Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 22, 2020

Політика України: топ-10 подій 2019 року

Автор:

|

Грудень 31, 2019

|

Рубрика:

Політика України: топ-10 подій 2019 року
Володимир Зеленський на інавгурації президента

Новий президент
20 травня присягу президента України склав 41-річний Володимир Зеленський. Суперпопулярний шоумен, керівник гумористичної студії «95 квартал», котрий не мав жодного політичного досвіду, набрав у другому турі виборів 73,22 %, встановивши рекорд в українській політиці — за нього проголосували 13,5 млн виборців. Петро Порошенко зайняв друге місце з 24,45 % голосів. За нього проголосували понад 4,5 млн виборців. Володимир Зеленський переміг майже в усіх реґіонах України, п. Порошенко став лідером перегонів лише у Львівській області та в закордонному виборчому окрузі. Головні передвиборчі обіцянки п. Зеленського: мир на Донбасі, повернення полонених і втрачених українських територій, кардинальне реформування державного управління.

Новий парламент
У своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський заявив, що розпускає Верховну Раду України (ВРУ) VIII скликання й оголошує позачергові парламентські вибори. Вони відбулися 21 липня і відзначилися рекордно низькою явкою, яка склала 49,84 %, та навалою кандидатів-двійників. За осіб, котрі мали однакові прізвища з відомішими кандидатами, проголосували 90 тис. виборців (приблизно 0,62 %). Голосування відбувалося за змішаною виборчою системою: 225 депутатів обирали за пропорційною партійною системою зі закритими списками, 199 — за мажоритарною системою в одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на непідконтрольних територіях). У бюлетені за партійними списками було 22 партії. Уперше в історії незалежної України абсолютну більшість голосів отримала одна партія — президентська «Слуга народу» (43,16 %, разом із мажоритарниками — 254 нардепи). На другій сходинці — проросійська політсила «Опозиційна платформа — За життя» (13,05 %, 43 мандати), на третьому місці — «Батьківщина» (8,18 %, 26 депутатів). До ВРУ також потрапили «Європейська солідарність» (ЄС) Петра Порошенка (8,1 %, 25 нардепів) та «Голос» Святослава Вакарчука (5,82 %, 20 мандатів).

Обмін полоненими
7 вересня в Україну в рамках обміну за формулою «35 на 35» прибули бранці Кремля Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексій Сизанович, а також 24 військові моряки, захоплені РФ восени 2018-го в міжнародних водах неподалік Керченської протоки. 18 листопада у відкритому морі за 60 миль від берегової лінії України відбулася церемонія передачі представникам військово-морських сил України захоплених катерів «Бердянськ» і «Нікополь», а також військового буксиру «Яни Капу».

«Нормандська зустріч»
9 грудня в Парижі відбулася довгоочікувана зустріч «нормандської четвірки» — лідерів України, Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Франції та Російської Федерації (РФ). Як і очікувалися, серйозного прориву щодо припинення війни на Донбасі досягнути не вдалося, тим не менше була прийнята низка важливих рішень. За підсумками перемовин лідери України, ФРН, Франції та РФ погодили спільне комюніке, яке передбачає, зокрема, припинення вогню на Донбасі й обмін полоненими у форматі «всіх на всіх». Подібні домовленості не є новими, проте в документі вказали конкретні терміни — обидва пункти мають бути втілені в життя ще до кінця 2019 року. Також президент Зеленський вказав на неможливість федералізації України та наголосив на приналежності Автономної Республіки Крим та Донбасу Україні, яка не готова йти на якісь компроміси з цих питань.

Переслідування Порошенка та його соратників
Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило аж 13 (!) карних справ, у яких фігурує п’ятий президент Порошенко, причому більшість звинувачень котроверсійні. Всі справи порушені за заявами одного із найодіозніших діячів часів Януковича — колишнього заступника голови його адміністрації Андрія Портнова. Він утік із України після Революції гідності, і з того часу ховався в РФ, але за день до інавгурації нового президента Зеленського повернувся до Києва. Також під слідством опинилися колишні голова СБУ Василь Грицак, перший заступник секретаря Ради з нацбезпеки й оборони Олег Гладковський, нардеп ВРУ чотирьох скликань Сергій Пашинський, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак та інші. Щоправда, керівника ДБР Романа Трубу така активність не врятувала, 27 грудня президент Зеленський його звільнив.

Звільнення Володимира В’ятровича
18 вересня звільнений з посади Володимира В’ятровича, директора Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Можна припустити, що остаточно рішення про відставку президент України прийняв під час візиту до Республіки Польща (РП) наприкінці серпня, щоб «сподобатися» сусідній державі, яка є членом Європейського Союзу (ЄС) і НАТО. Офіційна Варшава вже давно реалізує відверто антиукраїнську політику, і п. В’ятрович, котрий завжди відстоював принципи історичної справедливості, був для теперішньої польської влади, як кістка в горлі.
Не дивно, що звільнення п. В’ятровича потішило не лише Варшаву, а й Москву, яка вперто просуває в Україні ідеї «русского міра». Одним з головних здобутків тепер уже колишнього директора УІНП називають декомунізацію. Саме він був головним лобістом прийняття відповідних законів ВРУ 2015 року. В листопаді Ірина Луценко, дружина колишнього генпрокурора несподівано написала заяву про дострокове припинення повноважень нардепа, наступним у списку партії ЄС був власне п. В’ятрович. 14 листопада Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала його народним депутатом України, але це рішення оскаржили в суді. Врешті-решт, п. В’ятрович таки прийняв присягу народного депутата України.

«Доторканні» нардепи
За всю історію незалежної України депутати ВРУ вважалися такими собі «небожителями» — будь-яке карне переслідування нардепів було фактично неможливе. Через занадто складну юридичну процедуру притягнути депутата ВРУ до відповідальності було вкрай складно. Не мало значення, він краде гроші з бюджету, чи п’яний стріляє в людей із автомата. 18 грудня завдяки монобільшості партії «Слуга народу» ВРУ фактично скасувала норму про недоторканість нардепів.
Згідно з документом, останні не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або політичні висловлювання у ВРУ, натомість відверто карні порушення правоохоронні органи тепер розслідуватимуть без згоди ВРУ. Обмеження депутатської недоторканності запрацює вже з 1 січня 2020-го. Ще одне важливе рішення — за «кнопкодавство» (голосування нардепом замість інших, які відсутні в парламенті, але завбачливо віддали електронні картки для голосування) передбачили покарання: штраф від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 85 тис. грн).

Скасування «мажоритарки»
У грудні президентська монобільшість у ВРУ проголосувала за зміни до Виборчого кодексу, які передбачають, зокрема, скасування норми про вибори в мажоритарних округах. Насправді новий Виборчий кодекс прийняла ще ВРУ попереднього скликання 11 липня 2019 року. Однак президент Зеленський його заветував, внісши деякі зміни. У підсумку ВРУ проголосувала за закон, який передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими реґіональними списками. Виборці голосуватимуть не лише за партію, але й за конкретного кандидата. До ВРУ потраплять партії, які подолають бар’єр у 5 %, перших дев’ять осіб у партійних списках проходять до ВРУ автоматично, далі все залежатиме від того, скільки голосів набере той чи інший кандидат у реґіональному списку.

Незаконне збагачення
26 лютого Конституційний суд (КСУ) визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального процесуального кодексу України (КПКУ), що передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Рішення КСУ стало справжнім шоком, адже фактично поставило жирний хрест на всіх антикорупційних зусиллях України після перемоги Революції гідності 2014-го. Як заявив Артем Ситник, керівник Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), його відомству довелося закрити 65 карних справ за цією статтею. Своєю чергою, міжнародна організація з боротьби з корупцією Transparency International заявила, що рішення КСУ є порушенням міжнародних зобов’язань України і може призвести до скасування безвізового режиму з ЄС. Оговтавшись, нова ВРУ 30 жовтня повернула цю норму в КПКУ.

Антикорупційний суд
Завдяки цьому рішенню в Україні остаточно сформована антикорупційна вертикаль: НАБУ — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — Вищий антикорупційний суд. На створенні такої вертикалі довго і нудно наполягали всі західні партнери України. Натомість український політикум, незалежно від партійної приналежності, не менш довго і нудно всіляко цьому пручався.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online