Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 20, 2017

Підставити другу щоку: ще з одного соратника Януковича зняли електронний браслет

Автор:

|

Травень 12, 2016

|

Рубрика:

Підставити другу щоку: ще з одного соратника Януковича зняли електронний браслет
Олександр Єфремов

Олександр Єфремов

В українському парламенті декриміналізували ініціаторів «диктаторських законів».

«Доказової бази досить»
5 травня заарештований торік за багатьма обвинуваченнями та відпущений під домашній арешт Олександр Єфремов, голова фракції Партії реґіонів у Верховній Раді України в 2010-2014 рр., зворохобив громадськість заявою, що з нього зняли електронний браслет стеження, а прокуратура повернула йому внутрішній і закордонний паспорти. Бо, за словами колишнього «господаря Луганщини», вже закрито дві зі шести карних справ стосовно нього.
Про закриття однієї з них — за розпалювання міжнаціональної ворожнечі — повідомив нещодавно Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України (ГПУ). Він також пояснив, що судові експерти не вгледіли у заявах «реґіонала» закликів до розпалювання ворожнечі, що призвели до загибелі людей в Луганській і Донецькій областях.
Владислав Куценко, прокурор ГПУ, підтвердив тоді: «Незалежна експертиза, оцінивши розмову п. Єфремова як нібито сепаратистську, дійшла висновків, що в ній закликів до сепаратизму немає. Це — висновок експертизи. За таких обставин провадження, пов’язане з його закликами, не маємо права вести далі».
Щоправда, водночас п. Куценко запевнив: «Стосовно п. Єфремова розслідується кілька карних проваджень. І заявляти, що його справу закрито, — не відповідає дійсності. Головна справа в суді, він перебуває у статусі обвинуваченого. Прокуратура від своїх звинувачень не відмовляється і відмовлятися не буде — поки не отримаємо обвинувального вироку».
Однак він не уточнив, яку ж другу зі шести справ щодо нього закрито, й яка з них є головною. Відтак нагадаємо, що Олександра Єфремова звинуватили в зловживанні службовим становищем при закупівлі обладнання державним підприємством «Луганськвугілля» й фальсифікації результатів голосування в парламенті за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.
Щодо першої з них п. Куценко запевняв: «Стосовно економічних проваджень щодо п. Єфремова, то вони не закриті, проводяться слідчі дії, аналізуються документи, гадаю, що найближчим часом мої колеги вийдуть на такий документ як «підозра». А про другу справу прокурор твердив: «Справа, що стосується «диктаторських законів», де обвинувальний акт перебуває в суді, доказової бази у нас достатньо, щоб довести це до обвинувального вироку. Бачу серйозну перспективу для перемоги звинувачення».
Але оскільки судді відмовилися розглядати справу про «дикторські закони» й передали її для визначення підсудності до апеляційного суду, громадськість непокоїться, що соратнику Януковича пробачили не лише розпалювання ворожнечі, а й фальсифікацію результатів голосування в парламенті.
Натомість у прес-службі ГПУ відреагували на заяву п. Єфремова про зняття з нього браслета таким поясненням: оскільки підготовче судове засідання у карній справі щодо «диктаторських законів» так і не було розпочато, внаслідок цього не розглянули клопотання прокурора про продовження «реґіоналу» запобіжного заходу. «Після початку судового розгляду провадження ГПУ учергове заявить клопотання про покладення на п. Єфремова процесуальних обов’язків і застосування електронного браслету», — запевнили у відомстві.
Однак вірять прокурорам в Україні все менше громадян. Зокрема — тому, що ті не надто обурюються з приводу рішень суддів, котрим доручили розгляд справ щодо представників минулої влади. Адже Печерський районний суд Києва, приміром, ще на першому засіданні щодо справи про «диктаторські закони» повернув обвинувальний акт прокуратури стосовно Єфремова, Гордієнка та Стояна на доопрацювання. Суддя пояснила, що «обвинувальний акт не містить обставин злочину й має протиріччя».
Не чути й про успіхи слідства у справі Олени Лукаш, колишнього міністра юстиції, котру ГПУ підозрює у заволодінні коштами держбюджету у розмірі 2,5 млн. грн і вчиненні службового підроблення, що спричинило важкі наслідки. Натомість суд і з неї зняв електронний браслет і також повернув їй внутрішній паспорт. Не повідомляє ГПУ й про успіхи в карних справах щодо президента-втікача та його сім’ї. А з Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента, взагалі зняли всі звинувачення.

Операція «декриміналізація»
Згадують їхні карні справи лише громадські активісти та журналісти. Приміром, у журналі «Український тиждень» констатували: «Чому не сидять реґіонали?» — напевно, одне з найпопулярніших запитань і в активістів, і в журналістів до ГПУ загалом і генерального прокурора зокрема».
Однак у тій статті розповіли також, що коли в парламенті приймали закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», то внесли до нього поправку екс-«реґіонала» Антона Яценка, яка суттєво послабила відповідальність ініціаторів голосування за так звані диктаторські закони 16 січня 2014-го. Видання пояснило, що нині в Карному кодексі міститься саме його (Яценка. — Ред.) версія приміток.
«Таким чином, поправка нардепа Яценка звузила відповідальність за злочини за статтями 364-367, звівши її до покарання за порушення, які можна оцінити лише грошима, — наголосили в «Українському тижні». — Якщо спростити, то для засудження людини за певний злочин, зокрема зловживання владою або службовим становищем, слідству необхідно довести, що дії підозрюваного завдали «істотної шкоди» суспільству. Або ж довести, що вони призвели ще й до «тяжких наслідків». Змінені з подачі п. Яценка примітки пояснюють суду та слідству, що «істотна шкода» й «тяжкі наслідки» вимірюються тільки фізично. Таким чином слідство позбавили можливості довести в суді факт порушення прав і свобод громадян, оскільки вони — нематеріальні, а отже, не вимірювані грошима категорії».
«Ухвалена поправка п. Яценка фактично унеможливила покарання держслужбовців і чиновників за зловживання владою, — констатували в журналі. — Депутати декриміналізували обвинувачення стосовно трьох екс-нардепів: Олександра Єфремова, Олександра Стояна та Сергія Гордієнка, котрих судять за «диктаторські закони» саме за статтею 364».
«За словами слідчих, юристи п. Єфремова, котрому свого часу інкримінували саме зловживання владою, вибудовують захист, спираючись на ці зміни до статті 364, — повідомили також в «Українському тижні». — Колишньому реґіоналові постійно подовжують запобіжний захід, але суд не виносить жодних рішень по суті справи. Такі обвинувачення висували свого часу і покійному Михайлу Чечетову, і колишньому міністрові Олені Лукаш».
Як наслідок — невирішена проблема з правками Яценка й пов’язана з ними правова колізія можуть дати змогу депутатам, котрі голосували за закони 16 січня, уникнути відповідальності. Адже ескалація конфлікту, яка в результаті ухвалення цих законів відбулася згодом, навряд чи підлягає матеріальній оцінці. Вирішення цієї проблеми перебуває в компетенції як мінімум самих депутатів, а як максимум — Конституційного суду. Проте за два роки вони так і не спромоглися це зробити.
Чому ж у парламенті декриміналізував тих, хто голосували за «диктаторські закони»? Тому що недогледіли підступність «реґіонала»? Чи тому що погодилися з ним?
На користь останньої з версій свідчать, приміром, ті обставини, що під час останніх парламентських виборів президентська партія «Блок Петра Порошенка» (БПП) не надто конкурувала з екс-«реґіоналами» в багатьох округах на сході й півдні України, а коли фракції БПП бракує голосів «за» те чи інше, то вони знаходять їх серед колишніх соратників Януковича. Втім, коли той втікав із України, то навіть «реґіонали» голосували «за» позбавлення його влади та призначення позачергових виборів глави держави.
Відтак, схоже, між партіями, які прийшли до влади завдяки Революції гідності, була й діє домовленість — тих, проти кого повстав народ, не чіпають, за що отримують від них певні дивіденди. Однак той факт, що «реґіоналам» вдався реванш після Помаранчевої революції, може викликати вибух невдоволення громадськості вже незабаром.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...