Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 25, 2020

Призначений на 1 жовтня старт антикорупційного бюро не відбувся

Автор:

|

Жовтень 01, 2015

|

Рубрика:

Призначений на 1 жовтня старт антикорупційного бюро не відбувся
Артем Ситник

Артем Ситник

Артем Ситник, директор створеного ухвалою українського парламенту Національного антикорупційного бюро (НАБ), 11 серпня анонсував під час свого першого планового звіту: «Із 1 жовтня ми будемо готові стати до роботи».

«Триває перевірка»
Але водночас він висловив занепокоєння: «До 1 жовтня може не бути створено спеціальної антикорупційної прокуратури, яка буде здійснювати нагляд за проведенням досудового розслідування детективами НАБ». «Сподіваюся, що найближчим часом це питання буде вирішено», — оптимістично зауважив він. «На сьогоднішній день до складу Національного антикорупційного бюро вже обрано 15 працівників. Ще стосовно трьох триває перевірка, а щодо семи оголошено повторний конкурс. Загалом же до конкурсу на посаду детектива НАБ було допущено 2,5 тис. претендентів. Із них до другого етапу конкурсу було допущено 980, а до третього — 221. 6 серпня закінчився останній етап конкурсу — співбесіда», — повідомив п. Ситник.
Директор НАБ також неодноразово наголошував, що «пріоритетом у роботі Національного
антикорупційного бюро стане боротьба з корупцією у судах і при держзакупівлях». Але під час виступу на 12-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратеґії 12 вересня директор НАБ запевнив, що воно «активно готується до запуску в жовтні», про перше число цього місяця вже й не згадував. «У нас зараз у бюро вже є 70 детективів, наприкінці вересня закінчується навчання детективів і ми готові розпочинати роботу. Єдине, що нас затримує, — відсутність антикорупційного прокурора, котрий повинен наглядати за розслідуванням», — натомість повідомив він.
«До кінця року штат антикорупційного бюро буде сформований повністю, а його запуск є життєво важливим для України, — дав нову обіцянку директор НАБ. — Якщо антикорупційне бюро не запрацює, якщо ми нічого не зробимо з корупцією, то буквально через рік-півтора України не буде… Якщо провалимо початок розслідування в Національному антикорупційному бюро України, провалимо весь процес реформ по боротьбі з корупцією в державі». «До кінця року в НАБ може бути сформований штат центрального апарату — 500 осіб, із яких 242 — детективи», — відтак запевнив п. Ситник.

«Але ми розуміємо…»
28 серпня й Андрій Парубій, віце-спікер Верховної Ради України (ВРУ), заявив, що «за законом із 1 жовтня має почати роботу НАБ, але ми розуміємо, що воно з 1 жовтня не запрацює… Бюро почне в цьому році працювати — це ґарантовано, ми можемо дискутувати: 1 листопада, 1 жовтня». Шкода, що в році лише 12 місяців.
Своєю чергою, Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції та експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакета реформ, спрогнозував: «Антикорупційне бюро запрацює у форматі слідства не раніше за грудень цього року. Тобто раніше цього не буде точно. Ми покладаємо великі надії на цю організацію, тому що гальмувалося її створення кілька років. Повноцінна робота в бюро команди слідчих дасть можливість розслідувати справи зі зловживаннями з боку чиновників. Ми переконані, що ці органи мають створити прецеденти покарання високопосадовців, котрі використовують бізнес, не завжди власний, формально з ними пов’язаний, для особистого збагачення шляхом розкрадання державних ресурсів: чи то землі, чи то надр, чи то прямо бюджетних коштів».
Натомість 19 вересня Наталія Севостьянова, перший заступник міністра юстиції України, висловила сподівання, що НАБ розпочне повноцінно працювати вже ближче до кінця року. Виступаючи на брифінґу за підсумками засідання Національної ради реформ, вона повідомила, що, за інформацією Генеральної прокуратури (ГПУ), комісія, яка відбиратиме кандидатів на посаду антикорупційного прокурора, почне працювати від 21 вересня, відтак припустила, що той з’явиться, «можливо, до кінця листопада, і до кінця року НАБ разом із антикорупційною прокуратурою почнуть працювати».

Виникли застереження
А тим часом, як розповіла п. Севостьянова, «відповідно до Закону «Про очищення влади», перебувають у процесі перевірки близько 80 тис. теперішніх чиновників, також здійснюється аналіз документів і перевірка щодо 45 тис. претендентів на посади». «До переліку тих, щодо кого вже застосовані норми цього закону, наразі внесено 760 осіб», — додала посадовець.
Утім, застереження виникли й щодо керівника НАБ. 23 вересня Наталка Позняк-Хоменко, оглядач київського часопису «Україна молода», повідомляла: «Не так давно вибухнув ще один скандал: ГПУ порушила карну справу проти Артема Ситника за підозрою… у корупції. Приводом стало включення до офіційного складу делеґації НАБУ до Лондона дружини та радника п. Ситника. І хоча британська сторона згодом підтвердила, що їхній переліт очільник бюро оплатив із власної кишені, осад залишився».
Журналістка також розповіла про те, чому досі не обрали антикорупційного прокурора. «Призначити цього прокурора має знову ж таки незалежна комісія з 11 людей, сімох членів до складу якої делеґує ВРУ, а чотирьох — генеральний прокурор. Останні четверо: Юрій Севрук, Юрій Грищенко, Роман Балита та Микола Садовий — одразу викликали різку критику членів парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції, котрі запропонували Віктору Шокіну замінити ці кандидатури, «оскільки вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних і моральних якостей, суспільного авторитету», — розповіла вона.
Зокрема, члени комітету інформують, що п. Грищенко був колишнім безпосереднім керівником одного з «діамантових прокурорів-хабарників» Шапакіна, котрий зараз перебуває під слідством. 2013 року п. Грищенко задекларував більш як 2 млн грн на власному рахунку та ще 600 тис. грн — на рахунках членів родини.

Є претензії
Є претензії й до іншого кандидата — Романа Балити, котрий був першим заступником і виконувачем обов’язкiв прокурора Закарпатської області 2014-го. Громадські активісти не одноразово виступали з публічними протестами щодо його бездіяльності.
Що ж до парламенту, то минулого четверга одним пакетом до складу комісії було затверджено кандидатури: Мері Батлер (чинний прокурор США) — від «Народного фронту»; антикорупційного активіста Віталія Шабуніна — від «Самопомочі»; екс-суддю Конституційного Суду Віктора Шишкіна — від «Батьківщини»; Володимира Філенка та трьох креатур від «Блоку Петра Порошенка» — Євгена Нищука, Катерину Левченко та Володимира Горбача. «Така презентативність пропрезидентських сил у складі комісії викликає застереження, наскільки «незалежним» буде новообраний прокурор», — уважає п. Позняк-Хоменко.
А вже згадуваний у цій публікації п. Шабунін зауважив у своєму блозі: «За законом, проведення організації конкурсу віддано на відкуп самій комісії. І тут відкривається широке поле для творчості: від трактування кваліфікаційних вимог до визначення кількості перевірок і тестувань кандидатів на поліграфі. У результаті маємо комісію з 11 людей, представлену, з одного боку, — професійною спільнотою, але, із другого, — без політичного балансу: наразі в Президента є всі інструменти здійснювати прямий вплив на більшість у конкурсній комісії, яка ухвалюватиме остаточні рішення: сім («четвірка Шокіна» + «трійка БПП») із 11 членів при голосуванні простою більшістю. А це означає одне: у чинному політичному розкладі комісії конкурс можна вважати призначенням заздалегідь визначеного на вулиці Банковій кандидата (не обов’язково — поганого), котрого авторитетні й поважні члени комісії своєю репутацією та прозорими умовами процесу легітимізують в очах суспільства і міжнародників».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply