Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 13, 2020

«Плівки Гончарука» не призвели до відставки «профана в економіці»

Автор:

|

Січень 22, 2020

|

Рубрика:

«Плівки Гончарука» не призвели до відставки «профана в економіці»
Олексій Гончарук

Якщо «касетний скандал» 2000 року, зокрема, спричинив бурхливі акції протесту та звільнення міністра внутрішніх справ і голови Служби безпеки України (СБУ), то теперішнє оприлюднення записів голосів, схожих на ті, якими розмовляють прем’єр, заступниця голови Національного банку (НБУ) та міністр фінансів, принаймні наразі, не «потопили» нікого.

У ту ж вирву
Нагадаємо, що 28 листопада 2000-го оприлюднили записи розмов, таємно зафіксованих керівником оперативно-технічного підрозділу відділу охорони Президента України Миколою Мельниченком у кабінеті тодішнього глави держави Леоніда Кучми. Зокрема, ці «плівки» зафіксували обговорення останнім і його соратниками долі невдовзі загиблого журналіста Ґеорґія Ґонґадзе. Це призвело до бурхливих акцій протесту, звільнення міністра внутрішніх справ і голови СБУ.
19 квітня 2018 року Олександр Онищенко, депутат Верховної Ради України, оприлюднив запис обговорення ним і, за його словами, тодішнім президентом Петром Порошенком домовленості останнього з ексміністром екології Миколою Злочевським щодо закриття кримінальних справ щодо нього. Політолог Віктор Небоженко пояснив, що поява «плівок Онищенка» — своєрідне продовження традиції «плівок Мельниченка». Але «снаряд двічі в ту ж воронку не влучає».
Попри це, 15 січня в Інтернеті з’явилися записи під назвою «Історія як Олексій Гончарук, Оксана Маркарова, Яків Смолій, Катерина Рожкова збиралися на нараду до «тупого президента» Зеленського». Журналісти назвали їх «плівками Гончарука».
Олексій Гончарук — прем’єрміністр, Оксана Маркарова — міністр фінансів, а Яків Смолій і Катерина Рожкова — відповідно, голова й заступниця НБУ. Під час їхньої розмови, яка начебто відбулася 16 грудня, прем’єр буцімто сказав: «У Зеленського дуже примітивне, у сенсі просте, розуміння економічних процесів. Він розуміє — є платіжний баланс, він сильно не виправився, а гривня сильно зміцнилася, аномально. Він шукає відповідь на це запитання. У нього немає в голові цієї відповіді. Треба показувати і треба, щоб це виглядало дуже, будемо говорити, реалістично. Чесно, поки у нас не буде у голові у президента відповіді на це питання, у нього буде пусте місце там».
Прем’єр нібито й себе визнав у тій розмові «повним профаном в економіці». І начебто побоювався, що в парламенті скажуть: «Ухайдокали економіку реформатори». Це спровокувало неабиякий резонанс в інтернет-мережах і засобах масової інформації.

Важливі меседжі
Юлія Самаєва, оглядачка ZN.UA, з цього приводу зауважила: «Крім зневажливого ставлення співрозмовників до президента, яке межує з хамством, у розмові треба відзначити низку важливих меседжів. По-перше, ймовірно, прем’єр визнає дефіцитність держбюджету і можливе зростання його дефіциту вдвічі вже цього року. По-друге, важливі побоювання, що операції на ринку держоблігацій, які активізувалися торік, визнають спекулятивною схемою. По-третє, пригнічує розуміння економічних процесів прем’єром, більш примітивне навіть, ніж у президента. Зеленський сформулював Гончаруку грамотне запитання — чому при зміцненні гривні та припливі облігацій внутрішньої державної позики економіка України тільки втрачає? І прем’єр не знає, що відповісти президенту. Такі фахівці, як Маркарова і Рожкова, легко переконають некомпетентного прем’єра в чому завгодно».
Свою чергою, Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента», констатував: «Записи не тільки посилюють критику уряду, а й демонструють відсутність системної економічної стратегії».
Одразу після оприлюднення «плівок» провели засідання пропрезидентської парламентської фракції «Слуга народу». За словами одного з його учасників, депутати Максим Бужанський і Олександр Дубінський, котрих пов’язують із мільярдером Ігорем Коломойським, підбурювали своїх колег висловити недовіру прем’єру.
Джерело київського часопису «Дзеркало тижня. Україна» в керівництві парламентської фракції «Слуга народу» повідомило, що «плівки Гончарука», власне, тому й з’явилися, щоб були підстави відправити прем’єра у відставку. Попри те, що Конституція забороняє це впродовж року після затвердження програми уряду.
Портал Deutsche Welle зробив такий висновок: «В середовищі українських політологів нуртує версія про намагання з боку олігарха Ігоря Коломойського, чиї активи заарештовані в кількох західних державах за рішенням судів, дискредитувати Гончарука».

Це було кіно
А в інтернетвиданні «Українська правда» констатували: «Динаміка і натиск, із якими розвивалась кампанія (поширення «плівок Гончарука». — Авт.), а також коло людей, залучене у поширення «інформації», дуже нагадують манеру визнаного майстра дніпропетровської школи політичної режисури Коломойського. Усе, що сталося потім, мало вкладається у лекала політичного процесу. Це було ціле кіно. Зі своїми головними та другорядними героями, спецефектами і драмами. На жаль, Американська кіноакадемія вже оприлюднила список номінантів на премію «Оскар». Коли ж мережею прокотилися записи «Гончарукґейту», глава уряду випустив відео. Там у стилістиці українського сільського дискурсу з вербами і сірим небом він запевнив країну і світ, що своєї роботи не покине. І вже наступного ранку покинув. «Оскар» за жіночу роль останнього плану — Конституція України, за роль у фільмі «Та, про яку всі забули!». 
17 січня п. Гончарук заявив: «Я прийшов на посаду виконувати програму президента. Він є для мене взірцем відвертості та порядності. Проте, щоб забрати будь-які сумніви нашої поваги та довіри до президента, я написав заяву про відставку та передав її президенту з правом внесення в парламент».
А вже під час виступу в парламенті скаржився: «Останнім часом щодо уряду точаться велика кількість атак, маніпуляцій, аби посіяти розбрат в середині нашої команди та створити вигляд, нібито хтось не поважає президента».
В Офісі президента того ж дня повідомили, що п. Гончарук заяву п. Зеленському передав, хоча Конституція передбачає, що він мав звертатися з цього приводу до парламенту. Отже, насправді заява була зовсім не про відставку, а про вірність главі держави. Ольга Чайко, журналістка телевізійного каналу ICTV, назвала це «грою у відставку, яка дуже негативно впливає на наш імідж, зокрема, й у світі».
В «Українській правді» резюмували: «Нагороду за найкращий сценарій присуджено главі фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії. Саме йому, за даними УП, належить авторство сюжету, в якому прем’єр Гончарук пише заяву на звільнення на ім’я спікера Дмитра Разумкова, але публічно подає її президенту. Такого чистого зразка політичного абсурду не траплялося на українських екранах ще з часів, коли депутат Барна замість звільнити прем’єра Яценюка дарував йому троянди і на руках виносив із трибуни. Повна відсутність політичної доцільності, стратегічного бачення та банального розуміння наслідків власних дій робить зі заяви Гончарука еталонний зразок жанру абсурду та саме тому достойна увіковічення».
Того ж дня президент прийняв прем’єра й, звісно, відставку його відхилив, розглядати яку й не мав права. Водночас він заявив п. Гончаруку: «Я вирішив надати вам і вашому уряду шанс, якщо ви вирішите деякі речі, які сьогодні дуже важливі й турбують наше суспільство. Зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно й політично».
Президент Зеленський також зажадав, аби правоохоронці за два тижні знайшли автора запису розмов Олексія Гончарука, міністрів і представників НБУ й розробити необхідні заходи, щоб уникнути подібних інцидентів у майбутньому і технічно забезпечити захист інформації. Часопис «Дзеркало тижня. Україна» констатував стан справ заголовком: «Замість вирішення економічних проблем Зеленський хоче шукати винних у прослуховуванні Гончарука».
Політолог Віктор Небоженко зауважив: «Зараз, якщо президент «прощає» цю легковажну розмову, що записали у кабінеті прем’єрміністра, то він бере на себе моральну, а що ще гірше — політичну відповідальність, бо з цього моменту всі вважатимуть: усе, що робить уряд, це робить президент. Дотепер цього не було. А тепер усе хороше і все погане лягатиме на рейтинґ президента України. Якщо ж він зніме зараз Гончарука, то постане питання такого «важковаговика», як Аваков, тому що ніхто із нових прем’єрміністрів не впорається із людиною, котра «пережила» п’ять урядів».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply