Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 19, 2017

Президент України провів перемовини з лідерами США та Канади

Автор:

|

Вересень 27, 2017

|

Рубрика:

Президент України провів перемовини з лідерами США та Канади

Петро Порошенко та Джастін Трюдо

Зустрічі українського лідера зі своїми американським і канадським колегами пройшли за зачиненими дверима.

Лише обмін репліками
Відеокамери зафіксували 21 вересня лише обмін репліками на початку зустрічі президентів України та США Петра Порошенка та Дональда Трампа. Перший із них запевняв: «Наша співпраця в секторах безпеки й оборони вже приносить перші важливі результати завдяки вашому лідерству. Ми серйозно поліпшили нашу економічну співпрацю. Торговий оборот між Сполученими Штатами й Україною за останні сім місяців збільшився в 2,5 рази».
У відповідь п. Трамп зауважив: «Ми нещодавно спілкувалися в Білому домі. З того часу ви досягли непоганого прогресу. Я б не сказав, що зараз Україна є найлегшою країною для життя, але ви робите її дедалі кращою на щоденній основі, й я чую дуже добрі речі, тому справи України йдуть добре. Американські компанії потужно заходять в Україну. Вони бачать величезний потенціал там. Тож гарненько подбайте про них».
Решту зустрічі президенти провели за зачиненими дверима. Після неї п. Порошенко заявив журналістам: «Було дуже важливо почути повну дуже потужну підтримку реформ, які відбуваються в Україні, і позитивну оцінку результатів, яких ми цими реформами досягнули. Ефективна співпраця щодо підтримки реформ між Україною та США буде продовжуватись».
Він також наголосив: «Зустріч відбулася не лише наодинці з президентом Трампом, а з усією владною командою США. Був і віце-президент Майк Пенс, і державний секретар Рекс Тіллерсон, і радник президента з національної безпеки Герберт Мак-Мастер, і спеціальний представник Державного департаменту Курт Волкер, а також інші члени команди. І була дуже жвава детальна дискусія щодо майбутніх аспектів співпраці України та США».
Президент України твердив також: «США повністю підтримали пропозиції України, які були озвучені ще 2015 року щодо розміщення на окупованій території Донбасу миротворців із мандатом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Ми домовилися, що нашою головною метою є деокупація, відновлення суверенітету й якнайшвидше повернення миру на українську землю».
Натомість прес-служба Білого дому повідомила тільки про те, що президент Трамп привітав під час зустрічі з президентом Порошенком українські реформи, які сприяли економічному зростанню й обороноздатності, а також закликав продовжити роботу з ліквідації корупції в Україні та поліпшення ділового клімату країни, підтвердив підтримку суверенітету України й її територіальної цілісності й обговорив шляхи досягнення миру на сході України.

Обережно ставиться
Політолог Михайло Басараб зауважив із цього приводу: «Те, що Трамп не став особисто коментувати тему миротворців на Донбасі, означає, що адміністрація президента США наразі дуже обережно ставиться до цієї ініціативи. Тобто, є підстави вважати, що не все так безхмарно, не все так однозначно і не обов’язково закінчиться якимось «геппі-ендом».
А Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр», дійшов висновку: «Навряд чи на зустрічі, що відбулася в Нью-Йорку, сторони про щось серйозне домовилися. Дії американців набагато важливіші за дипломатичні зустрічі. США виділили 500 млн USD на українську оборону. Так, це невелика сума. Але це свідчить про те, що США ухвалили рішення не здавати Україну. Угоди з Росією не буде. І, по суті, Трампу та Порошенку не було про що говорити. Часу було небагато, тому Трамп міг лише подивитися Порошенкові в вічі та поставити йому три незручні запитання. Насамперед, чому в Україні не відбуваються реформи? Чому він допустив таку жахливу топ-корупцію? І ще Трампу цікаво, на чиєму взагалі Порошенко боці — Вашинґтону чи Москви? Залежно від того, що відповів Президент України, і будуватиметься політика Трампа стосовно нашої країни».
І навіть державна агенція «Укрінформ» опублікувала висновок оглядача Ярослава Довгопола, що, «відверто кажучи, нових кардинальних зсувів у двосторонніх відносинах не сталося». «Головне, що було помітно під час перемовин двох президентів — оптимістичний настрій самої зустрічі. Трамп відверто демонстрував симпатію до України, що від нього було складно почути раніше. І зрозуміло чому: після його останньої зустрічі з Порошенком були укладені багатомільйонні контракти на поставки антрациту в Україну», — констатував він.

Прогрес у стосунках
Натомість політолог Володимир Фесенко дійшов такого висновку: «Зустріч тривала вдвічі довше, ніж попередня у Вашинґтоні. Це свідчить про прогрес у стосунках між президентами й країнами. Петро Олексійович вибрав правильну тактику спілкування. Грає на тому, що Трамп — бізнесмен. Він хоче просувати американські економічні інтереси за межами США. А нам треба залучати іноземні інвестиції. Якщо приходитимуть американці, це стимулюватиме й європейців. Трамп — не Путін, не може наказувати американському бізнесу. Але багато співвітчизників-підприємців прислухаються до нього. Він не лише президент США, а й мільярдер. У нього є «чуйка». Інвестиції зі Штатів зроблять нас захищенішими. Американці будуть зацікавлені їх боронити. Але це не гарантуватиме припинення війни на Донбасі та членства України в НАТО».
Стосовно ж схвалення Сенатом «Закону про бюджет США на потреби національної безпеки-2018», яким передбачено спрямувати Україні 500 млн USD на оборону, то наразі достеменно невідомо, чи передбачено там знамениті американські Javelin. Оля Олікер, старший радник і директор програми Росії й Євразії у вашинґтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень, пояснила «Голосу Америки»: «Чому американці навряд чи наважаться постачати українцям високоефективну зброю днями? Розумна політика США полягала б у наданні значного оборонного пакету (радари, прилади радіокомунікації, броньовані автомобілі), але без Javelin. Цим Вашинґтон підтримав би Київ і водночас надіслав сигнал Російській Федерації (РФ). Ми можемо з повагою ставитися до проведеної вами червоної лінії, бо не хочемо створювати небезпеку для України (або воювати за неї), але ми підтримуємо Київ».
Однак політичний оглядач Борис Немировський вважає: «Поточне слідство в справі зв’язків Трампа з РФ, тиск багатьох американських медіа, «чистка» проросійських елементів із президентського оточення — все це є елементами нового вашинґтонського тренду. Тренду, який змушує Трампа займати рішучу антикремлівську позицію й який, врешті-решт, може таки призвести до того, що в Україні таки з’являться і Javelin, і багато іншого».

Ще потрібно обговорити
А 26 вересня п. Порошенко зустрівся в Торонто з Джастіном Трюдо, прем’єр-міністр Канади, після чого запевнив, що вони узгодили позиції щодо розміщення міжнародного миротворчого контингенту на сході України та домовилися про те, щоб значно скоротити кількість відмов при отриманні віз. Але вже невдовзі це було спростовано.
Спершу Харджит Саджан, міністр оборони Канади, повідомив в інтерв’ю «Укрінформу», що уряд його держави поки що не ухвалив остаточного рішення з цього приводу, а також пояснив: «Ідея миротворчої місії на Донбасі виникла лише нещодавно і нам ще потрібно обговорити її, адже до нових пропозицій ми завжди підходимо продумано».
А от Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр України з питань європейської й євроатлантичної інтеграції, заявила 26 вересня: «Не бачу, щоб була повна готовність канадської сторони взяти участь в активному діалозі і вже розробити «дорожню карту», як можна скасовувати візи відносно України. Питання введення безвізового режиму з Канадою не є безперспективним, однак вимагає кількох років».
Зате канадська газета The Globe & Mail запевнила: Джастін Трюдо заявив, що канадський уряд внесе Україну в список країн, до яких буде дозволено експортувати певні види зброї. Внесення України в цей список дозволить експортерам певних видів забороненої вогнепальної зброї, такої, як автоматична зброя, подавати заяви уряду на дозвіл експортувати зброю до країни. Наразі список нараховує 39 країн. Попередній уряд Стівена Гарпера почав консультації щодо цієї теми ще 2015-го, але процес згодом зупинився».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Loading...