Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Провокація, в яку ніхто не вірить

Автор:

|

Серпень 18, 2016

|

Рубрика:

Провокація, в яку ніхто не вірить

ФСБ

Понад тиждень в інформаційному полі була активно присутня тема інциденту, що відбувся на тимчасовому українсько-кримському кордоні в ніч із 6-го на 7-ме серпня. Абсурдність ситуації, яка стала підставою для інсинуацій із боку Федеральної служби безпеки (ФСБ) Російської Федерації (РФ), сприяла появі чисельних версій щодо причин та наслідків події. Сьогодні, нарешті, ми можемо впевнено говорити про достовірність деяких із них.

Кіно як «доказ»
У ФСБ РФ заявили, що в ніч на 7 серпня в районі Армянська в окупованому Криму ціною життя свого співробітника буцімто запобігли терактам, нібито підготовленим розвідкою Міністерства оборони (МО) України. Згодом у ФСБ розповіли про «дві спроби прориву в Крим диверсійно-терористичних груп у ніч на 8 серпня», які начебто «прикривалися масованим обстрілом» із території України і «бронетехнікою Збройних сил України», у результаті чого нібито загинув один військовослужбовець російської армії.
У ФСБ стверджують, що на території півострова також ліквідовано «аґентурну мережу Головного управління розвідки (ГУР) МО України» й затримано кількох громадян України і РФ. Російська газета «Комерсант» подала подробиці «диверсії», — мовляв, група зі семи диверсантів висадилася (видання не уточнює те, звідки і яким чином) неподалік Армянська, де й була помічена групою співробітників ФСБ, відтак унаслідок перестрілки загинув один спецназівець i двоє диверсантів, а ще п’ятьох удалося взяти живими.
Видання також повідомило, що більшість цих «диверсантів» виявилися мешканцями Криму. У декотрих iз них навіть при собі були російські паспорти. Затримані нібито заявили, що планували серію вибухів, які не мали спричинити жертв серед людей, але могли посіяти паніку на півострові й «убити туризм».
А ще затримані розповіли, що буцімто співпрацювали з ГУР МО України, де і пройшли диверсійну підготовку. Також, за їхніми словами, вони були лише однією з кількох подібних груп, спрямованих до Криму. ФСБ також оприлюднила відео «оперативної зйомки» як «доказ» затримання нібито «українських диверсантів», на якому російські спецпризначенці витягують із якихось сумок ґранати, міни та детонатори.
Затриманого ними вони назвали співробітником ГУР Євгеном Пановим зі Запорізької області. Але його брат запевнив журналістів, що той жодного стосунку до МО не має. Насправді Євген Панов — уже колишній учасник війни на сході України. Тепер він — волонтер і член виконкому міської ради Енерґодара.
Упродовж кількох днів версії, які висувала ФСБ, кардинально змінювалися від пляжного тероризму аж до атаки на урядовий кортеж. Змінювалося і число загиблих. «Докази», пропоновані новими чекістами, виглядали комічно. Інтернет заряснів коментарями, насиченими малоприємними епітетами з царини психіатрії. Діяльність ФСБ коментатори оцінювали від «ліниві ідіоти» до «дебіли».
Не повірив цим інсинуаціям, зокрема, і російський політик Олексій Навальний, котрого багато хто вважає «кишеньковим опозиціонером» Путіна. Він стверджує, що в сюжеті російського телеканалу НТВ про «українських диверсантів» у Криму показали кадри за квітень… 2014-го, на яких замість «терористів» відзняті гастарбайтери. Так «оперативна зйомка» перетворилася на майже художнє кіно.

«Повз таке проходити не буде»
Після цього слово взяв Путін, котрий заявив, що «Україна перейшла до практики терору», а тому вважає зустріч у «нормандському форматі» на полях саміту G20 у Китаї на початку вересня безглуздою. Також він наголосив, що «Росія повз таке проходити не буде».
Відтак у ЗМІ з’явилася версія про копіювання Кремлем формального приводу для нападу гітлерівських військ на Польщу — інсценованого 31 серпня 1939 року співробітниками німецької спецслужби «нападу поляків» на німецьку радіостанцію в Ґляйвіці. Тим паче, що неподалік України та в акваторії Чорного моря розпочалися спеціальні широкомасштабні військові навчання російських військ. Світові ЗМІ забили на сполох.
У цей час Київ стверджує, що заява ФСБ про нібито підготовку Україною терактів у Криму не має під собою жодних підстав. Зокрема, Петро Порошенко назвав звинувачення України в тероризмі у Криму «безглуздими та цинічними» і приводом для чергових військових погроз на адресу України».
Своєю чергою, Елізабет Трюдо, речник Державного департаменту США, зазначила, що повідомленнями ФСБ про запобігання «терактів» у Криму недоцiльно відволікають від справжньої проблеми — окупації цього півострова та російської аґресії на сході України. А Лінас Лінкавічус, міністр закордонних справ Литви, уважає звинувачення з боку Москви на адресу Києва щодо «терору» та можливої аґресії у Криму фальшивими. «Аґресор звинувачує жертву в нападі. Старі методи КДБ. Хибні звинувачення РФ щодо України, щоб виправдати «помсту» у майбутньому?» — зауважив він.
Бьорген Бренді, міністр закордонних справ Норвегії, переконаний, що РФ несе особливу відповідальність за уникнення подальшої ескалації ситуації навколо Криму. «Норвегія слідарна з іншим світовим співтовариством щодо міжнародно-правового
статусу Криму. Крим є і буде частиною України. Анексія Росією Кримського півострова є порушенням міжнародного права», — сказав він.
Не зрозуміло, що мав на увазі Путін, але зрозуміло, що західний світ повз російську авантюру не пройшов.

Можливі варіанти
Напружена ситуація сприяла появі багатьох версій, які пояснюють, чому РФ звинувачує Україну в тероризмі.
Версія № 1. Привід для оголошення війни. Багато експертів проводили історичні аналогії, згадуючи «Ґляйвіцький інцидент». З огляду на те, що російська пропаґанда досить часто вдається до методів нацистської Німеччини, виключати нічого не можна. На щастя, така схема у первісному варіанті вже неактуальна.
Версія № 2. Провокування України на помилку. Серпневій російсько-грузинській війні передували інформаційні атаки, один в один подібні на заяву Путіна. Метою таких дій було провокування грузинської сторони на відповідь. 2008 року грузинська сторона піддалася на такі провокації, тому Україні не слід повторювати помилок Тбілісі.
Версія № 3. Вибори в РФ. Зростає кількість росіян, котрим байдужа особа президента РФ. Така ситуація не була б критичною, якби не вибори у Державну думу, які мають відбутись у вересні. Путін, як вогню, боїться внутрішнього вибуху і часто використовує нагнітання й істерику щодо зовнішніх ворогів, аби відволікти російське населення від внутрішніх проблем.
Версія № 4. Підвищення ставок на зовнішньополітичній арені. Путін у своїй кримській заяві уже встиг наголосити, що, з огляду на ситуацію, проведення перемовин у «нормандському форматі» є беззмістовним. Фактично володар Кремля пригрозив вийти з мирного процесу. Враховуючи те, що на Заході не раз заявляли, що не бачать альтернатив «Мінську-2», заява Путіна може бути нічим іншим, як елементарним торгом. Мовляв, не хочете, щоб ми виходили з «мінського процесу», запропонуйте щось. Та що саме намагається виторговувати Кремль — невідомо. Однак, зважаючи на те, що саме Крим був обраний для чергової провокації, можливо, якраз його й намагається виторгувати Путін.
Москва інколи «закидає» в зовнішньополітичний діалог несподівані теми, щоби підвищити ставки, і це було не раз. Можна згадати хоча б її несподіване активне втручання в сирійський конфлікт. Кремль любить увагу до себе, бо тільки так його господар почувається значимим.
Версія № 5. РФ намагається «звільнитися» від санкцій, дискредитувавши Україну. Про це заявив Президент Порошенко. Такої ж думки дотримуються й українські політологи. Зокрема політичний експерт Олександр Палій упевнений, що дискредитація України — частина інформаційної війни РФ. До цієї версії схиляється і більшість іноземних експертів.
Версія № 6. Путін готується до ескалації конфлікту на Донбасі та зриву перемовного процесу. Олександр Турчинов, секретар Ради національної безпеки й оборони України, вважає: «РФ планомірно готується до загострення ситуації та зриву мінських угод. Для того, щоби піти на подальшу ескалацію конфлікту, Путін не вигадав нічого кращого за дешеву театральну постановку ФСБ».
Не виключено, що таким шляхом РФ «леґалізує» присутність своєї армії на Донбасі. Скоріше за все, Кремль діє в кожному зі згаданих напрямків. Наскільки його дії будуть успішними, залежить від міжнародного співтовариства. Поки що можна сказати впевнено: що б не задумував Кремль, його дії викликали у світі гостру неґативну реакцію. Путіну не вдалося очорнити Україну.

Допомога діаспори
Активно проти провокацій Кремля виступила й українська діаспора. Зокрема Світовий конґрес українців (СКУ) закликав до негайних дій у відповідь на ескалацію військової активності РФ на українській території. Евген Чолій, голова СКУ, наголосив на важливості засудження таких дій і посилення санкцій проти Москви. «Міжнародному співтовариству вкрай важливо чітко засудити цю ескалацію, якою РФ продовжує порушувати міжнародне право та домовленості, грубо іґноруючи цінність життів безневинних чоловіків, жінок і дітей, котрі залишаються в небезпеці, та посилити санкції проти РФ, поки вона не деокупує Криму і повністю не виконає мінських домовленостей», — зазначив він.
СКУ закликав свої складові організації, українців у діаспорі та друзів України ще раз привернути увагу урядових високопосадовців, представників медіа і громадян країн проживання української діаспори до нарощування кількості військової техніки в Криму та Східній Україні. Однією з перших на цей заклик відгукнулася діаспора в Норвегії. Про це повідомила прес-служба українського посольства в цій країні. Українська громада Норвегії планує про ведення громадської акції в центрі Осло на підтримку України.
Конґрес українців Канади (КУК) також закликав канадських законодавців та урядовців посилити санкції проти Російської Федерації (РФ) та надати Україні озброєння. Про це йдеться у листі міністрам і депутатам федерального парламенту від імені української діаспори. «КУК закликав Канаду рішуче засудити брехливі обвинувачення Росією України; відчутно посилити санкції проти РФ, включно із відключенням Росії від міжнародної системи платежів SWIFT, та негайно надати Україні оборонне озброєння, зокрема протитанкове й інше обладнання, необхідне їй для захисту своєї територіальної цілісності та життя цивільного населення», — заявив Павло Ґрод, президент КУК.
На його переконання нещодавні провокативні дії РФ вимагають твердої реакції міжнародної спільноти. «Сміховинні обвинувачення, які Путін висуває стосовно України, є частиною випробуваного російського сценарію створення кризи та подальшої «відповіді» на неї шляхом військової аґресії. Ми вже бачили це раніше: у Грузії, Криму та на окупованих Росією територіях Донецької та Луганської областей», — заявив посадовець.
За його словами, пересування російських підрозділів та озброєння, разом із необґрунтованими звинуваченнями на адресу України є «надзвичайно тривожною ознакою того, що РФ має намір серйозно посилити своє військове вторгнення в Україну». «КУК рішуче засуджує російську військову ескалацію, її аґресивні, провокативні заяви та постійну відмову дотримуватися режиму припинення вогню у східній Україні», — наголосив він.
Відтак Стефан Діон, міністр закордонних справ Канади, опублікував заяву, в якій висловив занепокоєння напруженою ситуацією між РФ та Україною. «Я стурбований зростанням напруженістю у відносинах між Росією й Україною, а також діями та риторикою, які сприяють цій напруженості. Ми не бачили жодних доказів, які підтвердили б нещодавні російські звинувачення. У цей критичний момент, Канада настійно закликає всі сторони активізувати свої дипломатичні зусилля та зробити все можливе, щоб уникнути провокацій», — сказав він.
«Канада, як і раніше, засуджує порушення Росією суверенітету й територіальної цілісності України, і ми тверді у своїй позиції, не визнаємо незаконну анексію Криму», — додав міністр і закликав дотримуватися мінських угод.
До нього долучився і Хардж Саджан, міністр оборони Канади. «Наші основні зусилля спрямовані на стримування, ми прагнемо впевнитися, що діалог залишається відкритим, і намагаємося розрядити ситуацію», — сказав він. Міністр не став описувати гіпотетичних дій Канади й її військовослужбовців у разі переходу протистояння між Україною та РФ в гарячу фазу, втім, наголосив, що Оттава має певні зобов’язання перед НАТО. «Ми пообіцяли НАТО бути відповідальним партнером», — зазначив міністр.
Однак самими заявами та «занепокоєнням» аґресора не зупинити. Урядовці знову «сором’язливо» замовчали питання надання оборонної зброї Україні та продемонстрували, що до рішучих дій вони ще не готові.

Ігор Голод

До слова
Американська рейтинґова аґенція Moody’s попередила, що загострення відносин між Москвою та Києвом може підірвати відновлення російської економіки. «Якщо в Криму розпочнуться бої, а на Донбасі — посиляться, то, ймовірно, будуть посилені та продовжені міжнародні санкції. Це відновить втечу капіталу та послабить курс рубля», — вважають експерти. Вони також зазначили, що ескалація конфлікту може неґативно позначитися на кредитному рейтинґу РФ, який із лютого 2015-го перебуває на «сміттєвому» рівні Ba1.

Довідка
Ґляйвіцький інцидент, або Ґляйвіцька провокація, а також операція «Консерви», — провокація, проведена СС у місті Ґляйвіці (тепер — польське місто Ґлівіце), що послужила одним із приводів до нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року, який став початком Другої світової війни. Провокацію організували Рейнхард Гейдріх і його підлеглий Альфред Науйокс за вказівкою Адольфа Гітлера. 31 серпня о 20:00 Науйокс із бойовиками увірвалися в приміщення німецької радіостанції. Персонал зв’язали і замкнули в підвалі. Незабаром слухачі почули «полум’яну відозву» польською мовою на тлі пострілів. Наступного дня до німецького народу звернувся Гітлер, заявивши, що Польща здійснила напад на німецьку територію і що з цього моменту Німеччина перебуває в стані війни з Польщею.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...