Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Порошенко загострив увагу Всесвітнього економічного форуму до України

Автор:

|

Січень 29, 2015

|

Рубрика:

Порошенко загострив увагу Всесвітнього економічного форуму до України
Петро Порошенко продемонстрував частину розстріляного у Волновасі автобуса

Петро Порошенко продемонстрував частину розстріляного у Волновасі автобуса

У швейцарському Давосі 21-23 січня ц. р. відбувався 45-й щорічний Всесвітній економічний форум.

Ключове питання
Політична й економічна еліта планети знову зібралася у Швейцарських Альпах на чотириденний Всесвітній економічний форум (ВЕФ), щоб обговорити виклики, які постають перед нею. Утім, ще до початку форуму Марк Спельман, член Ради глобального порядку денного по Європі ВЕФ, припустив, що за лаштунками ключовою буде тема стабільності в Україні.
«Він не помилився», — констатувала в київському інтернет-виданні «Економічна правда» оглядач Ольга Дубенська. Вона також зауважила: «Особливо українським» виявився перший день форуму в Давосі. Він запам’ятався емоційним виступом Петра Порошенка під назвою «Майбутнє України», переговорами глави держави з очільником Міжднародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард, а також насиченою дискусією в межах панелі за участю Наталії Яресько, міністра фінансів України».
Головні тези виступу п. Порошенка стосувалися війни в Україні. Зокрема, він звинуватив Російську Федерацію (РФ) у відправці на українську територію більш як 9 тис. військовиків, а відтак закликав Москву виконувати мінські домовленості та відвести окупантів із Донбасу. Водночас, Президент зробив акцент на необхідності спільної боротьби з тероризмом, продемонструвавши присутнім фрагмент обстріляного автобуса під Волновахою, і закликав світ підтримати Україну у боротьбі з російською аґресією. Крім цього, глава української держави звернув увагу на процес реформ в Україні, які відбуваються й відбуватимуться далі, не зважаючи на спроби послаблення її Росією.
Петро Порошенко також запевнив, що Україна таки доможеться енергетичної незалежності від РФ. Підсумовуючи ж свою промову в Давосі, він зазначив, що «українська боротьба є боротьбою за європейську безпеку й що українці воюють за європейські цінності». Не забув при цьому й про фінансове майбутнє України, наголосивши, зокрема, на тому, що його державі необхідна «подушка» від МВФ, аби вона змогла продовжити реформи та повернутися до економічного зростання. Президент також розповів, що деякі інвестори вже заявили про готовність вкласти в економіку України сотні мільйонів доларів. І хоч він змушений був скоротити свій візит до Давосу через загострення ситуації на сході країни, однак повернувся до Києва лише після зустрічі з очільником МВФ Крістін Лагард.
Устиг Президент також зустрітися із Хосе Анхелем Гурріа, секретарем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), й обговорити з ним плани щодо підтримки програми реформ в Україні. А той натомість запевнив п. Порошенка в прагненні ОЕСР налагодити співпрацю з Україною, тоді як керівництво Європейського Союзу (ЄС) підтвердило готовність сприяти в цьому Україні.

15 мільярдів — замало
Тим часом п. Яресько в Давосі наголосила на переоцінці ризиків із боку інвесторів, запевнивши, що Україна залишається добрим позичальником, попри всі розмови про дефолт. Вона також зауважила, що 15 млрд USD зовнішньої допомоги, які необхідні Україні, — незначна сума, порівняно з вливаннями в економіку Греції в час рецесії. «Економічна криза — це наслідок, спричинений війною, а також спадок від корумпованого режиму, який працював в Україні до минулої зими», — сказала міністр.
«Тема фінансової підтримки продовжилася на переговорах між президентом України й очільником МВФ. Опісля стало відомо, що Україна попросила відкрити нову програму фінансування — Extended Fund Facility (EFF) — замість існуючої stand-by», — повідомила, своєю чергою, п. Дубенська.
А Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу і досліджень «Райффайзен банку «Аваль» зауважив, що «зазвичай EFF, на відміну від дворічної stand-by, призначається для країн, які зіштовхуються із середньотерміновими зовнішніми та структурними проблемами, що можна сказати про Україну». «EFF передбачає триваліший термін погашення. Зараз Україна має щільний графік погашення по 2018 рік», — уточнив він.
За словами Олени Бєлан, головного економіста компанії Dragon Capital, нова українська програма триватиме чотири роки. «За інформацією Міністерства фінансів, термін повернення коштів за кредитами EFF починається через чотири з половиною роки і розтягується на п’ять років, тоді як за програмою stand-by виплати починаються через три роки і тривають два роки для кожного траншу окремо», — розтлумачила вона.
Між тим, на переконання аналітиків «Райффайзен банку «Аваль», обсяг нової програми повинен становити не менш як 25 млрд USD. «З огляду на короткотермінові економічні виклики, більша частина коштів має бути виділена на початковому етапі, щоби підвищити надзвичайно слабкі резервні позиції Національного банку України та відновити довіру економічних агентів», — стверджував начальник відділу аналізу і досліджень банку.
Ольга Дубенська розповіла й таке: «Крім новини про нову програму МВФ стало відомо про наміри української влади почати перемовини зі суверенними кредиторами. Це викликало швидку реакцію на ринку облігацій. За даними агенції Bloomberg, ціна на українські бонди з погашенням у липні 2017 року впала до рекордно низьких 52,95 цента за долар. Зниження вартості облігацій є логічним наслідком побоювань інвесторів щодо ймовірності реструктуризації боргів суверенних кредиторів».
Як пояснив Макс Волман, інвестиційний менеджер шотландської компанії Aberdeen Asset Management, заява української влади, з одного боку, є позитивною, адже передбачає вирішення проблеми, а з іншого — криє в собі небезпеку для інвесторів щодо втрати коштів. «Не відомо, що саме запропонують інвесторам: чи «стрижку» облігацій, чи мораторій на виплату відсотків, чи продовження терміну погашення. Біда в тому, що, якою б не була пропозиція, цього може виявитися недостатньо для України», — підкреслив він у коментарі британській Financial Times.
На думку ж п. Бєлан, більш імовірний перший, «легкий» варіант реструктуризації, адже списання може зашкодити іміджу України як позичальника. «Отримати згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, уникнувши присвоєння дефолтного рейтинґу. Це дасть змогу заощадити до 8,8 млрд USD із виплат до 2018 року, або понад 30 % загальних виплат за валютним боргом за цей період», — вважає експерт.

Результати — неоднозначні
Утім, оглядачі погодилися на думці, що однозначно говорити про результативність участі України у форумі — наразі складно. З одного боку, оскільки ВЕФ — це зустріч провідних економістів, бізнесменів і підприємців та обговорення шляхів співпраці для досягнення економічного розвитку в майбутньому, то для України, яка переживає складні економічні часи, це є справді реальний шанс знайти вихід із труднощів шляхом демонстрації сприятливого інвестиційного клімату (незважаючи ні на що) й обговорення умов подолання економічної кризи.
Експерти оцінили виступ п. Порошенка в Давосі як чудову можливість привернути увагу міжнародної спільноти до проблеми війни в України. Позаяк значну частину присутніх на форумі становили європейські та світові лідери, не скористатися нагодою й не проілюструвати наочно страшну ситуацію на Донбасі, було б, очевидно, нерозумно. Надто – зважаючи на нещодавній терористичний акт у Франції.
Із іншого ж боку, узявши до уваги останню реакцію (точніше ж, відсутності реакції) європейських лідерів на ситуацію в Україні можна підсумувати, що їх у переважній більшості цікавить саме ситуація з економічною стабільністю в Україні та невідкладність проведення анонсованих її Президентом і урядом реформ. Оглядачі підкреслюють, що економічно слабка Україна не цікавить європейську спільноту, навіть якщо існує вагомий аргумент, що виправдовує цю слабкість, — російська аґресія.
Зокрема, Анґела Меркель, канцлер Німеччини, ніби й наголосила під час свого виступу в Давосі на необхідності посилити санкції проти РФ, прирівнявши російську аґресію до дій ісламістів, однак питання про зняття частини обмежень із РФ усе ще висить у повітрі як у Німеччині, так і в низці інших країн-членів ЄС. Хоч аргументів «проти» — дедалі більше ніж «за».
Але українські оглядачі зазначають, що позиція міжнародної спільноти не перестає, однак, дивувати — адже ситуація в Україні загострюється щодня. Тож якщо й за таких обставин ще потрібно привертати увагу до українського питання та російської аґресії, то на реальне втручання Заходу та його допомогу, схоже, сподіватися марно.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...