвертого світу. При безготівкових операціях цей збір, однак, анулюють».

Найбільше розчарували видавців
Стосовно ж запровадження 1,5 % воєнного збору від суми зарплати, то його стягуватимуть і 2015-го. Причому базу цього стягнення буде розширено. Із податком на спадок, на думку оглядача, узагалі, усе просто: «Якщо щедрий родич першого ступеня спорідненості згадав вас у своєму заповіті й вам ні сіло ні впало перепаде сума, що перевищує 1 млн. грн., то Кабінет Міністрів вирахує з неї 5 %».
Утім, окрім податків, як відомо, існує ще й акцизний збір. Його автори урядових поправок планують розширити на ще донедавна прибуткову експортну статтю, а тепер втілення дефіциту — електроенергію. Причому ставку акцизного збору встановлюватиме місцева влада залежно від обсягу реалізації. І становитиме вона від 2 до 5 %.
Хоч більшість пільг із податку на додану вартість (ПДВ), як це не дивно, залишається чинною, наприклад, для зернотрейдерів, іншим галузям пощастило менше. Зокрема, з 1 січня скасовано пільги на операції з постачання відходів чорних і кольорових металів, макулатури, необроблених шкур і виробленої шкіри.
Оподаткують навіть ввезення в Україну автомобілів «швидкої допомоги». Але найбільше розчарування очікує видавців.
Їхню галузь, яка й так ледь протистоїть російській експансії та дає українській книжці змогу хоч якось животіти, нині, коли інформаційна війна сягнула апогею, хочуть позбавити навіть цих жалюгідних пільг. Причому компанії, котрі займаються продажем книг, позбавляють ще й пільг з оплати податку на прибуток.
Під ПДВ потрапляють і постачальники послуг для отримання вищої, середньої та дошкільної освіти, послуг у лікувальних закладах, а також із постачання періодичної преси. Наслідок цих змін — однозначний: освіта й медицина в Україні суттєво подорожчають.
І якщо навчатися молодь може поїхати за кордон (а щораз більше студентів так і робить), то лікування для більшості українських громадян стане недосяжним. Особливо, якщо уряд виконає власні погрози й таки скасує умовно безкоштовну медицину.

Добрими намірами встелили шлях до…
Окрім нових податків запроваджено ще й низку різноманітних обмежень. Зокрема, нові правила для готівки. Їх п. Патиківський прокоментував так: «Проєвропейський уряд Арсенія Яценюка прагне відучити українців від згубної совкової звички носити із собою великі суми грошей і завжди платити тільки готівкою. А натомість українцям хочуть прищепити західну фінансову культуру, де переважно розраховуються банківськими картками. Тож тепер за готівку в Україні не можна буде купити нічого дорожчого за 15 мінімальних зарплат (18 270 грн). Ініціатива, безумовно, – надзвичайно актуальна, з огляду насамперед на фінансову ситуацію у державі та масове банкрутство банків, у яких законослухняні громадяни втратили величезні кошти. Тепер цих громадян буде поставлено в умови: або ризикувати, або порушувати, або нічого не купувати. Останній варіант особливо «сприятливо» вплине на розвиток торгівлі, а отже, і всієї економіки».
«Ще одним кроком назустріч трудящим має стати одноразове (нульове) декларування доходів, — не дає перевести подих оглядач. — Стосується воно майна та фінансового стану, отриманого, у т. ч., із порушенням чинного законодавства. Подати декларацію можна буде з 1 січня до 31 жовтня 2015 року. Головна мета нововведення — щоби люди, котрі раніше отримали «чорний заробіток», могли розпоряджатися ним офіційно».
Відтак, журналіст рекомендує: «Якщо ж будете декларувати кошти понад 200 тис. грн, то перед тим, як іти в податкову, треба буде покласти ці гроші на банківський рахунок — до дня подачі декларації — і тримати їх там не менш ніж року».
Явка з повинною до інспектора, як усі розуміють, не буває «безкоштовною»: людина, котра легалізувала свої статки, від того дня потрапляє «на олівець» до фіскалів, додає журналіст, і держава жорстко контролюватиме її подальші доходи. І якщо раптом виявться, що щорічні витрати такого громадянина перевищують його ж офіційні доходи на 40 мінімальних зарплат (48?720 грн), то це буде підставою для проведення перевірки такого платника фіскальними органами. І з’ясувати законність його доходів. Не зуміла людина довести, що в неї зі заробітками – усе чисто, то різницю між офіційними та реальними доходами оподаткують на 30 %».

Бізнес виманюють із тіні
Серед змін до Податкового кодексу потрапила й спроба спростити життя бізнесу: соціальний внесок зменшено з 41 до 16,4 %. Бо, як запевнив п. Яценюк, «попередня норма 41 % — це надмірне навантаження на фонд заробітної плати, вона не сприяє детінізації».
Але для того, щоб почала діяти нова норма, підприємство має наростити заробітну плату від нинішнього обсягу аж на третину. При цьому розмір цієї зарплати має перевищувати три мінімальних показники. Ті, хто не зміг досягти таких показників, платитимуть по-старому. Тобто 41 %. Найбільш ображеними у цій ситуації будуть почуватися власники великих фірм, які вже давно вийшли з тіні й виплачують «білі» зарплати. Їх лібералізація «від Арсенія Яценюка» просто не зачепить.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply