Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, May. 21, 2018

Примара нового СРСР

Автор:

|

Листопад 22, 2012

|

Рубрика:

Примара нового СРСР

В Україні знову сперечаються з приводу того, куди її прагне інтегрувати влада. Віктор Янукович шантажує ЄС, заявляючи, що «зацікавився динамікою Євразійського союзу».

«У цьому питанні ми виходимо»
Багатьох українців занепокоїла заява президента в інтерв’ю кіпрській газеті «Філелефтерос» від 9 листопада: «Ще рано давати оцінки діяльності Євразійського Союзу (ЄАС) і порівнювати його з Європейським Союзом (ЄС). Це об’єднання перебуває на початковій стадії формування, але динаміка його розвитку викликає зацікавленість». Щоправда, президент пообіцяв: «Що стосується відносин України з ЄАС, то в цьому питанні ми виходимо з економічних інтересів нашої держави. Ми зацікавлені в співпраці з усіма інтеграційними об’єднаннями, що сприятимуть розвитку економіки нашої країни».
Але проблема якраз криється в тому, що як економічні, так і будь-які інші інтереси України полягають у тому, щоби, зовсім навпаки, оминати ЄАС «десятою дорогою». Оскільки в підписаній 18 листопада 2011 в Москві президентами Російської Федерації (РФ), Білорусі та Казахстану декларації про створення цього об’єднання передбачено, що в його наднаціональному органі  — Євразійській комісії (ЄАК) – країни-члени будуть представлені згідно з економічним потенціалом кожної. А позаяк у Росії він — найпотужніший, то, відповідно, у ЄАК будуть відстоюватися економічні інтереси саме цієї держави. Понад те, фахівці кваліфікують ЄАС як «проект конфедеративного союзу держав із єдиним політичним, економічним, військовим, митним, гуманітарним, культурним простором»!
Попри це, 14 листопада ц. р. президент Янукович ще й поінформував, що «нинішнім часом Україна вибудовує модель співпраці з Митним союзом (МС) РФ, Білорусі й Казахстану», котрий аналітики небезпідставно розцінюють як першу фазу створення ЄАС. Бо й у наднаціональному органі МС країни-члени теж представлені за рівнем економічного потенціалу кожної. Окрім того, Віктор Янукович додав у своїй заяві того ж дня: «Особливу увагу ми приділяємо питанню трансформації цих об’єднань у ЄАС, при якому Україна вже повинна стати спостерігачем».

Ніколи не кажи «ніколи»!
А ще напередодні, 13 листопада, і Володимир Єльченко, посол України у РФ, повідомив на засіданні Клубу послів радіокомпанії «Голос Росії» на тему «Євразійська співпраця. Перспективи й виклики»: «Україна зацікавлена у встановленні однаково вигідної взаємодії й із ЄС, і з МС. Десь це можливо, у чомусь — ні». Щоправда, дипломат нагадав, що в українському законодавстві передбачена інтеграція з ЄС. Але тут же виправився: «Як говорив Джеймс Бонд: ніколи не кажи «ніколи». Усе можливо в цьому світі, він змінюється. В ідеалі, ми хотіли би знайти своє місце й там, і там, і вільно торгувати з країнами як Європейського, так і Митного союзу».
Це його висловлювання спонукало Володимира Огризка, екс-міністра закордонних справ України, вимагати під час виступу на асамблеї Громадської ліги «Україна — НАТО» від Міністерства закордонних справ, аби воно офіційно відреагувало на заяву п. Єльченка. Бо, за словами п. Огризка, «якщо це було сказано як приватна думка, це – одна справа, а якщо то була не приватна думка, то МЗС має на це відповідним чином реагувати, як це робиться в усій цивілізованій Європі, до якої ми начебто намагаємося приєднатися».
Екс-урядовець ще й наголосив при цьому: «Дипломат, насамперед, керується у своїй діяльності Конституцією та законами своєї держави. В Україні прийнято цієї владою закон про засади зовнішньої та внутрішньої політики, де чорним на білому написано, що стратегічною метою країни є вступ до ЄС. Цього закону ніхто не скасовував. Крім того, днями секретар Ради національної безпеки й оборони Андрій Клюєв підтвердив, що євроінтеграція є й залишається стратегічним напрямком розвитку України».
Зовнішньополітичне відомство відповіло Володимирові Огризкові проханням «не створювати непотрібної інтриги навколо висловлювання посла України в Росії, який є досвідченим дипломатом, не звиклим давати однозначні прості відповіді на складні питання». Бо, як запевнив Олег Волошин, директор департаменту інформаційної політики МЗС, «питання про вступ до МС  на порядку денному зовнішньої політики не стоїть». Тож виявляється, що Володимир Єльченко просто погарячкував щодо того, що «буде в тривалій перспективі». Однак у те, що воно справді буде, вірять не всі.

Удар на випередження
Експерти звертають увагу на ту обставину, що заяви президента Януковича та посла Єльченка пролунали напередодні обговорення керівництвом ЄС парламентських виборів в Україні. А нічого доброго для себе українське керівництво не очікує, адже відомо, що в Європі вже засудили це «свято демократії».
Відтак, львівська газета «Високий Замок» уже в заголовку публікації із цього приводу — «Налякаємо Брюссель… Митним союзом?» — запевняє, що заявами про МС та ЄАС влада України традиційно шантажує Захід можливістю свого розвороту на Схід. Видання розшифровує месиджі української верхівки так: «А давайте нагадаємо тому ЄС, що є в нас і альтернативний напрямок — МС. «От будете нас сильно критикувати, ми образимося й підемо в МС. Там до наших виборів жодних застережень не мають». Видання переконане, що, «звісно, ніхто ні в який МС не збирається», та позаяк «у ЄС, як упевнені в Києві, не хочуть відпускати Україну до Росії», «страшилка» з МС може спрацювати, а то ще гірше буде».
Щоправда, Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, стверджував у інтерв’ю київському журналу «Український тиждень» цілком протилежне: «Я добре знаю: в Україні є люди, які міркують, що, мовляв, Захід настільки занепокоєний можливістю перетворення їхньої держави на сферу російського впливу, що готовий пробачати все. Це — не так. Я сам не думаю, що Україна аж так хоче бути частиною Росії. Можливо, у якихось геополітичних розрахунках перебування вашої держави у сфері впливу РФ не буде сприятливим для Європи. Проте європейці не дуже цим переймаються. Як на мене, питання в тому, що тісніші стосунки з РФ замість інтеграції з ЄС завдадуть куди більше шкоди Україні, аніж Заходу».

Чому такий галас?
Однак Олена Гетьманчук, директор Інституту світової політики, заспокоює в інтернет-виданні «Українська правда»: «Не розумію, чому такий галас здіймає кожна заява з натяком на те, що Україна в майбутньому може дозволити собі переглянути ставлення до вступу в МС, якщо відбудеться перше, друге, п’яте або десяте».
«Звичайно, чути такі речі неприємно, особливо від такого зубра дипломатії, як посол Єльченко, й особливо, коли в його аргументації звучать елементи найгітовішої страшилки в місті Москві (про жахливу кризу в ЄС)», — констатує аналітик. Але одразу конкретизує, що, «на жаль, окрім «російської карти», у Києві й після виборів не спромоглися дати прихильникам підписання Угоди в самому ЄС жодного іншого козиря».
А все ж п. Гетьманчук дивується: «Чому так важко й в Україні, і в Європі розпрощатися з міфом про те, що Янукович ніколи не піде в МС, бо його туди не пустять українські олігархи, які більше зацікавлені в Зоні вільної торгівлі з ЄС? Звідки така впевненість у інтересах українських олігархів і, тим більше, у Януковичі? Як узагалі можна бути впевненим у Януковичі, у якого головною фішкою політичної кар’єри стала його непередбачуваність? Причому, непередбачуваність із явним ухилом у бік побажань Росії: відмова від НАТО, Харківські угоди, підписання закону про мови».
Як бачимо, директор Інституту світової політики не виключає того, що президент України таки здатний на те, чим погрожує у своїх заявах. Щоправда, 21 листопада Валерій Хорошковський, беззаперечно лояльний до президента перший віце-прем’єр, наголосив на  Першій  конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, що питання вступу України до МС — поза законом. Ще й уточнив, що «всі, хто не виконує законодавства щодо європейської інтеграції, зрозуміло, де перебувають — поза законом».

Балансуватимуть ще довго
Та все ж п. Хорошковський зауважив, що Україна не може відмовлятися від взаємовигідних економічних зв’язків зі своїми східними партнерами.: «Економіки ніхто не скасовував, і їсти хочеться щодня. А це означає з економічної точки зору, що ми не можемо зараз закрити ту історію, той досвід і ті напрацювання, які в нас є в економічній сфері з нашими східними партнерами, і сказати: «Вибачте, ми до вас стаємо спинами й працюємо лише в одному напрямку». Це – недалекоглядна політика, оскільки співпрацювати необхідно з усіма країнами, й особливо актуальним це питання стає в часи світової економічної кризи».
Що ж, українські посадовці неабияк заплутали своїх співгромадян запевненнями, які суперечать одне одному. Політолог-міжнародник Геннадій Друзенко пояснює це доволі лаконічно: «Політика України щодо наших партнерів, гадаю, залишиться в межах парадигми балансування». Зокрема, на думку аналітика, «політика щодо Сполучених Штатів залишиться тією ж, тобто США — глобальний гравець на світовій арені, й Україна, хоче вона того чи не хоче, має враховувати їхню позицію». А от щодо МС п. Друзенко переконаний, що наразі «Україна буде опиратися вступу в цю організацію» й «така повістка дня збережеться як мінімум на найближчих півроку», оскільки «це залежить від того, як буде розвиватися впродовж цих півроку ситуація в Києві, Вашинґтоні, Брюсселі та Москві».

Ігор Голод

До слова
Перший президент Криму Юрій Мєшков, якого вигнала українська влада та який зараз мешкає в Москві, повідомив про готовність вести перемовини щодо вступу автономії в МС. У його заяві сказано: «Конституція Республіки Крим, ухвалена в травні 1992 року, ніколи не скасовувалася Верховною Радою автономії. Цей факт засвідчений у відповіді голови постійної комісії Верховної Ради Криму з нормотворчої діяльності, організації роботи парламенту та зв’язків із громадськістю Костянтина Бахарєва на звернення Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія».
«Рішення про скасування Конституції Республіки Крим 6 травня 1992 року Верховною Радою Криму не ухвалювалося», — сказано також у офіційному документі кримського парламенту. Таким чином, є документальне підтвердження того, що процедури скасування Конституції Республіки Крим від 6 травня 1992 року досі не дотримано. Тому зараз в автономії легітимною може вважатися тільки одна Конституція — від 6 травня 1992 року, і до її скасування друга «Конституція АРК» в редакції 1998 року — незаконна, переконаний екс-президент.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...