Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 23, 2017

Путін — нова почвара світу

Автор:

|

Лютий 19, 2015

|

Рубрика:

Путін — нова почвара світу

Путін

Те, що ескалація конфлікту на Донбасі супроводжується щораз різкішою антизахідною риторикою Кремля, неминуче спонукає тих, кого вона стосується, до більш дієвого спротиву. Згадаймо історію. 1942 року була створена Антигітлерівська коаліція. У підсумку Гітлер наклав на себе руки. 2001 року була сформована Антитерористична коаліція — й американські вояки застрелили Усаму бін Ладена. Чи є зараз перспективи щодо появи Антипутінської коаліції?

Аґресора треба карати
У березні 1938 року Гітлер на «прохання» нацистів Австрії ввів війська у цю країну й почав активно готувати референдум. За результатами «вільного волевиявлення», понад 99 % опитаних висловило бажання об’єднатися з Рейхом. Апетит диктатора зростав, і він почав збурювати Судетську область Чехо-Словаччини. Німці, котрі там мешкали, почали вимагати проведення референдуму щодо розширеної автономії та прав для німецькомовних громадян. При цьому відбувалися збройні заворушення. Гітлерівські війська стали біля кордонів Чехо-Словаччини. Усе це закінчилося окупацією Судетів і Другою Світовою. Прийнявши парад у Відні після аншлюсу Австрії, Гітлер не зустрів системної рішучої протидії з боку світової спільноти. Усі сподівалися уникнути війни. Не вдалося…
Через 76 років Путін провів аншлюс Криму, прийняв парад у Севастополі й послав терористів на Донбас проводити референдум. Тому було би значно краще, щоб Антипутінська коаліція держав була створена саме зараз, а не під час нової світової війни, як це сталося з Антигітлерівською коаліцією.
Григорій Перепелиця, експерт із питань міжнародної безпеки й директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України, вважає, що «замість того, щоби домагатись визнання Донецької та Луганської «народних республік» терористичними організаціями, треба було готувати країну до війни й до оборони».
«Треба на міжнародній арені заявляти, що Україна є жертвою воєнної аґресії. Тоді міжнародна спільнота займалася б не дипломатичними рухами, заявами та санкціями, а формувала б Антипутінську коаліцію. Принаймні, ми тоді могли би розраховувати на безпосередню військову допомогу. Допоки ми декларуємо, що у нас немає війни з Російською Федерацією (РФ), ми й не маємо юридичних підстав для отримання допомоги. Тому міжнародна спільнота буде обмежуватися перемовинами, дипломатичними заявами або констатуванням фактів, як це робить Державний департамент США чи НАТО: російські війська перетнули кордон, захопили якийсь населений пункт. Таку політику міжнародні організації провадитимуть і надалі», — стверджує він.
Однак політичний аналітик Павло Нусс запевняє, що реальна антипутінська коаліція вже утворилася у світі. Й очолюють її, на думку експерта, президенти України та США. За словами п. Нусса, утворення такої коаліції сталося завдяки реальній можливості для України отримати статус головного союзника США разом із Молдовою і Грузією.
«Про те, що саме зараз відбувається за високими стінами Кремля, неважко здогадатися. Бізнес-еліти Росії переконують Путіна згорнути свою аґресивну кампанію в Україні, інакше вони будуть вимушені піти на «непопулярні для Росії кроки», як-от зміна політичної еліти, тим більше що гіпотетичний лідер, котрий реанімує російську геополітику, уже є. Не беручи до уваги заяви Михайла Ходарковського про те, що він не планує йти у велику політику, я більш ніж переконаний, він — наступний президент демократичної й адекватної Росії. Щоправда, вона буде іншою територіально», — зазначив політолог.

«Будемо розглядати інші шляхи»
Джон Керрі, Державний секретар Сполучених Штатів, виступаючи на конференції з безпеки в Мюнхені у першій декаді лютого, стверджував, що «і США, і країни Європи виступають за дипломатичне, а не силове вирішення конфлікту». Головний американський дипломат ще й наголосив: «Ми всі згодні з тим, що це завдання не буде вирішене за допомогою військової сили. Ми — єдині в нашій дипломатії».
Після цього й президент США заявив: «Наш аналіз свідчить, що зараз те, що нам потрібно робити, — це утримувати Росію від подальшого наступу на територію України. І це буде на користь і американцям, і німцям. А робити це потрібно дипломатичними методами». Щоправда, водночас він визнав, що «наразі дипломатія не дає необхідного результуту», а також констатував: «На жаль, Росія ухвалила рішення, яке є поганим для РФ, поганим для Європи й поганим для світу».
Відтак, Барак Обама зазначив, що США намагаються погодити з Європейським Союзом (ЄС) стратегію протидії Росії, пояснивши: «Ми маємо показати їм, що світ — єдиний у протистоянні цій аґресії». А з цього випливає, що рішучішим спробам президента США протистояти РФ перешкоджає брак підтримки з боку країн ЄС.
Та все ж пролунала цього дня з уст Обами й доволі багатообіцяюча для українців тирада: «Росія заплатила чималу ціну за свою аґресію. І вона триватиме. Якщо ціна стане зависокою, РФ піде на діалог. Коли ж дипломатичні шляхи не спрацюють, США та Європа готові збільшувати цю ціну. Якщо конфлікт не буде вирішений дипломатично, то ми будемо розглядати інші шляхи, й я попросив своїх експертів обговорити питання щодо надання Україні захисної зброї».
Президент США пояснив при цьому: «Ми маємо бути впевнені, що американська зброя не потрапить у погані руки і не буде застосована для надто аґресивних дій. Зрештою, треба зважити, чи призведе це до змін на краще».
Однак після того, як війська Росії та її маріонетки на Донбасі не припинили наступальних дій, попри зобов’язання зробити це 11-12 лютого ц. р. на перемовинах у Мінську, 17 лютого Юрій Бірюков, радник Президента України, повідомив інформаційній агенції УНІАН, що «Міністерство оборони України вже склало й передало американській стороні список необхідної військової техніки та зброї».
«Перемовини ведуться постійно. Вони ведуться і на рівні міністра оборони України, ми відправили нещодавно в США уточнений перелік потреб. Обговорювався і перший транш на суму 350 млн USD на три роки, і можливий додатковий мільярд. Перемовини тривають і щодо надання бронетехніки, і щодо надання зброї», — пояснив він.

Терпіння Обами може вичерпатися
Це повідомлення радника Президента України навряд збіглося в часі з ось яким припущенням автора публікації в німецькій газеті Die Zeit: «Барак Обама не може довго займати невизначену позицію, й, оскільки на угоду про припинення вогню покладають мало надій, невдовзі йому доведеться ухвалювати конкретне рішення».
На думку видання, якщо бої на сході України триватимуть, то президенту США не уникнути тиску Конґресу, який вимагає надання Україні оборонного озброєння. «Цю точку зору (щодо озброєння для Збройних Сил України. — Ред.) поділяють не тільки опозиційні республіканці, а й деякі представники Демократичної партії та кілька урядовців», — зазначають автори статті, згадавши, зокрема, екс-держсекретаря США Гіларі Клінтон, нового міністра оборони Ештона Картера та його попередника Роберта Ґейтса, секретаря Леона Панетту і Чака Гейґела.
«Це — конфлікт уявлень про роль Америки, який виник уперше з часу терактів 11 вересня 2001 року та війни в Іраку. Праві, як і раніше, претендують на глобальне лідерство Америки. Вони, як і раніше, вимагають повсюдної присутності й домінування військової наддержави», — пише Die Zeit.
Видання також стверджує, що зовнішня політика п. Обами полягає в «стратегічному терпінні» та наполегливості, а під час міжнародних криз президент США поводиться вкрай обережно. Разом із тим, Адміністрація президента США наголошувала на тому, що розгляд питання щодо озброєння України «не знімали з порядку денного». «Тому не відкидаються жодні варіанти, навіть військовий. Цей принцип насправді є частиною американської ДНК. Тож якщо домовленості про припинення вогню себе не виправдають, «стратегічне терпіння» Обами може швидко вичерпатися», — резюмує видання.
Водночас, американський політолог Олександр Мотиль у своїй статті для Foreign Affairs пише, що «Сполучені Штати й Європа можуть використовувати Україну, щоби врівноважити чи, точніше, продемонструвати своє невдоволення поведінкою Росії, залучивши Київ до західних місій із підтримання миру або дипломатичних ініціатив ООН, ОБСЄ й інших міжнародних і реґіональних організацій».
«Україну варто розглядати як союзника, на зразок Західної Німеччини під час холодної війни», — резюмував він. Геополітичне положення України між РФ і Заходом зробило її важливою складовою оборони Заходу проти Росії. Цей стратегічний актив потрібно використати на противагу корумпованій, закостенілій, авторитарній державі Путіна. Тоді сильна Україна захищатиме Захід не від російської аґресії, а від російської нестабільності. Лише сильна Україна — у військовому й економічному плані — зможе ефективно захищатися. Тому Захід повинен надати Україні як військову, так і фінансову допомогу в межах широкої стратегії оборони.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...