Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 17, 2017

Прямуємо до НАТО!

Автор:

|

Грудень 24, 2014

|

Рубрика:

Прямуємо до НАТО!

НАТО

Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України (ВРУ) проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості» та визначив цей документ як невідкладний для позачергового розгляду парламентом.

«Поки що зарано», але…
В інтерв’ю німецькому виданню Bild Президент Порошенко визнав: «Говорити про вступ України до Північно-Атлантичного Альянсу (НАТО) поки що зарано. Навіть якби ми поставили питання про входження України в НАТО, то НАТО до цього було б іще не готове. Коли ми проведемо реформи в Україні та виконаємо всі критерії, тільки тоді зможемо запитати в людей в Україні, чи хочуть вони вступу до НАТО».
Попри це, 18 грудня президентська прес-служба повідомила, що глава держави запропонував парламенту розглянути його проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості». Причому Президент визначив цей документ як невідкладний та позачерговий.
«Позаблоковий статус України, який був закріплений у Законі України «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики», виявився неефективним в контексті убезпечення держави від зовнішньої аґресії й тиску. Тривале перебування в «сірій» буферній зоні між потужними системами колективної оборони є додатковим викликом для України. Метою проекту закону є створення додаткового механізму забезпечення суверенітету, захисту територіальної цілісності та незалежності України», — пояснив він.
А 20 грудня на засіданні Ради національної безпеки й оборони України п. Порошенко , звертаючись до спікера Володимира Гройсмана, заявив: «У мене немає жодних сумнівів щодо позитивного вирішення цього питання. Перехід до нього (позаблокового статусу. — Ред.) 2010 року, вважаю, був однією з найбільших помилок тодішнього злочинного керівництва держави, і цим я демонструю, що прийнято одностайне громадське рішення про відновлення євроатлантичної інтеграції».

Проти — лише 25 %
Причому, сказавши так, Петро Порошенко аж ніяк не видавав бажане за дійсне. Адже в оприлюднених 20 листопада ц. р. даних опитування громадської думки соціологічною групою «Рейтинґ», зокрема, стверджувалося: «Якби сьогодні проводився референдум про вступ України до НАТО, то понад половину опитаних (51 %) проголосувало би за вступ, 25 % — проти. Ще чверть — не визначилася або не брала б участі у такому референдумі».
У повідомленні також уточнювалося: «При цьому в листопаді зафіксовано найбільший рівень його підтримки (з 40 % у квітні – до 51 %) при одночасному зменшенні противників вступу (з 46 % у квітні – до 25 %). Найактивніше вступ до НАТО підтримують мешканці заходу, півночі та центру. На сході приблизно рівна кількість прихильників і противників Альянсу, на півдні та Донбасі — переважають противники».
Тож парламентський комітет з євроінтеграції, розглянувши 19 грудня згаданий вище проект, підтримав його й постановив рекомендувати законодавчому органу як пріоритетний. А Степан Барна, депутат від Блоку Петра Порошенка, стверджував, що «позаблоковий статус України готові скасувати всі партії, які входять до парламентської коаліції».
Однак, як кажуть у такому разі, «гра породила мишу». Бо Президент, представляючи свій законопроект, уточнив, що в ньому «йдеться не про негайний вступ до НАТО, а про відповідність критеріям країн, які входять до Європейського Союзу (ЄС) і НАТО».
«Внесення зазначеного законопроекту повинне продемонструвати підтримку суспільного запиту щодо відновлення євроатлантичної інтеграції України», —  пояснив п. Порошенко.

Не подаватиме заявки
18 грудня в штаб-квартирі Північно-Атлантичного Альянсу Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, на спільній з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції також заявив, що «Україна не подаватиме заявки на членство найближчим часом». «Я хотів би, щоби ми пройшли цей шлях якомога скоріше. Але я не думаю, що хтось буде щасливий, якщо ми подамо заявку (на членство в Альянсі. — Ред.) уже завтра. Можна подати заявку вже сьогодні, але це не означає, що вас приймуть. А перше, що необхідно для того, щоби подати заявку й у підсумку стати членом (Альянсу), — прийняти зміни до закону (скасувати позаблоковий статус в Законі «Про засади зовнішньої та внутрішньої політики») і відкрити дорогу для членства», — пояснив керівник українського уряду.
«Прем’єр і Президент мають спільне бачення шляху інтеграції України в НАТО. За їхньою домовленістю, цей шлях складатиметься із чотирьох кроків. Перший — змінити позаблоковий статус України. Другий — запровадити реформи. Третій — провести референдум. І лише четвертий крок — якщо ми отримаємо підтримку на цьому референдумі, будемо готові приєднатися до Альянсу. Це — наша дорожня карта. І ми будемо йти саме цим шляхом, — запевнив п. Яценюк. — Пам’ятаю, як дев’ять місяців тому (під час його попереднього візиту до штаб-квартири альянсу в березні ц. р. — Ред.) я казав, що НАТО немає на нашому радарі. Тепер картинка на радарі змінилася. Ми бачимо на ньому російські танки, літаки та російських солдатів».
«Не сумніваюся у позитивному результаті референдуму (щодо вступу України в НАТО. — Ред.). Я впевнений, що така згода (народу) є, і ми будемо в Альянсі… Я нагадаю рішення Бухарестського саміту (від 2008 року): воно стверджує, що Україна буде членом НАТО», — додав прем’єр-міністр.

Коли виконає критерії
Однак усі українські засоби масової інформації, цитуючи ці заяви Президента й прем’єра, зазначають при цьому: «24 листопада Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Україна буде членом Альянсу, коли виконає його критерії». Щоправда, Богдан Кліх, польський сенатор та екс-міністр оборони, вважає, що таким чином «НАТО прочинило для України двері, тож завдання Польщі й інших друзів української держави — вставити в цю шпарину ногу, щоби двері відчинилися навстіж».
Натомість, Ґжеґож Схетина, міністр закордонних справ Польщі, висловився 18 грудня різкіше: «Слова Петра Порошенка про наміри відмовитися від позаблокового статусу не можна вважати переломним історичним моментом. Звернення Президента України до ВРУ нічого не вирішує, а є символом, добре вписаним у програму його євроатлантичних візитів».
Водночас, п. Схетина стверджував, що Україні спершу потрібно здійснити свої євроінтеграційні прагнення, а вже потім думати про вступ до Альянсу. «НАТО є відкритим для розширення. Перед Україною — довгий і важкий шлях реформ, трансформації та модернізації. Шлях до Брюсселю, НАТО треба відкласти вбік. Питання входження України в Альянс не є першочерговим», — розтлумачив він ситуацію.
Із польським міністром погодився Володимир Огризко, колишній голова зовнішньополітичного відомства України. «Ми повинні бути прагматиками й чітко розуміти, про що говоримо. Завтра ми не зможемо, на жаль, стати членами НАТО. Тому що за своїми параметрами ми до цього не готові», — констатував він.

Багато домашньої роботи
Попри це, екс-міністр вважає, що «Україна має розглянути усі можливі механізми, користуючись якими, можна максимально пришвидшити членство у НАТО». Серед таких п. Огризко назвав «План дій щодо членства в НАТО», запевнивши, що ним «скористалися всі західні сусіди, коли були в тій самій ситуації, в якій сьогодні перебуваємо ми».
Колишній урядовець також порекомендував керівництву Україна затвердити детальний план щодо інтеграції в НАТО й систематично звітуватися про виконану роботу. «І будуть не раз на рік звітувати, що зробили, а чого не зробили й чому, а це буде йти на щоквартальній основі», — наголосив він.
Даля Грибаускайте, президент Литви, теж підбадьорила Україну, заявивши, що її керівництво, за умови виконання певних критеріїв, може подати заявки на вступ до НАТО та ЄС одночасно. «Тільки ті країни, які мають демократичне правління та є відповідальними у проведенні реформ, а також ті ж самі умови, які необхідно виконати, щоби можна було отримати членство в Європейському Союзі, будуть задовольняти вимоги щодо отримання членства в НАТО. Це означає, що ви повинні працювати, ви повинні зробити багато домашньої роботи, і це є непростим процесом. Чому так? Тому що будь-яка країна, яка робитиме такі зусилля та впроваджуватиме реформи, буде готова стати членом НАТО», — зауважила вона.
Ось тільки чи вдасться Україні в умовах війни швидко дати собі раду з тим, із чим її західні й північні сусідки не одразу впоралися в мирні часи? І чи не тому Росія не припиняє аґресії на Донбасі, що прагне завадити євроатлантичній інтеграції України? За законопроект про відмову від позаблокового статусу 23 грудня проголосували 303 депутати. дев’ятеро парламентаріїв були проти, двоє утрималися, 56 не голосували.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...