Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Президентам Росії й України знову не вдалося домовитися

Автор:

|

Березень 07, 2013

|

Рубрика:

Президентам Росії й України знову не вдалося домовитися

Глава України Віктор Янукович 4-5 березня в резиденції свого російського колеги Володимира Путіна «Русь» у Завидово провів нічні перемовини, які, принаймні офіційно, знову ні до чого не призвели.

Під покровом ночі
Хоча програма чергового візиту президента України до Російської Федерації (РФ) передбачала переговори тет-а-тет упродовж двох годин, вони протривали всі десять — до другої ночі. Але, як констатував політолог Сергій Таран, «президентська бесіда завершилася без результатів, які можна було би виносити на публіку». Щоправда, Дмитро Пєсков, речник президента РФ, повідомив, що «Києву й Москві не вдалося зняти всі неузгодженості», а отже, «робота триватиме». Але це — лише усна заява тільки однієї зі сторін перемовин, які навіть не спромоглися на спільне комюніке.
Утім, політолог Михайло Погребинський наполягає: «На таких зустрічах не підписують жодних документів, а вже потім збираються команди урядів і компаній «Нафтогаз України» та «Газпром» й оформляють домовленості». А Олександр Чалий, колишній перший заступник міністра закордонних справ України, зізнався, що в дипломатії є хоч і неписаний, але закон: «Коли сторони наближаються до домовленостей, вони намагаються не коментувати, де перебувають, аби зайві коментарі не завадили їм досягти цих домовленостей, не внесли якесь зайве емоційне тло при досягненні цих домовленостей». А Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки аналітичного Центру імені Рлександра Разумкова, просто нагадав: «Закритість властива для всіх українсько-російських відносин».

Визнання очевидного
Та все ж п. Таран вважає, що й цього разу все відбулося за звичним сценарієм: «Янукович і Путін знову висловили один одному давно відомі тези: Україну хвилює питання зниження ціни на газ, а Росію цікавить перспектива повноправного членства України в Митному Союзі (МС). Але якби хоч до чогось домовилися, знайшли прийнятні варіанти, то неодмінно повідомили би про це, як про черговий великий прорив, але ніяких подібних заяв так і не прозвучало».
Тож висновку щодо причин непорозуміння між главами держав можемо дійти лише зі сказаного ними на прес-конференції. Зокрема, п. Янукович, укотре запевнивши всіх у своїй зацiкавленості в співпраці з МС, водночас дав зрозуміти, що п. Путін так і не погодився на часткову участь України в цьому об’єднанні, а для повної інтеграції до його складу немає конституційної більшості в її парламенті.
Дослівно ж президент України висловився про це так: «Сьогодні йдеться про формат співробітництва між Україною та країнами Митного Союзу. Звісно, тут не може бути рішення як такого: ми прийняли рішення — і вступили. Тут мова йде про процес, який передбачає внутрішньодержавні процедури».
Натомість, президент Путін, який раніше заманював президента Януковича до МС самими обіцянками матеріальних благ для України, чи то спересердя, чи то з метою активізації своїх українських прихильників нарешті визнав очевидне: насправді це об’єднання є політичним. Причому ще й стверджував, що вступ до МС — це нібито «полiтичний вибiр самої України».
Сергій Таран резюмує із цього приводу: «Це – надзвичайно важливе зауваження: російський лідер чітко зазначив, що інтеграція до МС — не чиста економіка, як каже багато представників партії влади, а питання політики. Навіть політичної стратегії. У Москві чудово розуміють, що якщо угоди, пов’язані з євроінтеграцією, буде підписано, то можна ставити хрест на спробах втягнути Україну в російську зовнішньополітичну орбіту, зробити її проросійським плацдармом у Східній Європі. Виходячи зі значення та складності питання ми можемо тільки здогадуватися, що Путін сказав Януковичу. Ситуація проясниться через три місяці, коли стане відомо, чи підписуватиме Європейський Союз (ЄС) угоду про зближення з Україною».

Обмін «уколами»
Між тим, проголошуючи вступ України до МС «полiтичним вибором самої України», Володимир Путін суперечив реаліям. Адже, за результатами дослідження, проведеного Громадським проектом «Українське демократичне коло», за вступ до МС висловилося в Україні лише 33,2 % опитаних, тоді як відносна більшість — 41,6 % — вважає, що країна має інтегруватися до ЄС.
Цілком можливо, що саме тому в Завидово з уст президента України вперше пролунала й критика на адресу МС. Зокрема, він нарікав: «Ідуть вилучення (доволі багатьох товарів з угод про вільну торгівлю з країнами — членами МС. — Ред.), це не радує нас». Нагадавши про це, Віктор Янукович, радше, висунув одну з умов вступу України до МС і пропонував заманювати туди не лише гіпотетичними економічними дивідендами, а й реальними. Зізнався він і в тому, що «невдоволений дотриманням домовленостей щодо співпраці у сфері атомної промисловості й авіабудуванні» з РФ.
А заявою «сам формат роботи із МС має визначатися на чотиристороннiх переговорах» відкрито натякав на домінування росіян у МС, яке унеможливлює прийняття в українському парламенті, де у нього вже майже немає більшості, рішень, необхідних для вступу в спільне з РФ об’єднання. Про це 5 березня не зайвий раз нагадав Віталій Кличко, лідер опозиційної парламентської фракції УДАР, зажадавши від президента звіту у Верховній Раді про перемовини з Володимиром Путіним. Бо, зауваживши, що «переговори в Москві проходили фактично за зачиненими дверима, і немає жодної конкретної інформації про те, що ж насправді обговорював Віктор Янукович у Москві», п. Кличко припустив: «Можливо, результати переговорів у Москві суперечать досягнутим на саміті Україна-ЄС угодам».
Тим більше, що російський президент, який раніше пробував затягти Україну в Митний Союз «пряниками», по суті, застосував у Завидово «батіг»,коли пригрозив, що «з 2015 року МС обмежить рух робочої сили з країн, які до цієї структури не входять», а «пільги будуть збережені тільки для держав, що гармонійно вписалися в МС».

«Прохолодність у поведінці»
Тож не дивно, що політексперт Дмитро Бабич зауважив, що в Завидово «присутні на заході оглядачі констатували якусь прохолодність у поведінці обох глав держав» і «загальну напругу, що панувала в залі для перемовин». А Андрій Золотарьов, керівник аналітичного центру «Третій сектор», констатував, що в контексті тих заяв, які пролунали на прес-конференції президентів, напрошується висновок: «Україні дали зрозуміти, що нових зустрічей без краваток на найближчий час не планується. А якщо Київ не зробить відповідних висновків, то стане для Росії «союзником її конкурента» — Європейського Союзу».
Утім, Сергій Бєлашко, директор Агенції соціальних комунікацій, переконаний, що насправді Віктор Янукович і не прагне інтегруватися ані до МС, ані до ЄС, а домагається він них лише певних поступок. Свою думку експерт мотивує так: «Вступ до будь-яких союзів передбачає делегування повноважень, у тому числі обмеження суверенітету. Тому, не залежно від того, у який союз Україна буде входити, цим 300 сім’ям доведеться поділитися своїм суверенітетом, і вони вже не зможуть говорити: це – наша корова, і ми її доїмо. Але якщо Україна продовжуватиме таку політику — ні тим, ні іншим, – то ризикує втратити всі політичні й економічні дивіденди, які поки що пропонуються з обох сторін».
А Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента», дійшов висновку, що перемовини президентів України та Росії в Завидово були проміжними. Бо й він каже, що «Москва чекає на остаточні рішення України та ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію». При цьому конкретизує: «Москва очікує, що результату не буде й Київ буде значно послаблений, тоді легше буде його взяти, обробити та примусити вступати до МС на своїх умовах. Київ сподівається, що вдасться використати європейський чинник для того, щоби примусити Москву до певних поступок у питанні газу та в інших питаннях».

Прогнози експертів
Але політолог прогнозує: «Найближчими місяцями не варто очікувати однозначних домовленостей між Києвом і Москвою. Переговори з російською стороною можуть пожвавитися на початку осені, якщо стане очевидним, що під час саміту «Східного партнерства» Угоди про асоціацію не буде підписано. Якщо ж Україна підпише Угоду з ЄС, то поновлення серйозних перемовин із Москвою на нових умовах і з урахуванням підписаного документу слід сподіватися наприкінці року».
Своєю чергою, політолог Костянтин Матвієнко на запитання: «Чи можна прогнозувати вступ України до МС цього року?» – відповів так: «Обмежаться якимись формальними заявами, але те, що вступу України до Митного Союзу не буде, — це очевидно. Можливо, буде узгоджено якісь фінансово-економічні процедури, стандартизовані для України з усіма членами МС. Бо, горячи про те, що МС є «політичним питанням», Володимир Путін має на увазі, що для України нібито економічно вигідніше вступити до МС і на заваді цьому стоїть тільки політична позиція: Україна більше прагне інтеграції в Європу. Так от, до відома п. Путіна: до МС Україні невигідно вступати, перш за все, з економічної точки зору. Україна та Росія є жорсткими конкурентами на ринку збіжжя, на ринку зброї. Україна зацікавлена в тому, щоби просувати свою техніку — літако- й машинобудування. Переважно це виходить до РФ, тому що українське виробництво найкраще адаптоване до російських умов. Але тут Росія заявляє про свою жорстку опозицію. І саме із цієї точки зору така позиція російської влади є політичною. Направду, їй вигідніше купувати в нас ще й тому, що імпортне – дорожче. Отже, якщо приставати на цю точку зору п. Путіна, то так, це – політичне питання, але політичне саме для РФ».
«Ті політичні умови, які висуває Захід щодо надання Україні фінансової допомоги, насправді є більш прийнятними, аніж вимоги Росії», — запевняє політолог, пояснюючи, що інтеграція з РФ означатиме, що «наші олігархи втратять свої фінансові можливості, адже Україна не напряму продаватиме свій товар, а узгоджуючи митні процедури з МС». «Тим часом, уже тепер наш експорт розподіляється між ЄС, РФ і азійськими країнами майже рівномірно, і є тенденція до скорочення експорту в РФ», – констатує він.

Коли верстався номер
Завісу таємничості над змістом і підсумками перетрактацій у Завидово відхилив Костянтин Затулін, директор московського Інституту країн Співдружності Незалежних Держав, повідомивши, що там «ішлося про те, щоб із 1 січня надати знижку (на російський газ для України. — Ред.), а оренда (української ГТС. — Ред.) запрацювала би з 1 червня, і питання полягало в тому, що українська сторона за цей шестимісячний період повинна… узгодити всю нормативну базу й погоджувати з нами статутні документи, провести всі необхідні внутрішньодержавні процедури».
Якщо Україна не впорається із цим, то згідно з виданими нею гарантіями, платитиме різницю в ціні, яка виникне в результаті надання знижки на газ, додав п. Затулін.
«Ось до цього українська сторона, як виявилося, не готова. І тоді виникло питання, — сказав ущипливо Костянтин Затулін, — а чи взагалі вона зі самого початку мала намір реалізовувати ці домовленості? Чи вона лише хоче знижки на газ із 1 січня?»
«Гадаю, уся проблема в подробицях, яких ми не знаємо, — підсумував Володимир Фесенко. — Оренда — це загальна формула. А які подробиці цієї оренди? Я гадаю, щодо них ніяк не домовляться, і це не може вивести перетракційний процес зі ступору».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...