Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 23, 2018

Придністров’я у блокаді

Автор:

|

Червень 18, 2015

|

Рубрика:

Придністров’я у блокаді

Мапа Придністров'я

У Придністров’ї активно нарощуються антиукраїнські настрої. Російська пропаганда вправно займається популяризацією теми загострення відносин України із сусідньою невизнаною республікою, натякаючи навіть на можливий військовий конфлікт — як 2008 року у Південній Осетії. Залякані українці, котрі проживають на території невизнаної республіки, навіть звернулися з листом до Президента й народу України зі запевненнями, що їх не утискають у правах.

Земля втікає з-під ніг
Уперше Російська Федерація (РФ) використала «карту» Придністров’я ще 2014-го, зокрема після заборони транзиту автомобільних вантажів через Україну для російського військового контингенту в невизнаній республіці. Головним меседжем для громадської думки стало те, що Україна нібито відкриває другий фронт на Дністрі з метою витиснути російських миротворців із Придністров’я.
Чергова хвиля підбурювання панічних настроїв почалася вже наприкінці травня ц. р. — після денонсації Україною угод із РФ про військову співпрацю та заборону на транзит російських військових формувань, які тимчасово перебувають на території Молдови. Таке рішення українського парламенту є логічним в умовах військового конфлікту з Росією і дотримання Петром Порошенком політики підтримки територіальної цілісності Молдови та реінтеграції Придністров’я до її складу.
Відповідно, ситуація, що склалася, є невигідною для Росії. До того ж, зараз і Молдова, яка хоче замінити російських миротворців у Придністров’ї на контингент Європейського Союзу (ЄС), почала депортувати назад російських військовиків, котрі намагаються потрапити до Тирасполя через Кишинів. Відтак, Росія повністю втрачає вільний доступ до Придністров’я.

Чинник Саакашвілі
Крім того, виник іще один подразник для Путіна. Одеса зі своїми прихильними до контрабандистів портами досі вважалася безпечним тилом для придністровців. Але наприкінці травня ц. р. Президент Порошенко призначив головою Одеської обласної державної адміністрації (ООДА) Михайла Саакашвілі, колишнього президента Грузії.
Новий очільник ООДА днями заявив, що основна загроза з боку Придністров’я полягає у контрабанді зброї та наркотиків. А також він згадав про придністровських і бессарабських сепаратистів, котрі «перебувають на короткому повідку у Кремля та є звичайними бандитами». Відтак, новопризначений керівник області планує і далі посилювати кордон (зокрема, за губернатора Ігоря Палиці там з’явився протитанковий рів). Необхідність цього диктує саме близькість військового контингенту країни-аґресора (за даними української сторони, у Придністров’ї зосереджено, щонайменше, 1,5 тис. російських військових), а також спроби прибулих диверсантів розхитати ситуацію за допомогою вибухів в Одесі.
Усі зазначені вище фактори викликали неабияке невдоволення в російської сторони. Тож пропаганда почала залучати експертів і чиновників невизнаної республіки, котрі в один голос заговорили про радикальне загострення ситуації та придушення Придністров’я.

Багато галасу з нічого
А дехто вже почав прораховувати варіанти військового розвитку подій. У першу чергу згадують про грузинсько-російський конфлікт у Південній Осетії. «Саме атака на російських миротворців та їх загибель у Південній Осетії призвела до введення в республіку регулярної армії РФ», — пише газета «Московский комсомолец» у матеріалі під назвою «Ще одна війна? Придністров’я опинилося під прицілом України та Саакашвілі».
«Цілком можливі й військові провокації [з боку України] проти республіки з метою прозондувати» реакцію Росії», — ідеться у публікації політексперта Інокентія Адясова.
Дмитро Рогозін, віце-прем’єр РФ, відповідальний за військову промисловість, в одному з коментарів заявив, що у важкий момент народ Придністров’я завжди може розраховувати на підтримку Росії. Своєю чергою, Сергій Железняк, віце-спікер Державної думи РФ і депутат провладної партії «Єдина Росія», вже прямо погрожував Києву війною у разі «нападу на російських миротворців у Придністров’ї».
Про те, що Росія очікує «першого пострілу» з боку українських або молдавських військових, днями написав і Сергій Канчуков, генерал-майор російської військової розвідки. Тоді можуть втрутитися російські війська — «не як аґресор, а щоби захистити мирне населення Придністров’я».

Донбаський синдром
Прикметно, що для «захисту населення» генерал пропонує скоординований наступ озброєних сил «Новоросії» на Донбасі зі застосуванням російських повітряно-десантних військ. Вони мають пробити сухопутний «міст» із Донецька через Одесу в Придністров’я. Однак такий сценарій є можливий, лише якщо Путін віддасть прямий указ, зазначає він.
Якщо президент країни-аґресора все ж таки ухвалить відповідне рішення, то він навряд чи стане чекати на цей «перший постріл». Адже історія як Південної Осетії, так і Донбасу продемонструвала, на що здатні вправні провокатори та злагоджена робота російської пропагандистської машини.
Поки ж Росія грає м’язами. 10 червня Міністерство оборони РФ оголосило про проведення навчань на території Придністров’я. Зокрема, військовики відпрацьовують прийоми зі зриву атаки штурмовика типу Су-25 і ударного гвинтокрила типу Мі-24. Молдавські й українські експерти з питань Придністров’я наголошують на тому, що ймовірність військового конфлікту наразі не варто відкидати.

Ольга Скичко, ТСН

Коментарі експертів
Палій Олександр, політолог, кандидат політичних наук:
— Росія зацікавлена у тому, щоби дестабілізувати ситуацію в Україні біля Одеси, порушити нормальний економічний розвиток країни, тож засилає диверсантів в Одесу, котрі вчиняють теракти на нашій території. Тому не можна зараз відкидати ймовірність розпалювання військового конфлікту.
Але, звісно, це — ініціатива не з боку України, а з боку терористів. Нам Придністров’я не заважає. Україна підтримує Молдову, але не так, аби доводити справу до збройного конфлікту. Будемо заохочувати Придністров’я до повернення, реінтеграції в Молдову, але без таких серйозних пригод.
У Придністров’ї справді відчувається сильний вплив Росії, але війною ми точно менше досягнемо, ніж дипломатією. Україна не зацікавлена у збройному конфлікті. У разі, якщо дійде до військових дій, увесь світ побачить, що аґресор — це Росія, і буде запроваджувати вже значно сильніші санкції проти неї.

Аркадіє Барбарошиє, директор Молдавського інституту суспільних політик:
— Уся ця демагогія, завивання і галас через цей «придністровський конфлікт» і так звану можливість нового збройного конфлікту мають лише одну мету — нагнітати обстановку та знайти винного в помилках і невдачах, допущених і придністровською адміністрацією, і Росією. Річ у тому, що Придністров’я тривалий час використовувалося та використовувається (наразі вже менше) як якась неузаконена офшорна зона.
Через Придністров’я проводилися досить великі операції, кримінальні схеми та контрабанда. І зараз усі ці схеми завдяки наполегливості українського керівництва перекриваються. Це інтерпретується кримінальними мережами як блокада. І це — справді блокада, але не Придністров’я, а незаконної діяльності. Імпортувати у Придністров’я ніхто не забороняє. А експортувати також можуть усі придністровські компанії, які зареєструвалися за молдавським законодавством, у законному порядку отримали митні документи, сертифікати про походження товару тощо.
На доказ того, що блокади немає, можна використовувати ту ж тираспольську статистику. За різними оцінками, більш як 50 % експорту Придністров’я йде в ЄС. Про яку блокаду ми говоримо? І жодної гуманітарної катастрофи там зараз не спостерігається. Тому однозначно це виття використовується для розжарювання обстановки, щоби потім підпалити сірник.
Однак зараз важко говорити про якусь ймовірність збройного конфлікту. Якби у мене два роки тому запитали, чи піде Росія війною на Крим, на Україну, я навряд чи сказав би «так». Тим не менш, це сталося. Дуже важко прогнозувати, що діється в голові кремлівського ведмедя, тому що ця голова думає ірраціонально.
А тут ніхто не хоче війни. Ні Кишинів не хоче, ні жителі Придністров’я не хочуть. І я абсолютно впевнений, що українці на сході України теж не хотіли війни. Тим не менш, відбулася аґресія РФ. У зв’язку із цим я згадую окупацію Росією Південної Осетії й Абхазії. Якщо переглянути архіви, то можна побачити, що була використана така ж тактика: галас, блокада, військові провокації — і все закрутилося.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...